Рішення

від 27.02.2024 по справі 183/8499/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/8499/23

№ 2/183/605/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання - Коваленко Л.Р., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, треті особи - державний нотаріус Першої Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Островерхова О.А., про встановлення факту родинного зв`язку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовом до Новомосковської міської ради, у якому просила встановити факт родинних відносин та визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову в частині пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивач зазначила, що її рідна тітка - ОСОБА_2 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім позивача у померлої не було інших родичів і тому позивач вирішила звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Через те, що спадкодавець померла під час дії в країні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, а також внаслідок того, що позивач постійно мешкає у м. Полтава - вона не змогла своєчасно подати нотаріусу документи, необхідні для відкриття спадщини. У результаті нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому як вона пропустила шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини

В частині встановлення факту родинного зв`язку з померлою ОСОБА_2 позивач зазначила про те, що померла ОСОБА_2 була зведеною сестрою батька позивача - ОСОБА_3 . Померла була донькою бабусі позивача - ОСОБА_4 від її попереднього шлюбу.

Документів, які прямо підтверджують той факт, що дівоче прізвище померлої ОСОБА_2 було саме - ОСОБА_5 , позивач не має, але зазначає про те, що спадкодавець ОСОБА_2 вперше одружилась з ОСОБА_6 і у цьому шлюбі у них народився син - ОСОБА_7 . У свідоцтві про його народження батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Позивач зазначає, що під час вступу до Львівського вищого воєнно-політичного училища, ОСОБА_7 , серед інших документів, надав свою автобіографію, де серед іншого зазначив, що його мати ОСОБА_8 , в дужках він зазначив її дівоче прізвище ( ОСОБА_5 ) і дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також позивач посилається на виписку з рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (матір`ю померлої ОСОБА_2 і, відповідно, бабусею позивача) де зазначено, що відповідачу ( ОСОБА_10 ) на виховання залишити дочку ОСОБА_11 1942 року народження.

Відповідно до свідоцтва про шлюб між дідом позивача - ОСОБА_12 та її бабусею - ОСОБА_13 , бабуся позивача - ОСОБА_13 мала дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 .

Таким чином позивач стверджує, що померла ОСОБА_2 була дочкою бабусі позивача - ОСОБА_13 від її попереднього шлюбу, а отже вона була зведеною сестрою батька позивача - ОСОБА_3 .

Тож, у зв`язку з відсутністю у позивача свідоцтва про розірвання шлюбу спадкодавця з ОСОБА_6 , вона не змогла довести нотаріусу її родинний зв`язок з померлою. У зв`язку з чим позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

Відзиву на позов не надходило.

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22 серпня 2023 року ухвалою суду витребувано від державного нотаріуса Першої Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового засідання.

Позивач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує. Просить їх задовольнити на підставі поданих доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа державний нотаріус Першої Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, у своєму клопотанні просив розглянути справу за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків, а саме.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 12 жовтня 2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зроблений відповідний актовий запис № 2554, що вбачається з копії свідоцтва про смерть.

Позивач у справі - ОСОБА_14 , згідно її свідоцтва про народження, є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_15 . Згідно свідоцтва про народження батька позивача - ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_12 (дід позивача) та ОСОБА_13 (баба позивача).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу спадкодавця ОСОБА_2 з ОСОБА_16 , її дошлюбне прізвище було - ОСОБА_17 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , він є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (яка уклала шлюб з ОСОБА_16 ).

Відповідно до автобіографії, що міститься у особовій справі кандидата на вступ до Львівського вищого військово-політичного училища, ОСОБА_7 , ОСОБА_7 своєю матір`ю вказав ОСОБА_18 .

Відповідно до копії заяви про розірвання шлюбу, написаної ОСОБА_9 а також копії виписки з рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зазначено: «Вирішив: шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розірвати. Залишити відповідачу шлюбне прізвище - ОСОБА_5 . Залишити відповідачу на виховання дочку ОСОБА_11 1942 року народження.»

Згідно свідоцтва про право власності на житло від ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_2 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Першої Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Островерхової О.А. від 22 червня 2023 року позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що нею пропущений встановлений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, а також не доведено факт родинного зв`язку з померлою ОСОБА_2 .

З копії спадкової справи № 69/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що 12 квітня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Пусан Т.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ця заява була надіслана до Першої новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, та отримана 18 квітня 2023 року. 22 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_19 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Пусан Т.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .. Ця заява була надіслана до Першої новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, та отримана 22 червня 2023 року. Окрім позивача з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ніхто не звертався.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1,6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових прав.

Аналізуючи надані заявником та досліджені в судовому засіданні письмові докази суд вважає, що юридичний факт, який просить встановити заявник, знайшов своє підтвердження та його об`єктивність не викликає сумніву у суду. А тому, враховуючи зазначені вище обставини та положення діючого законодавства, приймаючи до уваги, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а саме: для оформлення спадкових прав, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 в частині встановлення факту родинного зв`язку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) зробив правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Пленум Верховного Суду України в п.24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Наведений перелік не є вичерпним та дозволяє застосування до спірних правовідносин аксіоми цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem , яка означає У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Позивач у своєму позові посилається на те, що вона постійно проживає в іншій області. Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , у період коли в країні після 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, що зумовило неможливість своєчасного звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її тітки, а тому нею пропущений строк, визначений ст. 1270 ЦК України з поважних причин.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячний строк на прийняття спадщини завершився 11 квітня 2023 року, тоді як позивач з заявою про прийняття спадщини звернувся 18 квітня 2023 року. Позивачем строк на прийняття спадщини було пропущено із поважних причин, якими є проживання спадкоємця на території іншої області, введення на території України 24 лютого 2022 року - воєнного стану, що разом зумовило неможливість своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. А тому причини несвоєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини дійсно були поважними і не залежали від її волі.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 76-80, 81, 82, 141, 142, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради, треті особи - державний нотаріус Першої Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Островерхова О.А., про встановлення факту родинного зв`язку та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є племінницею ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном чотири місяці з дня набрання законної сили рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , електронна пошта: невідома).

Відповідач: Новомосковська міська рада (код ЄДРПОУ 34359199, адреса місцезнаходження: вул. Гетьманська, будинок 14 м. Новомосковськ, 51200, електронна пошта: info@nmvyk.dp.ua).

Третя особа: державний нотаріус Першої Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Островерхова О.А. (адреса місце знаходження: вул. Гетьманська, будинок 22 м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, 51200, електронна адреса: невідома)

Повний текст рішення складений і підписаний 27 лютого 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко