Ухвала

від 01.05.2024 по справі 916/2997/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"01" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2997/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у підготовчому засіданні справу № 916/2997/23

за позовом Державного підприємства Адміністрація річкових портів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Новокаховський річковий порт

про стягнення 1 477 769, 74 грн.

за участю представників:

від позивача: Сербулов О.В. ордер серія АІ №1232511 від 01.08.2023;

від відповідача: Янчук А.В. ордер серія АІ №1485729 від 30.10.2023, Ляшан С.А. ордер серія ВН №1289441 від 04.10.2023.

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Одеської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа №916/2997/23 за позовом Державного підприємства Адміністрація річкових портів до Приватного акціонерного товариства Новокаховський річковий порт про стягнення 1 477 769, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №01/05-653 від 25.05.2021 про надання послуг щодо оплати наданих позивачем послуг з березня 2022 по червень 2023 включно.

25.04.2024 за вх.№17002/24 господарським судом одержано заяву про зупинення провадження у справі, в якій відповідач просить суд зупинити провадження у справі №916/2997/23 до завершення перегляду справи № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи заявлене відповідач посилається на те, що за результатами розгляду справи №908/1162/23, яку передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та в якій зазначено про необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у №910/9680/23 стосовно автоматичного поширення дії статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на ті території України, які визнані тимчасово окупованими підзаконним актом після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, стане відомо позицію Верховного Суду стосовно підстав та умов поширення дії статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на спірні правовідносини у даній справі, що має безпосередній вплив на правильне вирішення спору, зокрема, через таке: 1) наразі сформульована позиція Верховного Суду свідчить про необхідність відмови у позові, однак, у разі вирішення цієї справи на підставі такої позиції та зміни цієї позиції Верховного Суду за результатами розгляду №910/9680/23 в майбутньому, з`явиться підстава для перегляду рішення, винесеного за результатами розгляду цієї справи; 2) водночас, у разі якщо сформульована у справі №910/9680/23 позиція Верховного Суду залишиться актуальною, то правильним застосуванням матеріального закону при вирішенні цієї справи може бути застосування саме статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (без шкоди усім запереченням відповідача), згідно яких позивач не мав права з 24.02.2022 надавати послуги стоянки плавзасобів відповідачу, а тому у позові має бути відмовлено.

У додаткових поясненнях за вх.№17451/24 від 30.04.2024 позивач вважає неможливим застосування приписів ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до спірного договору, врахуванням положень ст. 236 ЦК України, оскільки визнання правочину саме нікчемним із посиланням на приписи ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можливе лише по відношенню до правочину, який укладений після визначення території тимчасово окупованою, проте Договір про надання послуг стоянки № 01/05-653 укладено між ДП «Адміністрація річкових портів» та ПрАТ «Новокаховський річковий порт» 25.05.2021.

У судовому засіданні 01.05.2024, за участю представників сторін судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

ВП ВС у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:

«Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);

Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).

Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими».

Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі №916/2997/23 є зокрема вимога про стягнення заборгованості за послуги стоянки, які надані позивачем з березня 2022 по червень 2023 включно на підставі укладеного з відповідачем договору про надання послуг стоянки № 01/05-653 від 25.05.2021.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та триває наразі.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким з 24.02.2022 Таврійська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.

В свою чергу місцезнаходженням відповідача у даній справі є: _74989, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Портова, 1 б.

Предметом договору про надання послуг №916/2997/23 від 25.05.2021, неналежне виконання умов якого відповідачем є підставою позовних вимог у справі, є надання позивачем відповідачу на платній особі послуг по стоянці плавзасобів відповідача, які належать та/або обслуговуються (обробляються) відповідачем та резервування послуг стоянки для плавзасобів біля гідрохімічних споруд, які знаходяться за адресою: Херсонська область, м. Таврійськ, вул. Портва,1б.

Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою від 19.04.2024 ОП ВС прийнято до розгляду справу №908/1162/23, в якій колегія суддів вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України;

- частиною другою статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Отже, виходячи з того, що предметом позову у цій справі №916/2997/23 є стягнення з відповідача заборгованості за послуги, які надані позивачем у період з березня 2022 по червень 2023 включно, на території, яка з 24.02.2022 віднесена до тимчасово окупованих територій, та Об`єднаною Палатою Верховного Суду переглядається справа №908/1162/230, в якій правовідносини є подібними з тими, що розглядаються в рамках даної справи, господарський суд доходить до висновку про задоволення заяви відповідача та необхідність зупинення провадження у справі №916/2997/23 до закінчення перегляду ОП ВС справи №908/1162/23.

Посилання відповідача на те, що положення ст. 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо нікчемності правочину не підлягають застосуванню до спірного договору про надання послуг стоянки № 01/05-653, який укладений між сторонами 25.05.2021, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на положення ч.2 ст.13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та період надання послуг стоянки позивачем відповідачу (березень2022-червень 2023), стягнення боргу за які, є предметом спору у даній справі.

Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1.Заяву Приватного акціонерного товариства Новокаховський річковий порт про зупинення провадження у справі за вх.№17002/24 від 25.04.2024 задовольнити.

2.Зупинити провадження у справі №916/2997/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили 01.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 06.05.2024.

Суддя Г.Є. Смелянець