Ухвала

від 06.05.2024 по справі 464/8675/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/8675/23

пр № 2/464/421/24

УХВАЛА

06 травня 2024 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання Андрушко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тернопільська-8В» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

в провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тернопільська-8В» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

02.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 матеріали справи не отримував, а ознайомився з такими безпосередньо в приміщенні суду на підставі відповідної заяви, отримавши копію позовної заяви з додатками. Водночас, зважаючи на те, що місцем перебування та праці останнього є м. Київ, на території України діє воєнний стан, часті повітряні тривоги та вимкнення електроенергії на території Київської області, а також з метою надання йому можливості викласти власну правову позицію, просить поновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 10.00 год. 02.05.2024, учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином. 22.04.2024 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи без його участі.

Враховуючи неявку учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, оглянувши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Водночас, згідно з п. п. 2, 4, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Положеннями ст. 174 ЦПК України встановлено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. ч. 1, 7, 8 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 3 ст. 174 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з приписами ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Встановлено, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22.12.2023 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тернопільська-8В» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, ухвалою суду від 22.12.2023 визначено, зокрема, відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, що становить п`ятнадцять днів з дня вручення копії такої ухвали.

Копію ухвали скеровано учасникам справи, відповідачу також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. При цьому, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.01.2024, документи, скеровані відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повернулись до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що 30.01.2024 відповідач ОСОБА_1 в приміщенні суду отримав копію позовної заяви з додатками, а також ознайомився з матеріалами справи, про що проставив власний підпис на відповідній розписці. З вказаного слідує, що перебіг п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву на позовну заяву розпочався 31 січня 2024 року та сплив 14 березня 2024 року.

По при це, відзив на позовну заяву подано відповідачем до суду через систему «Електронний суд» лише 02 травня 2024 року, тобто після закінчення процесуального строку, встановленого судом, а саме через три місяці після отримання (ознайомлення) ухвали про відкриття провадження у справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що 05.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 05.02.2024, в якому зазначив про необхідність надати можливість його представнику (адвокату) ознайомитись з матеріалами справи та викласти правову позицію у процесуальних документах з урахуванням п`ятнадцятиденного строку, передбаченого ухвалою про відкриття провадження у справі, для надання відзиву.

Враховуючи викладене, суд, з метою недопущення порушення прав відповідача, задовольнив клопотання останнього, відклавши розгляд справи.

В подальшому, 20.03.2024 та 22.04.2024 відповідач повторно подавав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи такі перебуванням у м. Києві, а також зайнятістю його представника (адвоката) у розгляді іншої справи поза межами м. Львова, однак не наводив підстав для продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву чи причин об`єктивної неможливості подати відзив у строк, встановлений судом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім цього, доводи ОСОБА_1 , викладені у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, зокрема про те, що останній перебуває та працює у м. Києві, що призвело до неможливості належним чином реалізовувати його законні права та інтереси, не підтверджені жодними доказами, а твердження про дію на території України воєнного стану, а також вимкнення електроенергії у Київській області суд не може брати до уваги, оскільки, на думку суду, вказана обставина не може свідчити про об`єктивну перешкоду чи поважну причину значного пропуску строку (що становить три місяці) для подання відзиву на позовну заяву.

За неведених обставин, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного відповідачем строку для подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання слід відмовити, відзив на позовну заяву, як такий, що подано після закінчення строку, залишити без розгляду, а вирішення справи здійснювати за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, ст. ст. 126, 127, 178 ЦПК України, керуючись ст. ст. 247, 258-261, 268, 353-355 ЦПК України, суд,

постановив:

у задоволенніклопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву відмовити.

Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 06 травня 2024 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч. ч. 5, 9 ст. 268 ЦПК України.

Головуюча Сабара Л.В.