Ухвала

від 07.05.2024 по справі 918/1007/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" травня 2024 р. Справа № 918/1007/21(918/464/24)

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Дубровицький райавтодор" заборгованості в сумі 22 768 грн 25 коп.

у межах справи № 918/1007/21 за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Народного ополчення, 11 А, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 03445665)

про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Пластова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540),

ВСТАНОВИВ:

В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Дубровицький райавтодор" заборгованості в сумі 22 768 грн 25 коп.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.05.2024 року дану заяву передано на розгляд судді Політиці Н.А. (у провадженні якої перебуває справа № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") та присвоєно номер 918/1007/21(918/464/24).

Водночас, судом зазначається, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до боржника у розмірі 2 064 087 грн 00 коп., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.07.2022 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича, визначено дату проведення попереднього судового засідання на 22.03.2022 року; зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника.

За приписами ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 12 ГПК України визначені форми господарського судочинства.

Так, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного) (ч. 1 ст. 12 ГПК України).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 4 ст. 12 ГПК України).

Поряд з цим, ч. 6 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (наразі - Кодексом України з процедур банкрутства).

За вимогами ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Боржник у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства (ст. 1) - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Кредитор, поряд з іншими, - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За правилами ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Крім того Кодексом України з процедур банкрутства встановлений порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Так, згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його правовідносин, у тому числі і порядок виникнення, стягнення, погашення грошових зобов`язань, порядок вирішення спорів за його участі.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 155 ГПК України (п. 7) визначено, що у судовому наказі зазначається повідомлення про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Аналіз приведених правових норм у їх сукупності доводить до висновку, що однією з ключових підстав для наказного провадження та видачі судового наказу є відсутність зі сторони суду перевірки обґрунтованості заявлених грошових вимог до боржника по суті.

Натомість, під час розгляду кредиторських вимог, заявлених у справі про банкрутство, суд з`ясовує правову природу таких вимог, надає правову оцінку доказам, поданим кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевіряє дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене робить вмотивований висновок про наявність чи відсутність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

Те ж саме стосується розгляду спорів в межах справи про банкрутство (ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Враховуючи особливий правовий режим боржника, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, наказне провадження та видача судового наказу суперечить меті та порядку, які визначені спеціальним законом - Кодексом України з процедур банкрутства, в частині розгляду та задоволення (погашення) кредиторських вимог до боржника та вирішення спорів, стороною у яких є боржник. Також це порушить баланс інтересів боржника та його кредиторів.

Отже, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" будь-які спори, грошові вимоги до цього підприємства повинні заявлятися кредиторами та розглядатися судом в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до пунктів 3 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За таких обставин та враховуючи що особливості розгляду справ, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що правові підстави для видачі судового наказу про стягнення заборгованості з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Дубровицький райавтодор" заборгованості в сумі 22 768 грн 25 коп., щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, відсутні, оскільки Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено розгляд заяв, стороною в яких є боржник в наказному провадженні, а тому у видачі судового наказу необхідно відмовити.

Суд звертає увагу заявника, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не позбавлене права звернутися за захистом своїх прав та інтересів до господарського суду з відповідною позовною заявою до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Дубровицький райавтодор" в межах справи про банкрутство останнього.

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст. ст. 152, 154, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Філії "Дубровицький райавтодор" заборгованості в сумі 22 768 грн 25 коп.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 7 травня 2024 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.