Рішення

від 01.05.2024 по справі 477/501/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/501/24

Провадження №2/477/724/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання Пихтіні О.О.,

розглянувши в судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Біржа нерухомості «Едвайс-Консульт»

про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір від 02 серпня 2000 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений на біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 02 серпня 2000 року між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва на право власності на житло, посвідченого 20 лютого 2000 року Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною, зареєстрованого у Миколаївському бюро технічної інвентаризації 13 квітня 2000 року під реєстровим №16, було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири.

Вказаний договір був укладений на біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» та зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод під реєстровим №1560 від 02 серпня 2000 року.

У подальшому згідно рішення виконкому Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області №104 від 14 жовтня 2009 року, визначено вулицю, на якій розташовані вищезазначений будинок та квартира як Лучівська.

Станом на 28 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачами. Право власності на вказану квартиру за позивачем не реєструвалося.

Договір сторонами був повністю виконаний, а саме, відповідачі звільнили квартиру, передали позивачу ключі від неї, знялися з реєстрації за вказаною адресою. Позивач у свою чергу передав відповідачам 5000 грн. відповідно до умов договору.

Однак, нотаріально договір не посвідчувався, та на даний час нотаріальне укладення даного договору неможливе, що змусило позивача звернутися за захистом свого права до суду.

Ухвалою від 12 березня 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. У справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 09 квітня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

09 квітня 2024 року позивач надав суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу за його позовом за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У зв`язку з відсутністю відповідачів за останньою відомою суду адресою, їх сповіщення здійснено шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади.

Третя особа біржа нерухомості «Едвайс-Консульт» про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно, пояснень чи заперечень суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, у зв`язку з наявністю доказів щодо належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового розгляду справи та відсутністю від них заяв про відкладення судового засідання, таке проведено за відсутності відповідачів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ХІ «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Вітовський район Миколаївської області та утворено Миколаївський район Миколаївській області.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02 серпня 2000 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діючи за себе та своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продали, а ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до договору, вказана квартира належить продавцям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, посвідченого 20 березня 2000 року Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною району, зареєстрованого у Миколаївському бюро технічної інвентаризації 13 квітня 2000 року під реєстровим №16.

Згідно з п.2 зазначеного договору квартира продана за 5000 грн., що отримані продавцями до підписання договору.

Відповідно до п.4 договору продавці засвідчили, що вони зобов`язуються у термін до 08 серпня 2000 року виселитися з відчужуваної квартири та звільнити її від належного їм майна.

Вказаний договір укладено на біржі нерухомості «Едвайс-Консульт», зареєстровано у журналі реєстрації біржових угод за №1560 від 02 серпня 2000 року, та в подальшому нотаріально не посвідчувався.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» №199 від 01 лютого 2024 року право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за відповідачами на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 березня 2000 року, видане Херсонською квартирно-експлуатаційною частиною району, зареєстроване в бюро технічної інвентаризації 13 квітня 2000 року (а.с.28).

Зі змісту довідки Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» №199 від 01 лютого 2024 року слідує, що договір купівлі-продажу вищевказаної квартири не зареєстровано в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації (а.с.29).

В той же час, позивач позбавлений можливості розпорядження своїм майном з огляду на положення ст.227 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Положеннями ст. 42 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).

Згідно з вимогами ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Невиконання цих вимог тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

В той же час, відповідно до правил ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або об`єктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржі та зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно з частиною 2 статті 47 ЦК України в редакції 1963 року суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

В цьому випадку не вимагається подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення договору купівлі-продажу спірної квартири між ним та відповідачами, її виконання та обставин, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Таким чином, суд вважає можливим захист прав позивача шляхом визнання вказаного договору дійсним.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 02 серпня 2000 року на Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» між продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.М. Семенова