Рішення

від 06.05.2024 по справі 902/194/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2024 р. Cправа № 902/194/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслій І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (пров.Цегельний, 8, м.Вінниця, 21020) в інтересах держави в особі

Якушинецької сільської ради (вул.Новоселів, 1, с.Якушинці, Вінницький район, Вінницької обл., 23222)

до: Громадської організації "Мальви України" (вул.Р.Скалецького, 19А, м.Вінниця, 21018)

про: стягнення 149 434,36 грн.

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадської організації "Мальви України" про стягнення 149 434,36 грн., заборгованість по орендній платі та неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Якушенецької територіальної громади №6 від 07.06.2023, в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 26.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви: 10 днів з дня отримання даної ухвали.

04.03.2024 до суду від прокуратури надійшов супровідний лист до якого додано нову редакцію позовної заяви, зокрема в прохальній частині позовної заяви прокурор просить стягнути з відповідача 149 434,36 грн., заборгованості, з яких 100 833,33 грн - заборгованості зі сплати орендної плати, 860,66 грн - інфляційних, 829,92 грн - 3% річних та 46 910,45 грн - неустойки.

Таким чином прокурором усунуто недоліки позовної заяви №50/2645вих24 від 20.02.2024 (вх. номер канц. суду 199/24 від 22.02.2024).

Ухвалою суду від 05.03.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/194/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена учасникам процесу на зазначені адреси електронної пошти та на поштову адресу відповідача.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвала суду, направлена на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Р. Скалецького, 19А, м. Вінниця, 21018. Конверт з ухвалою повернуто до суду 12.03.2024 з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи"» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вінницькою окружною прокуратурою на адресу Якушинецької сільської ради надіслано лист від 27.11.2023 № 50/19353вих-23 щодо встановлених прокурором порушень вимог Закону Громадською організацією "Мальви України", неналежного виконання нею зобов`язань передбачених договором оренди нерухомого майна по сплаті орендних платежів, що в свою чергу порушує інтереси держави.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Листами від 23.10.2023 № 02-04/158 та від 19.12.2023 № 02-12/2054 Якушинецька сільська рада підтвердила факт порушення вимог Закону ГО «Мальви України» з приводу неналежного виконання зобов`язань передбачених договорами оренди нерухомого майна по сплаті орендних платежів та зазначила, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (зі змінами) видатки місцевого бюджету зі сплати судового збору за подання позовної заяви не відносяться до першочергових та оплачуються в останню чергу (фактично по казначейству не проходять), що унеможливлює подання позову до суду через несплату судового збору. Дані обставини позбавляють можливості як сільську раду, так і сам відділ захистити інтереси територіальної громади, а отже інтереси держави, в суді, тому не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Якушинецької сільської ради.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Так, на адресу Якушинецької сільської ради 23.01.2024 прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надіслано повідомлення про намір звернутись із позовною заявою в інтересах держави до Громадської організації "Мальви України" про стягнення заборгованості по орендній платі.

Дохід одержаний від оренди нерухомого майна надходить до місцевого бюджету, а податки та збори до державного бюджету України. Несплата коштів відповідачем за оренду нерухомого майна є порушенням прав територіальної громади, що в свою чергу завдає суттєвої шкоди інтересам держави.

На сьогоднішній день таку шкоду завдає громадська організація у зв`язку з заборгованістю по орендній платі перед сільською радою.

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

07.06.2023 між відділом житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради (балансоутримувач, в договорі Орендодавець) та Громадською організацією «Мальви Україна» (відповідач, в договорі Орендар) укладено договір оренди № 6 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Якушинецької територіальної громади (далі - Договір) про надання в строкове платне користування комплексу будівель та споруд терміном на 5 років загальною площею 926,5 кв.м. у складі: будівля лікарні, ганок, ганок, ганок, ганок, літ. «А», харчоблок, ганок літ. «В», прибудова, літ. «В1», котельня, літ. «Г», пральня, ганок, літ. «Г1», склад-автогараж, літ. «Д», баня, літ. «Е», сарай, літ. «Ж», погріб: літ. «З», «К», убиральня (тимчасова будівля), літ. «Л», що розташовані за адресою: Вінницька область, с. Дашківці, вул. Центральна, 1а (п. 2 - 4 розділу І (Умови) Договору).

Процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - аукціон (п. 5. розділу І (Умови) Договору).

Балансова залишкова вартість майна, визначена на підставі фінансової звітності Балансоутримувача станом на 30.04.2023 - 2491200,34 грн без ПДВ (п. 6.1 розділу І (Умови) Договору).

Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 25 000,00 грн без ПДВ (п. 9.1. розділу І (Умови) Договору).

Сума авансового внеску 1 (одна) місячна орендна плата - 25 000,00 грн без ПДВ (п. 10.1 розділу І (Умови) Договору).

Сума забезпечувального депозиту 1 (одна) місячна орендна плата - 25 000,00 грн без ПДВ (п. 11 розділу І (Умови) Договору).

Строк договору 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 12 розділу І (Умови) Договору).

Співвідношення розподвлу орендної плати станом на дату укладення договору - балансоутримувачу 0 відсотків суми орендної плати, місцевому бюджету 100 відсотків суми орендної плати, відповідно до рішення 26 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 20.12.2022 №972 (п. 16 розділу І (Умови) Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Орендодавцем (Балансоутримувачем) одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі Майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. 2.2. Передача Майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2 Умов (п. 2.1 та п. 2.2. розділу ІІ Договору).

Орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів. Орендна плата визначена за результатами аукціону. Орендна плата за січень- грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень- грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.1 та п. 3.2. розділу ІІ Договору).

Орендар сплачує орендну плату в розмірі 100 % на відповідний рахунок місцевого бюджету щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати. В день укладення цього договору або до цієї дати Орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 10 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі Документів, визначених у пункті 3.6 цього договору. Підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону (п. 3.3. - 3.6. розділу ІІ Договору).

Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (Балансоутримувачем). На суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку на дату нарахування від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.7. та 3.8. розділу ІІ Договору).

Орендар зобов`язаний на вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти акти звіряння (п. 3.11. розділу ІІ Договору).

З метою виконання зобов`язань Орендаря за цим договором, до або в день підписання цього договору Орендар сплачує до місцевого бюджету забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов (п. 4.5. розділу ІІ Договору).

Забезпечувальний депозит повертається Орендарю протягом п`яти робочих днів після підписання примірника акта повернення з оренди орендованого Майна, підписаного без зауважень Орендодавця (Балансоутримувача), або здійснюється вирахування сум, визначених у пункті 4.8 цього договору, у разі наявності зауважень Орендодавця (Балансоутримувача). Забезпечувальний депозит у повному обсязі перераховується до місцевого бюджету, якщо: Орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого Майна у строк, визначений цим договором, або створює перешкоди у доступі до орендованого Майна представників Орендодавця (Балансоутримувача) з метою складення такого акта; Орендар не підписав в установлені строки договір оренди Майна за результатами проведення аукціону на продовження цього договору оренди, в якому орендар оголошений переможцем. Забезпечувальний депозит не пізніше ніж протягом п`ятого робочого дня з моменту підписання акта повернення з оренди орендованого Майна із зауваженнями (або за наявності зауважень Орендодавця (Балансоутримувача)) зараховується в рахунок невиконаних зобов`язань Орендаря і перераховується на погашення зобов`язань Орендаря у такій черговості: у першу чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати пені (пункт 3.9 цього договору); у другу чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4 цього договору); у третю чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті до місцевого бюджету; у четверту чергу погашаються зобов`язання Орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому Майну; у п`яту чергу погашаються зобов`язання Орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших не виконаних Орендарем зобов`язань за цим договором. Сума забезпечувального депозиту, яка залишилась після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом, повертається Орендарю (п. 4.6. - 4.8. розділу ІІ Договору).

Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1. розділу ІІ Договору).

Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача), якщо Орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (п. 12.7. розділу ІІ Договору).

Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця (Балансоутримувача), передбачених пунктом 12.7 цього договору Орендодавець (Балансоутримувач) повідомляє Орендареві листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення в строк не менше як 15 та не більше як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійснені Орендодавцем (Балансоутримувачем) контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець (Балансоутримувач) надсилає Орендарю лист у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача). У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення. Договір вважається припиненим на пятий робочий день після надіслання Орендодавцем (Балансоутримувачем) Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець (Балансоутримувач) надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця (Балансоутримувача) встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця (п. 12.8. розділу ІІ Договору).

На виконання договору 07.06.2023 між сторонами підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально-визначеного майна, що належить до комунальної власності Якушинецької територіальної громади відповідно до якого Орендар прийняв, а Балансоутримувач передав відповідно до договору оренди № 6 від 07.06.2023 в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності Якушинецької територіальної громади комплекс будівель та споруд у складі: будівля лікарні, ганок, ганок, ганок, ганок, літ. «А», харчоблок, ганок літ. «В», прибудова, літ. «В1», котельня, літ. «Г», пральня, ганок, літ. «Г1», склад-автогараж, літ. «Д», баня, літ. «Е», сарай, літ. «Ж», погріб: літ. «З», «К», убиральня (тимчасова будівля), літ. «Я», які розташовані за адресою: Вінницька область, с. Дашківці, вул. Центральна, 1а, загальною площею 926,5 кв.м. Об`єкт має інженерне забезпечення - Електропостачання та перебуває на балансі Балансоутримувача та належить до сфери управління Якушинецької сільської ради.

06.06.2023 відповідачем здійснено оплату Авансового внеску та забезпечувального депозиту в загальному розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах довідкою про рух коштів за 01.01.2023 по 18.10.2023 в розрізі платників.

На виконання умов договору позивач направляв відповідачу на електронну адресу та засобами поштового зв`язку Акти наданих послуг оренди та рахунки -фактури, а саме: від 25.07.2023 на суму 20 000,00 грн, від 24.08.2023 на суму 25 000,00 грн, від 22.09.2023 на суму 25 000,00 грн, від 16.10.2023 на суму 25 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, 16.10.2023 в зв`язку з не здійсненням відповідачем сплати орендних платежів на виконання вимог п. 12.8. Договору балансоутримувач направив на адресу відповідача лист з вимогою погасити заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 95 000,00 грн до 25.10.2023. Даний лист направлено відповідачу на електронну адресу та засобами поштового зв`язку рекомендованим листом, докази чого наявні в матеріалах справи.

31.10.2023 в зв`язку з відсутністю реагування відповідача на лист вимогу та не проведенням оплати орендних платежів у визначений в листі строк, балансоутримувач направив відповідачу на електронну адресу та засобами поштового зв`язку рекомендованим листом повідомлення про дострокове припинення договору з 08.11.2023, в якому вказав причину припинення договору та зобов`язав відповідача, відповідно до ст. 25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку визначеному договором оренди.

Наказом Відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради №34/1 від 07.11.2023 достроково припинено з 08.11.2023 Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Якушинецької територіальної громади №6 від 07.06.2023 та припинено нарахування орендної плати з 08.11.2023.

В зв`язку з неповерненням відповідачем протягом трьох робочих днів з дати припинення договору орендованого майна у визначеному в договорі порядку, Наказом №39 від 12.12.2023 Відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради створено комісію з обстеження та повернення об`єкту комунального майна - комплексу будівель та споруд загальною площею 926,5 кв. м., за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Дашківці, вул. Центральна, 1а.

Об`єкт оренди повернуто балансоутримувачу 15.12.2023, що підтверджується актом комісії від 15.12.2023 наявного в матеріалах справи.

Як зазначено прокурором в позовній заяві, відповідач своїх зобов`язань по сплаті орендної плати своєчасно не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати станом на день припинення договору 08.11.2023 в сумі 100 833,33 грн.

На суму заборгованості нараховано суму інфляційних в розмірі 860,66 грн, пеню станом на 15.12.2023 в розмірі 10 244,03 грн, 3% річних у сумі 829,92 грн та неустойку в розмірі 61 666,42 грн.

На виконання умов п. 4.8 Договору оренди за рахунок забезпечувального депозиту (25 000 грн.) погашено повністю суму пені 10 244,03 грн. та 14 755,97 грн. неустойки (залишок суми неустойки, що підлягає сплаті орендарем становить 46 910,45 грн.

Несплата відповідачем орендної плати у строки обумовлені договором слугувала підставою звернення прокурора з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 149 434,36 грн., заборгованості, з яких 100 833,33 грн - заборгованості зі сплати орендної плати, 860,66 грн - інфляційних, 829,92 грн - 3% річних та 46 910,45 грн - неустойки.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

З моменту укладення сторонами Договору оренди №6 від 07.06.2023 між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору про оренду майна а, відтак, правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням регулюються положеннями глави 58 ЦК України, глави 30 ГК України.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст.286 ГК України).

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Спір у даній справ виник у зв`язку із тим, що внаслідок систематичного порушення умов Договору у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати на яку нараховано 3% річних та інфляційні.

Крім того, оскільки договір припинено з 08.11.2023, а об`єкт оренди повернуто балансоутримувачу на підставі акту комісії лише 15.12.2023, позивачем за період з 08.11.2023 по 14.12.2023, в порядку ч.2 статті 785 ЦК України, нараховано неустойку в розмірі подвійної орендної плати за фактичне користування приміщенням.

В матеріалах справи в підтвердження факту надання послуг оренди містяться акти надання послуг та рахунки-фактури за період дії договору; довідка про рух коштів за період з 01.01.2023 по 18.10.2023 та розрахунок заборгованості по Договору оренди №6 від 07.06.2023.

Згідно даних доказів, за період дії договору, а саме з 07.06.2023 по 08.11.2023 відповідач як орендар мав сплатити позивачу як орендодавцю 125833,33 грн орендної плати (червень 2023 (за 24 дні) - 20 000,00 грн, липень - жовтень 2023 - по 25 000,00 грн, листопад (за 7 днів) - 5833,33 грн), відповідач в свою чергу за вказаний період здійснив оплату авансового внеску в сумі 25 000,00 грн. дані кошти зараховано в рахунок сплати оренди за червень 2023 та частково в сумі 5000,00 грн за липень 2023.

З огляду на викладене на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 100833,33 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлена прокурором вимога про стягнення з відповідача 100 833,33 грн - заборгованості з орендної плати підлягає задоволенню повністю, як така що підтверджується матеріалами справи.

На суму заборгованості нараховано суму інфляційних в розмірі 860,66 грн, пеню станом на 15.12.2023 в розмірі 10 244,03 грн, 3% річних у сумі 829,92 грн та неустойку в розмірі 61 666,42 грн.

На виконання умов п. 4.8 Договору оренди за рахунок забезпечувального депозиту (25 000 грн. сплачених відповідачем 06.06.2023) погашено повністю суму пені 10 244,03 грн. та 14 755,97 грн. неустойки (залишок не сплаченої неустойки становить 46 910,45 грн.)

З огляду на викладене прокурор просить суд стягнути з відповідача 829,92 грн - 3% річних, 860,66 грн. - інфляційних втрат та 46 910,45 грн. - неустойки.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 829,92 грн - 3% річних та 860,66 грн. - інфляційних втрат, як обґрунтовані та передбачені законом.

Щодо вимоги позивача про стягнення 46 910,45 грн. - неустойки, судом встановлено наступне.

31.10.2023 в зв`язку з відсутністю реагування відповідача на лист вимогу та не проведення оплати орендних платежів у визначений в листі строк, балансоутримувач направив відповідачу на електронну адресу та засобами поштового зв`язку рекомендованим листом повідомлення про дострокове припинення договору з 08.11.2023, в якому вказав причину припинення договору та зобов`язав відповідача, відповідно до ст. 25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку визначеному договором оренди.

Натомість, жодної дії відповідачем щодо звільнення орендованого приміщення здійснено не було та акт приймання-передачі майна залишився не підписаним, що в свою чергу підтверджує що Орендарем обов`язок щодо повернення орендованого майна Орендодавцеві у встановлений строк та у встановленому порядку виконано не було.

Об`єкт оренди повернуто балансоутримувачу лише 15.12.2023, що підтверджується актом комісії від 15.12.2023.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Як вбачається з умов договору та відповідно до наявних в справі доказів, розмір орендної плати за місяць складає 25 000,00 грн. Договір оренди припинено з 08.11.2023, орендоване майно було повернуто лише 15.12.2023 тому починаючи з 08.11.2023 по 14.12.2023 підлягає стягненню неустойка за 37 днів, що розраховується за формулою (25000:30)* 37*2= 61 666,42 грн., виходячи з наступних параметрів: - орендна плата за місяць - 25 000,00 грн., - кількість днів у листопаді місяці -30 дн., - кількість днів у листопаді і грудні за користування орендованим майном поза межами строку дії Договору - 37 днів, - подвійний розмір орендної плати відповідно до ст. 758 ЦК України.

Позивач скористався своїм правом, наданим йому ст. 758 ЦК України та звернувся щодо стягнення неустойки у подвійному розмірі орендної плати за весь період прострочення повернення орендованого майна.

Разом з тим, на виконання умов п. 4.8 Договору оренди за рахунок забезпечувального депозиту (25 000 грн. сплаченого відповідачем 06.06.2023) погашено повністю суму пені 10 244,03 грн. та 14 755,97 грн. неустойки, тому залишок не сплаченої неустойки становить 46 910,45 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимога прокурора щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 46 910,45 грн за період з 08.11.2023 по 14.12.2023 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі. Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Відповідач не заперечив та не спростував обставини, зазначені прокурором у позовній заяві.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Громадської організації "Мальви України" (вул. Р.Скалецького, 19А, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 44160385) на користь Якушинецької сільської ради (вул. Новоселів, 1, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницької обл., 23222, код ЄДРПОУ 43922453) заборгованість по орендній платі за договором №6 від 07.06.2023, у розмірі 100 833,33 грн, 860,66 грн - інфляційних втрат, 829,92 грн - 3% річних та 46 910,45 грн - неустойки.

3. Стягнути з Громадської організації "Мальви України" (вул. Р.Скалецького, 19А, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 44160385) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21000, код. ЄДРПОУ 02909909) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник рішення направити відповідачу рекомендованим листом, прокурору та позивачу в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», крім того на відомі суду адреси електронної пошти: прокуратури - vinnytsia@vin.gp.gov.uа , позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - fop76@ukr.net .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 07 травня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул.Р.Скалецького, 19А, м.Вінниця, 21018)