Рішення

від 07.05.2024 по справі 600/5545/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/5545/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" (позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області (відповідач), з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032332 від 18.07.2023 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 17.07.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032332 за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", та відповідно до абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутня санітарна книжка водія та застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову такою, що винесена безпідставно та в порушення вимог чинного законодавства України, зокрема щодо відсутності санітарної книжки за результатами медичного огляду позивач зазначав, що згідно п. 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Позивач наголошував на тому, що відповідно до ст.34 Закону №2344-111 автомобільний перевізник повинен, серед іншого, повинен забезпечувати проведення медичний контроль стану здоров`я водіїв.

Посилаючись на Правила проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України 23.07.2002 №280 вказував, що під час здійснення 30.05.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області перевірки транспортного засобу HYNDAI номерний знак НОМЕР_1 у водія ТОВ "Галс-2000" ОСОБА_1. поряд з іншими документами (посвідченням водія, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу) була наявна особиста медична книжка (форма №1-ОМК) 2 серія НОМЕР_2 , видана КНП "Міська поліклініка №1", в якій зазначено про відсутність протипоказань для виконання ним обов`язків водія, датою проведення медичного огляду.

З урахуванням викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначав про законність оскаржуваної постанови, посилаючись на те, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.

Вказував, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку санітарної медичної книжки водія до осіб, які здійснюють перевезення харчової продукції транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У зв`язку з тим, що у водія транспортного засобу ТОВ "Галс-2000" при здійсненні рейдової перевірки відсутня санітарна медична книжка водія - уповноваженою особою Укртрансбезпеки було складено Акт рейдової перевірки №009692 від 30.05.2023, а начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області було винесено оскаржувану постанову № 032332 від 18.07.2023.

Вважаючи твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що посилання відповідача на п. 12.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України 14.10.1997 №363, згідно якого водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку за результатами медичного огляду, є безпідставними, оскільки чинне законодавство не передбачає а ні форми, а ні порядку видачі такої книжки.

Зазначав, що постанова Кабінету міністрів України від 23.05.2021 №559 та наказ Міністерства охорони здоров`я України 23.07.2002 №280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 21.02.2013 №150), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 за №665/23197, передбачають лише особисту медичну книжку (форма №1-ОМК), яка на момент перевірки була в наявності у водія позивача. Тому просив суд задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись із відповіддю на відзив, відповідачем подано до суду заперечення на відзив на позовну заяву, в якому посилався на безпідставність та необґрунтованість аргументів позивача, неправильне трактування норм законодавства, що спростовується матеріалами справи, оскільки оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.08.2023 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2023 заяву про забезпечення позову, - задоволено. Зупинено стягнення з ТОВ "Галс-2000" (58020, м. Чернівці, вул. Хотинська, 43б, код ЄДРПОУ 31083108) коштів у сумі 17000,00 грн за постановою Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032332 від 18.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, на підставі якої постановою Третього відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.10.2023 відкрито виконавче провадження НОМЕР_4, до набрання судовим рішенням в адміністративній справі №600/5545/23-а законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №353198, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" (код ЄДРПОУ 31083108, місцезнаходження: 58020, Чернівецька область, м. Чернівці, Садгірський район, вул. Хотинська, 43, Б) з 28.08.2000 зареєстровано юридичною особою (а.с. 8).

Відповідно до графіку проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укртрансбезпеки, затвердженого 26.05.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області І.Гарасимком та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 26.05.2023 №000307, посадовою особою відповідача проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складений акт від 30.05.2023 №009692 (а.с. 11).

Дослідженням вказаного акта встановлено, що за результатами перевірки транспортного засобу марки HYNDAI номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Галс-2000" під керуванням водія ОСОБА_1 , документ, що посвідчує особу водія - посвідчення водія із Дії, НОМЕР_3 , видане ТСЦ 20.10.2022, виявлено порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час перевезення харчових продуктів (риби) та абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевізник не забезпечив водія (експедитора) ОСОБА_1 санітарною медичною книжкою водія (а.с. 11).

Відповідно до п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, листом від 28.06.2023 №47904/42/24-23 запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 18.07.2023 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 12).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноваженою особою відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області В.Пономаренком винесено постанову від 18.07.2023 №032332, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн (а.с. 9).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 2 пункту 5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відповідно до абз. 1 п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

- рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частиною 14 ст. 6 Закону №2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Частиною 1 ст. 34 Закону №2344-III серед іншого передбачено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв.

У відповідності до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень указаної статті дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Згідно з абз. 1, 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з п. 1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п. 4 Порядку №1567).

Згідно п. 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п.14 Порядку №1567).

Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.16 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансінспекція", та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека"; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Згідно з п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку №1567).

Судом встановлено, що за результатами перевірки транспортного засобу марки HYNDAI номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Галс-2000" під керуванням водія ОСОБА_1 посадовою собою відповідача виявлено порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час перевезення харчових продуктів (риби) та абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевізник не забезпечив водія (експедитора) ОСОБА_1 санітарною медичною книжкою водія.

На цій підставі, відповідачем винесено оскаржувану позивачем постанову.

Приймаючи оскаржувану постанову відповідач посилався на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, відповідно до п. 12.4 яких водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.

Згідно аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заву, відсутність у водія при перевезенні харчових продуктів (риби), передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Як вбачається із матеріалів справи, у спірному випадку водій позивача, здійснював перевезення продуктів харчування (риби), проте відповідної санітарної книжки з результатами медичного огляду, на момент проведення перевірки, посадовим особам відповідача не надав.

Надаючи оцінку спірній постанові та діям водія транспортного засобу ОСОБА_1 , щодо не надання під час рейдової перевірки транспортного засобу марки HYNDAI, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Галс-2000", санітарної книжки з результатами медичного огляду, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, ч. 1 ст. 34 Закону №2344-III серед іншого передбачено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв.

Механізм проведення обов`язкових попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, та видачі їм особистих медичних книжок визначено Правилами проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України 23.07.2002 №280 (далі - Правила №280).

Згідно п. 2 Правил №280 метою проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів є запобігання розповсюдженню інфекційних та небезпечних захворювань, динамічне спостереження за станом здоров`я працюючого населення.

Відповідно до цих Правил медичні огляди проводяться закладами охорони здоров`я, які мають ліцензію на медичну практику та акредитаційний сертифікат, (пункт 5)

Відповідно до п. 3 Правил №280 попередньому (при прийнятті на роботу), періодичному профілактичному медичним оглядам підлягають працівники професій, визначених Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №559.

Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2021 №559 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, зокрема, згідно пункту 1 до цього переліку входять водії, зайняті транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту) харчової та переробної промисловості (далі ).

Відповідно до Порядку проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок №559 проводяться обов`язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди (далі - обов`язкові медичні огляди) працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (далі - працівники), та видача їм особистих медичних книжок.

Пунктом 2 Порядку №559 визначено, що обов`язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа, організація або фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників).

Згідно п. 3 Порядку №559 терміни проведення обов`язкових медичних оглядів встановлюються МОЗ.

Перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов`язкових медичних оглядів, затверджується МОЗ (п. 4 Порядку №559).

Пунктом 10 Порядку №559 визначено, що особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника. У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з трудовою книжкою. Зразок бланка особистої медичної книжки та порядок її ведення затверджуються МОЗ.

Пунктом 6 Правил №280 визначено, що обов`язковий профілактичний медичний огляд включає в себе: загальне обстеження лікарями-спеціалістами (лікар-терапевт, лікар-дерматовенеролог, лікар-отоларинголог, лікар-стоматолог та інші спеціалісти (за потреби), лабораторне і функціональне обстеження згідно з Переліком необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов`язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.07.2002 №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2002 за № 639/6927.

Згідно п. 10 Правил №280 після закінчення лікування у разі відсутності протипоказань для зайняття відповідним видом діяльності заклад охорони здоров`я видає працівнику форму №1-ОМК "Особиста медична книжка" (далі - форма №1-ОМК), затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.02.2013 №150.

Отже, чинним законодавством визначено проходження водієм позапланового медичного огляду та видачу за результатами такого огляду "Особистої медичної книжки" форми №1-ОМК, яка зберігається у роботодавця й видається працівникові тільки для проходження медичного огляду і у разі звільнення такого працівника.

Таким чином, суд зауважує, що на час проведення відповідачем перевірки та прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу відносно позивача, на законодавчому рівні не існувало визначеної форми "Санітарна медична книжка водія" та порядку її ведення чи оформлення.

Отже, приписи ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 12.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 є нечіткими, неузгодженими і непередбачуваними у застосуванні, адже допускають декілька варіантів юридично значимої поведінки суб`єктів правовідносин та множинне розуміння їх обов`язків, що є порушенням принципу правової визначеності.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема, передбачуваності (прогнозованості) законодавчої політики в соціальній сфері та стабільності правових норм як відсутності частого внесення змін до нормативно-правових актів. Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини ступінь чіткості, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів-яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини,-значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється даний закон, а також кількості та статусу тих, кому цей закон адресований (рішення у справі Вогт (Vogt v. Germany) від 02 вересня 1995р.).

Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

Таким чином, зважаючи на те, що на законодавчому рівні відсутнє затвердження форми "Санітарна медична книжка водія" та порядку її ведення, положення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 12.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 в частині того, що перевізник має забезпечити водія (під час перевезення харчової продукції "риби") санітарною (медичною) книжкою водія, суперечать загальним принципам правової визначеності.

У зв`язку із цим, суд погоджується із твердженням позивача про те, що посилання відповідача на п. 12.4 Правил №363, згідно якого водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну медичну книжку за результатами медичного огляду, є безпідставними та помилковими, оскільки чинне законодавство не передбачає а ні форми, а ні порядку видачі такої книжки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосовування до позивача адміністративно-господарського штрафу за відсутність у водія транспортного засобу санітарної медичної книжки, оскільки форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством України.

При цьому, як зазначалось позивачем в обґрунтування позовних вимог, під час здійснення посадовими особами відповідача перевірки транспортного засобу марки HYNDAI номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Галс-2000", поряд з іншими документами у водія була наявна особиста медична книжка (форма № 1-ОМК) 2 серії НОМЕР_2, видана КНП "Міська поліклініка №1", яка також була надана відповідачу 18.07.2023 при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Зі змісту особистої медичної книжки (форма № 1-ОМК) 2 серії НОМЕР_2 встановлено, що у водія ОСОБА_1 відсутні протипоказання для виконання ним обов`язків водія, датою проведення медичного огляду вказано 06.06.2022, а датою наступного - 06.06.2023. Отже, на день проведення перевірки особиста медична книжка (форма № 1-ОМК) 2 серії НОМЕР_2 була чинною.

Разом з тим, вказану вище особисту медичну книжку не взято відповідачем до уваги під час винесення оскаржуваної позивачем постанови.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032332 від 18.07.2023 про застосування до ТОВ "Галс-2000" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн, є протиправною та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032332 від 18.07.2023 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" судовий збір в сумі 2684 грн.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-2000" (вул. Хотинська, буд. 43-Б, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 31083108).

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, вул. Антоновича, 51, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя В.О. Григораш