Рішення

від 06.05.2024 по справі 613/1664/23

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1664/23 Провадження № 2/613/112/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м.Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Богодухові цивільну справу №613/1664/23, пров.№2/613/112/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ ПРОМІНЬ 2012» про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: зобов`язати TOB «Аграрна компанія «Промінь 2012» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівськоїсільської ради Богодухівської сільської ради Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069 шляхом припинення її використання, та повернути у фактичне користування власника ОСОБА_1 ; визнати незаконним та негайно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3148139 від 14.06.2013 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівської сільської ради Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , закріпленого за ТОВ «АграрнаКомпанія «Промінь-2012», прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем М.М. 14 червня 2013 року на підставі договору оренди земельної ділянки №4 від 12 грудня 2012 року, що не був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі до 01 січня 2013 року в установленому законодавством порядку; стягнути з відповідача ТОВ «АграрнаКомпанія «Промінь-2012» на користь позивача понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012» був укладений договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069. Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №012863. За умовами Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 25 років. Відповідно до пункту 45 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківськійобласті від 19 вересня 2023 року інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069 площею 4,2950 ґа, яка знаходиться на території Полково - Микитівськоїсільської ради Богодухівського району Харківськоїобласті, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012» в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 31 грудня 2012 року включно відсутня. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 12 грудня 2012 року зареєстровано 14 червня 2013 року за ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012» (індексний номер рішення3148139 від 14.06.2013). Інших договорів оренди вказаної земельної ділянки в період з 2012 року по теперішній час між позивачем та відповідачем укладено не було .

Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року, є таким, що не був укладений, у зв`язку з відсутністю проведення його державної реєстрації відповідно до вимог чинного на той момент законодавства та пункту 45 цього Договору. Договір оренди землі від 12 грудня 2012 року не був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відповідно та в порядку, визначеним законодавством, чинним на момент підписання сторонами вказаного Договору. Станом на момент підписання договору оренди земельної ділянки його реєстрація повинна була здійснюватися відповідно до ст.125 ЗК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі», які передбачали, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Вимога про те, що право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповіднодо закону, передбачена у частині другій ст.126 ЗК України, яка так само закріплювала, що право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону. Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Порядок державної реєстрації договору оренди був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Станом на час підписання договору оренди між позивачем та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року функціонувала Перехідна реєстраційна система, щодіяла у період з 03 вересня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Законодавством, чинним на час підписання сторонами вказаного договору оренди земельної ділянки, було передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає після проведення державно їреєстрації договору оренди землі. Момент укладення договору в свою чергу визначено у статтях 638 та 640 ЦК України, в яких вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України було визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Якщо момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторонни визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, а інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить, то договір слід вважати неукладеним до моменту державної реєстрації. Отже, момент набрання Договором чинності, сторонни визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації. Таким чином, як зазначає позивач, договір оренди землі від 12 грудня 2012 року, за умовами якого земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069 повинна передаватись у платне строкове користування ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», необхідно вважати таким, що не був укладений, оскільки його державна реєстрація в установленому законом порядку проведена не була, а речове право оренди земельної ділянки могло виникнути лише після проведення належної державної реєстрації даного договору. Проведення у 2013 році реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору, оскільки державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі, а тому не може впливати на момент набрання договором чинності, а також на початок перебігу строку дії договору.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права підтверджується, що право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , відповідно до договору оренди землі від 12 грудня 2012 року зареєстровано 14 червня 2013 року. Позивач вказує, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №696/1693/15-ц, проведення після 01 січня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року. З 01 січня 2013 року в земельному законодавстві відбулися істотні зміни, які передбачали, що державна реєстрація права оренди на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012» не мала законодавчої можливості зареєструвати договір оренди земельної ділянки, оскільки обов`язковій реєстрації підлягало саме право оренди, яке виникає на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого належним чином. Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року не було зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому вказаний договір необхідно вважати неукладеним, і таким що не міг набути чинності через невідповідність законодавству.

Ураховуючи викладене, як зазначає позивач, речове право оренди земельної ділянки у ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» не виникло, оскільки воно могло виникнути лише після проведення належної державної реєстрації договору. Також позивач зауважує, що реєстрація договору оренди земельної ділянки, в свою чергу, перебуває в зоні відповідальності орендаря, який уклавши договір оренди самостійно реєструє своє право та отримує всі повноваження користувача земельної ділянки на умовах, визначених відповідною цивільно-правовою угодою. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17, відповідно до якої обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря. Оскільки у спірних правовідносинах, що виникли між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», передача земельної ділянки на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки відбулася у день підписання договору, а державна реєстрація, обов`язок щодо забезпечення проведення якої покладено на орендаря, повинна була бути проведена фактично після її передачі, позивач не мав можливості контролювати дії ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012» щодо виконання ними істотної умови з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеної у пункту 45 Договору. Після 01 січня 2013 року підставою для державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки, як офіційного підтвердження державою факту набуття речового права на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєструречових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір оренди, предметом якого є нерухоме майно (земельна ділянка), речові права на яке підлягають державній реєстрації. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права підтверджується той факт, що інше речове право право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069 було зареєстровано 14 червня 2013 року на підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року, який на момент реєстрації цього права не набрав чинності, оскільки державна реєстрація Договору до цього часу проведена не була. На момент проведення державної реєстрації речового права на оренду земельної ділянки, законодавство, що передбачало правові підстави та порядок проведення реєстрації договорів оренди землі втратило чинність, з чого як зазначає позивач виходить, що проведення реєстрації саме договору оренди в 2013 році було неможливим. Таким чином, позивач стверджує, що до моменту проведення зазначених реєстраційних дій, договір оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року не був зареєстрований в установленому законом порядку, а на момент їх проведення здійснити таку реєстрацію було неможливо, у зв`язку з чим такі реєстраційні дії фактично ґрунтувались та були проведені на підставі правочину (договору), який за відсутності державної реєстрації слід вважати невчиненим (неукладеним), а отже фактично без проведення державної реєстрації договору оренди землі не існували підстави для виникнення прав та обов`язків за Договором, а державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні такої реєстрації, посилаючись на норми законодавства. Таким чином, позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки №4 від 12 грудня 2012 року не був зареєстрований в установленому законом порядку, а на момент проведення реєстраційних дій, здійснити таку реєстрацію було неможливо, тому вказані дії фактично були проведені на підставі правочину (договору), який за відсутності державної реєстрації, чинності не набрав, тому державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні реєстрації права оренди земельної ділянки.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» про зобов`язання вчинити певні дії, в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 4 грудня 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» про зупинення провадження по справі відмовлено.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківськоїобласті від 4 грудня 2023 року, закрито підготовче засідання за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012 про зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити, пояснив що він вважав договір неукладеним, хоча договір був підписаний сторонами, орендну плату він отримував регулярно

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. При цьому зазначив, що 12.12.2012 року між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки зі строком дії 25 років. Вважав, що умови договору було порушено відповідачем, оскільки згідно п.45 договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Встановлено, що договір оренди не було зареєстровано належним чином, тому він є нечинним. Проти застосування строку позовної давності заперечував.

Представник ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012», адвокат Пояркова І.А. в судовому засіданні заперечувала проти позову, зазначила, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх умов договору, не передбачено строку реєстрації договору. ТОВ виконало усі зобов`язання, передбачені договором. Підтримала поданий нею відзив. Також пояснила, що позивачем необґрунтовано в чому саме порушено його право, договір укладався добровільно, земельна ділянка була добровільно передана в оренду, умову договору виконувалися сторонами.

Стороною відповідача було надано відзив, згідно змісту якого в задоволенні позову слід відмовити повністю. В обґрунтування зазначено, що вказана у позові позиція сторони позивача є необґрунтованою, а позов таким, що не підлягає задоволенню. При цьому зазначає, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та TOB «Аграрна компанія «Промінь- 2012» був укладений договір оренди спірної земельної ділянки. Між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать власноручні підписи позивача та уповноваженої особи ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012». Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстраціїцих прав. Відтак, як зазначає представник відповідача, момент укладення договору оренди земельної ділянки та набуття права користування орендованою земельною ділянкою можуть не збігатися в часі. Також зазначає, що ні положеннями оспорюваного договору, ні жодною нормою законодавства України, що регулює земельні відносини, діючого на момент укладення договору, не передбачені строки здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, ні права оренди земельної ділянки. Таким чином, жодного порушення, діючого на момент укладення договору, законодавства України, що регулює земельні відносини з боку відповідача не мало місця. З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» не могла зареєструвати спірний правочин. Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди землі і введення законодавчої вимоги реєструвати речове право оренди ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» 25 вересня 2014 року було здійснено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року. В подальшому TOB «Аграрна компанія «Промінь-2012» добросовісно виконувало всі договірні зобов`язання передбачені спірним договором. З 2012 року по 2023 рік ОСОБА_1 не заперечувався факт існування договірних правовідносин між сторонами та щодо чинності договору оренди. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторонни досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідно до ч.2 ст.640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Вказує, що спірний договір добросовісно виконувався сторонами майже десять років, тобто протягом тривалого часу сторони вчиняли дії, що свідчили про визнання ними спірного договору укладеним. Посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду висловленої у постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Оскільки договір оренди сторонни частково виконали, то його не можна вважати неукладеним. Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №904/5542/18, за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому прийняттям пропозиції відповідно до ч.2 ст.642 ЦК є також вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (зокрема, надання послуг, сплата коштів) у межах строку для відповіді. Також у відзиві вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами». Таким чином, якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, кваліфікація договору як неукладеного виключається. Представник відповідача вважає, що метою подання вказаного позову за надуманих підстав є не захист порушеного права землевласника, а відшукання підстав для розірвання договору оренди укладеного ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь - 2012» з власником земельної ділянки з метою дестабілізації роботи товариства.

Крім того, від ТОВ «Аграрна компанія» Промінь -2012» надійшла заява про застосування позовної даності, згідо змісту якої просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з посиланням на наявність в позивача оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви, що повністю підтверджує той факт, що позивач знав про використання його земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» з 2012 року, на протязі 10 років та не перешкоджав її використанню. Також вказує, що ОСОБА_1 на підставі пложень п.9 договору оренди земельної ділянки №4 від 12.12.2012 року регулярно отримував орендну плату за використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012». Враховуючі вказані обставини, у позивача відсутні підстави для визнання договору неукладеним, оскільки спірний договір був добровільно укладений та підписаний його сторонами, зареєстрований у встановлений законом спосіб, протягом всього строку його дії належним чином виконувався сторонами. Таким чином, на думку сторони відповідача, строк позовної давності про зобов`язання вчинити певні дії щодо спірної земельної ділянки сплинув 13 грудня 2015 року.

Від представника позивача адвоката Строгого В.Ф. надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, сторона позивача вважає правову оцінку викладену у відзиві представника відповідача необґрунтованою та безпідставною. Згідно з ч.1 ст.760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України. ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Стаття 18 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державноїреєстрації - з моменту державної реєстрації. Отже, як зазначає представник позивача, моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини 3 статті 640 ЦК України та статті 18 Закону України «Про оренду землі» є сааме його державна реєстрація. Після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» не мало можливості зареєструвати оспорюваний правочин. Отже, проведення 14.06.2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» на підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію вказаного договору. Проведення державної реєстрації права не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року. Державна реєстрація договору оренди землі від 12 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» не була проведена, отже, вказаний договір чинності не набув і, відповідно, вказане товариство не набуло права оренди за цим договором. Представник позивача зазначає, що ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» було порушено земельне законодавство шляхом ухилення від проведення державної реєстрації договору оренди землі відповідно до вимог чинного на той момент законодавства, що було узгоджене сторонами під час підписання договору, таким чином орендарем фактично не було виконано покладеного на нього обов`язку з державної реєстрації договору, і як наслідок цього договір оренди земельної ділянки від 12 грудня 2012 року є неукладеним. Щодо доводів ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012», які зазначені у заяві про застосування строків позовної давності, а саме пропуск позивачем строку на звернення до суду, позивач вважає, що доводи викладені у заяві про нібито пропущення строку на звернення до суду є хибними, оскільки перебіг позовної давності в даному випадку повинен рахуватись від дня коли позивач фактично довідався про порушення свого права.

Від представника відповідача адвоката Пояркової І.А. надійшло заперечення на відповідь на відзив представника позивача, в якому зазначено, що із змісту позову випливає, що порушене право позивача полягає в несвоєчасній реєстрації права на землю на підставі спірного договору оренди земельної ділянки укладеного 12 грудня 2012, що було обумовлено змінами з першого січня 2013 року в земельному законодавстві, які передбачали, що державна реєстрація права оренди на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а із Закону України «Про оренду землі» було виключено статті 18 та 20, якими передбачено обов`язкову державну реєстрацію договорів оренди землі. Тому, після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь - 2012» не мала законодавчої можливості зареєструвати договір оренди земельної ділянки. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що оскільки в проміжок часу між 12 грудня 2012 та 01 січня 2013 року державну реєстрацію спірного договору не було здійснено то договір вважається неукладеним і відповідно, речове право оренди земельної ділянки у ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» не виникло. Державну реєстрацію права на вказану земельну ділянку було здійснено у встановлений, діючим на той момент, законодавством спосіб. Сторони добровільно уклали спірний договір оренди земельної ділянки із додержанням всіх істотних умов, даний договір виконувався сторонами протягом більшніж десяти років, протягом дії договору жодна із сторін претензій одна до одної не мала. Таким чином, позивачем не було обґрунтовано в чому сааме полягає порушене право позивача внаслідок реєстрації права на земельну ділянку в здійснений відповідачем спосіб, або яким чином дане право не визнається або оспорюється відповідачем. Дії позивача, носять явний характер зловживання правом, з метою розірвання договорів оренди укладених ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» з власниками земельних ділянок для дестабілізації роботи товариства. В обґрунтування свого позову позивач посилається на позиції Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, згідно якої договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації та від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, згідно якої проведення після 01 січня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року. Однак Верховний Суд виказав сумнів, щодо вказаних правових позицій, зокрема в ухвалі від 01 червня 2022 року по справі № 513/879/19 та ухвалою від 4 серпня 2022 року Велика Палата Верховного Суду прийняла вказану справу до розгляду.

Суд, заслухавши позивача, його представника, представника ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь-2012», дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимога бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення згоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процессу їх ні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процессу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 2 ст.15ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на землю серії ХР №012863, ОСОБА_1 на підставі розпорядження Богодухівської РДА від 21 червня 2004 року №309 є власником земельної ділянки площею 4,2950 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка розташована на території Полково Микитівської сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, щодіяла на час укладення договору), право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Згідно ст.20 Закону України «Про оренду землі», укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 792ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь - 2012» ч.4 ст.124Земельного кодексуУкраїни передбачала, що передачаворендуземельнихділянок, що перебувають у власності громадян і юридичнихосіб,здійснюєтьсязадоговором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» укладено договір оренди земельної ділянки №4, згідно якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 4,2950 га, кадастровий номер 6320887000:01:001:0069. П.8 Договору передбачено, що договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років. Згідно п.39 Договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом, ліквідації юридичної особи орендаря, в інших випадках передбачених законом.

Згідно копії Акту приймання передачі земельної ділянки (до Договору оренди земельної ділянки №4), на виконання п.19 Договору оренди земельної ділянки від 12.12.2012, орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь 2012» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, загальною площею 4,2950 га. Земельна ділянка, яка є предметом цього договору належить орендодавцеві на підставі Державного акту на право власності на землю ХР №012863.

Відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Харківській області №29-20-14-4751/0/19-23 від 19 вересня 2023 року, за інформацією відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі в Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012», в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритування землею, договорів оренди землі відсутня.

Згідно змісту науково правового висновку №128-01-622 від 22 вересня 2022 року, складеного доктором юридичних наук, профессором кафедри земельного та аграрного права, членом корреспондентом Національної академії правових наук України Шульгою М.В., та кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри земельного та аграрного права ОСОБА_3 , реєстрація речового права (права оренди), яка була проведена після 01 січня 2013 року, не підміняє реєстрацію договору оренди до 01 січня 2013 року в підрозділах державного підприємства « Центр державного земельного кадастру».

При цьому, суд звертає увагу, що даний науково правовий висновок є аналогічним обставинам даної справи, а саме стосується укладених з ТОВ « Аграрнакомпанія « Промінь 2012» 12 грудня 2012 року договорів оренди землі та набрання ними чинності, тому він враховується судом при розгляді даної справи.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, щодіяла на час укладення договору), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстраціїцих прав.

Згідно п.19 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі. Згідно п. 45 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Крім того, ч.5 ст.126ЗК України було передбачено, що правоорендиземельноїділянкипосвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до визначення у ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для державної реєстрації права оренди землі є укладений в установленому законом порядку договір оренди, предметом якого є нерухоме майно земельна ділянка, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, момент набрання Договором чинності, сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації. Також і законодавець набрання чинності договором оренди земельної ділянки пов`язує і з виникненням у орендаря права оренди після державної реєстрації такого договору в установленому законом порядку.

Вказані вище норми законодавства дають підстави для висновку про те, що укладений правочин у формі договору з передачі в оренду земельної ділянки, який не зареєстрований у встановленому законом порядку не можна вважати таким, що створює юридичні наслідки для його сторін у вигляді набуття прав та обов`язків стосовно його предмета.

Станом на час укладення Договору між ОСОБА_1 та ТОВ « Аграрнакомпанія «Промінь - 2012» на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 №1021 року функціонувала Перехідна реєстраційна система, що діяла у період з 03 серпня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Відповідно до ч.2 ст.202 ЗК України, у чинній станом на 30 грудня 2012 року редакції, державний реєстр земель складається з двох частин: а) Книги записів реєстрації державнихактів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів); б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Порядок державної реєстрації договору оренди був визначений постановою Кабінету Міністрів Українивід 09 вересня 2009 №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Порядок) визначав процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (п. 1).

Згідно з пунктами 4, 6 Порядку, Книга записів відкривається та ведеться: у паперовому вигляді - територіальним органом Держземагентства; в електронному вигляді - операторами структурними підрозділами державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - адміністратора автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), заповнюють бланки державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою з використанням автоматизованої системи та формують з її використанням аркуші Книги записів.

Книга записів у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Книга записів в паперовому вигляді складається з аркушів, які формуються з використанням автоматизованої системи.

Книга записів в електронному вигляді ведеться у складі автоматизованої системи та формується на підставі даних файла обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл) та електронних (цифрових) зображень документів, отриманих від територіальних органів Держземагентства.

Записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі (п. 10).

Згідно з п.11 Порядку дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації, з використанням автоматизованої системи, присвоюється реєстраційний номер (п. 14).

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» не могла зареєструвати спірний правочин.

Проведення 14 червня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 696/1879/15-ц). Державна реєстрація права оренди не може відбутися на підставі правочину, що не набрав чинності.

Обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря.

Отже, оскільки ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане сільськогосподарське підприємство не набуло прав орендаря за спірним Договором.

Дана позиція узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладених у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною другою статті 90ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно змістуч.1ст.211Земельного кодексуУкраїни,громадяни та юридичні особи несутьцивільну,адміністративну абокримінальну відповідальністьвідповідно дозаконодавства за ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.

Відповідно до ч.2 ст.90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною другою статті 152ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012» користується земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069 за відсутності вчиненого правочину, позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» звільнити земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,2950 га, що розташована на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, шляхом припинення її використання та повернення у фактичне користування ОСОБА_1 підлягають задоволенню на підставі вищевикладеного.

Як зазначалося вище, підставою для державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки, як офіційного підтвердження державою факту набуття речового права на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір оренди, предметом якого є нерухоме майно (земельна ділянка), речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Відповідно до змісту Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 14 червня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Заяц М.М. на підставі договору оренди землі №4, виданного 12 грудня 2012 року, зареєстровано право оренди земельної ділянки 4,2950 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район, Полково - Микитівськоїсільська рада, кадастровий номер 6320887000:01:001:0069, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орендар: ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», орендодавець ( власник): ОСОБА_1 .

У зв`язку з набранням з 01 січня 2013 року чинності змін, внесених Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» виключено статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, тому після 01 січня 2013 року, на момент проведення державної реєстрації речового права на оренду земельної ділянки, законодавство, що передбачало правові підстави та порядок проведення реєстрації договорів оренди землі втратило чинність, з чого виходить, що проведення реєстрації саме договору оренди в 2013 році, з підстав зазначених вище, було неможливим.

Відповідно до ч.2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, щодіяла на момент вчинення дій), державний реєстратор: 1)встановлює відповідністьзаявлених прав і поданих документіввимогам законодавства, а також відсутністьсуперечностей міжзаявленими та вже зареєстрованимиправами нанерухоме майнота їхобтяженнями,зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подаєдокументи надержавну реєстрацію правта їхобтяжень відповідністьвідомостей про нерухоме майно, наявних уДержавному реєстріправ таподаних документах; наявністьобтяжень прав на нерухоме майно,зареєстрованих відповідно довимог цьогоЗакону; наявністьфакту виконання умов правочину, з якими законта/абодоговір (угода) пов`язуєможливість проведеннядержавної реєстраціївиникнення, переходу,припинення правна нерухомемайно абообтяження такихправ; 2) приймаєрішення про державну реєстрацію прав та їхобтяжень, про відмову вдержавній реєстрації,про їїзупинення,внесення зміндо Державногореєстру прав;…. 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запиту є від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленному законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки №4 від 12 грудня 2012 року не був зареєстрований в установленому законом порядку та здійснити таку реєстрацію було неможливо, тому реєстраційні дії фактично були проведені на підставі правочину (договору), який за відсутності державної реєстрації чинності не набрав, тому державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні реєстрації права оренди земельної ділянки.

Отже, державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Заяц М.М. 14 червня 2013 року було проведено державну реєстрацію речового права (право оренди) на нерухоме майно земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,2950 ґа, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівської сільської ради Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на земельну ділянку, на підставі договору оренди земельної ділянки, який за відсутності державної реєстрації є не набравшим чинності, не встановивши наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та конкретний правочин пов`язує можливість виникнення речового права, що підлягає державній реєстрації, а також, не перевіривши відповідність документів, на підставі яких в ТОВ «Аграрна компанія «Промінь - 2012» могло виникнути речове право оренди земельної ділянки вимогам законодавства.

На підставі вищевикладеного суд визнає незаконним та таким, що підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3148139 від 14 червня 2013 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківськоїобласті з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , закріпленого за ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь-2012», прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Заяц М.М. 14 червня 2013 року на підставі договору оренди землі №4 від 12 грудня 2012 року.

Суд дослідивши надані представником відповідача документи, а саме: довідку ТОВ «Аграрнакомпанія «Промінь-2012» №142 від 25 жовтня 2023 року щодо нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_1 за період з 2013 по 2023 роки, списки орендарів на видачу орендної плати за землю за 2013 рік, списки орендарів на видачу орендної плати за землю за 2014 рік, накладну за 2015 рік, списки орендарів на видачу орендної плати за землю за 2015 рік, списки орендарів на видачу орендної плати за землю за 2016 рік, список орендарів на видачу орендної плати заземлю за 2017 рік, видатковий касовий ордер від 07.02.2018, видатковий касовий ордер від 07.09.2018, видатковий касовий ордер від 07.08.2019, видатковий касовий ордер від 07.08.2019, видатковий касовий ордер від 17.10.2019, видатковий касовий ордер від 05.11.2020р., видатковий касовий ордер від 26.08.2021, заяви ОСОБА_1 від 04.07.2023 та від 25.10.2023, вважає їх неналежними доказами по справі, оскільки відповідно до ст. 77 ЦПК України, обставини, що в них зазначаються, не містять інформації щодо предмету доказування.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція)).

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (середбагатьохінших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокінпроти України» від 14 жовтня 2010 року, «СєрковпротиУкраїни» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідуєвоно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає відвтручання. «Справедлива рівновага» це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Щодо заяви представника відповідача про застосування позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник ТОВ «Аграрна компанія» Промінь -2012» - адвокат Пояркова І.А. просила застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з посиланням на наявність в позивача оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви, що повністю підтверджує той факт, що позивач знав про використання його земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» з 2012 року, на протязі 10 років та не перешкоджав її використанню. Також вказує, що ОСОБА_1 на підставі пложень п.9 договору оренди земельної ділянки №4 від 12.12.2012 року регулярно отримував орендну плату за використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012». Враховуючі вказані обставини, на думку представника відповідача, у позивача відсутні підстави для визнання договору неукладеним, оскільки спірний договір був добровільно укладений та підписаний його сторонами, зареєстрований у встановлений законом спосіб, протягом всього строку його дії належним чином виконувався сторонами. Таким чином, на думку сторони відповідача, строк позовної давності про зобов`язання вчинити певні дії щодо спірної земельної ділянки сплинув 13 грудня 2015 року.

На заяву про застосування строку позовної давності, представником позивача адвокатом Строгим В.Ф. зазначено, що доводи викладені у заяві про нібито пропущення строку на звернення до суду є хибними, оскільки перебіг позовної давності в даному випадку повинен рахуватись від дня, коли позивач фактично довідався про порушення свого права. Позивач не мав можливості отримати інформацію про порушення свого права володіння та користування належною йому земельною ділянкою до цього часу, у зв`язку з тим що інформація, яка підтверджує факт такого порушення у відкритих джерелах та автоматизованих системах не міститься. Позивач фактично довідався про наявність в діях ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» порушень умов договору, земельного законодавства та прав позивача на володіння та користування належною йому земельною ділянкою у вересні 2023 року шляхом отримання відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 19 вересня 2023 року. Таким чином, перебіг позовної давності в данному випадку повинен рахуватись від дня коли позивач фактично довідався про порушення свого права, а саме з 19 вересня 2023 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, та доводи представника відповідача про необхідність застосування позовної давності вказаних вище спірних справовідносин, вважає, що ці доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, належних доказів, на підтвердження даного факту, суду надано не було.

Суд вважає, що позивач про порушення прав дізнався з відповіді ГУ Держгеокадастру у Харківськійобласті № 29-20-14-4751/0/19-23 від 19 вересня 2023 року, коли йому стало відомо, що інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі в Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, між ОСОБА_1 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь 2012», в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритування землею, договорів оренди землі відсутня.

Отже, позивачем не пропущено строк зверненнядо суду.

Згідно ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч.1 ст. 95ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 1,3 ст.89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Під час звернення до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн., який на підставі ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з ТОВ « Аграрна компанія «Промінь 2012».

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ ПРОМІНЬ 2012» про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь - 2012» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, шляхом припинення її використання та повернути у фактичне володіння та користування власника - ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3148139 від 14 червня 2013 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,2950 га, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0069, що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , закріпленого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012», прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем Миколою Миколайовичем 14 червня 2013 року, на підставі договору оренди земельної ділянки №4 від 12 грудня 2012 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь 2012», ЄДРПОУ 38535594 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 2 147 (двітисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом 10 днів.

СУДДЯ