Ухвала

від 06.05.2024 по справі 908/2205/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.05.2024Справа № 908/2205/22Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 07.05.2021, укладеного між позивачем та відповідачем та (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) скасування рішень державних реєстраторів, за якими припинено право позивача управління майном, переданим за договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача від цього Договору, оформлена оголошенням на сайті 21.09.2022, не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.11.2022 позовні матеріали передано за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 908/2205/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

29.04.2024 матеріали справи №908/2205/22 повернулися до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу 30.04.2024 справа передана судді Карабань Я.А.

06.05.2024 суддею Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №908/2205/22, яка обґрунтована тим, що близька їй особа входила до складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, якою ухвалювалась постанова від 23.11.2023 у даній справі.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням наступного.

Підстави для відводу судді визначено статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до цієї норми, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.

Зокрема в п. 66 рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Судом зазначається, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об`єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад господарського судочинства, в тому числі у зв`язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов`язаних із згадуваними обставинами.

Згідно із ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 1 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 8 статті 39 ГПК України).

Частиною 9 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

За таких обставин, враховуючи наведене вище в сукупності, керуючись п.1 ч. 1 ст. 35 ГПК України та з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви судді Карабань Я.А. про самовідвід від розгляду справи №908/2205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій.

Керуючись приписами ст. 11, 35, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву судді Карабань Я.А. від 06.05.2024 про самовідвід від розгляду справи №908/2205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій.

2. Відвести суддю Карабань Я.А. від розгляду справи №908/2205/22.

3. Матеріали справи №908/2205/22 передати уповноваженій особі для вирішення питання про автоматизований розподіл справи.

4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя Я.А.Карабань