Постанова

від 07.05.2024 по справі 160/5911/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5911/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 року в адміністративній справі №160/5911/23 (головуючий суддя першої інстанції Олійник В.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.01.2023 року №3291 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.03.2023 року №12264 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на протиправність та необґрунтованість оскаржуваних рішень з огляду на те, що господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку, що підтверджується відповідними відомостями. Надані позивачем первинні документи засвідчують факт реального виконання ним та його контрагентом господарських операцій. Крім того, оскаржувані рішення на думку позивача не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на неможливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» критеріям ризиковості платника податку від 26.01.2023 року №3291.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» критеріям ризиковості платника податку від 16.03.2023 року №12264.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки не враховано, що позивач здійснював придбання товарів у сільськогосподарського підприємства, по якому прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Також в апеляційній скарзі вказано, що за даними податкової звітності протягом 2022 року позивач не здійснював нарахування та виплату доходів працівникам, а також відповідач врахував недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) у зв`язку з чим відніс позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» є суб`єктом господарювання у відповідності до норм діючого законодавства, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ №41970217, основним видом діяльності є оптова торгівля металами та металевими рудами (код 46.72). Позивач перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (ІПН 419702104622), на підтвердження чого в матеріалах справи наявний Витяг № 1804624500084 з Реєстру платників податку на додану вартість (а.с.18зв-21).

Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, між ТОВ «Л-ЛАГУЗ» (покупець) та ТОВ «ФАКЗЕР» (продавець) укладено договір №0106-22/1, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар.

У період з 01.06.2022 року по 27.09.2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» придбавало у товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКЗЕР» трубу металеву в асортименті, відповідно до наступних видаткових накладних:

1) №010106 від 01 червня 2022 року на суму 204 619,99 грн.;

2) №020106 від 01 червня 2022 року на суму 209 517,92 грн.;

3) №010306 від 03 червня 2022 року на суму 150 308,11 грн.;

4) №012107 від 21 липня 2022 року на суму 89 799,98 грн.;

5) №010808 від 08 серпня 2022 року на суму 170 042,89 грн.;

6) №011608 від 16 серпня 2022 року на суму 349 272,48 грн.;

7) №021608 від 16 серпня 2022 року на суму 390 724,32 грн.;

8) №012608 від 26 серпня 2022 року на суму 314 611,44 грн.;

9) №020509 від 05 вересня 2022 року на суму 394 753,30 грн.;

10) №030509 від 05 вересня 2022 року на суму 379 462,16 грн.;

11) №010609 від 06 вересня 2022 року на суму 306 250,57 грн.;

12) №011409 від 14 вересня 2022 року на суму 320 834,70 грн.;

13) №011609 від 16 вересня 2022 року на суму 266 878,46 грн.;

14) №011609 від 16 вересня 2022 року на суму 320 281,61 грн.;

Всього за 14 видатковими накладними на суму 3 867 357,93 грн.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

На вимогу зазначеної норми податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» зареєстровано в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) №1 від 01 червня 2022 року, дата реєстрації 15 червня 2022 року;

2) №2 від 02 червня 2022 року, дата реєстрації 16 червня 2022 року;

3) №1 від 03 червня 2022 року, дата реєстрації 29 червня 2022 року;

4) №1 від 21 липня 2022 року, дата реєстрації 28 липня 2022 року;

5) №1 від 08 серпня 2022 року, дата реєстрації 25 серпня 2022 року;

6) №1 від 16 серпня 2022 року, дата реєстрації 30 серпня 2022 року;

7) №2 від 16 серпня 2022 року, дата реєстрації 30 серпня 2022 року;

8) №1 від 26 серпня 2022 року, дата реєстрації 05 вересня 2022 року;

9) №1 від 05 вересня 2022 року, дата реєстрації 15 вересня 2022 року;

10) №2 від 05 вересня 2022 року, дата реєстрації 16 вересня 2022 року;

11) №1 від 06 вересня 2022 року, дата реєстрації 19 вересня 2022 року;

12) №1 від 14 вересня 2022 року, дата реєстрації 27 вересня 2022 року;

13) №1 від 16 вересня 2022 року, дата реєстрації 28 вересня 2022 року;

14) №1 від 27 вересня 2022 року, дата реєстрації 12 жовтня 2022 року.

Судом встановлено, що оплата товару підтверджується платіжними інструкціями від 16 червня 2022 року №106, від 16 червня 2022 року №107, від 01 липня 2022 року №109, від 28 липня 2022 року №114, від 26 серпня 2022 року №127, від 31 серпня 2022 року №128, від 31 серпня 2022 року №129, від 14 вересня 2022 року №135, від 15 вересня 2022 року №138, від 16 вересня 2022 року №139, від 16 вересня 2022 року №141, від 26 вересня 2022 року №145, від 27 вересня 2022 року №147, від 04 жовтня 2022 року №157, від 13 жовтня 2022 року №160.

Якість поставленого товару підтверджується відповідними сертифікатами.

З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» було надано всі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність операцій з ТОВ «ФАКЗЕР».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» через електронний кабінет платника податків отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.01.2023 року №3291, відповідно до якого Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підставою відповідності критеріям ризиковості платника податку визначено пунктом 8 Критерії ризиковості платника податку.

У графі інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у рішенні зазначено: операції з придбання товарів у платника податків з ознаками ризиковості, а саме: «ТОВ «ФАКЗЕР» (код ЄДРПОУ 43984792).

24.02.2023 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:

- надати інформацію щодо підстав прийняття рішення від 26.01.2023 року №3291 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості;

- надати копію витягу з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄПН щодо відповідності позивача критеріям ризиковості.

У відповідь на адвокатський запит, листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.03.2023 року №13142/6/04-36-05-01-09 повідомлено, що підставами включення ТОВ «Л-ЛАГУЗ» до переліку ризикових платників податку є наявна податкова інформація по ТОВ «Л-ЛАГУЗ», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме:

- ТОВ «Л-ЛАГУЗ» здійснює придбання товарів у СГ, по яким прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, а саме: ТОВ «ФАКЗЕР» на суму ПДВ 698,1 тис. грн., в т.ч. реєстрацію зупинено 53,5 тис. грн., по якому 12 жовтня 2022 року прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості;

- ТОВ «Л-ЛАГУЗ» у період здійснення господарської операції за червень жовтень 2022 року за даними податкової звітності протягом 2022 року не здійснювало нарахування та виплат доходів працівникам.

У зв`язку із чим ТОВ «Л-ЛАГУЗ» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165.

Додатково до листа-відповіді відповідачем було надано Витяг з протоколу №57 від 26.01.2023 року засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, відповідно до якого комісія постановила віднести (внести) позивача, як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

09.03.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» було подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про виключення з переліку ризикових платників податку та надання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості на рішення від 26.01.2023 року №3291 та додано поясненням та первинні документи, які підтверджують господарські операції з ТОВ «ФАКЗЕР».

Комісією регіонального рівня 16.03.2023 року було прийнято рішення №12264, яким, з урахуванням отриманої від платника податку інформації та копій відповідних документів, що були надані позивачем 09.03.2023 року, встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості у зв`язку:

- придбанням товарів у ТОВ «ФАКЗЕР» (код ЄДРПОУ 43984792), щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку в період з 01.06.2022 року по 27.09.2022 року;

- постачання товарів ТОВ «УРУЗ» (код ЄДРПОУ 44067953), щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку у період з 26.01.2022 року по 16.05.2022 року;

- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих ТОВ «Л-ЛАГУЗ» податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не наведено у спірному рішенні та не доведено відповідачем суду належними засобами доказування. Вважає, що відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної. Також з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд зробив висновок про необхідність зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені наступні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормампідпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16тапункту46.2статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ТОВ «Л-ЛАГУЗ» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Приймаючи рішення відповідач у графі Податкова інформація зазначив: встановлено операції придбання товарів у платника податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ФАКЗЕР» (код ЄДРПОУ 43984792).

При цьому, суд зауважує, що відповідачем не зазначено, яких саме документів невистачило відповідачу для прийняття рішення про невідповідність підприємства.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації ані під час виникнення даних правовідносин, ані під час розгляду судом даної справи, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом надано не було.

Оскаржувані рішення №3291 від 26.01.2021 року та №12264 від 16.03.2023 року не містять обґрунтувань підстав та причин ризиковості платника податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що факт включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб`єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу, позаяк не може апріорі володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Верховий Суд у пункті 65 постанови від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У постанові від 22.07.2021 року по справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

Під час судового розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що «Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення».

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача про віднесення позивача до переліку ризикових платників не відповідає критеріям, встановленим частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до останнього абзацу пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, в силу положень Порядку №1165, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки, приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що висновки про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створюють перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 року у справі №280/3235/20 зазначив, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме, «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

На думку суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивач відповідає будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165, та не довів правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ЛАГУЗ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року в адміністративній справі №160/5911/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року в адміністративній справі №160/5911/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко