Рішення

від 06.05.2024 по справі 638/5052/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5052/24

Провадження № 2/638/3530/24

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Тимченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Харківської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Борівської селищної ради Харківської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини, в якому просив суд встановити йому додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 4,9335 га, кадастровий номер 6321083500:04:001:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила заповіт, яким все належне їй майно заповіла своїй доньці, матері позивача - ОСОБА_3 .

У встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 не зверталася оскільки перебувала за межами України. Позивач також не проживав в с. Підвисоке, оскільки з 07 березня 2022 року до 10 вересня 2022 року це село перебувало під окупацією військових Російської Федерації. Евакуювати ОСОБА_2 було неможливо через її похилий вік та поганий стан здоров`я, який погіршився після початку війни. Баба позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , документи про смерть отримати також було не можливо.

Після деокупації Ізюмського (Борівського) району Харківської області неможливо було проїхати до с.Підвисоке, щоб забрати будь-які документи про смерть ОСОБА_2 , через те що військові тривалий час не надавали дозволу на проїзд до села. Свідоцтво про смерть позивач зміг отримати тільки 24.12.2022 року. ОСОБА_3 , на яку був складений бабусею заповіт, спадщину не прийняла, оскільки не була зареєстрована разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини та у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори. Позивач також не звертався у встановлений законом строк до нотаріальної контори, оскільки після деокупації в смт.Борова Харківської області не поновив свою роботу жодний нотаріус, а коли позивач з`ясував який нотаріус виконує обов`язки державного нотаріуса Ізюмської державної нотаріальної контори, строк на подання заяви про прийняття спадщини вже сплив.

Позивач звернувсяна початку березня 2024 року до Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після смерті моєї бабусі, на підставі якої заведена спадкова справа № 31/2024. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій віл 11 березня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він не був зареєстрований зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважає, що не зміг своєчасно звернутися до нотаріальної контори через непереборні обставини: у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації в Україні був введений воєнний стан, с.Підвисоке, Борівської селищної територіальної громади Харківської області перебувало під окупацією, документи про смерть бабусі було отримати не можливо. Підчас окупації в Ізюмського (Борівського) району Харківської області нотаріальні контори не працювали, через що позивач був позбавлений можливості своєчасно реалізувати належне йому право на звернення із заявою про прийняття спадщини.

Ухвалою судувід 19березня 2024року відкритопровадження уданій справі,постановлено провестиїї розглядза правиламизагального позовногопровадження тапризначено підготовчезасідання усправі.Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, який має відповідати вимогам ст. 178, 191 ЦПК України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У встановлений ухвалою суду від 19 березня 2024 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України. При цьому, суд враховує, що в заяві від 09 квітня 2024 року Борівська селищна рада зазначила, що не заперечує проти позову.

Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання сторони не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , та онуком ОСОБА_2 , що підтверджується наступними доказами:

- Свідоцтвом на народження ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 , виданим повторно 14.02.2024 (а.с. 12);

- Свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , серія НОМЕР_2 , виданим 10 липня 1968 року (а.с.10);

- Свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , серія НОМЕР_3 , виданим 25 серпня 1985 року (а.с. 11).

17 жовтня 2006 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Підвисочанською сільською радою Ізюмського (Борівського) району Харківської області, реєстровий № 250, яким на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження:

«Своє домоволодіння, що знаходиться у с. Підвисоке Борівського району Харківської області, і все моє майно, яке буде мені належати на день смерті і все те, на що я по закону буду мати право, заповідаю ОСОБА_3 » (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Підвисоке, Ізюмського р-н, Харківської області у віці 82 роки померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Борівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану і Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 24 грудня 2024 року складено відповідний актовий запис № 224, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 24.12.2022 (а.с. 7).

11 березня 2024 року Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 зареєстровано спадкову справу № 72126977 (номер у спадковому реєстрі, номер у нотаріуса 31/2024) після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліної О.М. від 11 березня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю доказів факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 5).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст. 1265 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з Інформаційним листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена навчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 є єдинимспадкоємцем зазаконом післясмерті баби ОСОБА_2 , якийзвернувся нотаріусаіз заявоюпро прийняттяспадщини.Інші спадкоємці,в томучислі іспадкоємець зазаповітом ОСОБА_3 ,із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертались до нотаріальної контори та не були зареєстровані зі спадкодавцем за однією адресою.

Позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на підставі його заяви було заведено спадкову справу, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено у зв`язку пропуском строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт).

Однак, як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України, законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Таким чином, встановлений законом строк для прийняття позивачем спадщини сплинув 07 серпня 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Відповідно доНаказу Міністерстваз питаньреінтеграції тимчасовоокупованих територійУкраїни від22.12.2022 №309,с.Підвисоке Борівськоїселищної територіальноїгромади,на територіїякої проживаласпадкодавиця,проживає позивачта знаходитьсяспадкове майно,з 24.02.2022 до26.02.2022перебувала взоні активнихбойових дій,з 26.02.2022до 11.09.2022перебувала втимчасовій окупації,з 11вересня 2022року до04жовтня 2022року перебувалов зоніактивних бойовихдій,з 04.10.2022до 01.07.2023Борівська селищна територіальна громада відносилась до території можливих бойових дій, на теперішній час відноситься до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

У зв`язку з активними бойовими діями та тимчасовою окупацією с. Підвисоке ОСОБА_1 22 серпня 2022 року взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою № 6329-5002080413/6683 від 22.08.2022.

Таким чином, протягом строку на прийняття спадщини, тобто з 09 серпня 2022 року до 09 лютого 2023 року, Борівська селищна територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації, в зоні активних бойових дій та зоні можливих бойових дій, у зв`язку з чим органи державної влади, приватні та державні нотаріуси, не здійснювали свої повноваження на цій території до кінця січня 2023 року, а тому вказана обставина безумовно є поважною причиною пропуску строку, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставин справи, виходячи з принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті баби ОСОБА_2

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визначення позивачу додаткового строку 3 місяці для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 4, 12, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Харківської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач - Борівська селищна рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04397939, адреса:, вул. Центральна, 1, смт. Борова, Ізюмський район, Харківська область.

Суддя А.М. Тимченко