Рішення

від 06.05.2024 по справі 905/287/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.2024 Справа №905/287/24

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ

до відповідача: Нікольський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», смт.Нікольське, Нікольський р-н, Донецька обл.

про стягнення 17004,87грн.

без участі (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Нікольського центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», смт.Нікольське, Нікольський р-н, Донецька обл. про стягнення 17004,87грн, з яких: 11764,43грн - сума основного боргу, 473,22грн - 3% річних, 2441,43грн - інфляційні втрати, 2325,79грн - пеня.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №04-1138/21-БО-Т постачання природного газу від 22.11.2021 в частині розрахунку за період січень-лютий 2022.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/287/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 29.03.2024 (враховуючи час пересилання засобами зв`язку) для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу направити копію позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронного кабінету позивача та згідно довідки, сформованої у системі "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - 07.03.2024 о 14:14 год.

Таким чином, враховуючи доставку позивачу копії ухвали суду через сервіс електронного кабінету, позивач є такими, що належним чином повідомлений про порушення провадження у справі.

Станом на час відкриття провадження у справі Нікольський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» в силу приписів ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції ЗУ від 29.06.2023 №3200-IX) не зареєструвало власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Станом на 06.05.2024 відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: місцезнаходження юридичної особи, телефон, адреса електронної пошти (п. 10, п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Нікольський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» (код ЄДРПОУ 34626640) значиться за наступною адресою: 87000, Донецька область, Нікольський р-н, cмт.Нікольське, вул. Свободи, 130.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 №49/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05:30 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, тобто триває станом на час винесення рішення у справі.

Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням відповідача є смт. Нікольське, Нікольський район (Маріупольський район), яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованим, відділення поштового зв`язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, позивач не мав можливості направити копію позовної заяви та копії доданих до неї документів засобами поштового зв`язку на адресу відповідача.

У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо здійснення зв`язку з юридичною особою (телефон, адреса електронної пошти).

Разом з цим, у договорі про постачання природного газу №04-1138/21-БО-Т від 22.11.2021, що підписаний Нікольським центром фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», вказано наступну електронну поштову скриньку відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1.

Якщо юридична особа вказала у договорі електронну адресу, то слід припустити, що особа принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для здійснення з нею зв`язку; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Так, ухвала суду від 04.03.2024 надсилалася відповідачу на вказану у договорі електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» довідки ухвала доставлена до електронної скриньки - 11.03.2024.

Крім того, ухвала суду від 04.03.2024 надсилалася на вказану у позові електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» довідки документ повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку.

У зв`язку з тим, що відповідач не має офіційних електронних адрес, судом відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було повідомлено відповідача про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, відтак відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/287/24.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник, позивач) та Нікольським центром фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», ЕІС-код 56ХS0000YHEHS00Y (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №04-1138/21-БО-Т (далі - договір) відповідно до п.1.1., п.1.3 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

За умовами п.2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопад 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 2,322 тис.куб.метрів.

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з усіх сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п.2.1.3 договору).

Відповідно до п. 2.4. договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Відповідно до п.2.6 договору за розрахункову одиницю газу приймається один метр кубічний (м3), приведений до стандартних умов: температура (t) 293,18 K (200С), тиск газу (Р) 101,325 кПа (760 мм рт. ст.).

Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу. На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу (п.3.4 договору).

За приписами п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.3.5.1 договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує на надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).

Відповідно до п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно доданих Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

У п.4.1 договору сторони погодили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13658,42грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом -136,576грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89грн за 1000куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00грн.

Відповідно до п.4.3 договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 32031,99 грн., крім того ПДВ - 6406,40 грн., разом з ПДВ - 38438,39грн.

За умовами п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно, до п.5.2 договору сторонами погоджено, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди ( п.5.3 договору).

За умовами п.5.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.

Відповідно до п.5.5 договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.

Відповідно до п.6.2. договору споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

За змістом п.6.3. договору постачальник має право отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).

За приписами п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 13.1 даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Цей договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.

Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представникам сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.5 та 13.6 цього договору (п.13.4 договору).

Відповідно до п.13.5 сторони зобов`язуються повідомляти одна одну рекомендованим листом з повідомленням про зміни власних платіжних реквізитів, ЕІС-коду, адреси, номерів телефонів, факсів у п`ятиденний строк з дня виникнення відповідних змін.

Як встановлено судом, договір підписаний обома сторонами без зауважень, скріплений печаткою відповідача.

Сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору, у якій погодили викласти п.п. 1 пункту 1 договору в наступній редакції «Постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ (код ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору». Решта умов договору залишилася без змін.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору протягом періоду листопад 2021 - лютий 2022 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» передав у власність відповідача природній газ на загальну суму 20225,51грн, в підтвердження чого суду надані:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 (обсяг споживання 0,11112 тис.куб.м.) на суму 1839,48грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (обсяг споживання 0,40000 тис.куб.м.) на суму 6621,60грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (обсяг споживання 0,39900 тис.куб.м.) на суму 6605,04грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (обсяг споживання 0,31167 тис. куб.м.) на суму 5159,39грн.

Як встановлено судом, вказані акти підписані лише з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», в підтвердження їх направлення на електрону пошту відповідача, яка зазначена у договорі, до матеріалів позову приєднані скріншоти з електронної скриньки позивача.

На адвокатський запит позивача ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" була надана відповідь №ТОВВИХ-24-1243 від 26.01.2024 про те, що обсяг природного газу використаний споживач з ЕІС-код 56ХS0000YHEHS00Y у період з 26.11.2021 по 26.02.2022 становить:

- з 26.11.2021 по 30.11.2021 -111,12м3 ;

- з 11.12.2021 по 31.12.2021 - 400,00м3 ;

- з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 399,00м3 ;

- з 01.02.2022 по 26.02.2022 - 311,67м3.

Судом встановлено, що вказані Оператором ГТС дані відповідають обсягам споживання природного газу, які зазначені в актах приймання-передачі.

Відповідно до змісту позову, приєднаного до позову розрахунку основної заборгованості, відповідачем був оплачений поставлений природній газ у загальному розмірі 8461,08грн, що підтверджується інформацією АТ "Ощадбанк" за період з 22.11.2021 по 31.07.2023, а саме:

- 30.12.2021 на суму 1839,48грн, призначення платежу - повна оплата за природний газ за листопад, згідно акту №1 від 30.11.2021, дог.№04-1138/21-БО-Т від 22.11.2021;

- 30.12.2021 на суму 6621,6грн, призначення платежу - повна оплата за природний газ за грудень, згідно рах-факт№04-1138/21-БО-Т від 22.11.2021.

Враховуючи повну оплату за період листопад-грудень 2021, що підтверджено позивачем, відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати поставленого газу за період січень - лютий 2022 у розмірі 11764,43грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення вказаної суми боргу, а також 3% річних у розмірі 473,22грн, інфляційних втрат у розмірі 2441,43грн. та пені у розмірі 2325,79грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вже встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання природного газу №04-1138/21-БО-Т від 22.11.2021.

З огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги зазначений договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з надання послуг з приймання платежів.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору у позивача виник обов`язок поставити товар (природний газ), а у відповідача прийняти його та своєчасно здійснити його оплату.

Виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі. Як встановлено судом, спір між сторонами виник у зв`язку з несплатою відповідачем природного газу за період січень - лютий 2022.

Обсяг отриманого природного газу не спростований відповідачем належними та допустимими доказами в порядку ст.ст. 76-77 ГПК України, наявними в матеріалах справи. Суд також відзначає, що вказані у спірних актах обсяги споживання природного газу відповідають даним обліку ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

За умовами п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно доданих Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Слід також відзначити, що у п.2.4 договору сторони дійшли згоди, що обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі за період січень - лютий 2022 є належними підставами для здійснення оплати вартості спожитого природного газу у розмірі, вказаному в актах.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Як вже встановлено судом, у п. 5.1 договору сторони дійшли згоди, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. При цьому остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Враховуючи вищевикладені умови договору, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем наступним чином:

- за січень 2022 до 15.03.2022 включно;

- за лютий 2022 до 15.04.2022 включно.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується споживання відповідачем природного газу за спірний період, обсяги споживання відповідачем не спростовані, докази здійснення розрахунку за отриманий природний газ суду не надані, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 11764,43грн такими, що підлягають задоволенню.

Несвоєчасна оплата вартості отриманого товару у січні - лютому 2022 стала підставою для нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Щодо заявлених вимог в частині пені у розмірі 2325,79грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, заявлена до стягнення пеня нарахована позивачем за період з 16.03.2022 по 15.09.2022 на суму боргу 6605,04грн та з 16.04.2022 по 15.10.2022 на суму боргу 5159,39грн.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

За умовами п.7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику в тому числі пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині, суд встановив, що нарахування пені здійснено в межах правомірно обраного періоду та з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок пені в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 473,22грн суд зазначає наступне.

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, 3% річних нараховані позивачем наступним чином:

- на суму боргу 6605,04грн за період з 16.03.2022 по 31.07.2023 у розмірі 273,07грн;

- на суму боргу 5159,39грн за період з 16.04.2022 по 31.07.2023 у розмірі 200,15грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Дослідивши приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині суд встановив, що нарахування здійснено в межах правомірного періоду.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок вимог в цій частині, встановив, що розрахунок є арифметично вірним, відтак вимоги в цій частині є правомірними.

Розглянувши також заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2441,43грн, суд зазначає наступне.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі №910/13071/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Позивачем нарахована інфляція на заборгованість за січень 2022 з використанням індексів інфляції з квітня 2022 по липень 2023; на заборгованість за лютий 2022 з використанням індексів інфляції з травня 2022 по липень 2023.

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині, встановив, що розрахунок не суперечить викладеним висновкам, арифметично є вірним, відтак вимоги в цій частині є правомірними.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Нікольського центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» (87000, Донецька обл., Нікольський район, смт. Нікольське, вул. Свободи, 130, код ЄДРПОУ 34626640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 42399676) суму боргу у розмірі 11764,43грн, пеню у розмірі 2325,79грн, 3% річних у розмірі 473,22грн, інфляційні витрати у розмірі 2441,43грн та судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2024.

Суддя Ю.В. Макарова