Постанова

від 07.05.2024 по справі 520/4517/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 р. Справа № 520/4517/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіген-Харків» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі № 520/4517/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіген-Харків»

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксіген-Харків» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило :

- визнати протиправним та скасувати рішення № 8172618/35407981 від 27.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.12.2022 ТОВ «Оксіген-Харків» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області внести дані до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової № 2 від 31.12.2022 ТОВ «Оксіген-Харків» датою первісного подання на реєстрацію.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 позов задоволено.

За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі № 520/4517/23 залишено без змін.

04.03.2024 позивач подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на його користь, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.

В підтвердження понесених витрат надав додаткову угоду від 03.11.2023 до договору від 13.02.2023 та акт № 2 приймання передачі правової допомоги від 01.03.2024 до договору від 13.02.2023.

ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач 1) подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просило відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Оксіген-Харків».

В обґрунтування зазначає, що сума судових витрат, заявлена позивачем є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

ДПС України (далі - відповідач 2) правом на подання заперечень на заяву про стягнення судових витрат не скористалось.

Розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України призначено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно зроблено заяву про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, водночас докази на підтвердження понесених витрат подані з пропуском п`ятиденного строку.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить поновити строк на подання таких доказів. В обґрунтування поважності пропуску строку зазначає, що не був обізнаний про дату слухання справи в письмовому провадженні, а про ухвалення постанови апеляційного суду дізнався 26.02.2024 в день її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Оцінюючи мотиви наявності поважних причин колегія суддів зазначає, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 адміністративну справу за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі № 520/4517/23 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду без визначення конкретної дати, у яку буде розглянуто справу .

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду ухвалена 22.02.2024, копію якої отримано представником позивача через систему «Електронний Суд» 08.04.2024 о 10:33.

В свою чергу, як вказує позивач, про існування вищенаведеної постанови він дізнався 26.02.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень 26.02.2024 та 04.03.2024, тобто в межах п`ятиденного строку (з урахуванням вихідних днів) подав докази в підтвердження понесених витрат.

Колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу є поважними, а тому строк, визначений ч. 7 ст. 139 КАС України підлягає поновленню.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Згідно з ч.6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.10.2023 у справі № 1740/2143/18, від 06.12.2023 у справі № 140/763/22.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд враховує критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ «Оксіген-Харків» у суді апеляційної інстанції здійснювалось Адвокатським бюро «Дмитра Щеглова» на підставі договору про надання правової допомоги № 1-Г від 13.02.2023.

За умовами договору (п. 2.1) бюро приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги щодо оскарження рішення ГУ ДПС у Харківській області № 8172618/35407981 від 27.01.2023 в Харківському окружному адміністративному суді.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що при наданні вказаної в п. 2.1 Договору юридичної допомоги бюро як представник клієнта має повноваження на ведення справи в суді, органах ДВС, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки передбачені ст. 44, 46 КАСУ та ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 4.1 Договору гонорар складає 10000,00 грн за представництво інтересів в суді першої інстанції.

Додатковою угодою від 03.11.2023 до договору сторони погодили, що бюро приймає на себе зобов`язання також на представництво клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді по справі № 520/4517/23; гонорар складає 10000,00 грн за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції.

В межах Договору від 13.02.2023 Адвокатським бюро надано позивачу наступні послуги:

- аналіз рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги відповідача 3000,00 грн;

- пошук та аналіз судової практики по аналогічних спорах в апеляційній інстанції 2000,00 грн;

- підготовка процесуальних документів (відзив, інші процесуальні документи) 5000,00 грн, що підтверджується актом № 2 приймання передачі правової допомоги від 01.03.2024.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні наведених положень КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 21.06.2022 у справі № 826/11302/18, від 12.07.2023 у справі № 340/9016/21.

Відповідач, у запереченнях на заяву, зазначав про не співмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позову та складністю справи та просив їх зменшити.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн є не співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо послуг з «аналізу рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги відповідача, пошуку та аналізу судової практики по аналогічних спорах в апеляційній інстанції» колегія суддів зазначає, що такі послуги є складовими процесу написання процесуальних документів та не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, а відтак окремому стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають.

Послуги з «підготовки процесуальних документів» фактично полягають у складанні представником позивача відзиву на апеляційну скаргу.

В свою чергу, відзив на апеляційну скаргу фактично дублює зміст позовної заяви, складається з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а також посилань на висновки Верховного Суду, тобто його підготовка не потребувала багато часу, тому розмір, заявлений позивачем до відшкодування за надання такої послуги 5 000,00 грн, є завищеним та неспівмірним з реальними затратами часу.

Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, якою встановлено, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

Крім того, колегія суддів зауважує, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності, розгляд якої здійснювався в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Також, судом апеляційної інстанції враховано, що з аналогічного предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено численні судові рішення судів різних інстанцій, що спрощувало роботу адвоката при підготовці відзиву на апеляційну скаргу.

Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 3 000,00 грн. Указаний розмір витрат зумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання відзиву на апеляційну скаргу, якістю та обсягом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, а також заяви відповідача 1, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіген-Харків» - задовольнити частково.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оксіген-Харків» строк на подання доказів в підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксіген-Харків» (ЄДРПОУ 35407981 вул. Кірова, 113, с. Циркуни, Харківська область, 62441) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в сумі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Жигилій С.П.