Ухвала

від 02.05.2024 по справі 537/2514/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/2514/23 Номер провадження 11-кп/814/1317/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участі прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023170530000313 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 29 грудня 2023 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ялинці Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, востаннє:

21.07.2020 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.125, ст.71 КК України на 8 місяців 25 днів позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання,

засуджено за ч.4 ст. 185 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_8 24.04.2023 приблизно о 22:00 год. перебуваючи в приміщенні бару «У тещі» за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, 6-С зі столу, умисно, керуючись корисливим мотивом та метою, вважаючи, що його дії не помітні для потерпілої та оточуючих, в умовах воєнного стану, таємно викрав мобільний телефон «Samsung Galaxy A12», 4/64Gb, (SM-A125F) червоного кольору, імей: НОМЕР_1 , вартістю 3179,40 грн., який належить потерпілій ОСОБА_10 . З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріального збитку на суму 3179,40 грн.

На вирок суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати та визнати ОСОБА_8 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях.

Не враховані показання обвинуваченого, який вказував, що під час відпочинку в барі «У тещі» він неодноразово брав телефон потерплої, в тому числі для того, щоб зателефонувати сину. Під час спілкування потерпіла ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_8 продовжити відпочивати в барі «Ахтамар» та вони дійшли до згоди закласти телефон потерпілої в ломбард «Саквояж», який знаходиться неподалік бару «У тещі». Так як у потерпілої та її подруги не було з собою документів, він заклав телефон на свій паспорт. Після виходу з ломбарду на нього напали 5 осіб, які його побили і він приблизно о 22.00 год був доставлений у лікарню та відповідно не мав можливості зв`язатися з потерпілою. Щодо спричинення обвинуваченому тілесних ушкоджень мається медична документація.

Зазначає, що під час проведення слідчого експерименту обвинуваченому не було запропоновано скористатися правовою допомогою, так як працівники поліції його запевнили про відсутність підстав кваліфікувати його дії за ст. 185 КК України, тому під час досудового розслідування надавав пояснення, які від нього вимагались.

Показання потерпілої та свідка ОСОБА_11 є суперечливими. При цьому свідок вказувала, що ОСОБА_8 тримав в руках телефон потерпілої за її згоди. Зазначає, що показання потерпілої, надані під час слідчого експерименту та в судовому засіданні щодо моменту виявлення відсутності телефону відрізняються.

Свідок ОСОБА_12 також надала суперечливі показання суду.

Відповідно до електронного рапорту від 26.04.2023 на службу 102 надійшло повідомлення про викрадення телефону 24.04.2023. При цьому вказано дату вчинення 26.04.2024 о 19.34 год. Під час виїзду у потерпілої документів на телефон не було.

Вказує, що потерпіла матеріальну шкоду до обвинуваченого не зазначає.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, проте просив виключити з мотивувальної частини обставину, яка обтяжує покарання, а саме рецидив кримінальних правопорушень, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій за ч.4 ст. 185 КК України, є правильним, ґрунтується на належних та допустимих доказах, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та отримали належну оцінку.

Доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність в матеріалах справи доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення не відповідають дійсності.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками провадження - ОСОБА_8 24.04.2023 приблизно о 22.00 год перебував в приміщенні бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в м. Кременчуці по вул. Небесної Сотні,6-С.

Будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 зазначила, що обвинуваченого до крадіжки телефону не знала. Вона 24.04.2023 разом зі знайомою ОСОБА_13 відпочивали в барі «У тещі» в районі центрального ринку після роботи приблизно о 19 годині та вживали алкогольні напої. Приблизно за 30 хвилин до закриття бару, до їх столику підійшов обвинувачений, який до цього спав біля барної стійки, та підсівши за їх столик, взяв в руки її мобільний телефон «Samsung Galaxy A12» червоного кольору, імей: НОМЕР_1 , який лежав на краю столика. Коли ОСОБА_13 вийшла з бару розмовляти по телефону, вона відволіклась та після цього біля їх столика обвинуваченого вже не було. Коли почала збиратися вийти з бару, то побачила відсутність мобільного телефону в сумці та на столику та зразу вибігла на вулицю до знайомої, сказала їй про крадіжку телефону. ОСОБА_14 зі свого телефону набрала її номер та її телефон ввімкнувся, але ніхто на розмовляв. Вона почала прохати невідому особу повернути її мобільний телефон, однак телефон після цього вимкнувся. Вказує, що її телефон міг викрасти тільки обвинувачений, який підходив до їх столика та тримав телефон в руках, так як крім обвинуваченого, її самої, подруги та дівчини бармена в барі в цей час більше нікого не було. Потерпіла категорично заперечила обставини домовленостей її та подруги з обвинуваченим стосовно продовження відпочинку в іншому місці та закладу в ломбард її мобільного телефону для отримання грошових коштів для відпочинку.

Події 24.04.2023 потерпілою ОСОБА_10 були відтворені під час слідчого експерименту 21.06.2023.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні надала показання аналогічні до показань потерпілої.

Потерпіла та свідок ОСОБА_13 впізнати обвинуваченого, як чоловіка, який відпочивав 24.04.2023 в барі «У тещі».

Свідок ОСОБА_15 , працівник ломбарду, в судовому засіданні вказав, що дійсно 24.04.2023 приблизно о 21 годині ОСОБА_8 на свій паспорт громадянина України здав в ломбард мобільний телефон «Samsung Galaxy A12» імей: НОМЕР_1 , який він оцінив в 700 грн., оформивши договір строком на 1 добу. В подальшому вказаний мобільний телефон можливо через добу був проданий. Уточнив, що клієнтом інший термін закладу телефону не вказувався або клієнт вказував, що викупати річ він не має наміру, тому ним і був вказаний термін одна доба, імей з мобільного телефону ним був вказаний в квитанції. При цьому свідок вказав, що якби громадянин вказував якийсь термін для викупу, то у квитанції було б вказано цей термін і до закінчення цього строку, річ не реалізується.

Свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка здала в ломбард мобільний телефон «Samsung Galaxy A12».

З довідки та квитанції прийому заставленого майна ПП « ОСОБА_16 і компанія» ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_4 », вбачається, що 24.04.2023 ОСОБА_8 з метою отримання фінансового кредиту під заставу на свій паспорт громадянина України закладав мобільний телефон «Samsung Galaxy A12» імей: НОМЕР_1 , який був реалізований невідомій особі.

Як вбачається зі слідчого експерименту з ОСОБА_8 21.06.2023 з фототаблицею до протоколу та відеозаписом даної слідчої дії, ОСОБА_8 показав обставини вчинення ним злочину, а саме, як він, перебуваючи в барі «У тещі» 24.04.2023 близько 22 години взяв зі столу, де сиділи дві жінки, мобільний телефон, які цього не помітили та вийшов на вулицю. В подальшому в той же день через невеликий проміжок часу здав в ломбард за 700 грн., а гроші витратив на власні потреби. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_8 самостійно та добровільно показував під час відтворення події 24.04.2023, детально описуючи обставини події. Будь-якого примусу щодо нього не здійснювалося. Протокол слідчої дії підписаний без жодних зауважень. Заяв про забезпечення його захисником органу досудового розслідування не подавав.

Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно оцінив показання обвинуваченого та обґрунтовано дійшов висновку, що будь-яких домовленостей між обвинуваченим та потерпілою про те, що вона надала дозвіл закласти свій телефон в ломбард не було. Не вказують на це і дії обвинуваченого, а саме, те, що телефон він заклав на 1 добу, а не більш тривалий час. Після того, як отримав кошти за телефон не пішов відразу до потерпілої та свідка ОСОБА_13 , а, як зазначає обвинувачений, він пішов до відділення «Нова пошта» приблизно за 500 метрів від бару, і на зворотному шляху на нього напали незнайомі особи. До того ж, судом були спростовані показання обвинуваченого, що відділення « Нова пошта », на яке вказує обвинувачений, знаходився по дорозі до бару, та більше того встановлено, що це відділення знаходиться на значно більшій відстані, аніж стверджує ОСОБА_8 .

Не намагався обвинувачений відшкодувати завдану потерпілій шкоду протягом всього часу досудового та судового розгляду. Відсутність цивільного позову потерпілої не вказує про відсутність будь-яких матеріальних претензій до ОСОБА_8 , так як в судовому засіданні потерпіла просила повернути її мобільний телефон.

Доводи сторони захисту про те, що викупити телефон з ломбарду ОСОБА_8 перешкодило те, що йому 24.04.2023 о 22.00 були спричинені тілесні ушкодження і він лікувався є непереконливими та суд обґрунтовано зазначив, що отримання 24.04.2023 приблизно о 22.00 год обвинуваченим тілесних ушкоджень, жодним чином не впливають на доведеність винуватості обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Крім цього, суд правильно звернув увагу, що після виявлення відсутності мобільного телефону, потерпіла попросила свідка ОСОБА_13 зателефонувати на її мобільний телефон та невідома особа відповіла на дзвінок, ввімкнувши з`єднання, але без будь-яких слів, не звернувши увагу на прохання потерпілої повернути телефон, вимкнув зв`язок.

Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин доведена доказами, дослідженими судом першої інстанції у їх сукупності, яким суд надав належну оцінку. Тому місцевий суд правильно критично оцінив показання обвинуваченого щодо заперечення своєї вини.

З огляду на вказане суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_8 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Доводи захисника про те, що потерпіла звернулася в правоохоронні органи лише 26.04.2023 не спростовують сам факт викрадення у неї мобільного телефону 24.04.2023.

Отже, вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за обставин встановлених судом, є доведеною, ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, офіційно не працює, посередню характеристику за місцем проживання, наявність неповнолітньої дитини, відсутність обставин, які пом`якшують покарання.

Тому суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Разом з цим прокурор правильно звернув увагу колегії суддів в судовому засіданні про відсутність обставини, яка обтяжує покарання, а саме рецидиву кримінальних правопорушень, так як вказану обставину, як таку яка обтяжує покарання, органом досудового розслідування встановлено не було та в обвинувальному акті не зазначено. Тому вказану обставину необхідно виключити з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції.

При цьому будь-яких підстав для зміни призначеного ОСОБА_8 покарання колегія суддів не вбачає та стороною захисту не вказуються.

Таким чином, призначене ОСОБА_8 покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

В порядку ст. 404 КПК України вирок Крюківського районного суду м. Кременчук від 29 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 -змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку суду вказівку про визнання обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив кримінальних правопорушень.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4