Ухвала

від 06.08.2021 по справі 761/26991/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26991/21

Провадження № 1-кс/761/15748/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120 191 500 000 004 40 від 28.08.2019 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України про арешт майна,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 120 191 500 000 004 40 від 28.08.2019 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України на майно, що належить ТОВ «СПМК-17».

На обґрунтування клопотання зазначено, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні, яким встановлено, що службові особи ТДВ «Первомайський спецкар`єр» (код ЄДРПОУ 03443655, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Гранітна, 21), діючи умисно, у порушення встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для довкілля, систематично здійснюють незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення на території Первомайського району Миколаївської області.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що на підставі припису Державної служби Геології та надр України від 09.08.2019 №252/14-01, наказом Держгеонадр від 16.09.2019 №338 дію спеціального дозволу від 20.07.2007 № 4310 на користування ТДВ «Первомайський спецкар`єр» надрами з метою видобування граніту - зупинено, у зв`язку з порушенням підпунктів 1,4 пункту 21 Постанови КМУ від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» та надано термін для усунення порушень.

Відповідно до абзацу 3 п.21 ПКМУ від 30.05.2011 № 615, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Згідно з листом від 18.06.2020 № 9029/01/07-20 Державної служби геології та надр України, з 16.09.2019 дія спеціального дозволу ТДВ « Первомайський спеціалізований кар`єр » на користування надрами від 20.07.2007 № 4310 призупинена.

Водночас, встановлено, що службові особи ТДВ «Первомайський спецкар`єр» з 16.09.2019 по теперішній час, з використанням спеціальної техніки на постійній основі здійснюють видобування корисних копалин (граніту) без відповідних на те дозвільних документів у тому числі шляхом вибуху.

У зв`язку з викладеним, 17.01.2020 проведено обшук на території ТДВ «Первомайський спецкар`єр», у ході якого виявлено спеціалізовану техніку, яка здійснює видобуток, переробку, перевезення та вивезення гранітної продукції з території кар`єру, а саме: майновий комплекс для переробки граніту зі стрічковим конвеєром візуально схожий на дробильно-сортувальний технічний об`єкт для подальшої переробки граніту; спеціальна техніка «Extec Е7»; спеціальна техніка «Extec X44SBC»; екскаватор «CAT 336 D LME»; спеціальна техніка «Extec С12»; дробильний пристрій Hitachi Zaxis 330LC; екскаватор Hitachi Zaxis 450; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос», д.н.з. НОМЕР_1 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос», д.н.з. НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос» д.н.з. НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос» д.н.з. НОМЕР_4 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос» д.н.з. НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос» д.н.з. НОМЕР_6 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос», д.н.з. НОМЕР_7 з причепом до нього д.н.з. НОМЕР_8 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос» д.н.з. НОМЕР_9 з причепом до нього д.н.з. НОМЕР_10 ; вантажний автомобіль «Мерседес Актрос» д.н.з. НОМЕР_11 з причепом до нього д.н.з. НОМЕР_12 ; вантажний автомобіль «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_13 ; вантажний автомобіль «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_14 ; вантажний автомобіль «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_15 ; вантажний автомобіль «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_16 ; вантажний автомобіль «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_17 ; вантажний автомобіль «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_18 ; вантажний автомобіль з краном «МАЗ» д.н.з НОМЕР_19 ; трактор з ковшем «CAT» 950Н д.н.з. старого зразка НОМЕР_20 ; трактор з ковшем «CAT» д.н.з. старого зразка НОМЕР_21 .

Відповідно до постанови слідчого ГУ СБ України ОСОБА_5 від 30.08.2020 вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019150000000440, оскільки таке майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості,

З метою збереження речових доказів, прокурор звернувся до суду з відповідним клопотанням.

У удовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити. Вважає, що у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що вказане майно має важливе доказове значення для кримінального провадження.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо накладення арешту, вважав клопотання прокурора незаконним, необґрунтованим, оскільки ТОВ «СПМК-17» не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення, машини й механізми необхідні для господарської діяльності ТОВ «СПМК-17», отже висновки про те, що майно відповідає критеріям речових доказів саме в цьому кримінальному провадженні є помилковими та не відповідають дійсності, ґрунтуються виключно на припущеннях, відсутні докази вчинення кримінального правопорушення, а тому клопотання не підлягає задоволенню. Крім того, зазначав, що арешт був скасований у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, заперечення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України.

Вирішуючи питання доведеності стороною обвинувачення обґрунтованості наявності підстав, що виправдовують саме такий ступінь втручання у права юридичної особи, слідчий суддя бере до уваги, що відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовувати у своїй діяльності практику Європейського суду з прав людини.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на мирне володіння майном має бути законним.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що законним є втручання, якщо існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Таким чином, вказаний принцип пропорційності вимагає доведення стороною обвинувачення обґрунтованості застосування такого достатньо суворого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України метою застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Як вбачається з матеріалів провадження досудове розслідування у ньому здійснюється за фактом вчинення злочину за ч. 4 ст. 240 КК України, тобто систематичне здійснення незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, без належних на те дозвільних документів.

Отже, надані слідчому судді матеріали мають містити об`єктивні дані, які б підтверджували, що, діючи на території Миколаївської області службові особи ТОВ «Первомайський спецкар`єр», іноземного підприємства «Первомайський гранітно-щебеневий кар`єр», ТОВ «Надри», ТОВ «Юпітер 77», ТОВ «Микитівський кар`єр», діючи спільно з ТОВ «СПМК-17», порушують встановлені правила використання надр, що створює небезпеку для довкілля та видобувають корисні копалини загальнодержавного значення шляхом вибуху, без належних на те дозвільних документів.

У той же час, ініційоване стороною обвинувачення клопотання не містить таких даних, тобто стороною обвинувачення не доведено, що ТОВ «СПМК-17» має відношення до вчиненення кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що жодній службовій особі ТОВ «СПМК-17» не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні, рішення слідчих ОСОБА_6 від 17.02.2020 та ОСОБА_5 від 31.08.2020 про визнання, вищевказаного майна товариства речовими доказами, ґрунтуються фактично на припущеннях, оскільки представником власника майна підтверджена, що техніка набута ТОВ «СПМК-17» у законний спосіб.

Водночас, з огляду на обсяг техніки та транспортних засобів, що належать ТОВ «СПМК-17», обґрунтованим є висновок, що накладення на них арешту може позбавити відповідного суб`єкта господарювання можливості здійснювати господарську діяльність, що свідчить про невиправданість такого масштабного втручання у діяльність суб`єкта господарювання потребам досудового розслідування щодо встановлення обставин вчинення злочину.

З наведеного витікає, що прокурором не доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою збереження речових доказів, не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання вказаної техніки, тобто стороною обвинувачення не наведені правові підстави застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 відмовити.

На цю ухвалу упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1