Ухвала

від 07.05.2024 по справі 353/394/24

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/394/24

Провадження № 2/353/207/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з матеріалами за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в :

23.04.2024 року адвокат Колошкін П.І., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.04.2024 року ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав було залишено без руху та надано позивачці та її представнику десятиденний строк з часу вручення ухвали для усунення недоліків.

Зокрема, позовна заява не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме у позовній заяві був відсутній чіткий зміст позовних вимог, а також виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги до відповідача з посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України.

Так, згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Також згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проте, в порушення вищевказаної норми, позивачкою не було залучено до участі у справі Орган опіки та піклування та не заявлено клопотання про надання саме органом опіки та піклування письмового висновку щодо розв`язання спору, який в даній категорії справи є обов`язковим.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за вимогами немайнового харакрету, яка подана фізичною особою, становить

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви було додано платіжну інструкцію № 0.0.3595587444.1 від 18.04.2024 року про сплату судового збору в сумі 1212,0 грн. Проте, з вказаної платіжної інструкції вбачалось, що призначенням платежу є сплата судового збору за позовною вимогою про розірвання шлюбу, тоді як позивачка звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Отже, в порушення вищевказаних вимог законодавства, до позовної заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору за позовною вимогою немайнового характеру про позбавлення батьківських прав, який слід було сплатити на р/р Тлумацького районного суду Івано-Франківської області - UA608999980313141206000009572 , одержувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Тлумач/22030101 , ЄДРПОУ одержувача - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету - 22030101, в сумі 1211,20 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд був позбавлений можливості постановити будь-яке рішення по справі за наявними матеріалами.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Вищевказана ухвала суду була направлена поштовим зв`язком позивачці, а також на електронну пошту представника позивачки, зазначену у позовній заяві. Копія даної ухвали була доставлена позивачці 26.04.2024 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення) та доставлена представнику позивачки 23.04.2024 року (довідка про доставку електронного листа).

Відповідно до позиції Верховного суду, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення (Постанови ВС від 27 квітня 2023 року у справі № 727/474/16-ц, провадження № 61-8157св22; від 26 квітня 2023 року у справі № 127/32270/21, провадження № 61-12567св22; від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 провадження № 61-8101св22; від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 провадження № 61-8505св22; від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 провадження № 61-7107 св22.

Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення (Постанова ВС від 28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22).

Враховуючи те, що станом на 07.05.2024 року позивачка та її представник не усунули недоліків позовної заяви, будь-якої заяви з цього приводу до суду не подавали, вважаю, що вищевказані обставини позбавляють суд можливості постановити будь-яке рішення по справі за наявними матеріалами, а тому позовну заяву, слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Водночас суд роз`яснює, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви.

Керуючись ч.ч. 3, 5, 6 ст. 185, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачці та її представнику, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА