Рішення

від 07.05.2024 по справі 513/1593/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1593/23

Провадження № 2/513/80/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Аркуша І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Власенко Лілії Вікторівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що 22 грутня 2021 року Біляївським РВ ДРАЦС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м.Одеса) був зроблений запис за №1384.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно в с.Плахтіївка Саратського (тепер Білгород-Дністровського) району Одеської області. За життя він залишив заповіт, яким заповідав позивачу належну йому земельну ділянку площею 4.61 га розташовану на території Плахтіївської сільської ради Саратського (тепер Білгород-Дністровського) району Одеської області, але, ні на момент складання заповіту, ні на час смерті заповідача позивачу не було відомо про існування цього заповіту.

Так, як позивач не є спадкоємцем першої черги, та не знав про існування заповіту, то він не звернувся до нотаріуса в установлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Про заповіт йому слало відомо у серпні 2023 року від працівників Плахтіївської сільської ради, коли він прийшов платити орендну плату за користування земельними ділянками, які повідомили, що ОСОБА_4 помер. До цього часу позивачу про смерть ОСОБА_4 було не відомо. Також вони надали йому копію та дублікат заповіту, який склав ОСОБА_4 на користь позивача.

Крім позивача, спадкоємцями є син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_5 .

18 жовтня 2023 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо майна померлого ОСОБА_4 , але нотаріус відмовив, бо пропущений строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України, і рекомендовано звернутись до суду.

Причини пропуску строку для прийняття спадщини вважає поважними, оскільки не знав про заповіт.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

21 грудня 2023 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 30 листопада 2023 року надійшла спадкова справа №85/2022 до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 15 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Власенко Л.В. у судове засідання не прибули, від представника надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не прибули, разом з тим від них надійшли заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, позов визнали.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов`язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 02 квітня 2001 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Мелітополь Запорізької області.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 846635, виданого 10 листопада 2005 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 08 серпня 2005 року №361/А-05, ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 4,61 га на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, кадастровий номер 5124584900:01:001:0104.

Відповідно до заповіту, посвідченого ОСОБА_6 , секретарем виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області 22 жовтня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за №356, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , земельну ділянку площею 4,61 га на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, кадастровий номер 5124584900:01:001:0104. Наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯА №846635.

13 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до постанови державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д.Ю. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 жовтня 2023 року №687/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом досліджено спадкову справу № 85/2022 заведену 06 травня 2022 року щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки № 354 від 02 листопада 2023 року виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав один.

Відповідно до довідки № 355 від 02 листопада 2023 року виконавчого комітету Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки № 357 від 02 листопада 2023 року виданої виконавчим комітетом Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області убачається, що земельна ділянка загальною площею 4,61 га, що належить громадянину ОСОБА_4 , знаходиться у користуванні громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплачує податки за земельну ділянку ОСОБА_4 .

Також, судом досліджено платіжні відомості сплати податку на доходи фізичних осіб від 23 грудня 2021 року, 27 грудня 2022 року.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем, оскільки останній після смерті ОСОБА_4 , будучи спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що він не знав про існування вищевказаного заповіту, тому не звертався до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Застосування принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Як вбачається із дослідженої спадкової справи № 85/2022, нотаріусом не було скеровано повідомлення про відкриття спадщини позивачу. Також, в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про виклик позивача шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Доказів того, що позивач був присутній під час складання заповіту, або йому була вручена копія такого заповіту або доведено його зміст іншим чином, як за життя спадкодавця та в межах шестимісячного строку, після його смерті, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд вважає причину пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважною, оскільки він не був обізнаний про існування заповіту, а також наведені позивачем причини є об`єктивними та істотними труднощами, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку. Відповідачами належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів протилежного суду не надано.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк три місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він пропустив вказаний строк з поважних причини.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись 2, 7, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Власенко Лілії Вікторівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці з дня набрання чинності наявного рішення суду, для подачі ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 07 травня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 02 квітня 2001 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, картка фізичної особи платника податків НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: адвокат Власенко Лілія Вікторівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 002725, видане на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 16 вересня 2015 року за № 38.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 виданий 24 лютого 2021 року органом 1438, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 від 08 вересня 2022 року, рнокпп НОМЕР_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя К. Ю. Рязанова