Рішення

від 02.05.2024 по справі 902/376/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" травня 2024 р.Cправа № 902/376/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (вул. Князів Острозький, 32/2, м. Київ, 01010)

до: "Центр обслуговування закладів та установ" Тиврівської селищної ради (вул. Тиверська, 30, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300)

про стягнення 266 426,12 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" з вимогами до "Центр обслуговування закладів та установ" Тиврівської селищної ради про стягнення 266 426,12 грн вартості електричної енергії, спожитої в січні 2024 року на підставі Договору № 60АВ200-331-23 від 12.01.2023 в редакції Додаткової угоди № 7/60АВ200-331-23 від 21.01.2023.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем (споживачем) зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-331-23 від 12.01.2023 в редакції Додаткової угоди № 7/60АВ200-331-23 від 21.01.2023. На підставі зазначеного Договору відповідачу в січні 2024 року поставлено електричну енергію в загальній кількості 43009 кВт вартістю 266 426,12 грн, яка станом на момент звернення з позовом до суду останнім не оплачена.

Суд, ухвалою від 05.04.2024, за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/376/24 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 02.05.2024.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений ухвалою від 05.04.2024, яка 05.04.2024 доставлена до його електронного кабінету в ЄСІТС.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, ухвалою суду від 05.04.2024, яка 12.04.2024 вручена представнику відповідача під розписку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0690232535926.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 02.05.2024 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на підставі Постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України №335 від 03.03.2021.

Відповідно до п.п.2.2.1.17 п.п.2.2.1 п.2.2. статті 2 Статуту ТОВ «Твій Газзбут» однією з функцій Товариства є роздрібна торгівля електричною енергією підприємствам усіх форм власності.

12.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (позивач, за Договором Постачальник) та «Центр обслуговування закладів та установ» Тиврівської селищної ради (відповідач, за Договором Споживач) укладено Договір № 60АВ200-331-23 про постачання електричної енергії споживачу.

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі Споживач) постачальником електричної енергії (далі Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Згідно з предметом цього Договору Постачальник продає електричну енергію за ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2. Договору).

За Договором, Постачальник продає Електричну енергію Споживачу у кількості 201350 кВт*год. Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника (п. 2.3. Договору)

За змістом п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно положень п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна Договору складає: 887 561,50 грн. (вісімсот вісімдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят одна гривня, 50 копійок), з урахуванням ПДВ - 147 926,92 грн. (сто сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 92 копійки) (п. 5.2. Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.6. Договору).

Відповідно до п. 5.7. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 5.8. Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку і акті, який не може бути меншим 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 10 (десяти) банківських днів від дати, зазначеної у акті, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідно до п.п. 1 п. 6 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за її використання) Сторін і поширюється на відносини між Сторонами, що фактично склались з « 01» січня 2023 року та діє до « 31» грудня 2023 року.

12.01.2023 Споживачем - «Центр обслуговування закладів та установ» Тиврівської селищної ради підписано Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до договору).

В комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до Договору, сторони погодили, зокрема, спосіб визначення ціни електроенергії, спосіб оплати, розмір пені, термін надання рахунку тощо.

Відповідно до умов п. 4 Комерційної пропозиції після закінчення розрахункового періоду Постачальник надає Споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електроенергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок Постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

В подальшому Сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, якими внесено зміни та доповнення до Договору, серед яких Додаткова угоди № 7/60АВ200-331-23 від 21.12.2023 про продовження дії Договору до 31.03.2024.

Як стверджує позивач, в січні 2024 року відповідачу поставлено електричну енергію в загальній кількості 43 009 кВт вартістю 266 426,12 грн, про що складено Акт приймання-передачі електричної енергії № ТГ384019952 від 31.01.2023.

Зазначений Акт підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками Сторін.

Відповідно до умов Комерційної пропозиції позивачем направлено відповідачу рахунок на оплату № 64042030 від 01.03.2024, який останнім отримано 05.03.2024.

Проте, як зауважує позивач, відповідачем взяті на себе зобов`язання по оплаті спожитої електричної енергії не виконано, оплату не проведено.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриману електричну енергію склала 266 426,12 грн, що визнається останнім в обопільно підписаному акті звіряння взаємних розрахунків за період : 01.01.2023 28.02.2024.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Частиною 1 статті 633 ЦК України унормовано, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII визначає правові, економічні, організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Пунктом 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8. ПРРЕЕ).

Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (п. 3.1.9. ПРРЕЕ).

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Як було встановлено судом, підставою для передачі відповідачу електричної енергії в січні 2024 року був Договір №60АВ200-331-23 від 12.01.2023.

Відповідно до умов Договору в редакції Додаткової угоди, даний Договір набирає чинності з моменту підписання, діє в частині постачання електроенергії до 31.03.2024.

Згідно з Актом №ТГ384019952 приймання-передачі електроенергії до договору на постачання електроенергії №60АВ200-331-23 від 12.01.2023 (примірник ТОВ "Твій Газзбут"), Постачальник передав, а Споживач прийняв електроенергію обсягом 43 009 кВт*год на суму 266 426,12 грн. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Згідно п. 5.8. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку і акті, який не може бути меншим 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 10 (десяти) банківських днів віддати, зазначеної у акті, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідно до умов Комерційної пропозиції після закінчення розрахункового періоду Постачальник надає Споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електроенергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок Постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Рахунок на оплату № 64042030 від 01.03.2024 відповідачем отримано 05.03.2024.

Проте, відповідач доказів оплати на користь позивача 266 426,12 грн вартості спожитої електричної енергії не надав. Проти позову не заперечив, контррозрахунку суми боргу суду не надав.

01.03.2024 між сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2023 28.02.2024, згідно з яким, відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 266 426,12 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором щодо оплати вартості спожитої електричної енергії в січні 2024 року.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 ГК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строки, а також приймаючи до уваги викладені вище обставини та доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 60АВ200-331-23 від 12.01.2023 у розмірі 266 426,12 грн. обґрунтованими та законними.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 996,39 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з "Центр обслуговування закладів та установ" Тиврівської селищної ради (вул. Тиверська, 30, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300; код ЄДРПОУ 44100483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (вул. Князів Острозький, 32/2, м. Київ, 01010; код ЄДРПОУ 43965848) 266 426 грн. 12 коп. боргу та 3 996 грн. 39 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити позивачу та представнику позивача - адвокату Бобко Тетяні Євгеніївні до електронних кабінетів в ЄСІТС. Відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 07 травня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Тиверська, 30, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300)