Ухвала

від 06.05.2024 по справі 916/1989/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1989/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглянувши заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури від 03.05.2024 за вх.№2-759/24 про забезпечення позову у справі №916/1989/24

за позовом Керівника Чорноморської окружної прокуратури (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код 05582159)

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «ГРАНІТ» (65496, Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. Приміська, 1, офіс 320, код ЄДРПОУ 35131579)

про визнання незаконними дій, скасування дозволу, припинення права, розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні дільники

ВСТАНОВИВ:

Чорноморська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області до Обслуговуючого кооперативу «ГРАНІТ», про зобов`язання повернути земельну ділянку площею 5,2470 га, що має кадастровий №5123755800:01:002:3794, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 63.

Підставою для пред`явлення вказаного позову є порушення вимог законодавства при передачі земельної ділянки комунальної власності для забудови без додержання вимог ч. 5 ст. 116, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 134, ст. 135 Земельного кодексу У країни.

Так обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор вказує, що рішенням Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 07.03.2019 №57 - VII вирішено провести інвентаризацію земель комунальної власності Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та 16.10.2020 до Державного земельного кадастру внесено відомості про сформовану земельну ділянку площею 5,2470 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 63 категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури та присвоєно кадастровий номер 5123755800:01:002:3794.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.09.2021 державним реєстратором Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінською М.І. прийнято рішення (індексний номер: 60283330) про реєстрацію права комунальної власності Таїровської селищної ради на земельну ділянку площею 5,2470 га з кадастровим номером 5123755800:01:002:3794 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2452037551100, номер відомостей про речове право: 43885069).

У подальшому, як вказує прокурор Таїровською селищною радою 12.10.2021 прийнято рішення №288 - VІІІ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,2470 га.

Згодом, як зазначає прокурор Таїровською селищною радою 04.11.2021 прийнято рішення №303 - VІІІ, яким передано у постійне користування КП «ЛИМАН» земельну ділянку комунальної власності площею 5,2470 га (кадастровий номер 5123755800:01:002:3794), цільове призначення: 02:10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40 - річчя Перемоги, 63 та на підставі вказаного рішення, 17.12.2021 державним реєстратором Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області Лапінською М.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості щодо права постійного користування земельною ділянкою КП «ЛИМАН» (номер відомостей про речове право: 45734368).

Як вказує прокурор, Таїровською селищною радою 20.01.2022 прийнято рішення «Про затвердження істотних умов договору будівництва об`єкта нерухомого майна та договору суперфіція» згідно якого вбачається, що КП «ЛИМАН» 28.12.2021 на офіційному веб - сайті Таїровської селищної ради було розміщено оголошення про прийом пропозицій від підприємств (організацій) забудовників щодо забудови земельної ділянки площею 5,2470 га (кадастровий номер 5123755800:01 :002:3794) на договірній основі. Станом на 10.01.2022 до Таїровської селищної ради надійшло три пропозиції від підприємств - забудовників, а саме: ТОВ «СМ БУДСТАР», ТОВ «ОНБУД» та ОК «ГРАНІТ».

За посиланнями прокурора, за наслідками розгляду пропозицій вказаних суб`єктів, ОК «ГРАНІТ» визначено виконавцем всього комплексу будівельно - монтажних робіт з нового будівництва 4-х черг 26-ти секційного житлового комплексу п`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури орієнтовною загальною площею до 90000 м2 на земельній ділянці з кадастровим номером 5123755800:01:002:3794 за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40 - річчя Перемоги, 63, площею 5,2470 га, цільове призначення - 02:10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури, яка знаходиться у комунальній власності Таїровської територіальної громади в особі Таїровської селищної ради та в постійному користуванні КП «ЛИМАН».

Крім того, як зазначає прокурор, п. 4 вказаного рішення доручено директору КП «ЛИМАН» Катеренчуку С.Л. укласти з АК «ГРАНІТ» договір будівництва об`єкта нерухомого майна та пунктом 5 рішення Таїровської селищної ради від 20.01.2022 №380 - VІІІ, Таїровському селищному голові, від імені власника земельної ділянки та директору КП «ЛИМАН», від імені постійного землекористувача, доручено укласти з ОК «ГРАНІТ» договір суперфіцію земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3794, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 63.

В подальшому, як вказує прокурор, на підставі вказаного рішення між Таїровською селищною радою (суперфіціар), КП «ЛИМАН» (зацікавлена особа) та ОК «ГРАНІТ» (суперфіціарій) 31.01.2022 було укладено договір суперфіцію №1-С, згідно з яким Таїровська селищна рада Одеського району (суперфіціар) надає, а ОК «ГРАНІТ» (суперфіціарій) приймає в строкове безоплатне користування земельну ділянку площею 5,2470 га (кадастровий номер 5123755800:01:002:3794), цільове призначення: 02:10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель - землі житлової та громадської забудови за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40 - річчя Перемоги, 63 на період будівництва на ній багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури, згідно із затвердженим проєктом будівництва.

Окрім того, 31.01.2022 між КП «ЛИМАН» (забудовник) та ОК «ГРАНІТ» (виконавець) укладено договір будівництва об`єкта нерухомого майна №1-Б, відповідно до якого сторони узгодили здійснення будівництва 4-х черг 26-ти секційного житлового комплексу п`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури орієнтовною загальною площею 88 030 м2 на земельній ділянці з кадастровим номером 5123755800:01:002:3794 площею 5,2470 га, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40 - річчя Перемоги, 63.

Прокурор вважає, що рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 20.01.2022 №380 - VІІІ є незаконним, договір суперфіцію від 31.01.2022 №1-С і договір будівництва об`єкта нерухомого майна від 31.01.2022 №1-Б є нікчемними, а земельна ділянка площею 5,2470 га з кадастровим №5123755800:01:002:3794, яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40 - річчя Перемоги, 63 має бути повернута Таїровській територіальній громаді в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області.

За посиланнями прокурора, на теперішній час договір суперфіцію від 31.01.2022 №1-С і договір будівництва об`єкта нерухомого майна від 31.01.2022 №1-Б є діючими, отже у разі отримання відповідного дозволу від Державної інспекції архітектури та містобудування України, Відповідач буде мати змогу розпочату забудову спірної земельної ділянки, що створить необхідність для звернення до суду із черговими позовами про скасування рішень державного реєстратора, знесення об`єктів нерухомості, тощо для поновлення інтересів територіальної громади, що не відповідає принципу процесуальної економії, а також призведе до додаткових фінансових витрат позивача.

Крім того, прокурор зазначає, що реєстрація на спірній земельній ділянці речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а зокрема, об`єктів нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому, унеможливить ефективний захист порушених інтересів територіальної громади, оскільки забудова земельної ділянки, користування якою набуто ОК «ГРАНІТ» усупереч закону, призведе до необхідності звернення до суду з додатковими позовом, у тому числі, про знесення. Крім того, може мати наслідком порушення прав необмеженого кола інвесторів у нове будівництво, за рахунок яких, відповідно до умов договору будівництва об`єкта нерухомого майна №1-Б, і планується здійснювати зведення 4-х черг 26-ти секційного житлового комплексу п`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків.

При цьому, як вказує прокурор, на даний час ОК «ГРАНІТ» вчиняються дії стосовно отримання дозвільних документів на будівництво 4-х черг 26-ти секційного житлового комплексу п`ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури орієнтовною загальною площею 88 030 м2 на земельній ділянці, право користування якою набуто усупереч вимог законодавства. Водночас, отримання дозвільних документів надасть можливість забудови спірної земельної ділянки, що в свою чергу, унеможливить повернення останньої.

Прокурор наголошує, що з урахуванням наведеного існують обгрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді: накладення арешту на спірну земельну ділянку, заборони проведення будь - яких будівельних робіт на ній, заборони здійснення реєстрації дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на спірній земельній ділянці та вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3794.

Заявник наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії, було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд зазначає, що оскільки предметом позову у даній справі є, як вимоги немайнового характеру в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі № 911/1551/18.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог щодо забезпечення позову, суд зазначає, що у даному випадку невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки існують ризики, що до моменту ухвалення рішення спірна земельна ділянка із кадастровим номером 5123755800:01:002:3794 яка на момент пред`явлення даного позову перебуває у користування відповідача може бути поділена та/або передана третім особам, а також на ній може здійснюватися будівництво, та можуть вводитись в експлуатацію створені на даній ділянці об`єкти нерухомого майна.

При цьому суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову або ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмета позову, є обґрунтованим та співмірними.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України: "З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи, що застосування зустрічного забезпечення позову відповідно до ч.1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, господарський суд не вбачає на даний час підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, на даний час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків інших учасників у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову. При цьому, господарський суд роз`яснює учасникам справи про можливість подання до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви Керівника Чорноморської окружної прокуратури від 03.05.2024 за вх.№2-759/24 про забезпечення позову у справі №916/1989/24 та про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного стану правовідносин та статусу учасників правовідносин з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури від 03.05.2024 за вх.№2-759/24 про забезпечення позову у справі №916/1989/24 задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на земельну ділянку площею 5,2470 га, що має кадастровий номер 5123755800:01:002:3794, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 63 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2452037551100).

3. Заборонити проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 5,2470 га, що має кадастровий номер 5123755800:01:002:3794, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 63.

4. Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 5,2470 га, що має кадастровий №5123755800:01:002:3794, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 63.

5. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь - які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці площею 5,2470 га, що має кадастровий номер 5123755800:01:002:3794, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 6З (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2452037551100).

Стягувачем за цією ухвалою є: Керівник Чорноморської окружної прокуратури (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552)

Боржником за цією ухвалою є: Обслуговуючий кооператив «ГРАНІТ» (65496, Одеська область, Одеський район, смт. Таїрове, вул. Приміська, 1, офіс 320, код ЄДРПОУ 35131579)

Ухвала набирає законної сили 06.05.2024р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред`явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили 06.05.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Погребна Катерина Федорівна