Ухвала

від 06.05.2024 по справі 380/7831/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 травня 2024 рокусправа № 380/7831/24 м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ ТРЕЙД» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Львівській області № 44323 від 08.09.2023р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ ТРЕЙД» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ ТРЕЙД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою від 15.04.2024 позовну заяву залишено без руху для надання позивачем до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) таких документів: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами; документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 32700 від 29.04.2024), до якої долучив копію платіжної інструкції № 377 від 26.04.2024 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також клопотання про поновлення строку на звернення до суду за захистом своїх прав. В обґрунтування такого вказав, що пропуск строку звернення до суду пов`язаний із введенням на території України воєнного стану, зокрема вказав, що реєстри тривалий період часу не відображали актуальної інформації, а Електронний кабінет платника внаслідок систематичних відключень електроенергії також не працював стабільно, при цьому за вказаний період часу на території Львівської області мало місце близько 989 сигналів повітряної тривоги, що вплинуло на можливість в повному обсязі та своєчасно використовувати Електронний кабінет платника, так і інші електронного-інформаційні засоби, перебування в офісному приміщенні. Тому просить визнати причини пропуску позивачем строку звернення до суду до суду за захистом прав і законних інтересів поважними та поновити такий строк.

При розгляді поданого клопотання суддя враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч. 1, 2 ст. 118 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З огляду на вказане позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЙЛ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишена без руху та останньому надано строк для усунення недоліків шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Суддя зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску введенням воєнного стану в Україні. Разом з цим процесуальний закон пов`язує момент початку обчислення строку звернення до суду із днем коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Таким днем є саме 08.09.2023, тобто, день прийняття оскарженого рішення. Тобто, подання позову після 08.03.2024 вважається пропуском строку звернення до суду, а наведені позивачем доводи про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду є неповажними.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин неможливості звернення до суду саме у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Так, представник позивача вказав про те, реєстри тривалий період часу не відображали актуальної інформації, а Електронний кабінет платника внаслідок систематичних відключень електроенергії також не працював стабільно, при цьому за вказаний період часу на території Львівської області мало місце близько 989 сигналів повітряної тривоги, що вплинуло на можливість в повному обсязі та своєчасно використовувати Електронний кабінет платника, так і інші електронного-інформаційні засоби, перебування в офісному приміщенні.

Із таких доводів не зрозуміло про які саме реєстри йде мова. Крім того, представник позивача не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин (знімки екранів, які підтверджуються неможливість доступу до певного реєстру).

Щодо доводів про систематичні відключення електроенергії на території Львівської області, суддя зазначає, що такі є безпідставними, оскільки строк оскарження спірного рішення становив 08.09.2023 - 08.03.2024. У цей період на території Львівської області систематичних відключень електроенергії не відбувалося.

Ураховуючи вищевикладене, зазначені позивачем обставини про пропуск строку звернення до суду є неповажними.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачеві.

Суддею враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/20 (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.

Зважаючи на викладене, суддя дійшла висновку, що позивачем у надісланій заяві не вказано причин поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом, відтак позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Суддею встановлено, що позивачем при поданні цього позову до Львівського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 377 від 26.04.2024 за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; призначення платежу: "*101 44903489; судовий збір за позовом ТОВ "НЕЙЛ ТРЕЙД", Львівський окружний адміністративний суд, справа 380/7831/24". Згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду вказані кошти зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вже встановлено судом, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн та з урахуванням висновків судді про необхідність повернення позовної заяви позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, відтак позивач має право на повернення йому суми сплаченого судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя -

у х в а л и л а :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЙЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення повернути позивачу.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НЕЙЛ ТРЕЙД" (79067 м. Львів вул. Бескидська 41; код ЄДРПОУ 44903489) судовий збір у розмірі 2422 дві тисячі двадцять чотириста двадцять дві) грн 40 коп, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 377 від 26.04.2024.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.

4. Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКачур Роксолана Петрівна