Ухвала

від 06.05.2024 по справі 300/2808/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"06" травня 2024 р. Справа № 300/2808/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фатіх і К" до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю "Фатіх і К" (надалі, також позивач, ТОВ "Фатіх і К") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області (надалі, також відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі, також відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Чернівецькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1127 від 01.08.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Фатіх і К" з дати реєстрації 13.03.2010, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 369658824126 та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки ТОВ "Фатіх і К" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення №1127 від 01.08.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання (долучення): заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; документа про сплату судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Представником позивача скеровано суду квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив про неможливість звернення до суду у визначений строк у зв`язку з перебуванням директора у відпустці без збереження заробітної плати, так як перебував за межами митної території України та брав активну участь з волонтерами у допомозі ЗСУ, що підтверджується відмітками в паспорті. Також зазначив, що товариство вимушено не працювало, у зв`язку з відсутністю замовлень на експорт та блокуванням кордонів, а підпис особи на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення про отримання оспорюваного рішення, є невідомим директору. Відтак, просив суд поновити строк для звернення до суду з цим позовом.

Досліджуючи обставини виконання вимог ухвали від 22.04.2024 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд вказує на таке.

За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Щодо обставини перебування директора ТОВ "Фатіх і К" у відпустці без збереження заробітної плати, то останнім не доведено належними та допустимими доказами даний факт (не подано на підтвердження вказаного наказ про перебування директора у відпустці без збереження заробітної плати, навіть не вказано точні періоди перебування в такій відпустці, відсутність можливості передання своїх повноважень іншій особі (заступнику, бухгалтеру, юристу тощо), на підтвердження чого не долучено штатного розпису (розкладу)), відтак ця обставина не може вважатися такою, що унеможливлювала звернення до суду з цією позовною заявою у межах визначеного строку.

Крім цього, представником позивача жодним чином не підтверджено неможливість звернення до суду з цим позовом у період з початку перебігу строку для такого звернення до вибуття директора ТОВ "Фатіх і К" у відпустку та після (періоди не зазначено).

Стосовно відміток у паспорті керівника Кючок Фатіха про перебування за межами митної території України, то такі не є належним підтвердженням перебуванням останнього у відпустці без збереження заробітної плати та/або в прийнятті активної участі в допомозі Збройним Силам України (організація доставки гуманітарних вантажів), втім сам факт перебування за межами України не звільняє платника від податкових обов`язків та зобов`язань.

Більш того, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази із зверненням до податкового органу щодо припинення діяльності підприємства, зміни податкової адреси та/або адреси для направлення поштової кореспонденції в період перебування директора за межами України, заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет тощо.

Стосовно покликання позивача на введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану, як поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, суд вирішує в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Така ж правова позиція міститься в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 990/139/22.

Однак, позивачем не зазначено та не надано доказів наявності конкретних обставин, що становили перешкоду для своєчасного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із цим позовом.

Крім того, на день прийняття Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на теперішній час Івано-Франківський окружний адміністративний суд працює в штатному режимі, буд-яких обмежень щодо розгляду справ або прийому документів від учасників справи не запроваджено.

Суд наголошує, що покликання позивача на введення воєнного стану на території України не може бути беззаперечно поважною причиною для поновлення строку для подання позову без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та обумовили пропуск строку звернення до суду.

Щодо підпису невідомої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, листом з яким податковим органом направлено рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.08.2023

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (пункт 42.1. статті 42 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Судом встановлено, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене позивачем до позовної заяви містить відмітку про дату вручення - 05.08, а розписка одержувача містить підпис та прізвище особи, яка отримала поштове відправлення. Внизу засвідчено підписом працівника поштового зв`язку.

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача що, йому невідома особа, яка проставила відповідний письмовий підпис про отримання, позаяк позивачем не долучено до заяви доказів звернення до АТ "Укрпошта" та Головного управління ДПС в Чернівецькій області із відповідною заявою про фіктивність означеного підпису, неможливість отримання будь-якою іншою посадовою особою такого поштового відправлення, як і доказів відмови АТ "Укрпошта" та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області у встановленні та фіксуванні (документуванні) такого заперечення.

Більш того, долучена позивачем копія означеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення неналежної якості, затемнена та нечитабельна, що унеможливлює її детальне дослідження.

Разом з тим, згідно трекінгу відстежень АТ "Укрпошта" дані про відправлення за номерами 5800805199509, 5802904655659 відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Частинами 1 і 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За змістом частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти росії).

Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також - Рішення Суду) "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд констатує, що заява позивача не містить посилання на обґрунтовані, поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, у зв`язку із відсутністю належного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, представником позивача не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а позовна заява вважається поданою без дотримання відповідного строку звернення до суду.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Оскільки представником позивача у встановлений строк не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Фатіх і К" до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, то наявні усі правові підстави для повернення цієї позовної заяви.

В силу вимог частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Відтак, для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску товариства з обмеженою відповідальністю "Фатіх і К" строку звернення до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, з підстав, визначених у заяві про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фатіх і К" до Головного управління ДПС в Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Представнику позивача копію цієї ухвали надіслати, в тому числі через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.