Рішення

від 07.05.2024 по справі 560/2899/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2899/24

РІШЕННЯ

іменем України

07 травня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 17.01.2024 №UA400000/2024/000008/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.01.2024 №UA400040/2024/000030.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок відповідача про те, що у поданих до митного оформлення документах заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні є необгрунтованим, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000008/2 від 17.01.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000030 від 17.01.2024 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що посадовою особою Митниці було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000008/2 від 17.01.2024 року, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тому, Митницею оформлено картку відмови в митному оформлені товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2027/000030 від 17.01.2024 року, в якій роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було подано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України. Вказує, що відповідач не обгрунтував правомірність свого рішення, щодо коригування митної вартості. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач відхилив аргументи позивача та вказав, що оскаржуване рішення від 17.01.2024 №UA400000/2024/000008/2 про коригування митної вартості товарів є правомірним.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 560/2899/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (ЄДРПОУ 35860885) здійснює діяльність з оптової торгівлі швейними машинами.

17.10.2023 між ТОВ "Спарк-Швейне Обладнання" (покупець) та компанією "Jack Technology Co.,LTD." (продавець) укладено контракт-імпорт №SV13-2023, згідно якого продавець зобов`язується поставити покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця, товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту (пункт 1.1. Контракту).

Вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки (пункт 2.1. Контракту).

Загальна вартість товару, який буде поставлено за цим Контрактом, становить 97041,00 доларів США (пункт 2.3. Контракту).

Поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі (пункт 3.2. Контракту)

На виконання Контракту здійснено поставку Товару, а саме: автоматичні промислові швейні машини "BRUCE" різної комплектації в асортименті, нові. Загальна вартість товару складає 97041,00 доларів США.

Доставка товару від м. Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок згідно Договору надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01М/05-01-2024 від 05.01.2024 укладеним з ФОП ОСОБА_1 . Вартість транспортних послуг за маршрутом с. Бараново (Польща) - м.п. Ягодин склала 94830,00 грн та експедиторські послуги 500 грн.

16.01.2024 з метою митного оформлення імпортованого товару декларантом ТОВ "Спарк-Швейне Обладнання" складено та подано до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA4000400011357U0.

Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом) в розмірі 3775580,81 грн, до складових якої включено ціну товару 3680250,81 грн (97041 доларів США * 37,9247 грн/1 долар США), та вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 95330,00 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації типу IM40ДЕ №23UA400040001135U0 додано (графа 44 Декларації):

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 10.11.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №JK231017- UA-SV13 від 17.10.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Іnvoice) №JKYYJ23537 від 10.11.2023;

- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) A №255489 від 07.01.2024;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №CCPIT3442304955981 від 14.11.2023;

- Платіжна інструкція №34 від 14.12.2023;

- Платіжна інструкція №33 від 07.12.2023;

- Рахунок-фактура (автотранспортні послуги) №7 від 11.01.2024;

- Довідка про транспортні витрати №7 від 11.01.2024;

- Прайс-лист від 02.10.2023;

- Контракт-імпорт №SV13-2023 від 17.10.2023;

- Договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01М/05-01-2024 від 05.01.2024;

- Заявка на перевезення вантажу №01М/05-01-2024 від 05.01.2024;

- Лист 1 від 17.01.2024;

- Лист 2 від 17.01.2024;

- Лист 8 від 05.01.2024;

- Митна декларація №24PL391010NS6DZ0S0 від 09.01.2024;

- Митна декларація країни відправлення 310120230515867696.

17.01.24 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000030 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000008/2 в сторону збільшення за резервним методом.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000008/2 від 17.01.2024 щодо наданих позивачем документів зазначено, що документи подані на виконання ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості: в частині суми сплати за товар та вартості товару; пункту поставки, зазначеного сертифікаті походження; банківські платіжні документи та рахунок-проформа не містять печаток та підписів, передбачених формою даних документів; в частині дати CMR; в частині порту доставки вантажу; МД Польщі не містить відомостей щодо вартості товару; в заявці на перевезення не зазначено вартість перевезення, що суперечить положенням договору перевезення; копія МД країни відправлення та прайс - лист не містить відомостей щодо товару №3; документи не містять відомостей щодо числового значення окремих складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ витрати на транспортування оцінюваних товарів з Китаю; витрати на навантаження передбачених договором перевезення, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Крім того, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач стверджує що вартість товару №3 заявлена на рівні 1.38 дол.США/кг, а мінімальний рівень таких товарів складає 4,02 дол.США/кг. Відомості про мінімальні рівні цін на товари встановлені з інформації яка міститься у ЄАІС ДПС.

Верховний Суд у своїх правових висновках зазначав, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. (Постанови від 25.02.2020 справа №260/718/19, від 27.04.2020 справа №140/804/19).

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять (Постанова від 30.04.2020 по справі №820/231/16).

Також щодо розбіжності в частині суми сплати за товар та вартості товару, суд зазначає наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до митного оформлення надано Рахунок-проформа (Proforma invoice) №JK231017 - UA - SV13 від 17.10.2023, Рахунок-фактура (інвойс) (Invoice) №JKYYJ23537 від 10.11.2023, Контракт-імпорт №SV13-2023 від 17.10.2023 р. Згідно вказаних документів загальна вартість товару складає 97041,00 доларів США. Ця ж сума вказана у митній декларації (графа 22).

Згідно платіжної інструкції № 33 від 07.12.2023 сплачено за товар 48520,50 доларів США та згідно платіжної інструкції № 34 від 14.12.2023 сплачено за товар 48464,50 доларів США. Разом 96985,00 доларів США. Різниця між вказаною в декларації вартістю товару та вартістю фактично сплаченою складає 56,00 доларів США. В результаті здійснення взаємовідносин за контрактами з продавцем в позивача виникла переплата в розмірі 56,00 доларів США. Цю переплату зарахували в якості частини оплати по контракту №SV13-2023 від 17.10.2023, що підтверджується листами: №3001 від 30.01.2023, № 1/17-10-2023 від 17.10.2023.

Отже, сума сплачена згідно платіжних інструкцій № 33 від 07.12.2023 та № 34 від 14.12.2023 та з врахуванням переплати яка врахована в якості оплати за товар, складає 97041,00 доларів США, а тому позивачем не занижена митна вартість товару, що в свою чергу не потягло зменшення митних платежів.

Стосовно висновку відповідача щодо наявності розбіжності в частині пункту поставки, зазначеного сертифікаті походження, суд зазначає, що жодних зауважень до числових значень вказаних у сертифікаті походження відповідач не висловив в рішенні про коригування митної вартості товарів.

Щодо висновку відповідача про те, що банківські платіжні документи та рахунок-проформа не містять печаток та підписів, передбачених формою даних документів, суд зазначає наступне.

До митного оформлення надано платіжні інструкції № 33 від 07.12.2023 та № 34 від 14.12.2023, які містять квадратний штамп банку, дату та підпис відповідальної особи. Під квадратним синім штампом вказано: «Сальдо рахунку дозволяє виконати переказ, підписи звірені». Крім того, позивач при заповненні платіжної інструкції використовує кваліфікований електронний підпис, а тому при електронній ідентифікації клієнта банком, за допомогою кваліфікованого електронного підпису, його підпис на платіжних документах не вимагається.

Щодо висновку відповідача про те, що наявні розбіжності в частині дати CMR.

Позивачем до митного оформлення надана Міжнародна автомобільна накладна (CMR) A №255489 від 09.01.2024. У графі 21 вказаної автомобільної накладної вказана дата складання 09.11.2024. Внаслідок описки в CMR вказана дата, яка ще не настала. Така описка не дає підстав вважати, що ця CMR стосується іншого перевезення. У графі 4 цієї ж автомобільної накладної вказана дата завантаження 09.01.2024 року.

Суд звертає увагу, що у картці відмови № UA400040/2024/000030 від 17.01.2024 відповідачем вказана дана автотранспортна накладна, її номер та дата 09.01.2024. Інші числові значення, які стосуються товару, який транспортувався згідно CMR A №255489 від 09.01.2024 у відповідача питань не викликали. Також, відповідачем не обґрунтовано, як наявність описки у даті складання CMR впливає на числові значення митної вартості і унеможливлює їх встановлення.

Стосовно висновку митного органу щодо розбіжності в частині порту доставки вантажу, суд звертає увагу, що відповідно до умов укладеного Контракту-імпорту №SV13-2023 від 17.10.2023, зобов`язання компанії «Jack Technology Co., LTD.» вважаються виконаними з моменту поставки товару до населеного пункту Бараново (Польща).

П. 3.2. Контракту передбачено, що поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі.

Умови CPT Інкотермс 2010 (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) - ФPAXT/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення), термін "фрахт/ перевезення оплачено до" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь - які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Отже, враховуючи умови Контракту, компанією «Jack Technology Co., LTD» (продавець) здійснено доставку товару до населеного пункту Бараново (Польща), при цьому відповідно до умов поставки CPT Baranowo (Інкотермс 2010), витрати по перевезенню товару до населеного пункту Бараново (Польща) включені до вартості товару та оплачені компанією «Jack Technology Co., LTD» (продавець), що підтверджується листом №08 від 05.01.2024.

Щодо посилання відповідача, про те, що МД Польщі не містить відомостей щодо вартості товару, суд зазначає, що до митного оформлення надано митну декларацію №24PL391010NS6DZ0S0 від 09.01.2024. Вказана декларація є транзитною та позивачем не заповнювалась.

Правила заповнення транзитної митної декларації Європейського союзу регулюються законодавством ЄС. Відповідач не довів, що транзитна декларація не відповідає вимогам, які ставляться до складання такої декларації. Транзитна декларація не є джерелом інформації про митну вартість товару та цей документ не передбачений переліком документів, визначених статтю 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.

Також, жодних розбіжностей у номенклатурі, об`ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження митним органом виявлено не було.

Стосовно висновку відповідача про те, що в заявці на перевезення не зазначено вартість перевезення, що суперечить положенням договору перевезення, суд зазначає наступне.

До митного оформлення позивачем надана заявка на перевезення вантажу №01М/05-01-2024 від 05.01.2024.

Відповідно до вказаної заявки вартість перевезення складає 135470 грн. Вказана сума відповідає вказаній в рахунку-фактурі № 7 від 11 січня 2024 року та вказаній в довідці про транспортні витрати №7 від 11.01.2024. Відповідачем не ставиться під сумнів сума понесених транспортних витрат, які є складовими митної вартості.

Щодо висновку відповідача про те, що копія МД країни відправлення та прайс - лист не містить відомостей щодо товару №3, суд враховує, що до митного оформлення були надані прайс-лист від 02.10.2023 та митна декларація країни відправлення 310120230515867696.

Посилаючись на виявлені недоліки у прайс-листі та митній декларації країни відправлення відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.

Суд звертає увагу, що заповнення митної декларації країни відправлення знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В поданій позовній заяві представник позивача зазначив, що докази про розмір витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, враховуючи подану заяву, питання розподілу витрат на правову допомогу будуть вирішені на підставі додаткових доказів (договорів, рахунків тощо), у випадку їх надання у встановлений законодавством строк до суду.

Сплачений судовий збір підлягає стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА400000/2024/000008/2 від 17.01.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UА400040/2024/000030 від 17.01.2024.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (вул. Казимира Малевича, 86 літ. Г, оф. 1,Київ 150,03150 , код ЄДРПОУ - 35860885) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуюча суддя Д.Д. Гнап