Рішення

від 18.03.2024 по справі 752/8492/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8492/20

Провадження № 2/752/245/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 березня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Плахотнюк К.Г.

з участі секретаря судового засідання - Ахмеяна Б.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Казачук Іван Володимирович до товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Атмосфера" про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

у травні 2020 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Казачука І.В. звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ "Управляюча компанія "Атмосфера" про захист прав споживачів, в якому просив суд визнати недійсними підпункти 2.2.15, 2.2.16, 2.2 18 пункту 2.2, пункт 4.5 договору № К-ВR-158 про компенсацію витрат на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт від 12.11.2019 та стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10850 грн і судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.12.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест» було укладено Інвестиційний договір № Ч/158/1. 12.11.2019 року між позивачем та ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» було укладено договір № К-ВR-158 про компенсацію витрат на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт, який має додатки, що є його невід`ємними частинами, зокрема, перелік та вартість послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 (Додаток №1), правила користування приміщеннями, прибудинковою територією в зазначеному будинку (Додаток №2) та правила проведення ремонтно-будівельних та опоряджувальних робіт в будинку АДРЕСА_2 ). Позивач вказує, що йому фактично було нав`язано відповідачем укладення договору про компенсацію в редакції, яка містить дискримінаційні положення прав позивача, як споживача житлово-комунальних послуг. Відповідач використав необхідність для позивача доступу до комунальних послуг (електрична енергія, водопостачання) для проведення ремонтних робіт в квартирі, оскільки забудовником не були повністю виконані технічні умови з метою підключення комунікаційних мереж будинку до постійних мереж міста, єдиним можливим варіантом користування позивачем житлово-комунальними послугами став договір про компенсацію. Вказав, що відповідач в односторонньому порядку додано до Договору несправедливі підпункти 2.2.15, 2.2.16, 2.2 18 пункту 2.2, пункт 4.5, які порушують конституційні права позивача, призводять до дисбалансу сторін договору та надають відповідачу права, які не передбачені чинним законодавством у сфері житлово-комунальних послуг. Позивач разом з іншими співвласниками багатоквартирного будинку зверталась до управляючої компанії з усними та письмовими проханнями і зауваженнями щодо окремих положень договору про компенсацію, проте відповідач відмовив врахувати законні вимоги співвласників (інвесторів).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року Плахотнюк К.Г. у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.72).

Від представника відповідача ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача вважає вимоги незаконними та необґрунтованими і просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до протоколу № 2 загальних зборів ОСББ «Бристоль» від 04.12.2019 року ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» було визначено управителем та призначено уповноважену особу для підписання Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджені правила користування приміщеннями та прибудинковою територією. Враховуючи, що позивачем не було заключено прямих Договорів з постачальниками комунальних послуг, відповідачем йому було запропоновано проект Договору на компенсацію, що передбачає можливість отримання послуг (ХВП, ГВП, водовідведення, опалення, електроенергії, тощо) до моменту заключення останнім прямих Договорів. Щодо заявлених позивачем вимог та внесення змін до Договору наголошує на тому, що загальні збори співвласників щодо зміни умов договору з управителем (відповідачем) не проводилися, стороною позивача не наведено достатніх підстав для визнання недійсними окремих пунктів договору, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, з будь-якими клопотаннями пов`язаними з підготовкою справи до судового розгляду до суду не зверталися. Позивач просив розглядати справу за його та його представника відсутності.

Ухвалою від 8 листопада 2023 року підготовче провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 закрито (а.с. 102).

Представники позивача і відповідача в судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Отже зміст положень зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права свідчить про те, що підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 01.12.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест» було укладено Інвестиційний договір № Ч/158/1 відповідно до якого позивач бере участь в інвестуванні будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_3 і після виконання позивачем обов`язку із інвестування в об`єкт фонд зобов`язується передати йому у власність квартиру АДРЕСА_4 збудовану в Об`єкті будівництва шляхом укладання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

12.11.2019 року між ОСОБА_1 , що є власником (інвестором) житлового приміщення та ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» було укладено договір № К-ВR-158 про компенсацію витрат на управління/утримання будинку та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт (а.с. 12).

Відповідно до п.1.1 договору ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» забезпечує належні умови проживання позивача шляхом управління/утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством та даних договором, організацію контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території будинку, а позивач компенсує ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» понесені нею витрати, в тому числі на управління/утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення контрольно-пропускного режиму на території, обслуговування системи відео нагляду на прибудинковій території, домофону та шлагбаумів пропорційно до загальної площі квартири у розмірі та у строки, встановлені договором, а також витрати на електропостачання, холодне/гаряче водопостачання, опалення, в тому числі місць загального користування та допоміжних приміщень з урахуванням показань квартирних/будинкових засобів обліку у розмірі згідно із тарифами та затвердженими методиками, встановленими відповідно до законодавства у галузі житлово - комунального господарства та будівництва, у строки та на умовах, що передбачені Договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що позивач повинен дотримуватися Правил користування приміщеннями, прибудинковою територією, опоряджувальних робіт та правил проведення ремонтно-будівельних робіт, що є додатками до договору.

Відповідно до підпунктів 2.2.15, 2.2.16 та 2.2.18 пункту 2.2 договору до обов"язків позивача входить не псувати фасад будинку, не встановлювати антени, у тому числі супутникові, жодним чином не змінювати вигляд, колір, форму та інші характеристики фасаду будинку, а також встановлювати зовнішні елементи системи кондиціювання, клімат контролю у місцях, які передбачені проектом (схемою встановлення), виключно за письмовим погодженням з ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера», в тому числі отримати письмове погодження з ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» на скління балконів та лоджій, не змінювати вигляд місць загального користування (колір стін місць загального користування, конструктивні елементи, тощо).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі порушення підпунктів 2.2.15, 2.2.16 пункту 2.2 договору позивач зобов"язаний сплатити на користь ТОВ "УК "Атмосфера" штраф у розмірі 10 000 грн. за кожний факт такого порушення та відновити початковий стан, що існував до порушення.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 06.12.2019 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , право на яку згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстровано 06.12.2019, номер запису про право власності: 34500059 (а.с. 39,40).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що п.п 2.2.15, 2.2.16, 2.2 18 пункту 2.2 та пункт 4.5 договору порушують права позивача, як споживача комунальних послуг та власника житлового приміщення, а тому наявні підстави для визнання їх недійсними в судовому порядку.

Заперечуючи проти позовних вимог, сторона відповідача вказувала на те, що недійсність деяких пунктів укладеного між сторонами договору не доведена, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно із ч. ч.1, 2, 3, 6 ст. 10 Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.

Збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Тобто, з точки зору даної норми закону питання управління багатоквартирним будинком віднесено до компетенції зборів співвласників.

Ініціатором їх проведення можуть бути як ініціативна група співвласників, так і діючий управитель.

Позивач в позовній заяві зазначає, що їй фактично було нав`язано ТОВ "Управляюча компанія "Атмосфера" укладення договору про компенсацію в редакції, яка, на його думку, містить дискримінаційні положення щодо прав позивача, як споживача житлово-комунальних послуг. Фасад будинку та місця загального користування є спільною сумісною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку, а тому саме до повноважень співвласників належить розпорядження такою власністю. Делегування таких повноважень управителю можливо виключно на підставі рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, в якому також має передбачатися в яких саме межах ці повноваження передбачаються управителю.

Проте, такі збори співвласників не були проведені і відповідне рішення прийняте не було, відповідач самостійно на власний розсуд включив такі положення договору про компенсацію, та наявність п. 2.2.15 та 2.2.18 п.п. 2.2 оспорюваного договору порушує право позивача на управління спільною сумісною власністю багатоквартирного будинку.

Крім того, позивач має право розпоряджатися власним майном на свій розсуд за умови не порушення ним прав інших співвласників багатоквартирного будинку. В той же час, законодавство не встановлює обов`язок позивача отримувати письмові погодження від управляючої компанії на здійснення свого права власності.

Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «Бристоль» від 04.12.2019 року визначено ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» управителем багатоквартирного будинку та призначено уповноважену особу для підписання Договору про надання послуг з управління будинком з ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера»; затверджено правила користування приміщеннями та прибудинковою територією в будинку (а.с. 82).

Суд не погоджується з наведеними доводами сторони позивача, оскільки, відповідача в законний спосіб було визначено управителем та призначено уповноважену особу для підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджені правила користування приміщенням та прибудинковою територією будинку, та доказів зворотному матеріали справи не містять.

Так, згідно із п.п. 6.12, 6.13 п. 6 Правил користування приміщенням та прибудинковою територією в будинку АДРЕСА_1 , співвласники будинку зобов`язані не псувати фасад будинку, не встановлювати антени, жодним чином не змінювати вигляд, колір, форму та інші характеристики фасаду будинку, а також встановлювати зовнішні елементи системи кондиціювання, клімат контролю у місцях, які передбачені проектом (схемою встановлення), виключно за письмовим погодженням з ТОВ «УК «Атмосфера».

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Відповідно до ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"зання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встанволених цим Кодексом.

Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем належить виключно до компетенції зборів співвласників, та стороною відповідача ці вимоги закону були дотримані.

Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості та достовірності, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів, які б в своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність підстав для визнання деяких пунктів договору недійсними, та порушення прав позивача, як споживача послуг, суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що законних підстав для визнання недійсними підпункти 2.2.15, 2.2.16, 2.2 18 пункту 2.2 та пункт 4.5 договору № К-ВR-158 відсутні, а відтак позов є необґрунтованим та недоведеним, в зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані із отриманням правової допомоги слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Казачук Іван Володимирович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Атмосфера" про захист прав споживачів, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк