Постанова

від 30.04.2024 по справі 911/2556/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 911/2556/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 30.04.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 04.12.2023

у справі №911/2556/23 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради

до Релігійної організації "Київська Митрополія Української Православної Церкви"

про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних та зустрічних позовних вимог

У серпні 2023 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2556/23 призначено у справі № 911/2556/23 судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експертизи поставлено питання, зазначені в резолютивній частині ухвали; зупинено провадження у справі №911/2556/23 на час проведення судової експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята без додержання статей 73, 99, 100 Господарського процесуального кодексу України, з неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які суперечливі докази та обставини, що вказують на неможливість встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування за допомогою інших засобів доказування. Так, як вказує апелянт, на підтвердження віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду і знаходження їх у межах прибережних захисних смуг до позовної заяви додано інформацію з Державного науково-виробничого підприємства «Картографія» від 21.07.2023 №400, згідно якої спірна земельна ділянка заходиться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги р. Дніпро та накладається на землі водного фонду. При цьому, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не може свідчити про відсутність прибережної захисної смуги, оскільки її розмір і межі встановлено законом. За вказаних обставин прокурор доводить, що у матеріалах справи наявні докази, які свідчать про можливість встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування за їх допомогою, без необхідності призначення судової експертизи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, відзивів на апеляційну скаргу не було надано, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представник позивача в судове засідання 30.04.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку 15.04.2024 електронного документа (ухвала суду від 15.04.2024) до електронного кабінету Козинської селищної ради.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Як вказувалось вище, на розгляді у Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2556/23 призначено у справі № 911/2556/23 судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- Чи відповідає розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:018:0029 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?

- До якої категорії земель (цільового призначення) належить земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:018:0029?

- Чи має місце на даний час накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:018:0029 на землі водного фонду, які (водне полотно, прибережна смуга, тощо) і в якій частині/обсязі?

Зупинено провадження у справі №911/2556/23 на час проведення судової експертизи.

Суд зазначив, що з огляду на викладені відповідачем у відзиві на позов заперечення та обставини спору, встановлено необхідність призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою щодо встановлення відповідності документації із землеустрою вимогам законодавства, визначення належного цільового призначення та належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду прибережної захисної смуги.

Так, відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Господарські суди зобов`язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування..

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов`язані з правильним вирішенням питання про права і обов`язки сторін.

Згідно з частинами 1-4 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є вимога про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3223155400:03:018:0029 шляхом скасування рішення про її надання в користування відповідачу, скасування державної реєстрації права та повернення земельної ділянки, з тих підстав, що така земельна ділянка фактично належить до земель водного фонду, накладається на прибережну захисну смугу і виділена відповідачу з порушенням чинного законодавства.

В підтвердження викладених у позові обставин прокуратура посилається на листи Козинської селищної ради та надане Державним науково-виробничим підприємством «Картографія» викопіювання з ортофотоплану з нанесеними спірною земельною ділянкою, береговою лінією та прибережною смугою.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві стверджував про отримання земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:018:0029 у користування у відповідності до норм чинного законодавства з урахуванням усіх обмежень, що були чинні на момент отримання земельної ділянки у користування. Також відповідач заперечував факт накладення земельної ділянки на прибережну захисну смугу.

Суд зазначає, що рішення у конкретній справі приймається господарським судом за результатами дослідження безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи. Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання, суд вправі призначити судову експертизу.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що враховуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність дослідження обставин, що мають значення для справи, шляхом залучення спеціальних (експертних) знань.

Зокрема, суд не володіє необхідними засобами та знаннями для перевірки відповідності документації із землеустрою вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, визначення категорії (цільового призначення) земельної ділянки та встановлення факту накладення земельної ділянки на землі водного фонду.

Колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що для повного і всебічного вирішення спору у справі № 911/2556/23 необхідно дослідити належність спірної земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 3223155400:03:018:0029 до земель водного фонду та з`ясування інших обставин її надання у користування відповідачу, у зв`язку з чим необхідне застосування спеціальних знань та призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою.

Під час розгляду справи суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об`єктивно в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів ст. 234 названого Закону повинен в обов`язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з`ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з`ясування цих обставин самим судом.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2556/23 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2556/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2556/23 залишити без змін.

Матеріали справи №911/2556/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено: 07.05.2024.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова