Ухвала

від 07.05.2024 по справі 916/2008/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"07" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2008/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглядаючи заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви про арешт судня для забезпечення морської вимоги (вх. №ГСОО 4-39/24 від 06.05.2024р.), подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС» (65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, Польський узвіз, будинок, 11, офіс, 7 ЄДРПОУ 45066700) відносно особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) BROTHER SHIPPING CO (адреса 80 BROAD STREET MONROVIA, REPUBLIC OF LIBERIA)

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС» про арешт судна для забезпечення морської вимоги (вх. №ГСОО 4-39/24 від 06.05.2024р.) розглядається судом відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Встановив: 06.05.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про арешт судня для забезпечення морської вимоги до BROTHER SHIPPING CO, в якій заявник просить суд: накласти арешт на судно «BEST 8» (IMO: 9114050) під прапором Палау, зареєстрованим власником якого є компанія BROTHER SHIPPING CO, та яке знаходиться в акваторії Чорноморського морського порту, який знаходиться за адресою: вул. Праці, буд. 6, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68004, Україна Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Україна, 68001, Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Праці, будинок 6), шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії Чорноморської морського порту Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» вул. Праці, буд. 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68004, Україна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2023р. (час закінчення автоматизованого розподілу 17:55:40), заяву вх. №ГСОО 4-39/24 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

В обґрунтування поданої заяви, заявником було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС» має чинну морську вимогу до компанії BROTHER SHIPPING CO, яка виникла у зв`язку із збитками, завданими боржником в результаті неналежного виконання Договору Чартеру від 04.03.2024, та сума морської вимоги, що є збитками, завданими діями боржника, складається із наступного: - 83210,83 доларів США збитки, завдані заявнику в результаті неналежного виконання Договору Чартеру від 04.03.2024р.

Щодо обставин, які стали підставою для виникнення морської вимоги, заявником було зазначено суду, що 20.12.2022р. між Nippon Jordan Fertilizer Co.W.L.L., як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН», як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу № 20/12/22М від 20.12.2022 добрив.

На виконання даного Договору купівлі-продажу № 20/12/22М від 20.12.2022 добрив, 04.03.2024 між UAB SEALINKAS, як Фрахтувальником, та BROTHER SHIPPING CO, як Судновласником, було укладено договір фрахтування на судно «BEST 8» (IMO: 9114050) під прапором Палау (надалі Судно) для здійснення навантажувальних операцій в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН».

Вантаж 10000 метричних тон безпечних добрив. Порт навантаження Акаба, Йорданія, порт вивантаження Чорноморськ, Україна. 4.

Як вказує заявник, після навантаження в порту Акаба, Йорданія, трюми Судна були належним чином опечатані, а номери печаток були відображені в проекті звіту сервейерів.

Після прибуття Судна 19.04.2024р. до порту Чорноморськ, Україна, в люку трюму № 2 було виявлено відсутність пломби, про що також свідчить звіт сервейера.

Заявником було зазначено, що після навантаження та відправлення з порту Акаба, Йорданія Судно простояло 3 тижні на якірній стоянці на Суецькому каналі з невідомих причин.

Після завершення розвантаження в порту Чорноморськ, Україна, було виявлено розбіжність між кількістю вантажу за коносаментами та загальною відомостю терміналу. Загальна кількість вантажу, що була вивантажена становить 9876,806 метричних тон. Таким чим, недостача вантажу складає 123,195 метричних тони.

За посиланням заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» є Вантажоотримувачем за Коносаментами №01/2024 та № 02/2024.

Відповідно до Договору № 006 на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів від 16.01.2023, ТОВ «ХІТ Лоджистікс» уповноважена ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» приймати зобов`язання з ТЕО вантажів.

Також заявником було зазначено суду, що Судновласником було визнано вину за завдання Заявнику збитків, що виражається у втраті вантажу, що підтверджується Електронною кореспонденцією між Судновласником та Заявником.

Оскільки ТОВ «ХІТ Лоджистікс» уповноважена ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» приймати зобов`язання з ТЕО вантажів, ТОВ «ХІТ Лоджистікс» має чинну та належну морську вимогу до компанії BROTHER SHIPPING CO відносно судна «BEST 8» (IMO: 9114050) під прапором Палау, яке знаходиться у акваторії Чорноморського морського порту.

Таким чином, заявнику було завдано наступні збитки: 83210,83 доларів США (вісімдесят три тисячі двісті десять доларів США 83 центи) збитки, завдані Заявнику в результаті неналежного виконання договору фрахтування від 04.03.2024, що розраховується наступним чином: Вартість 1 тони вантажу становить 499 доларів США, що підтверджується Доповненням №1 від 12.03.2024 до Специфікації № 8 від 29.01.2024 року до Договору купівлі-продажу № 20/12/22М від 20.12.2022. Вартість перевезення 1 тони вантажу становить 29,5 доларів США, що підтверджується Договором фрахтування від 04.03.2024. Мито 6,5% від вартості за 1 тону вантажу (499+29,5)*6,5%= 34,36 доларів США. ПДВ 20% за 1 тону вантажу (499+29,5+34,36)*20%= 112,58 доларів США. Разом за 1 тону вантажу - 675,44 доларів США. Усього збитки - 123,195 т*675,44 = 83 210,83 доларів США.

Як було зазначено заявником, неналежне виконання договору фрахтування підтверджується Звітом про визначення ваги за осадкою № NPK10-20-20+7S, Звітом про визначення ваги за осадкою № NPK10-28-15+5S та Фінальним сюрвеєрським звітом № AQ 071/24 від 16.03.2024. Додатково зазначено, що оплата ПДВ та митних платежів була здійснена за повну кількість товару за Договором купівлі-продажу № 20/12/22М від 20.12.2022, у тому числі за втрачений вантаж, а отже є збитками Заявника.

За ґрунтуванням заявника, зважаючи на вищенаведені факти, він вважає необхідним вжиття заходів судового забезпечення своєї майнової вимоги до боржника.

Згідно з інформацією, наявною у заявника, єдиним майном, належним Боржнику, яке знаходиться на території України, є судно «BEST 8» (IMO: 9114050) під прапором Палау.

Таким чином, заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на Судно ускладнить або навіть зробить неможливим відшкодування збитків Заявника.

Розглянувши заяву про арешт судна для забезпечення морської вимоги від 06.05.2024р. вх.№ГСОО 4-39/24, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС», суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 2 ст. 30 ГПК України, справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За положеннями п.9 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями ч. 2 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Приписами ч. 3 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

Відтак, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу п. 3 ч. 3 ст.139 ГПК України, про що зауважив Верховний Суд, зокрема у своїй Постанові від 18.10.2019р. у справі №915/1301/19.

Положеннями ч.2 ст.140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Суд зазначає, що порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952р., до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України №3702-VI від 07.09.2011р. та яка набула чинності для України 16.05.2012р. (далі - Конвенція 1952 року), а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України Арешт суден (даті - КТМ).

За положеннями п.1 ч.1 ст.1 - Конвенції 1952 року морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.

У відповідності до ст.42 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов`язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв`язку з: 1) заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв`язку з експлуатацією судна; 2) заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров`я на суші або на воді у прямому зв`язку з експлуатацією судна; 3) заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу; 4) винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування; 5) компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій; 6) підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами; 7) будь-яким договором використання або фрахтування судна; 8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні; 9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв`язку з ним; 10) загальною аварією; 11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів; 12) буксируванням; 13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його; 14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна; 15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці; 16) заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені; 17) дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом; 18) страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 20) будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним; 21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку; 22) заставою судна; 23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції, арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Згідно зі ст.2 Конвенції, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Статтею 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Частиною 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

При цьому, згідно ст. 8 Брюссельської конвенції, судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.

Заявником було зазначено суду, що морська вимога ґрунтується на факті завдання збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС» у розмірі 83210,83 доларів США в результаті неналежного виконання договору фрахтування від 04.03.2024р.

Поряд з цим, як зазначається самим заявником в поданій заяві, 20.12.2022р. між Nippon Jordan Fertilizer Co.W.L.L., як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН», як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу № 20/12/22М від 20.12.2022 добрив.

Отже, Договором купівлі-продажу № 20/12/22М від 20.12.2022р. покупцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН».

Заявником зазначено, що на виконання даного Договору купівлі-продажу № 20/12/22М від 20.12.2022 добрив, 04.03.2024 між UAB SEALINKAS як Фрахтувальником та BROTHER SHIPPING CO як Судновласником було укладено договір фрахтування на судно «BEST 8» (IMO: 9114050) під прапором Палау (надалі Судно) для здійснення навантажувальних операцій в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» (покупця добрив).

Відповідно до Договору №006 на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів від 16.01.2023, заявник - ТОВ «ХІТ Лоджистікс» уповноважений ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» приймати зобов`язання з ТЕО вантажів.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За змістом ч. 1 ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

У частині 4 цієї статті вказано, що допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

За умовами Договору №006 на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів від 16.01.2023р. визначено, що цей договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні експедитором доручень замовника з транспортно-експедиторського обслуговування, що пред`являються замовником та/або їх перевезення всіма видами транспорту через порти України та порти інших держав.

За вказаним договором замовник уповноважує, а експедитор приймає зобов`язання з організації ТЕО вантажів замовника, діючи у сфері його клієнтів, та за його рахунок.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Відтак, враховуючи наведене, суд вважає, що в даному випадку заявником не доведено документально та не обґрунтовано наявності підстав щодо виникнення саме у нього відповідної морської вимоги, з наявністю якої чинне законодавство визначає можливість вжиття заходів у вигляді арешту судна в якості забезпечення позову.

На підставі всього вищевикладеного, на думку суду, заявником не доведено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС» права морської вимоги до Компанії BROTHER SHIPPING CO, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви про арешт судня для забезпечення морської вимоги (вх. №ГСОО 4-39/24 від 06.05.2024р.), поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС».

Керуючись ст. 136, ст. 137, ст.ст.140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви про арешт судня для забезпечення морської вимоги (вх. №ГСОО 4-39/24 від 06.05.2024р.), поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІТ ЛОДЖИСТІКС» до Компанії BROTHER SHIPPING CO - відмовити.

Повний текст ухвали складено 07 травня 2024р.

Ухвала набрала законної сили 07 травня 2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.

Суддя Т.Г. Д`яченко