ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2024 р. Справа №909/1043/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіО.С. Скрипчук
суддівО.І. МатущакаБ.Д. Плотніцького,
секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» б/н від 19.12.2023 (вх. № 01-05/3857/23 від 20.12.2023)
та Акціонерного товариства «Укртрансгаз» за № 100вих-23-9798 від 21.12.2023 (вх. № 01-05/3885/23 від 26.12.2023)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 (повний текст рішення складено 01.12.2023, м. Івано-Франківськ, суддя І.Є. Горпинюк)
у справі № 909/1043/21
за позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш», с. Микитинці Івано-Франківської області
про стягнення 4 331 228,69 грн.
за участю представників:
від позивача: Баранецька М.Р;
від відповідача: Авдєєнко В.В.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" про стягнення 4 331 228,69 грн, з яких: 1 370 597,81 грн пеня, 2 960 630,88 грн штраф, нарахованих на підставі пункту 7.2 договору про закупівлю товарів №Т-62/2009000003 від 01.09.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів №Т-62/2009000003 від 01.09.2020 в частині строку поставки товару, визначеного специфікацією (додатком №1 до договору), що є підставою для покладення на відповідача відповідальності, обумовленої пунктом 7.2 договору у вигляді пені в розмірі 1 370 597,81 грн, штрафу в розмірі 2 960 630,88 грн. Правовою підставою позову зазначено норми статей 526, 530, 549, 610, 612 Цивільного кодексу України, статей 193, 216-218, 230-232 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.07.2023 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 скасовано, а справу № 909/1043/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
В подальшому, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 задоволено частково позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» про стягнення 4 331 228,69 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» на користь Акціонерного товариство «Укртрансгаз» 670495, 75 грн пені, 1480315, 44 грн штрафу та 290369, 91 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
Місцевим господарським судом встановлено, що за змістом Специфікації (Додатку № 1 до договору) останнім днем поставки товару було 09.04.2021, а партія 1 та партія 4 товару поставлені позивачу 24.05.2021 та 31.05.2021 відповідно, то нарахування позивачем пені та штрафу є правомірним, відповідає положенням п. 7.2 договору.
Суд відхилив заперечення відповідача проти позову, викладені в його заявах по суті спору, про те, що причиною поставки товару після 09.04.2021 стали обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), пов`язані з введенням надзвичайного стану на території Чеської Республіки та карантинні заходи, пов`язані з епідемією (пандемією) коронавірусної хвороби, яка поширилась по всьому світу.
Суд першої інстанції вказав, що оскільки сторони в договорі передбачили, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний документ саме Торгово-промислової палати України, то сертифікат Івано-Франківської торгово-промислової палати, на який, як на доказ існування форс-мажорних обставин, покликається відповідач, не може засвідчувати такі обставини, а також суперечить абзацу 4 пункту 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Окрім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про зменшення на 50% неустойки (пені та штрафу), нарахованого позивачем відповідачу за прострочення поставки партій 1 та 4.
Оскільки за наведеними розрахунками суду, за прострочення постачання партій 1 та 4 товару сума пені становить 1 340 991,50 грн (279144,22 грн + 1061847,28 грн), а штрафу 2 960 630,88 грн, то з врахуванням висновку суду про зменшення на 50% неустойки (пені та штрафу), до стягнення з відповідача підлягає 670 495,75 грн пені та 1 480 315,44 грн штрафу
Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмаш» подало апеляційну скаргу б/н від 19.12.2023 (вх. № 01-05/3857/23 від 20.12.2023), в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апелянт вказує, що місцевий господарський суд вирішуючи питання відповідності умов специфікації вимогам тендерної пропозиції не врахував, що тендерна пропозиція в сукупності відповідає тендерній документації у зв`язку з чим відповідач був допущенний до участі у процедурі публічної закупівлі.
Відтак, відповідач вказує, що у спірних правовідносинах підлягають до застосування приписи ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про публічні закупівлі», а умови Специфікації про строк поставки є нікчемною.
Разом з тим, апелянт вказує, що висновки місцевого господарського суду про те, що наявність форсмажорних обставин у спірних правовідносинах не підтверджується матеріалами справи є помилковими.
Окрім того, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» подало апеляційну скаргу за № 100вих-23-9798 від 21.12.2023 (вх. № 01-05/3885/23 від 26.12.2023), в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 в частині незадоволених позовних вимог на суму 2 150 811, 19 грн, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення на 50% неустойки (пені та штрафу), оскільки вся мотивація щодо зменшення розміру пені та штрафу в оскаржуваному рішенні зведена виключно до посилань на внутрішнє переконання суду та до врахування інтересів виключно однієї сторони - Відповідача, а тому АТ «Укртрансгаз» вважає такі висновки необґрунтованими і безпідставними, враховуючи, зокрема, що у справі, яка розглядається, нараховані позивачем штрафні санкції не є надмірно великими.
Апелянт вказує, що загальна сума порушеного зобов?язання складає - 29 606 308,80 грн, а сума нарахованої позивачем відповідачу неустойки становить - пеня у сумі 1 340 991,50 грн, що складає менше 5% від суми порушеного зобов?язання та штраф у сумі 2 960 630,88 грн, що складається з 10% (за умовами Договору) від вартості товарів, прострочка поставки яких складає понад тридцять днів.
У судове засідання 24.04.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення.
У судове засідання 24.04.2024 з`явився представник відповідача, надав пояснення.
У судове засідання 24.04.2024 третя особа -1, -2 явки уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні про час та дату судового засідання.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі також покупець або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техмаш» (далі також постачальник або відповідач) укладено договір № Т-62/2009000003 про закупівлю товарів від 01.09.2020 (далі також договір). Згідно умов цього договору постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця товари - "турбіни та мотори (запасні частини до ГТ-750-6)" код згідно ЄЗС ДК 021:2015 42110000-3, зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору (далі специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1 договору).
Ціна цього договору становить 39 096 000, 00 грн (п. 3.1. договору).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що постачальник зобов`язується передати покупцю товари партіями в кількості, якості, комплектності, строки та в місці поставки відповідно до умов договору, специфікації (додаток 1) та технічних вимог та якісних характеристик товарів (додаток 2).
Специфікацією - додатком 1 до договору сторони погодили найменування товарів, одиниці виміру, кількість, ціну за одиницю, строк поставки товарів - 4-ма партіями протягом 220 календарних днів з дати укладення договору (до 09.04.2021), місце поставки - центральний склад ВРТП «Укргазенергосервіс», 08151, Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49.
У відповідності до технічних вимог та якісних характеристик товарів - додатку 2 до договору виробником товарів є EKOL energo s.r.o. (Чеська Республіка).
Згідно з пунктом 5.6. договору право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною на кожну окрему партію товарів.
Пунктом 7.2. договору сторони обумовили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.
Відповідно до пункту 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, терористичні акти, пожежі, повені, зсуви ґрунту, інші стихійні лиха чи природні явища, рейдерські захоплення, захоплення, хакерські атаки, заборонні заходи вищих законодавчих та/або виконавчих органів державної влади, які виникли після підписання цього договору, та які сторони не могли передбачити або запобігти їм, якщо ці обставини вплинули на виконання сторонами своїх зобов`язань, тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з наданням відповідних підтверджуючих документів (пункт 8.2. договору).
У відповідності до пункту 8.3. договору доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема: відповідний документ Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 20-ти днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.
Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (пункт 8.4. договору).
За змістом п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки товарів по 30 квітня 2021 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Листом вих. №1-02/04/21 від 02.04.2021 (Т. 1, а.с.41) відповідач інформував позивача про неможливість здійснення поставки товару в термін встановлений договором - до 09.04.2021, з огляду на повідомлення заводу - виробника EKOL energo s.r.o. (Чеська Республіка) про перенесення виконання замовлення на 17.05.2021 через введення постановами Уряду Чеської Республіки від 23.12.2020, від 22.01.2021, від 14.02.2021, від 26.02.2021, від 26.03.2021 (Т. 1, а.с.44-53) надзвичайного стану пов`язаного з безпрецедентним поширенням COVID-19 в країнах Європи.
У відповіді №3201вих-21-707 від 08.04.2021 (а.с.54) позивач вказує відповідачу на необхідність забезпечити в найкоротший термін поставку партій товарів, запасних частин до ГПА, або надати відповідні підтверджуючі документи, згідно яких ТОВ «Техмаш» не може виконувати зобов`язання за укладеним договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Надалі, листом вих. №1-08/04/21 від 08.04.2021 (отримано позивачем 16.04.2021 а.с.176), відповідач направив позивачу сертифікат №2600-21-0366 від 07.04.2021 Івано-Франківської Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини.
Цим сертифікатом №2600-21-0366 від 07.04.2021 (а.с.57-60) Івано-Франківська Торгово-промислова палата засвідчила, що епідемія (пандемія) коронавірусної хвороби COVID-19, яка розвинулась та поширилась у всьому світі у тому числі в Європейському Союзі та Україні, карантин, який визнано форс-мажорною обставиною на підставі Закону України № 530-ІХ від 17.03.2020 "Про внесення змін до законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та який встановлено на підставі постанов Кабінету Міністрів України, запровадження обмежувальних заходів органами державної влади та органами місцевого самоврядування, надзвичайний стан введений на території Чеської Республіки, згідно з постановою уряду Чеської Республіки у зв`язку з пандемією SARS Cov-2, які у комплексі спричинили неможливість своєчасного виготовлення, подальшої поставки та передачі у власність товарів, визначених договором про закупівлю товарів № Т-62/2009000003 від 01.09.2020. Сертифікат видано ТОВ Техмаш щодо обов`язку (зобов`язання) завершення своєчасної поставки товарів та передачі їх у власність покупця у відповідності до п. 1.1-1.3 договору про закупівлю товарів № Т-62/2009000003 від 01.09.2020, а саме турбіни та мотори (запасні частини до ГТ-750-6), код згідно ЄЗС ДК021:2015 42110000-3, зазначені у специфікації, яка наведена в додатку № 1 до договору про закупівлю товарів № Т-62/2009000003 від 01.09.2020 у термін: 09.04.2021. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання -22.01.2021; дата закінчення - тривають станом на 07.04.2021.
У відповідь, листом № 3201ВИХ-21-786 від 19.04.2021 АТ «Укртрансгаз» зазначило про те, що строк надання документів про форс-мажорні обставини, згідно з п. 8.2, 8.3 договору закінчився 11.02.2021, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування заходів відповідальності у вигляді, зокрема, сплати неустойки.
Як підтверджують представники сторін та слідує з акту приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 30.04.2023, товарно - транспортної накладної № 1 від 29.04.2021, видаткової накладної № 49 від 29.04.2021 на суму 7 374 129,60 грн, акту приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 24.05.2023, товарно-транспортної накладної № 1 від 24.05.2021, видаткової накладної № 58 від 24.05.2021 на суму 24 132 892, 80 грн; акта приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 07.06.2023, товарно-транспортної накладної № 1 від 31.05.2021, видаткової накладної № 65 від 31.05.2021 на суму 5 473 416, 00 грн; акта приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 07.06.2023, товарно-транспортної накладної № 2 від 31.05.2021, видаткової накладної № 66 від 31.05.2021 на суму 2 115 561,60 грн, відповідач поставив позивачу усі чотири партії товару, обумовленого договором №Т-62/2009000003 від 01.09.2020, на загальну суму 39096 000,00грн.
При цьому, товар поставлено відповідачем партіями 29.04.2021, 24.05.2021 та 31.05.2021, товар прийнято позивачем без жодних зауважень чи заперечень.
У відповідності до виписок АБ «Укргазбанк» по особовому рахунку за 01.06.2021, за 16.06.2021, за 23.06.2021 (Т. 1, а.с.68-71) вартість поставленого товару сплачено позивачем в повному обсязі - 39 096 000, 00 грн.
Позивач звернувся до відповідача зокрема, з вимогами від 04.06.2021 (Т. 1, а.с.83-85), від 08.06.2021 (Т. 1, а.с. 93-95), повторно 13.07.2021 (Т. 1, а.с.112-115) про сплату штрафних санкцій нарахованих на підставі пункту 7.2. договору, за порушення строків поставки 1-ї та 4-ї партії товару в загальній сумі 4 331 228,69 грн.
При цьому, відповідачем сплачено штрафні санкції в сумі 147482,59 грн та 321565,36 грн, нараховані позивачем за прострочення поставки партій 2 та 3 товару (Т.1, а.с. 72-75 та 102-105)
Згідно розрахунку (Т. 1, а.с. 12) позивачем нараховано відповідачу за період з 09.04.2021 по 31.05.2021 (партія товару 1) пеню в сумі 284 617,63 грн та штраф в розмірі 547341,60 грн (разом - 831 959,23 грн); за період з 09.04.2021 по 24.05.2021 (партія товару 4) пеню в сумі 1 085 980,18 грн, штраф в розмірі 2960630,88 грн (разом - 3 499 269,46 грн).
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Статтями 509, 510 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Нормами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судами встановлено, що договір укладався відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", згідно з п.4 ч.5 ст.41 якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Колегією суддів встановлено обставини неналежного виконання відповідачем договору від 01.09.2020 № Т-62/2009000003 щодо поставки товару у строки, про які сторони домовились у договорі.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказує, що відповідач здійснив поставку товару чотирма партіями: 29.04.2021 партія 3 вартістю 7374129,60 грн; 24.05.2021 партія 4 вартістю 24132892,80 грн; 31.05.2021 партія 1 вартістю 5473416,00 грн; 31.05.2021 партія 2 вартістю 2115561,60 грн, тобто не у строк визначений специфікацією - додатку 1 до договору (до 09.04.2021). Враховуючи, що за змістом Специфікації (Додатку № 1 до договору) останнім днем поставки товару було 09.04.2021, а партія 1 та партія 4 товару поставлені позивачу 24.05.2021 та 31.05.2021 відповідно, то нарахування позивачем пені та штрафу є правомірним, відповідає положенням п. 7.2 договору.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
За результатами процедури публічної закачало між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю № Т-62/2009000003 від 01.09.2020.
Порядок та виконання господарських договорів укладених за результатами процедури публічної закупівлі врегульовано вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» , який є спеціальним у таких правовідносинах.
Приписи цього закону мають перевагу над вимогами загальних норм цивільного господарського законодавства які регулюють питання укладення та виконання договорів поставки.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедур закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що передбачені цією статтею.
Разом з тим, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 3 цього Закону.
Ha офіційному веб-сайті системи публічних торгів прозоро(https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-17-003094-c), знаходиться тендерна документація про предмет закупівлі «Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-)» за результатами якого між сторонами укладено спірний Договір від 01.09.2020.
Відповідно до п. 7 розділу «Зведена інформація про закупівлю» Тендерної документації по предмету закупівлі «Турбіни та мотори (Запасні частини до Т-750-6), яка затверджена на засіданні тендерного комітету (протокол №1001/20/03 1-зм-2 від 26.05.2020) строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - до 30.04.202.
Відтак, з аналізу тендерної документації вбачається, що умови Специфікації щодо строку поставки товару у строк -220 днів з дня підписання договору відрізняється від змісту тендерної пропозиції.
Відповідно до п.5.1 Договору про закупівлю від 01.09.2020 постачальник зобов?язується передати Покупцю товар партіями в кількості, якості, комплектності, строки та в місці поставки відповідно до умов Договору, Специфікації (додаток 1) та Технічних вимог та якісних характеристик Товарів (додаток 2).
Згідно п. 6.3.1 Договору про закупівлю від 01.09.2020 постачальник зобов?язаний поставити товар у строки, встановлені цим Договором.
Враховуючи приписи п. 5.1, 6.3.1 Договору від 01.09.2020 з урахуванням вимог ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічну закупівлю» визначаючи строк поставки необхідно виходити саме з умов Договору про закупівлю від 01.09.2020.
Згідно п. 12.1 Договору від 01.09.2020 встановлено, що такий договір в частині поставок діє по 30.04.2021.
Дія договору в частині поставки відповідає строку поставки який встановлено в п. 7 розділу «Зведена інформація про закупівлю» Тендерної документації по предмету закупівлі «Турбіни та мотори (Запасні частини до ГТ-750-6)».
В постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №352/1950/15-ц (провадження) зазначено, що договір як приватно - правова категорія, є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.
Згідно ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
В постанові Верховного Суду від 14.05.2022 у справі №944/3046/20 (провадження 361-19719св21) зроблено висновок, що «у разі, якщо з?ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem (лат. «verba chartarum forties accipiunter contra proferentem»)» слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав.
Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов?язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно зробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated») ,але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї із сторін"
Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки caмe вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обгрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартного умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
В спірній ситуації Договір від 01.092020 укладено в процедурі публічної закупівлі, з чого вбачається, що відповідач не мав вибору обирати його умови.
Відтак, в спірній ситуації визначаючи строк поставки необхідно виходити з того, що умовами договору визначено єдину дату поставки, яка відповідає тендерній документації, а саме до 30.04.2021.
Пунктом 7.2. договору сторони обумовили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцяти днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.
3 аналізу п. 7.2 Договору від 01.09.2020 вбачається, що сторонами погоджено строк з якого наступає відповідальність постачальника у формі штрафу який наступає на 31 день (понад 30 днів) від останнього дня коли товар мав бути поставлений.
Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов?язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. (ст. 252 ЦК України).
Враховуючи, що в п. 7.2 Договору від 01.09.2020 можливість застосування штрафу пов?язана зі спливом тридцяти днів прострочення поставки товару, цією умовою договору визначено строк після спливу якого настають негативні для відповідача наслідки - обов?язок сплатити штраф.
Колегією суддів встановлено, що Товар мав бути поставлений до 30.04.2021. Тобто першим днем прострочення є 01.05.2021 а останнім днем після якого у позивача виникає право нараховувати штраф є 30.05.2021. Однак 30.05.2021 це неділя, вихідний день.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Отже, за загальним правилом обчислення строків, останній повинен починатися з наступного дня після відповідної календарної дати і, у разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, закінчуватися першим за ним робочим днем. А тому, останнім днем строку в даному випадку є перший робочий день, який слідує за вихідним.
Подібні за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду у постановах від 13.06.2018 справа №128/1970/17, від 20.05.2021 № 904/2166/20.
Оскільки останній день тридцяти денного строку після якого позивач набуває права на нарахування штрафу, припадає на вихідний день, такий строк в силу приписів ч. 1 ст. 254 ЦК України переноситься на наступний після нього робочий.
Перший робочий день після 30.05.2021 є 31.05.2021 - понеділок. Відповідно до ч.1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Тридцятиденний строк після якого позивач набуває права на нарахування штрафу встановлено для дії - поставки товару.
Тобто у спірній ситуації позивач набув би права на стягнення штрафу у випадку якщо б товар не був поставлений до закінчення 31.05.2021.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем поставлено товар 24.05.2021, 29.04.2021 та 31.05.2021.
Отже відповідачем поставлено увесь товар до закінчення останнього дня строку після якого у позивача виникало право на нарахування штрафу, відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 % від вартості непоставленого товару не підлягають до задоволення.
Окрім того колегія суддів вказує, відповідач покликається на те, що обставина виконання відповідачем своїх зобов?язань за Договором поставки від 01.09.2020 у межах строків встановлених договором встановлена у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у справі №910/12450/21.
Як встановлено судом, 11 січня 2022 року Господарським судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 910/12450/21 Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 1 966 743,02 грн за спірним Договором про закупівлю товарів № Т-62/2009000003 від 01.09.2020, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022р., яким встановлено, що «враховуючи положення п. 8.4. договору строк виконання зобов?язань по поставці товару, обумовлений договором, продовжився на строк дії обставин непереборної сили до 24.06.2021. З урахуванням зазначеного позивач поставив відповідачу товар без порушення строку поставки, обумовленого договором, відповідно з боку позивача мало місце, на переконання суду, належне виконання умов договору.»
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у справі № 910/12450/21 залишено без змін.
Таким чином, вищезазначеним рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 року, яке набрало законної сили, встановлені обставини, які мають преюдиційне значення для справи № 909/1043/21, зокрема обставини стосовно відсутності порушення ТОВ «Техмаш» строків поставки товару за договором про закупівлю товарів № T-62/2009000003 від 01.09.2020 року.
Колегія суддів звертає увагу на правові позиції Верховного Суду які визначаючи принцип правової визначеності та забороняють ухвалення протилежних за змістом та мотивацією рішень.
Так Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі вказав, що факти, установлені у прийнятих раніше судових мають для суду преюдиціальне значення. Преюдиціальність означає обов?язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших страв.
Схожі правові висновки викладені Постановах Верховного Суду у справах №520/11429/17 від 19.12.2019, №910/6356/19 від 10.12.2019, №916/1041/17 від 19.12.2019, №908/1090/18 від 26.11.2019.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 10.10.2019 по справі №910/2164/18, постанова КТС ВС від 08.07.2019 по справі №908/156/18).
З аналізу постанов Верховного Суду необхідно дійти до висновку, що не можуть ставитись під сумнів обставини, які встановлені у рішенні яке набрало законної сили під час розгляду пов?язаної справи.
Відтак, колегія суддів доходить до висновку, що факт відсутності порушення ТзОВ «Техмаш» строків поставки товару АТ «Укртрансгаз» за договором про закупівлю товарів № T-62/2009000003 від 01.09.2020 року встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» підлягає до задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 скасуванню.
Оскільки колегією суддів встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не підлягає до задоволення.
Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи усе вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 у справі № 909/1043/21 в порядку статті 277 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» за № 100вих-23-9798 від 21.12.2023 (вх. № 01-05/3885/23 від 26.12.2023) залишити без задоволення.
2.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
3.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» б/н від 19.12.2023 (вх. № 01-05/3857/23 від 20.12.2023) задоволити.
4.Рішення Господарського суду суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 у справі № 909/1043/21 скасувати. Прийняти нове рішення яким:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
5.Стягнути з Акціонерного товариство «Укртрансгаз» (Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код юридичної особи: 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш» (вул. Марковецька, буд. 11, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76494, ідентифікаційний код юридичної особи: 32605828) 48 726, 32 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 06.05.2024.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
СуддяО.І. Матущак
Суддя Б.Д. Плотніцький
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2024 |
Оприлюднено | 09.05.2024 |
Номер документу | 118863042 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Скрипчук Оксана Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні