Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/682/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" квітня 2024 р. Справа№ 910/682/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 (суддя Бондаренко - Легких Г. П., повний текст складено 14.03.2024) за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк» про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/682/20.

На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали витребуваної справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, згідно апеляційної скарги апелянт оскаржує судове рішення в повному обсязі, а тому враховуючи, що при поданні позовної заяви, обґрунтованим розміром судового збору було 344 622, 51 грн., апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 516 933,76 грн.

Доказів сплати судового збору скаржником не подано.

В свою чергу, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване неможливістю сплатити судовий збір через значне погіршення його майнового стану.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.

Оцінивши доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7, яка була додана до клопотання про звільнення від сплати судового збору, з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20.

Наведений висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалі від 08.04.2024 у справі №902/1000/22.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасниками справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Аналіз положень статей 174, 258, 260 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що апеляційна скарга приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 258 ГПК України, зокрема подання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Водночас норми статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України в частині того кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

Варто зазначити, що наведена у пункті 3 частини третьої статті 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Апелянтом до апеляційної скарги, як доказ її направлення, відповідачу, а саме, ОСОБА_2 надано опис вкладення та накладну.

З наданого опису вкладення вбачається, що апелянтом апеляційну скаргу направлено відповідачу 1 за наступною адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, адресою місця проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 .

Отже, надані скаржником докази направлення копії апеляційної скарги іншій стороні у справі не є належними.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 залишити без руху.

2. ОСОБА_1 усунути встановленні при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 516 933,76 грн., а також доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу 1 у справі - ОСОБА_2 , за належною адресою листом з описом вкладення протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна