Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/682/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" квітня 2024 р. Справа№ 910/682/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 (суддя Бондаренко - Легких Г. П., повний текст складено 14.03.2024) за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_5 , 5) ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк» про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 5 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині стягнення коштів з ОСОБА_1 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/682/20.

На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали витребуваної справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні позовної заяви, обґрунтованим розміром судового збору було 344 622, 51 грн., отже апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку має сплатити 150 відсотків вказаної суми, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі, тобто 413 547 грн.

Стосовно зазначення скаржником про оскарження ним рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 коштів, а також здійснення розрахунку судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням присудженої до стягнення місцевим господарським судом суми судового збору у розмірі 68 924, 50 грн., слід зазначити наступне.

Так, оскаржуваним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код: 21708016) заподіяну ПАТ КБ "Євробанк" майнову шкоду у розмірі 22 974 834 (двадцять два мільйони дев`ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 52 коп. в солідарному порядку.

Крім цього, на відповідачів в рівних частинах покладено судовий збір (по 68 924 грн 50 коп.)

Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (ст. ст. 541-544 ЦК України).

Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а вразі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами у визначених частках. Солідарне стягнення суми судових витрат, законом не передбачено.

З огляду на викладене, за апеляційне оскарження рішення суду про солідарне стягнення грошових коштів, апелянт сплачує судовий збір з урахуванням не суми судового збору, який присудженого з нього до стягнення, а виходячи із розміру судового збору, розрахованого із загальної суми солідарного стягнення.

Доказів сплати судового збору скаржником не подано.

В свою чергу, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване неможливістю сплатити судовий збір через значне погіршення його майнового стану.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, надані: довідку органу доходів і зборів, звіти про власний капітал за 2019 та 2020 роки, з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20.

Наведений висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалі від 08.04.2024 у справі №902/1000/22.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі №910/682/20 залишити без руху.

2. ОСОБА_1 усунути встановленні при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 413 547 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна