Постанова

від 07.05.2024 по справі 520/35175/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 р. Справа № 520/35175/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 29.02.24 у справі № 520/35175/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП»

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, з урахуванням ухвали від 29.02.2024 про виправлення описки, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 9665656/41512053 від 06.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 13.09.2023, № 9665654/41512053 від 06.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 13.09.2023, № 9665653/41512053 від 06.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 13.09.2023, № 9665655/41512053 від 06.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 15.09.2023, № 9686624/41512053 від 10.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 22.09.2023, № 9686628/41512053 від 10.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 27 від 23.09.2023, № 9686622/41512053 від 10.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 28 від 24.09.2023, № 9686623/41512053 від 10.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 29 від 25.09.2023, № 9686626/41512053 від 10.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 26.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» податкові накладні № 9 від 13.09.2023; № 10 від 13.09.2023; № 11 від 13.09.2023; № 12 від 15.09.2023 № 26 від 22.09.2023; № 27 від 23.09.2023; № 28 від 24.09.2023; № 29 від 25.09.2023; № 30 від 26.09.2023 датою їх надходження до контролюючого органу.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» судовий збір у сумі 9662 грн 40 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» судовий збір у сумі 9662 грн 40 коп.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та стягнення судового збору.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ «БАЛАКЛІЯ ХПП» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 6710,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що єдиною підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції стало ненадання позивачем доказів здійснених позивачем витрат (а саме оплати) для надання правничої допомоги, які на момент подання такої заяви мали бути сплачені, проте витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі склали 6710,00 грн, які ТОВ «БАЛАКЛІЯ ХПП» має сплатити до 24.02.2024 (тобто протягом 60 календарних днів з дня підписання акта про надані послуги). Крім того, звертає увагу, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Харківській області погоджується з висновками суду першої інстанції, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).

За частиною третьою статті 132 КАС України доскладу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як убачається з матеріалів справи, 20.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» (як Клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено Договір № 20/11/23 про надання правничої допомоги.

24.11.2023 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено Додаткову угоду до Договору № 20/11/23 про надання правничої допомоги від 20.11.2023, умовами якої передбачено, що за надання Об`єднанням правничої допомоги за Договором встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки адвокатського гонорару за годину роботи, що становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.202 (2684,00 грн) та складає 1342,00 грн, а за участь в одному судовому засіданні встановлюється фіксована ставка адвокатського гонорару, що складає 2000,00 гривень. Загальна вартість наданої правничої допомоги визначається сторонами в Актах про надані послуги (правничу допомогу).

Порядок оплати послуг передбачено п. 3 Додаткової угоди від 24.11.2023 до Договору № 20/11/23 про надання правничої допомоги від 20.11.2023, а саме: Клієнт зобов`язується здійснити оплату за надання Об`єднанням правничої допомоги за Договором на п/р НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання Акту про надані послуги (правничу допомогу) або в інший строк, якщо такий строк встановлений Сторонами в Акті про надані послуги (правничу допомогу), в розмірі, визначеному сторонами в Акті про надані послуги (правничу допомогу).

26.12.2023 сторони за Договору № 20/11/23 про надання правничої допомоги від 20.11.2023 підписали Акт про надані послуги (правничу допомогу) № 1, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 6710,00 грн.

Згідно з п. 3 Акта про надані послуги (правничу допомогу) № 1 від 26.12.2023 Клієнт зобов`язується здійснити повну оплату Об`єднанню за надані послуги (правничу допомогу) згідно з цим Актом протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання цього Акту.

Як зазначає адвокат у заяві, витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі склали 6710,00 грн, які Клієнт має сплатити до 24.02.2024 (тобто протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання Акту).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомоги, виходив з того, що позивачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надано доказів здійснених позивачем витрат для надання правничої допомоги, які на момент подання такої заяви мали бути сплачені відповідно до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України.

Проте відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу не є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 134, частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 3 статті 134 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Висновок про те, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу сформовано Верховним Судом у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц.

Разом з цим із заявою про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 6 710,00 грн представник позивача звертався до суду 11.01.2024 з наданням відповідних доказів (а.с. 167-174).

З огляду на зазначене колегія суддів уважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 6 710,00 грн є співмірними із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих ним послуг, а тому, беручи до уваги задоволення позову судом першої інстанції, колегія суддів уважає, що необхідно стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 6 710,00 грн.

Крім того, колегія суддів ураховує, що Кодекс адміністративного судочинства не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагають наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії. Таку позицію Верховний Суд висловив у постановах від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 та від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а (2-а/316/41/17).

Колегія суддів звертає увагу на те, що норми КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на це відповідач, заперечуючи зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Проте, як у відзиві на позов, так і у відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Харківській області не наводить доводів щодо неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг.

За встановлених обставин колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в додатковому рішенні, та зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.

Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведені положення процесуального законодавства та помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови - про задоволення відповідних вимог позивача.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» задовольнити.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 520/35175/23 скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» (ЄДРПОУ 41512053) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3355 (три тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» (ЄДРПОУ 41512053) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3355 (три тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк