Рішення

від 29.04.2024 по справі 912/615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 рокуСправа № 912/615/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/615/24

за позовом Фермерського господарства "Ельшадай", вул. Героїв України, буд. 55, кв. 2, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, 26400

до відповідача Благовіщенської міської ради, вул. Промислова, буд. 23/54, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, 26400

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Представники

від позивача - Анікєєнко Є.О., адвокат, ордер серії ВА №1071470 від 28.01.2024 (в режимі відеоконференції),

від відповідача - участі не брали,

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Ельшадай" (далі - ФГ "Ельшадай") до Благовіщенської міської ради з вимогами визнати за позивачем право постійного користування земельною ділянкою, сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Лозуватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області загальною площею 46,7000 га, кадастровий номер 3525584800:02:000:9021, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого на підставі розпорядження Ульяновської райдержадміністрації Ради народних депутатів Ульяновського району Кіровоградської області від 15 вересня 1997 року №381, серія КР, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №52 від 02 липня 1998 року.

Ухвалою від 18.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/615/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.04.2024 о 12:30 год, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25.03.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав суду заяву від 25.03.2024 про не заперечення позовних вимог та розгляд справи без його участі.

16.04.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду клопотання про долучення до справи, зокрема, копії рішення Благовіщенської міської ради №2081 від 15.03.2024 "Про відмову у передачі в постійне користування ФГ "Ельшадай" земельної ділянки кадастровий номер 3525584800:02:000:9021".

Ухвалою від 16.04.2024 суд долучив до матеріалів справи клопотання позивача від 16.04.2024 та додані до нього документи. Закрив підготовче провадження у справі №912/615/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.04.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні 29.04.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив, відзив на позов суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, враховуючи заяву відповідача про розгляд справи без його участі та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 29.04.2024 за відсутності представника відповідача.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 29.04.2024 суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Розпорядженням Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області №381 від 15.09.1997 надано ОСОБА_1 в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 50,0 га, яка знаходиться на території Лозуватської сільської ради Голованівського району (Ульяновського) Кіровоградської області (а.с. 8 на звороті).

На підставі вищевказаного розпорядження, 02.07.1998 головою Ульяновської райдержадміністрації ОСОБА_1 виданий Державний акт серії КР на право постійного користування землею площею 46,7 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №52 (а.с. 7).

27.12.1999 зареєстровано селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 як суб`єкта підприємницької діяльності (а.с. 8).

12.08.2011 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів фермерського господарства та змінена назва на ФГ "Ельшадай".

Відповідно до статуту ФГ "Ельшадай" засновником та головою господарства є ОСОБА_1 (п. 1.1. статуту, а.с. 9-13).

Згідно з нотаріально посвідченою заявою ВРЛ №846758 від 27.07.2011 ОСОБА_1 як засновник і голова СФГ ОСОБА_1 передав установчі документи, документи фінансово-господарської діяльності, а також всі належні йому корпоративні права СФГ ОСОБА_1 громадянці України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишився членом СФГ "ОСОБА_1".

Відповідно до редакції статуту ФГ "Ельшадай", затвердженого рішенням засновника №1 від 09.02.2018, засновником та головою фермерського господарства є ОСОБА_2 (а.с. 14-20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 17.12.2019 (а.с. 34).

Позивач зазначає, що з часу виділення земельної ділянки, а саме з вересня 1997 року та до теперішнього часу, земельна ділянка використовується для цілей зазначених у Розпорядженні Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області №381 від 15.09.1997 та Державному акті на право постійного користування землею від 02.07.1998, а саме для ведення селянського (фермерського) господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №15-ОТГ від 04.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати Благовіщенській територіальній громаді, в особі Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 47,6 га.

На виконання вищевказаного наказу Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області передано із державної власності, а Благовіщенською міською радою прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, в тому числі спірну, про що складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 07.12.2020.

Відповідно до відомостей про право власності/право постійного користування за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3525584800:02:000:9021 зареєстровано право власності за Благовіщенською міською радою Кіровоградської області на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 07.12.2020, наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №15-ОТГ від 04.12.2020 та рішення органу місцевого самоврядування №42 від 22.12.2020. Крім того, зазначено, що право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 31-33).

26.01.2024 ФГ "Ельшадай" в особі голови господарства ОСОБА_2 звернулося до Благовіщенської міської ради із заявою про надання у постійне користування земельної ділянки з кадастровим номером 3525584800:02:000:9021 загальною площею 46,7 га для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 34 на звороті).

Листом Благовіщенської міської ради №03-22/146/1 від 08.03.2024 повідомлено про підготування відділом земельних ресурсів проекту рішення про відмову у передачі в постійне користування ФГ "Ельшадай" зазначеної земельної ділянки (а.с. 35).

Рішенням Благовіщенської міської ради №2081 від 15.03.2024 відмовлено у передачі в постійне користування ФГ "Ельшадай" земельної ділянки з кадастровим номером 3525584800:02:000:9021 загальною площею 46,7 для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 50).

Підставою відмови зазначено, що за результатом розгляду матеріалів встановлено, що подане клопотання від керівника ФГ "Ельшадай", проте земельна ділянка, вказана у клопотанні, перебуває у постійному користуванні у громадянина ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею від 02.07.1998 за №52.

Позивач зазначає, що у зв`язку із відсутністю передбаченої нормативно-правовими актами України процедури переоформлення земельних ділянок, що перебувають (перебували) у постійному користуванні фізичних осіб, ФГ "Ельшадай" не може переоформити та зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою із особи, якій видавався державний акт, що створює правову невизначеність та порушує права господарства у подальшому користуванні земельною ділянкою.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року №973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Звідси законодавством, чинним на момент створення СФГ "Ельшадай", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 прийнято новий Закону України №937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон №937-ІV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням від 22.09.2005 №5-рп/2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії; 10) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами); 11) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Станом на день вирішення спору, позивач ФГ "Ельшадай" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач аргументи позивача не спростував, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за ФГ "Ельшадай" права постійного користування земельною ділянкою, сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Лозуватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області загальною площею 46,7000 га, кадастровий номер 3525584800:02:000:9021, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею виданого на підставі розпорядження Ульяновської райдержадміністрації Ради народних депутатів Ульяновського району Кіровоградської області від 15 вересня 1997 року №381, серія КР, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №52 від 02 липня 1998 року, має бути задоволена.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача судовий збір за подання позову немайнового характеру в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 145, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Ельшадай" (вул. Героїв України, буд. 55, кв. 2, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, 26400, ідентифікаційний код 30799099) право постійного користування земельною ділянкою, сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Лозуватської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області загальною площею 46,7000 га, кадастровий номер 3525584800:02:000:9021, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого на підставі розпорядження Ульяновської райдержадміністрації Ради народних депутатів Ульяновського району Кіровоградської області від 15 вересня 1997 року №381, серія КР, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №52 від 02 липня 1998 року.

Стягнути з Благовіщенської міської ради (вул. Промислова, буд. 23/54, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, 26400, ідентифікаційний код 05402697) на користь Фермерського господарства "Ельшадай" (вул. Героїв України, буд. 55, кв. 2, м. Благовіщенське, Голованівський район, Кіровоградська область, 26400, ідентифікаційний код 30799099) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам до Електронних кабінетів.

Повне рішення складено 07.05.2024.

Суддя В.Г. Кабакова