Постанова

від 07.05.2024 по справі 645/5932/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Іващенко С.О.

07 травня 2024 р.Справа № 645/5932/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В с т а н о в и в:

26.10.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати:

- постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 11.07.2023 серії АА № 00010867 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що вантаж, що перевозився 01.06.2023 автомобілем МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_1 , був призначений для забезпечення обороноздатності держави, тому вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР) не поширюються на вказаний транспортний засіб.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті вказує, що позивачем не долучено до матеріалів справи підтвердження того факту, що саме вказана дата правопорушення транспортними засобами, які зафіксовані, перевозився вантаж саме з метою його використання для забезпечення обороноздатності країни за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Також відповідач зазначив, що у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні дані щодо реєстрації належного користувача транспортного засобу, зафіксованого засобами автоматичної фіксації, окрім його власника АТ «Трест Житлобуд-1», директором якого, станом на дату винесення оскаржуваної постанови був позивач.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.03.2024 задоволено вимоги позиву ОСОБА_2 .

Так, судовим рішенням скасовано постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В., серії АА № 00010867 від 11.07.2023, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000, 00 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Висновок суду вмотивований тим, що фіксація факту про перевищення загальної маси транспортних засобів за матеріалами створеними системою за допомогою технічних засобів, відбулася під час дії воєнного стану. Транспортний засіб, що зафіксований в цій постанові МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Відповідач при прийнятті спірної постанови не з`ясовував наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмови у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 .

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано фактично аналогічними доводами, що наведені у відзиві на позов. Крім того відповідач зазначає, що враховуючи положення Закону України «Про оборону України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Харківська обласної державна адміністрація (Харківська обласна військова адміністрація) не належить ані до органів військового командування, ані до військових формувань. Матеріали справи не містять підтвердження наявності договору між позивачем та Міністерством оборони України, іншими військовими формуваннями про надання таким перевізником послуг з перевезення.

Також відповідач звернув увагу, що відповідно до договору оренди № 01/07 від 01.07.2019 автомобіль МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_1 , на час вчинення адміністративного правопорушення перебував в користуванні ПАТ «Харківська автобаза 2». Водночас, наданий позивачем договір від 01.06.2023 № 240/23 був укладений між Департаментом житлово комунального господарства та паливно енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації та АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД -1». При цьому, ПАТ «Харківська автобаза 2», в розпорядженні якого знаходився даний транспортний засіб, не є стороною договору. Таким чином, враховуючи, що автомобіль МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_1 , на час вчинення адміністративного правопорушення перебував у користуванні АТ «Харківська автобаза 2», відсутні підстави стверджувати, що перевезення вантажу здійснювалось в інтересах обороноздатності, а не в інтересах АТ «Харківська автобаза 2».

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_1 , власним ТЗ є АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (а.с. 14).

Як убачається із постанови головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматизованої фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. від 11.07.2023 серії АА № 00010867, позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за те, що 01.06.2023 року о 11 год. 00 хв. за адресою М-03, км 534+863, Харківська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,808% (3,07 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. (а.с.17).

На момент винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 виконував обов`язки голови правління АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (код ЄДРПОУ01270285), на підставі протоколу Наглядової ради АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» № 0610/1 від 06.10.2022, відповідно до протоколу Наглядової ради № 2909/1 від 29.09.2023 призначений головою правління, що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань (а.с. 8-11).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353 XII) встановлюють ПДР України. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (для автомобільних доріг державного значення): вантажні автомобілі: трьохвісний автомобіль - 25 (26)* тон.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Частиною 2 ст. 132-1 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Санкція ч. 2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Частиною 1 ст. 14-3 КУпАП визначені суб`єкти адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якими можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок №1174).

Згідно з п. 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування. Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими технічних засобів автоматичних пунктів, повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (п. 8 Порядку № 174).

Відповідно до п. 11 Порядку № 1174, автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно пунктів 12-14 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-комунікаційної системи у вигляді метаданих.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Положеннями ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В силу ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває по теперішній час.

02.11.2022 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1217 від 28.10.2022, якою, у тому числі, п. 22.5 Правил дорожнього руху було доповнено абзацом наступного змісту: У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Відповідно до умов Договору № 240/23 від 01.06.2023, укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації (Замовник) та АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (Підрядник) на будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області, АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» зобов`язався своїми силами за завданням Замовника (відомість обсягів робіт), що є невід`ємним додатком №1 до цього Договору, виконати роботу по об`єкту: «Будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області». У відомості обсягів робіт визначено, які саме роботи та вироби, використовуються при будівництві фортифікаційних споруд та повинні бути доставлені на об`єкт будівництва (вогневі споруди, укриття мобільні бліндажі, плити, габіони, траншеї тощо).

У відомості обсягів робіт, що є додатком до вказаного договору, в пункті 12 передбачено установлення укриття МУ 30-20, що являє собою вогневу споруду ДОТ для ведення вогню.

Питання щодо надання послуг з перевезення вантажу урегульовано договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1 від 03.01.2022 укладеним між АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» та АТ «Харківська автобаза № 2». За умовами якого Перевізник зобов`язується виконувати для Замовника перевезення вантажів усім наявним транспортом у відповідності з погодженими заявками, а також надавати в орендне користування транспортні засоби за собівартістю.

Таким чином, АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» як підрядник за договором № 240/23 від 01.06.2023, на підставі заявки на перевезення вантажу № 15/1 від 01.06.2023 замовив у АТ «Харківська автобаза № 2», як перевізника, на 01.06.2023 перевезення вогневої споруди МУ 30-20, що являє собою ДОТ (капітальна залізобетонна фортифікаційна споруда для прикриття артилерійської зброї), що відповідно до вказаного договору мають бути використанні для забезпечення обороноздатності Харківського регіону. На відповідний договір № 240/23 від 01.06.2023 є посилання в заявці на перевезення.

Відповідно до відомостей в товарно-транспортної накладної № 001934 від 01.06.2023, автомобільний перевізник АТ «Харківська автобаза № 2», автомобіль МАЗ 4Х5241Н, перевозив ДОТ-плити. Пункт завантаження: виробничий підрозділ БСУ (скорочено БСУ) пункт розвантаження Моначинівка Куп?янський район, час виїзду з гаражу 7:30 год., час повернення 16:30 год.

В постанові по справі про адміністративне правопорушення зафіксований час порушення 11 год. 00 хв., тобто в час коли вказаний автомобіль здійснював перевезення вантажу - ДОТ.

На підтвердження виконання послуг з перевезення вантажу між АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» та АТ «Харківська автобаза № 2» укладено та підписано акт здачі-приймання наданих послуг № 1/1 від 01.06.2023, в якому зазначено, що відповідно до вказаної заявки на перевезення вантажу № 15/1 від 01.06.2023, ТТН № 001934 від 01.06.2023, автоперевізником надані транспортні послуги в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки зазначений у оскаржуваній постанові АА № 00010867 від 11.07.2023 транспортний засіб використовувався позивачем 01.06.2023 з метою перевезення вантажу за Договором № 240/23 від 01.06.2023, укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації та АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» на будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області, задля використання його для забезпечення обороноздатності держави, в силу положень абз. 7 п. 22.5 ПДР України вимоги абз. 1, 2 п. 22.5 ПДР України не поширюються на вказаний транспортний засіб.

Щодо відсутності належних та допустимих доказів того, що зафіксований транспортний засіб здійснював перевезення вантажу для обороноздатності держави, а саме рішення військового командування, як обов`язкової підстави здійснення такого перевезення, то колегія суддів зазначає наступне.

Аналізуючи відомість обсягів робіт (а.с. 24-26) та календарний графік виконання робіт (а.с. 26 зворот), які становлять предмет договору щодо виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд, видається очевидним, що таке будівництво не може здійснюватися без рішення військового командування, а дії пов`язані з перевезенням вантажу були направленні саме на потреби оборони.

Крім того, листом Начальника Харківського гарнізону бригадного генерала юстиції Сергія Мельника від 22.09.2023 № 497 повідомляється, що на виконання завдання Харківської військової адміністрації та за окремими розпорядженнями з логістичного забезпечення оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військових частин та військових підрозділів приватне акціонерне товариство «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» виготовляє загороджувальні споруди та надає транспортні послуги з перевезення загороджувальних пірамід для встановлення та укріплення споруд оборони рубежів Харківської області (а.с. 31). Додатком № 1 до зазначеного листа передбачається перелік транспортних засобів, котрі залучені до вказаних робіт, серед яких наявний і ТЗ МАЗ 6501С9, д.н.з. НОМЕР_1 .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що виразилось у порушенні п. 22.5 ПДР України.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивач у спірних правовідносинах виступав як виконувач перевезень з метою забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, на підставі чого його відповідальність у даній справі виключена положеннями абз. 7 п. 22.5 ПДР України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року визначений у розмірі 2684 грн.

Таким чином, за подання позовної заяви позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 536,80 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а не 1073,60 грн.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач має право звернутись до суду першої інстанції із заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору за подання позову відповідно до ч. 2 ст. 7 Закон № 3674-VI.

Оскільки наведені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та вказаним обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.03.2024 слід частково скасувати в частині якою судом стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.

Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 березня 2024 року скасувати в частині, якою судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

В іншій частині рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 березня 2024 року по справі № 645/5932/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц