Рішення

від 07.05.2024 по справі 910/2385/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.05.2024Справа № 910/2385/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро»

про стягнення 67 222, 40 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» про стягнення 67 222, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати за отриману теплову енергію згідно умов договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Ухвалу суду відповідач не отримав.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

01.10.2015 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено Договір № 4450141/2юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлового приміщення по вул. Новодарницькій, 32, в м. Києві, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. При застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 9 Договору).

20.12.2021 відповідачем надано Заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 4450141/2юр, по вул. Новодарницькій, 32, в м. Києві.

Позивач вказує, що з лютого 2021 по грудень 2023 (включно) ним надано відповідачу послуги з централізованого опалення до нежитлового приміщення площею 43, 50 кв.м. на загальну суму 23 862, 54 грн, які відповідач не оплатив. Претензій з приводу якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача до позивача не надходило. Розрахунок вартості спожитих відповідачем послуг додано до позовної заяви.

Надання послуг з опалення, що надавалися безперервно, в межах опалювального періоду, підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, Актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 роки, показниками відомостей спожитих послуг теплової енергії за період з 30.01.2021 по 27.12.2023, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку за період 2020-2023 роки.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення по вул. Новодарницькій. буд. 32 в місті Києві здійснювався приладом комерційного обліку БКБ - 3 заводський номер 17563.

Основою для розрахунку боргу є Звіти з показаннями приладів будинкового засобу обліку теплової енергії за період з 30.01.2021 по 27.12.2023.

Також, 01.12.2014 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено Договір № 440168/2юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлового приміщення по вул. Алматинській, 107/2, в м. Києві, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. При застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 9 Договору).

20.12.2021 року відповідачем надано Заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 440168/2юр, по вул. Алматинській, 107/2, в м. Києві.

Позивач вказує, що з лютого 2021 по грудень 2023 (включно) ним надано відповідачу послуги з централізованого опалення до нежитлового приміщення площею 34, 80 кв.м на загальну суму 19 544, 81 грн, які відповідачем не оплачені. Претензій з приводу якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача до позивача не надходило. Розрахунок вартості спожитих відповідачем послуг додано до позовної заяви.

Надання послуг з опалення, що надавалися безперервно, в межах опалювального періоду, підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, Актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2023-2024 роки, показниками відомостей спожитих послуг теплової енергії за період з 21.10.2021 по 17.04.2023, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку за період 2020-2023 роки.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення по вул. Алматинській, буд. 107/2 в місті Києві здійснювався приладом комерційного обліку БК8 - 3 заводський номер 16360.

Крім того, 01.12.2014 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (споживач) укладено Договір № 440040/1юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлового приміщення по вул. Празькій, 18, в м. Києві, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. При застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 9 Договору).

Позивач вказує, що з квітня 2021 по грудень 2023 (включно) ним надано відповідачу послуги з централізованого опалення до нежитлового приміщення площею 21, 95 кв.м на загальну суму 9024, 17 грн, які відповідачем не оплачені. Претензій з приводу якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача до позивача не надходило. Розрахунок вартості спожитих відповідачем послуг додано до позовної заяви.

Надання послуг з опалення, що надавалися безперервно, в межах опалювального періоду, підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, Актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки, показниками відомостей спожитих послуг теплової енергії за період з 01.04.2021 по 23.12.2023, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку за період 2020-2023 роки.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення по вул. Празькій, буд. 18 в місті Києві здійснювався приладом комерційного обліку БК8 - 3 заводський номер 19297, а основою для розрахунку боргу є Звіти з показаннями приладів будинкового засобу обліку теплової енергії за період з 01.04.2021 по 23.12.2023.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати за отриману теплову енергію за вказаними договорами, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за договорами у загальному розмірі 52 431, 52 грн (23 862, 54 грн + 19 544, 81 грн + 9024, 17 грн).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Беручи до уваги вищезазначене та наведені обставини, Господарський суд враховує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати за отриману тепловою енергію не виконав, факт наявності заборгованості відповідача за договором не спростований, доказів їх сплати суду не надано, будь-яких заперечень проти позову матеріали справи не містять, у той час як розмір відповідно заявленої до стягнення заборгованості у загальному розмірі 52 431, 52 грн позивачем доведено у повному обсязі.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 2160, 29 грн 3 % річних та 8312, 86 грн інфляційних втрат.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов`язань за Договорами, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договорами.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 зазначив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши розрахунки позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в загальному розмір 8312, 86 грн.

Дослідивши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум 3 %, суд вважає їх обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що не суперечать нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в загальному розмірі 2160, 29 грн.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРО» (02160, місто Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 8, ідентифікаційний код 30466639) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГНАТА ХОТКЕВИЧА, будинок 20, ідентифікаційний код 37739041) заборгованість у розмірі 52 431 (п`ятдесят дві тисячі чотириста тридцять одна) грн 52 коп., 3 % річних у розмірі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 8312 (вісім тисяч триста дванадцять) грн 86 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва