Постанова

від 01.05.2024 по справі 908/142/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/142/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Талоконов К.В. (в залі суду) - адвокат;

від відповідача: представник не з`явився;

від третьої особи: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 (повне рішення складено 26.02.2024, суддя Мірошниченко М.В.) у справі № 908/142/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 147, ідентифікаційний код 41084815)

до відповідача Фермерського господарства «Лісник-М» (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Лесі Українки, буд. 45, кв. 56, ідентифікаційний код 22121394)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69036, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, буд. 20-а, ідентифікаційний код 40311343)

про скасування реєстрації транспортного засобу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства «Лісник-М», в якому просить скасувати реєстрацію комбайна зернозбирального FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640Х03020019 , 2017 року випуску) за Фермерським господарством Лісник-М, проведеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» обґрунтовує тим, що відповідач всупереч умовам пункту 4 додаткової угоди №1 від 02.07.2020 до Договору купівлі-продажу № 1761 від 18.03.2019 до цього часу так і не зняв комбайн FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640X03020019, 2017 року випуску) з обліку та не передав свідоцтво про реєстрацію комбайну (з відміткою про зняття з обліку) Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс».

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024, у даній справі, у позові відмовлено.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив з того, що вимога позивача про скасування реєстрації комбайна зернозбирального FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640Х03020019, 2017 року випуску), проведеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області, фактично зводиться до ухвалення судом рішення про вчинення дій зі скасування реєстрації транспортного засобу, які відповідно до законодавства є компетенцією Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області. Вчинення таких дій не належить до повноважень суду і ухвалення судом рішення про це фактично буде свідчити про підміну судом функцій уповноваженого державного органу, який проти цього заперечує.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що у випадку задоволення судом позову про зобов`язання відповідача примусово виконати обов`язок зняти транспортний засіб (машину) з обліку на підставі додаткової угоди до договору купівлі-продажу та пред`явлення відповідного виконавчого документу до примусового виконання, і за відсутності вчинення певних дій боржником особисто, виконавцем у підсумку у відповідності до положень ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» буде винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а спірний комбайн так і не буде знято з обліку за відповідачем.

Водночас апелянт звертає увагу, що згідно з п. 11 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2009 року №694, реєстрація машини може також скасовуватися зокрема за рішенням суду. Скасування реєстрації машин оформляється наказом територіального органу Держпродспоживслужби.

На думку скаржника, скасування реєстрації спірного комбайну за відповідачем в даному випадку є найбільш належним та ефективним способом захисту права власності позивача, адже у випадку задоволення позовних вимог та набрання рішенням законної сили, відповідне скасування реєстрації машини буде оформлене наказом територіального органу Держпродспоживслужби (третьої особи), можливість чого й передбачена пунктом 11 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2009 року №694.

Оскільки, як вважає скаржник, заявлений позивачем позов у цій справі спрямований на захист його майнового інтересу, задоволення таких вимог у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже спроможне надати ефективний захист його прав. Скасування реєстрації за попереднім власником напряму впливає на можливість реалізації прав позивача як теперішнього власника машини, отже доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/142/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/142/24.

18.03.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 у справі № 908/142/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 01.05.2024 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 01.05.2024 позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, третя особа явку представників у судове засідання 01.05.2024 не забезпечили, причин неявки не повідомили.

З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» (продавець, позивач) та Фермерським господарством «Лісник-М» (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №1761 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався продати, а покупець прийняти та оплатити зернозбиральний комбайн FENDT, модель 6335 С, жниварку FENDT, модель PowerFlow 7,7 m (25') (далі - товар).

Комплектація товару та строк його оплати обговорені в додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною (пункт 1.2 договору купівлі-продажу).

Додатком №1 до договору купівлі-продажу є специфікація товару:

- зернозбиральний комбайн FENDT, модель 6335 С, у такій комплектації: FENDT 6335 С, паливний фільтр попереднього очищення, комплектація для RU, колеса задні 540/65R24, противага для стандартного заднього моста вартістю 4508618,96 грн./147083,33 євро без ПДВ;

- жниварка FENDT, модель PowerFlow 7.7 m (25і), у такій комплектації: PF 7,70 m (25') жниварка, електричний вертикальний ніж LH, електричний вертикальний ніж RH вартістю 906832,71 грн./29583,33 євро без ПДВ,

загальною вартістю 6498542,00 грн. з ПДВ.

За умовами п. 2.2 договору купівлі-продажу товар буде переданий покупцю після проведення останнім 10% оплати за товар на розрахунковий рахунок продавця, у відповідності до пунктів 3.1, 3.2., 5.1 та Графіку оплати товару, викладеного в додатку №1 до договору, з наданням наступних документів: видаткових накладних на товар; інструкція з експлуатації; сервісна книжка.

Сторони узгодили в п. 2.3 договору купівлі-продажу, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання сторонами акту приймання-передачі відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.4 договору купівлі-продажу зобов`язання продавця по поставці товару покупцеві (а також передачі покупцеві всіх супровідних документів на товар, що вимагаються цим договором та чинним законодавством, включаючи документи, що підтверджують якість товару, а також документи, що вимагаються чинним законодавством для здійснення покупцем реєстрації товару в органах Держтехнагляду) вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (момент поставки).

09.07.2019 сторонами підписано акт приймання-передачі (додаток №2 до договору купівлі-продажу), згідно якого продавець передав покупцю, а покупець прийняв товар згідно специфікації з наведеними характеристиками:

1. Зернозбиральний комбайн FENDT, модель 6335 С, серійний номер ZN205640X03020019, 2017 року випуску;

2. Жниварка FENDT PowerFlow 7,7m (25'), серійний номер 702500303, 2017 року випуску.

У п. 3 даного акту сторони підтвердили, що з моменту його підписання зобов`язання продавця з передачі товару покупцю вважаються виконаними.

27.09.20219 відповідач зареєстрував за собою право власності на зернозбиральний комбайн FENDT, модель 6335 С, серійний номер ZN205640X03020019,2017 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини, виданим 27.09.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Відповідно до п. 10.1 договору купівлі-продажу договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 17.03.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Додатковою угодою №1 від 02.07.2020 до договору купівлі-продажу (далі - додаткова угода), у зв`язку із неможливістю виконання покупцем власних зобов`язань за договором з оплати товару сторони дійшли згоди розірвати зазначений договір з 02.07.2020.

Пунктом 2 додаткової угоди покупець зобов`язався отриманий ним товар за договором повернути продавцю у строк до 02.07.2020.

У пункті 3 додаткової угоди сторони узгодили, що право власності на товар переходить від покупця до продавця в момент підписання сторонами даної угоди.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди покупець зобов`язався зняти товар з обліку та передати свідоцтво про реєстрацію товару (з відміткою про зняття з обліку) продавцю у строк до 03.07.2020.

За актом повернення майна №0207 від 02.07.2020 до договору купівлі-продажу відповідач повернув позивачу комбайн FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640X03020019, 2017 року випуску) та жниварку (PowerFlow 770 Table, серійний номер 702500303, 2017 року випуску). Однак у порушення умов пункту 4 додаткової угоди відповідач не зняв транспортний засіб з обліку та не передав відповідачу свідоцтво про реєстрацію товару (з відміткою про зняття з обліку).

09.03.2020 позивач надіслав відповідачу претензію вих. №0903/21-1К від 09.03.2021 з вимогою протягом 7 (семи) днів з моменту отримання вказаної претензії зняти комбайн з обліку та передати свідоцтво про реєстрацію комбайну (з відміткою про зняття з обліку) позивачу.

Оскільки відповідач не зняв транспортний засіб з обліку, позивач самостійно звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (третя особа у справі) із заявою вих. від 22.02.2023 про зняття з обліку комбайну FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640X03020019, 2017 року випуску). Заяву зареєстровано третьою особою 28.02.2023.

Третя особа надала відповідачу відповідь листом вих. №139.2 від 03.03.2023 про відсутність підстав для зняття з обліку транспортного засобу за заявою позивача.

На інші аналогічні звернення позивача третя особа також відповіла позивачу відмовою (листи №Вих-08-13-13/3897 від 29.06.2021, №Вих-10-08.1-10/2082 від 04.07.2023, №Вих-10/8297 від 18.07.2023).

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі до Фермерського господарства "Лісник-М" про скасування реєстрації комбайна зернозбирального FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640Х03020019, 2017 року випуску) за Фермерським господарством "Лісник-М", проведеної Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації комбайна зернозбирального FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640Х03020019, 2017 року випуску) за Фермерським господарством «Лісник-М», проведену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області, оскільки такі дії суперечать визначеній законодавством компетенції суду та не відповідають можливим способам захисту прав позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).

Загальний перелік способів захисту порушеного права та інтересу міститься в частині другій статті 16 ЦК України. Водночас суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина третя статті 16 ЦК України).

Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду. При цьому право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та багатьох інших.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18.

З наведеної позиції скаржника, вбачається, що позивач вважає, що заявлений ним позов у цій справі про скасування реєстрації спірного комбайну за відповідачем в даному випадку є найбільш належним та ефективним способом захисту порушеного права власності позивача на комбайн, оскільки позивач більше трьох років позбавлений можливості зареєструвати за собою свій же комбайн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідач на підставі договору № 1761 від 18.03.2019 набув право власності на товар та зареєстрував за собою право власності на комбайн у встановленому порядку.

Як встановлено вище, відповідач не виконав свого обов`язку щодо оплати товару у повному обсязі у строки визначені договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Також, відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

В подальшому сторони розірвали договір купівлі-продажу згідно з додатковою угодою №1 від 02.07.2020 до цього договору, у зв`язку із неможливістю виконання покупцем власних зобов`язань за договором з оплати товару.

У пункті 3 додаткової угоди сторони узгодили, що право власності на товар переходить від покупця до продавця в момент підписання сторонами даної угоди.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди покупець зобов`язався зняти товар з обліку та передати свідоцтво про реєстрацію товару (з відміткою про зняття з обліку) продавцю у строк до 03.07.2020.

За актом повернення майна №0207 від 02.07.2020 до договору купівлі-продажу відповідач повернув позивачу комбайн FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640X03020019, 2017 року випуску) та жниварку (PowerFlow 770 Table, серійний номер 702500303, 2017 року випуску).

Враховуючи, що майно фактично знаходиться у позивача, останній звернув вимогу до відповідача про зняття з обліку комбайну у Головному управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області.

Проте, ні на час прийняття рішення судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції вказана вимога позивача не була виконана.

Отже, з огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що відповідач своїми діями не визнає права власності позивача на вказаний комбайн.

За положеннями ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Отже, виходячи з цього, колегія суддів вважає, що права позивача, які він вважає порушеними, підлягають захисту в інший спосіб, зокрема, шляхом визнання права власності на комбайн FENDT (модель 6335 С, серійний номер ZN205640X03020019, 2017 року випуску) та жниварку (PowerFlow 770 Table, серійний номер 702500303, 2017 року випуску).

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як вказано вище, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух").

Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Національної поліції України, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють: тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів (ч. 11 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух").

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про дорожній рух" забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 694 затверджено Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.

Реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - територіальні органи Держпродспоживслужби) (п. 2 Порядку).

Власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин (п. 3 Порядку).

Експлуатація машини, не зареєстрованої в територіальному органі Держпродспоживслужби, або без номерного знака "Транзит" забороняється (п. 27 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. До заяви додаються, зокрема: 1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини; 6) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі).

Відповідно до п. 4 Порядку на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

За положеннями п. 10 Порядку у реєстрації машини може бути відмовлено, зокрема, 1) якщо машина: не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством; не має ідентифікаційного номера; 2) у разі коли документи: подано не в повному обсязі.

З обліку машина знімається у зв`язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи (п. 17 Порядку).

Отже, для реєстрації машини новим власником, попередній власник має зняти її з обліку.

Згідно п. 11 Порядку реєстрація машин скасовується територіальним органом Держпродспоживслужби у разі встановлення факту, що подано підроблені документи, або факту знищення, підроблення ідентифікаційного номера машини, її складових частин (вузлів і агрегатів). Інформація про зазначені факти і такі документи негайно передаються до правоохоронних органів. Реєстрація машини може також скасовуватися в інших випадках, передбачених законом, зокрема за рішенням суду.

Реєстрація транспортного засобу є наслідком (завершальним етапом) набуття речових прав (зокрема права власності), з яким хоча не пов`язується дата виникнення в особи права на це майно (не пов`язується момент реєстрації транспортного засобу у відповідних органах із набуттям особою права власності на нього), однак за відсутності такої реєстрації забороняється експлуатація транспортного засобу, що є порушенням складових права власності позивача (вільного розпоряджання та користування).

По своїй суті, спосіб захисту як визнання права може застосовуватися, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою. Як судом встановлено, позивач не має можливості самостійно здійснити таку перереєстрацію спірного комбайна на себе, тоді як відповідач ухиляється від вчинення таких дій.

Таким чином, враховуючи викладене задоволення вимоги позивача про скасування реєстрації комбайна спроможне надати ефективний захист його прав, у разі заявлення цієї вимоги з вимогою про визнання права власності за позивачем на комбайн і в такому випадку задоволення таких вимог у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права.

Також колегія суддів зазначає, що посилання позивача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 908/2021/22 апеляційним господарським судом не береться до уваги, оскільки вимога про скасування відомчої реєстрації транспортного засобу, проведену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області заявлено одночасно з вимогою про визнання права власності на цей транспортний засіб.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Запорізької області від 20.04.2024 у справі № 908/142/24.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 у справі №908/142/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 у справі №908/142/24 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 07.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін