Рішення

від 29.04.2024 по справі 587/799/21

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/799/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л. М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , виконавчого комітету Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Тетяна Сергіївна про визнання права власності на спадкове майно за законом

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом, який в подальшому у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_5 та залученням в якості його правонаступника ОСОБА_3 уточнила та просить суд:

визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , який проживав по АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , право власності у порядку спадкування за законом: після ОСОБА_6 , який проживав по АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 ; після ОСОБА_7 , яка проживала по АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 1/8 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , чоловік позивача ОСОБА_3 . Від шлюбу вони мають двох дітей - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . 18.10.2017 року ОСОБА_6 склав заповіт на користь своєї матері ОСОБА_7 , який посвідчила сільський голова Верхньосироватської сільської ради ОСОБА_10 Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який він успадкував після своєї бабусі ОСОБА_9 та на земельну ділянку загальною площею - 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва та 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яку ОСОБА_6 отримав у власність на підставі рішення Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області №36 від 30.07.1993 року, площа якої уточнена відповідно до рішення від 19.12.2002 року «Про затвердження розмірів земельних ділянок, які належали громадянам на правах приватної власності на землю». Дружина спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_5 подали заяви про прийняття спадщини на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 , яке фактично прийняли шляхом сумісного проживання та реєстрації зі спадкодавцем. Донька спадкодавця ОСОБА_8 06.12.2017 року подала заяву, якою відмовилася від прийняття усієї спадщини після смерті батька ОСОБА_6 на користь дружини спадкодавця ОСОБА_3 . Мати спадкодавця ОСОБА_7 подала заяву про прийняття спадщини після смерті сина за заповітом та законом.

У період з 21.09.2017 року по 17.11.2017 року ОСОБА_10 не була посадовою особою органу місцевого самоврядування, та не мала необхідних повноважень для посвідчення правочинів. У зв`язку з тим, що заповіт посвідчено особою, яка не мала на те повноважень, у квітні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовною заявою про визнання нікчемним заповіту та рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23.04.2019 року, яке відповідно до постанови Сумського апеляційного суду від 21.08.2019 року залишено без змін, визнано нікчемним заповіт, складений ОСОБА_6 18 жовтня 2017 року. Постановою Верховного Суду від 03.02.2021 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №12-304гс18, якою сформовано правовий висновок про те, що недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту чи інтересу позивача. Враховуючи нікчемність заповіту, складеного ОСОБА_6 18.10.2017 року, спадкування після його смерті відбулося за законом: ОСОБА_7 успадкувала частки спадкового майна, ОСОБА_5 - частки спадкового майна, а ОСОБА_3 - 2/4 частки спадкового майна, оскільки донька ОСОБА_8 написала відмову від прийняття спадщини на її користь. Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 в позасудовому порядку отримати не можливо, оскільки між спадкоємцями існує спір щодо порядку спадкування. Верховний Суд вказав, що належним способом захисту інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є визнання права на спадщину за умови, що вони як спадкоємці першої черги за законом у визначений ст. 1270 ЦК України строк подали заяву про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , яка за життя 10.11.2017 року склала заповіт на користь сина ОСОБА_4 , який посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_10 . Вказаний заповіт є нікчемним, оскільки так як і заповіт ОСОБА_6 , посвідчений ОСОБА_10 в період з 21.09.2017 року по 17.11.2017 року, тобто коли вона не була посадовою особою органу місцевого самоврядування. Факт відсутності повноважень у ОСОБА_10 у зазначений період встановлений у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року по справі №587/905/18. Враховуючи нікчемність заповіту, складеного ОСОБА_7 10.11.2017 року, спадкування після її смерті має відбувається за законом. Заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 подав її син ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_5 , який має право на спадкування за правом представлення після баби ОСОБА_7 , оскільки його батько помер раніше за спадкодавицю - його матір ОСОБА_7 . Майно після смерті ОСОБА_7 , яке підлягає спадкуванню за законом, фактично складається з частки спадкового майна, яке вона успадкувала за законом після смерті свого сина ОСОБА_6 , відповідно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають успадкувати по 1/8 частці спадкового майна. ОСОБА_3 має успадкувати після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 2/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 має успадкувати після смерті батька ОСОБА_6 частку вказаного житлового будинку та земельної ділянки, а після смерті баби ОСОБА_7 - 1/8 частку. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер та його правонаступником є мати ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину за законом на все його майно.

04.06.2021 року відповідачем ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву з запереченнями проти позовних вимог, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначав, що заповіт (правочин) був вчинений в належній формі як того вимагає законодавство України, а саме в письмовій формі. Вважав, що суду необхідно застосувати ст. 219 ЦК України, відповідно до якої у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі (Т. 1 а.с. 149-155).

28.07.2021 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача ОСОБА_1 , в якій заперечувала проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, зазначала, що заповіт, який є нікчемним у зв`язку з тим, що особа, яка його посвідчила на момент посвідчення правочину не мала повноважень є нікчемним в силу ч. 1 ст. 1257 ЦК України, не може визнаватися дійсним (Т. 1 а.с. 188-193).

14.07.2022 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 провадження по даній справі було зупинено до залучення правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача ОСОБА_5 (Т.2 а.с. 21).

13.03.2023 року провадження було поновлено та відповідно до ухвали суду від 18.05.2023 року залучено ОСОБА_3 в якості правонаступника позивача по справі ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . (Т. 2 а.с. 26, 75).

За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 ухвалою суду від 18.05.2023 року провадження по даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №587/1547/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В., приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Т.С. про встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування (Т. 2 а.с. 78).

28.12.2023 року провадження у даній справі поновлено (Т. 2 а.с. 88).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, а також просив врахувати позицію Верховного суду викладену в постанові від 29.01.2024 за № 369/7921/21.

Представник Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, від сільського голови надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників сільської ради.

Від третьої особи - приватного нотаріуса Хоменко О.В. надійшов лист про розгляд справи без її участі, покладається на думку суду.

Третя особа - приватний нотаріус Висєканцева Т.С. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_12 (Т. 1 а.с. 243) та після її смерті відкрилася спадщина.

Згідно з копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 30 травня 1988 року за р.№465 власником цілого житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 (Т. 1 а.с. 263).

Відповідно до довідки Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 20.12.2022 №2525 ОСОБА_12 ,1916 року народження, та ОСОБА_8 , 1916 року народження, дійсно є однією і тією ж особою (Т. 1 а.с. 67).

ОСОБА_13 на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , мала такий склад сім`ї: онук - ОСОБА_6 , дружина онука - ОСОБА_3 , невістка - ОСОБА_7 , правнуки - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 03 травня 2018 року № 472 (Т. 1 а.с. 252).

Спадщину у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_13 прийняв її онук ОСОБА_6 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, у зв`язку з чим його зазначено головою господарства у погосподарських книгах за 1991-1995 р.р., 1996-2000 р.р., 2000-2005 р.р., 2016-2017 р.р. як власника будинку (Т. 1 а.с. 37-40,41-42,43-44).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Верхня Сироватка Сумського району Сумської області помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Т. 1 а.с. 20).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне йому майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 , який він успадкував після своєї бабусі ОСОБА_9 та земельну ділянку загальною площею - 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва та 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яку ОСОБА_6 отримав у власність на підставі рішення Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області №36 від 30.07.1993 року, площа якої уточнена відповідно до рішення від 19.12.2002 року «Про затвердження розмірів земельних ділянок, які належали громадянам на правах приватної власності на землю» (Т. 1 а.с. 35-36,45,46).

18.10.2017 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_10. та зареєстрований в реєстрі за №139, у відповідності з яким все своє майно заповів матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Т. 1 а.с. 21).

06.12.2017 року приватним нотаріусом Висєканцевою Т.С. була відкрита спадкова справа №103/2017 до майна померлого ОСОБА_6 , з якої вбачається, що мати спадкодавця ОСОБА_7 подала заяву про прийняття спадщини після смерті сина за заповітом та законом, дружина спадкодавця ОСОБА_3 та син ОСОБА_5 подали заяви про прийняття спадщини на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 , яке фактично прийняли шляхом сумісного проживання та реєстрації зі спадкодавцем, донька спадкодавця ОСОБА_8 подала заяву, якою відмовилася від прийняття усієї спадщини після смерті батька ОСОБА_6 на користь дружини спадкодавця ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 82-100).

Щодо заповіту, складеного 18.10.2017 року ОСОБА_6 , то вказаний правочин є нікчемним, оскільки посвідчений ОСОБА_10 в період з 21.09.2017 року по 17.11.2017 року, коли вона не була посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Повноваження ОСОБА_10 згідно рішення Верхньосироватської сільської виборчої комісії Сумського району Сумської області від 03.03.2017 року припинені достроково. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року у справі №818/386/17 ОСОБА_10 поновлено на роботі. Проте постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено, та яка постановою Верховного Суду від 28.05.2020 року залишена без змін (Т.1 а.с. 48-49,50-54).

17.11.2017 року на підставі інформації голови Верхньосироватської сільської виборчої комісії на сесії сільської ради вирішено питання про початок повноважень голови Верхньосироватської сільської ради, що підтверджується рішенням Верхньосироватської сільської ради від 17.11.2017 року першої сесії сьомого скликання (т.1 а.с. 47).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою встановлено, що повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання, то повноваження ОСОБА_10 почалися з 17.11.2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частини 1, 3 і 4 статті 203 ЦК України).

За змістом частин 1, 2 статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно з частиною 1 статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу частини 3 статті 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування посвідчують заповіти (крім секретних).

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5, передбачено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій (пункт 1.2.).

Відповідно до частини 1 статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що судам необхідно враховувати, що не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв`язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення. У цьому разі судам слід застосовувати статтю 1257 ЦК, оскільки норми глави 85 ЦК не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.

У зв`язку з тим, що заповіт від 18.10.2017 року посвідчено особою, яка не мала на те повноважень, у квітні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовною заявою про визнання нікчемним заповіту.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23.04.2019 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по справі №587/905/18 задоволено, визнано нікчемним заповіт, складений ОСОБА_6 18 жовтня 2017 року, посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_10. Вказане рішення постановою Сумського апеляційного суду від 21.08.2019 року залишено без змін. Рішення судів мотивовані тим, що ОСОБА_10 не мала повноважень посадової особи органу місцевого самоврядування у період з 21.09.2017 року по 17.11.2017 року, а тому, заповіт є нікчемним з підстав порушення вимого ч. 3 ст. 1247 ЦК України щодо посвідчення заповіту уповноваженою особою. Постановою Верховного Суду від 03.02.2021 року рішення судів попередніх інстанцій по справі №587/905/18 скасовано з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №12-304гс18, якою сформовано правовий висновок про те, що недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту чи інтересу позивача. Верховний Суд вказав, що згідно ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. Наслідком такої нікчемності є перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців першої черги за законом, які відповідно до вимог ст.ст. 1268-1270 ЦК України прийняли спадщину (Т. 1 а.с. 55-58).

Враховуючи нікчемність заповіту, складеного ОСОБА_6 18.10.2017 року, спадкування після його смерті відбулося за законом: ОСОБА_7 успадкувала частки спадкового майна, ОСОБА_5 - частки спадкового майна, а ОСОБА_3 - 2/4 частки спадкового майна, оскільки донька ОСОБА_8 написала відмову від прийняття спадщини на її користь.

28.11.2018 року приватним нотаріусом Хоменко О.В. за заявою онука померлої ОСОБА_12 - ОСОБА_4 була заведена спадкова справа №432/2018 до майна померлої ОСОБА_12 (Т. 1 а.с. 241-270).

Як вбачається з копії постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.02.2021 року у справі №591/3741/18-ц у липні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08.10.2018 року заяву ОСОБА_4 було задоволено, встановлено ряд фактів, зокрема факт прийняття спадщини ОСОБА_14 після смерті спадкодавця ОСОБА_12 . Постановою Сумського апеляційного суду від 08.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08.10.2018 року скасовано, заяву ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишено без розгляду. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з вимог заявника щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, вбачається спір про право щодо спадкового майна померлої ОСОБА_12 . У листопаді 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційної скаргою, яка була залишена без задоволення, а постанова Сумського апеляційного суду від 08.10.2019 року без змін (Т. 1 а.с. 59-63).

19 грудня 2018 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Хоменко О.В. було видано ОСОБА_4 , онуку ОСОБА_12 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 , свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 1/2 частку спадщини, що складається із житлового будинку, житловою площею 60,3 кв. м, загальною площею 74,6 кв. м, літ. А-1, з господарськими будівлями та спорудами: літ. Б - сарай, літ. б - сарай, літ. В - сарай, літ в. - сарай, літ. п/г - погріб, літ. Г - сарай, літ. Д - убиральня, літ. Е - душ, літ. Ж - кухня, літ. ж - прибудова, літ. З - гараж, літ. К - убиральня, літ. Л - навіс, літ. кр - ганок, №; 1 - ворота з хвірткою,№2-4-огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 268).

Згідно із рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22.04.2021 року зазначене свідоцтво про право власності на спадщину від 19.12.2018 року, видане на ім`я ОСОБА_4 , визнане недійсним та скасовано рішення приватного нотаріуса Хоменко О.В. про державну реєстрацію на об`єкт нерухомого майна частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 64-66).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Т. 1 а.с. 72) та після її смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_7 10.11.2017 року склала заповіт на користь сина ОСОБА_4 , який був посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_10 та зареєстрований за №147 (Т. 1 а.с. 71).

З копії спадкової справи після померлої ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 113-147) вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся її син - ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5 відповідно до ст. 1266 ЦК України, у зв`язку з тим, що його батько - син спадкодавиці ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаний заповіт, складений ОСОБА_7 10.11.2017 року, є нікчемним, оскільки так як і заповіт ОСОБА_6 , посвідчений ОСОБА_10 коли в період з 21.09.2017 року по 17.11.2017 року вона не була посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є її син ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5 , який відповідно до частини першої статті 1266 ЦК України має право на спадкування за правом представлення тієї частини спадщини, яка належала б його батьку ОСОБА_6 .

Майно після смерті ОСОБА_7 , яке підлягає спадкуванню за законом, фактично складається з частки спадкового майна, яке вона успадкувала за законом після смерті свого сина ОСОБА_6 , відповідно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають успадкувати по 1/8 частці спадкового майна.

У серпні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Висєканцева Т.С., приватний нотаріус Хоменко О.В. про встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2023 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, встановлено юридичні факти та визнано за ним право власності на частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проте постановою Сумського апеляційного суду від 21.12.2023 року вказане рішення суду в частині встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину домоволодіння за ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог (Т. 2 а.с. 71-73, 83-86).

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Т. 2 а.с. 52) та після його смерті відкрилася спадщина.

Як вбачається з копії спадкової справи №334/2022, заведеної приватним нотаріусом Хоменко О.В. 22.09.2022 року спадкоємицею за законом на все майно після ОСОБА_5 є його мати ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом сумісного проживання та реєстрації разом з померлим (Т.2 а.с. 31-44).

Відповідно до ст.ст. 1216-1219 ЦК України спадкування - це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов`язків спадкодавця до його спадкоємців; спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини, тобто в день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою. Змістом права на спадкування є певні можливості, якими може скористатися особа, у якої виникло це право. Серед них - право прийняти спадщину, відмовитися від неї взагалі чи на користь іншої особи, не проявляти щодо неї жодного інтересу, тобто не вчиняти ніяких юридично значимих дій щодо прийняття чи відмови від спадщини (ст.ст. 1220, 1268, 1273, 1274 ЦК).

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України)/

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Стосовно постанови Верховного Суду, на яку посилається представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог (від 29.01.2024 у справі №4369/7921/21,) суд вивчивши її зміст приходить до висновку, що викладені у зазначених постанові правові позиції не можуть бути застосовані до обставин справи, яка розглядається у даному випадку, так як встановлені різні фактичні обставини.

Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема такі, в яких аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Потрібно зазначити, що у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2024 в справі №369/7921/21(провадження№ 61-5293сво 23) зроблено висновок щодо правових наслідків наявності/відсутності у секретаря сільської ради (виконавчого комітету сільської ради) повноважень на вчинення нотаріальних дій на підставі пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 (далі - Інструкція № 22/5), за умови відсутності рішення відповідного органу про покладення на цю особу вчинення цих дій. А саме законодавець у ЦК України не передбачив такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій, так і відсутність вказівки в заповіті місця народження заповідача. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивачкою доведено перед судом обставини, на які вона посилається як на підставу для задоволення позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_5 мав успадкувати після смерті батька ОСОБА_6 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , а після смерті баби ОСОБА_7 - 1/8 частки вказаного житлового будинку та земельної ділянки, за позивачем ОСОБА_3 необхідно визнати право власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 на 2/4 частки житлового будинку та земельної ділянки, а також визнати за нею, як правонаступника ОСОБА_5 , право власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 на 1/4 частки житлового будинку та земельної ділянки та після смерті ОСОБА_7 на 1/8 частки житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 205, 209, 215,1216-1218, 1261,1268,1296,1297 ЦК України та ст. ст. 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , який проживав по АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка є правонаступником ОСОБА_5 , право власності у порядку спадкування за законом:

- після ОСОБА_6 , який проживав по АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 ;

- після смерті ОСОБА_7 , яка проживала по АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 1/8 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та з виконавчого комітету Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (с. Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, 2, код ЄДРПОУ 04391374) в дольовому порядку на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору по 1362 (одній тисячі триста шістдесят дві) з кожного.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У зв`язку із знаходженням судді на лікарняному в період з 30.04.2024 по 06.05.2024 повний текст рішення виготовлений 07.05.2024.

Суддя Л.М. Гончаренко