Постанова

від 30.04.2024 по справі 759/7374/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/7374/24

пр. № 3/759/2807/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м.Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Косик Л.Г., розглянувши адміністративний матеріал, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ "ХАУС.МІ ЮКРЕЙН" (ЄДРПОУ 43476845), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Згідно Протоколу № 1023 від 15.03.2024 року, за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХАУС.МІ ЮКРЕЙН" встановлено, що громадянин ОСОБА_1 - директор ТОВ "ХАУС.МІ ЮКРЕЙН", вчинив правопорушення щодо порядку ведення податкового обліку, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2023 року у розмірі 345 249 грн.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав подав письмові пояснення та зазначив, що вважає дії контролюючого органу неправомірними, в зв`язку з чим звернувся до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до такого.

Наявний в матеріалах справи акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Крім того, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначає особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на даний час проводиться процедура оскарження податкових повідомлень-рішень винесених на підставі Акту перевірки.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, та акт перевірки не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому факт доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є необґрунтованим.

З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 163-1, 247, 251, 252, КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її ухвалення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.Г. Косик