Ухвала

від 01.05.2024 по справі 635/1322/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/1322/18 Номер провадження 11-кп/814/1472/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 , суддів з секретаремОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у порядку, передбаченому ст.422-1 КПК України, в м. Полтава кримінальне провадження №12018220770000110 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 26 березня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою під час судового розгляду кримінального провадження №12018220770000110 стосовно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липці Харківського району та області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, до 24 травня 2024 року.

Крім того, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01 вересня 2022 року у даному провадженні визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 грн.

Мотивуючи оскаржуване рішення, суд встановив відсутність даних, що дозволяють скасувати тримання під вартою та прийняв до уваги обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

При цьому зазначає, що ОСОБА_7 тривалий час перебуває під вартою, а тому ризики, передбачені ст.177 КПК України, істотно зменшились.

Наголошує, що санкція найбільш тяжкого кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_7 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а тому на даний час він майже відбув основну частину покарання, що може бути призначене йому у даному провадженні.

У зв`язку з наведеним стверджує про відсутність ризиків переховування ОСОБА_7 від суду, знищення ним доказів чи впливу на учасників провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Приписами ст.422-1 КПК України визначено порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України) при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує подані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з`ясовує конкретні причини тривалого строку тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший передбачений законом запобіжний захід, тощо.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, суд оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197 і 199 КПК України.

Належним чином врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжких умисних злочинів проти власності, поєднаних з проникненням до житла, з корисливих мотивів, що свідчить про його високий ступінь суспільної небезпеки.

Також суд взяв до уваги вік та стан здоров`я обвинуваченого, дані про його особу, сімейний і майновий стан.

При цьому, апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_7 під варту не змінилися обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Так, місцевий суд правильно вказав про наявність ризику переховування ОСОБА_7 від суду з огляду на тяжкість покарання, що передбачена санкцією інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, з матеріалів провадження видно, що під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_7 переховувався, у зв`язку з чим його було оголошено в розшук та затримано лише внаслідок активних дій працівників правоохоронних органів.

Висновки суду про відсутність міцних соціальних зв`язків підтверджуються даними про особу обвинуваченого, який сім`ї та дітей не має, не працює, не має офіційних джерел доходів.

Крім того, на думку колегії суддів, місцевий суд правильно вказав про наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку, повторно, значної кількості епізодів крадіжок, а також грабежу, поєднаного з проникненням до житла, що свідчить про наявність в обвинуваченого стійкої орієнтації на злочинний спосіб задоволення потреб.

Таким чином, дані про особу ОСОБА_7 в сукупності з обсягом пред`явленого обвинувачення та характером інкримінованих кримінальних правопорушень свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Матеріали провадження та апеляційна скарга не містять об`єктивних даних про неможливість тримання обвинуваченого під вартою з огляду на стан його здоров`я.

Рішення місцевого суду щодо розміру застави належним чином умотивоване, узгоджується з наведеними приписами КПК України, ураховує конкретні обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан ОСОБА_7 , дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Таким чином, висновки суду про продовження тримання під вартою ОСОБА_7 ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.

Разом з тим, аналізуючи доводи захисника щодо тривалості перебування обвинуваченого під вартою, апеляційний суд враховує, що судовий розгляд не завершений та остаточне рішення не прийнято, хоча ОСОБА_7 перебуває під вартою з 24 травня 2018 року.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на необхідності дотримання вимог ст.28 КПК України, щодо розумних строків розгляду кримінального провадження.

Отже, апеляційна скарга захисника не підлягає дозадоволення.

Керуючись статтями 418 та 422-1 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 26 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12018220770000110 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4