Ухвала

від 23.04.2024 по справі 757/51677/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 13.11.2023 задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , та накладено арешт на земельні ділянки з такими кадастровими номерами:

1. 3222480401:01:004:0130 - 0.0809 га зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

2. 3223186801:13:003:0076 - 0.25 га зареєстровано за зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

3. 3222480401:01:112:5144 - 0.05 га зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

4. 3222480401:01:112:5442 - 0.05 га зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

5. 3222480401:01:009:0200 - 0.2494 зареєстровано за ОСОБА_8 РНОКПП: НОМЕР_2 .

6. 3222480401:01:010:5248 - 0.045 га зареєстровано за ОСОБА_8 РНОКПП: НОМЕР_2 .

---

Справа № 757/51677/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1669/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .

7. 3222480401:01:010:5247 - 0.0478 га зареєстровано за ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

8. 3222480401:01:010:5168 - зареєстровано за ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

9. 3222480401:01:013:0115 - 0.1 га зареєстровано за ОСОБА_11 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

10. 3222480404:02:002:0030 - 0.149 га зареєстровано за ОСОБА_11 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

11. 3222480401:01:009:0205 - 0.08 га ОСОБА_12 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

12. 3222480401:01:002:5588 - 0.15 га зареєстровано за ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

13. 3222480401:01:013:5099 - 0.1001 га зареєстровано за ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

14. 3222480401:01:112:5143 - 0.25 га зареєстровано за ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

15. 3222480401:01:004:0096 - зареєстровано за ОСОБА_14 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

16. 3222480401:01:013:0032 - 0.1974 га зареєстровано за ОСОБА_14 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

17. 3222480401:01:003:0127 - 0.0038 га зареєстровано за ОСОБА_15 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

18. 3222480404:02:001:5218 - 0.25 га зареєстровано за ОСОБА_15 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

19. 3222480404:02:001:5124 - 0.1368 га зареєстровано за: ОСОБА_15 , РНОКПП: НОМЕР_8 ; ОСОБА_16 , РНОКПП: НОМЕР_9 ; ОСОБА_17 , РНОКПП: НОМЕР_10 та ОСОБА_18 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

20. 3222480404:02:001:5099 - 0.2458 га - віомості про про власності відсутні згідно витягу з реєстру нерухомості.

21. 3222480404:02:001:5125 - 0.109 га зареєстровано за: ОСОБА_15 , РНОКПП: НОМЕР_8 ; ОСОБА_16 , РНОКПП: НОМЕР_9 ; ОСОБА_17 , РНОКПП: НОМЕР_10 та ОСОБА_18 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

22. 3222480400:05:002:0121 - 0.1 га зареєстровано за ОСОБА_19 , РНОКПП: НОМЕР_11 .

23. 3222480400:05:002:5321 - 0.1 га зареєстровано за ОСОБА_20 , РНОКПП: НОМЕР_12 .

24. 3222480400:05:002:5215 - 0.1 га зареєстровано за ОСОБА_20 , РНОКПП: НОМЕР_12 .

25. 3222485800:03:005:0156 - 0.115 га зареєстровано за ОСОБА_21 , РНОКПП: НОМЕР_13 .

26. 3222480401:01:009:0190 0.2505 га зареєстровано за ОСОБА_22 , РНОКПП: НОМЕР_14 .

27. 3222480401:01:009:0193 - 0.2504 га зареєстровано за ОСОБА_22 , РНОКПП: НОМЕР_14 .

28. 3222480404:02:005:0037 - 0.0484 га зареєстровано за ОСОБА_22 , РНОКПП: НОМЕР_14 .

29. 3222480400:05:005:0167 - 1,9741 га. зареєстровано за ОСОБА_23 РНОКПП НОМЕР_15 .

30. 3222480400:05:004:0124 - 4,6549 га зареєстровано за ОСОБА_24 РНОКПП НОМЕР_16 .

Цією ж ухвалою заборонено державним органам та органам нотаріату вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників щодо земельних ділянок, розташованих в АДРЕСА_1 з наступними кадастровими номерами:

1. 3222480401:01:004:0130 - 0.0809 га.

2. 3223186801:13:003:0076 - 0.25 га.

3. 3222480401:01:112:5144 - 0.05 га.

4. 3222480401:01:112:5442 - 0.05 га.

5. 3222480401:01:009:0200 - 0.2494.

6. 3222480401:01:010:5248 - 0.045 га.

7. 3222480401:01:010:5247 - 0.0478 га.

8. 3222480401:01:010:5168.

9. 3222480401:01:013:0115 - 0.1 га.

10. 3222480404:02:002:0030 - 0.149 га.

11. 3222480401:01:009:0205 - 0.08 га.

12. 3222480401:01:002:5588 - 0.15 га.

13. 3222480401:01:013:5099 - 0.1001 га.

14. 3222480401:01:112:5143 - 0.25 га.

15. 3222480401:01:004:0096.

16. 3222480401:01:013:0032 - 0.1974 га.

17. 3222480401:01:003:0127 - 0.0038 га.

18. 3222480404:02:001:5218 - 0.25 га.

19. 3222480404:02:001:5124 - 0.1368 га.

20. 3222480404:02:001:5099 - 0.2458 га.

21. 3222480404:02:001:5125 - 0.109 га.

22. 3222480400:05:002:0121 - 0.1 га.

23. 3222480400:05:002:5321 - 0.1 га.

24. 3222480400:05:002:5215 - 0.1 га.

25. 3222485800:03:005:0156 - 0.115 га.

26. 3222480401:01:009:0190 0.2505 га.

27. 3222480401:01:009:0193 - 0.2504 га.

28. 3222480404:02:005:0037 - 0.0484 га.

29. 3222480400:05:005:0167 - 1,9741 га.

30. 3222480400:05:004:0124 - 4,6549 га.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді в частині арешту майна та заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222480401:01:004:0130 - 0.0809 га; 3223186801:13:003:0076 - 0.25 га; 3222480401:01:112:5144 - 0.05 га; 3222480401:01:112:5442 - 0.05 га, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в цій частині.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт вказувала, що розгляд клопотання здійснювався слідчим суддею без виклику ОСОБА_6 , копія ухвали йому не надсилалася, а про накладення арешту останній дізнався тільки 17.01.2024.

В апеляційній скарзі захисник зазначала, що клопотання про арешт майна подано особою, повноваження якого не були встановлені та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки до клопотання не додано постанову про призначення прокурора, якою б надано повноваження прокурору ОСОБА_7 чи групи прокурорів на здійснення процесуального керівництва в рамках даного кримінального провадження.

Також вказувала, що зміст клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а саме земельних ділянок, які належать ОСОБА_6 та не пояснюють зв`язку власника із предметом дослідження у даному кримінальному провадженні.

Арештовані земельні ділянки не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його слідів та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також не є об`єктом кримінально протиправних дій, не набуті кримінально протиправних шляхом.

Крім того, при накладені арешту на вказані земельні ділянки слідчим суддею не досліджувалося питання щодо належності цих земельних ділянок саме ОСОБА_6 .

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав лише частина земельної ділянки з кадастровим номером 3223186801:13:003:0076 належить ОСОБА_6 .

Щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480401:01:112:5144 та 3222480401:01:112:5442 у реєстрі взагалі відсутня інформація про власника.

По жодній із земельних ділянок відсутні докази щодо незаконного виділу, відчуження, зміни цільового призначення, розробки проекту землеустрою щодо їх відведення первинному власнику.

Також, витяги з ЄРДР не містять будь-якої інформації щодо вказаних земельних ділянок, а тому вони не мають жодного відношення до кримінального провадження № 12022000000000640.

На переконання апелянта, арештоване майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а винесення постанови про визнання цього майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

23.04.2024 від прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю прокурора в іншому судовому засіданні.

Разом з тим, доказів на обгрунтування викладених у клопотанні обставин щодо неможливості забезпечення участі прокурора у судовому засіданні, до клопотання не долучено.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , яка не заперечувала проти здійснення судового розгляду без участі прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, який повторно не прибув у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна ОСОБА_6 або його представника.

Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.

Як зазначено в апеляційній скарзі, про наявність оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 стало відомо лише 17.01.2024, та інших відомостей про обізнаність власника майна щодо змісту оскаржуваної ухвали, матеріали справи не містять.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, апеляційну скаргу подано представником власника майна 22.01.2024, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена в частині накладення арешту на земельні ділянки з такими кадастровими номерами: 3222480401:01:004:0130 - 0.0809 га; 3223186801:13:003:0076 - 0.25 га; 3222480401:01:112:5144 - 0.05 га та 3222480401:01:112:5442 - 0.05 га із заборонами, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту вищевказаних земельних ділянок.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інші земельні ділянки колегією суддів не перевіряється.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022000000000640, зареєстрованому в ЄРДР 14.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2004-2021 р.р. група осіб за попередньою змовою зі службовими особами Білогородської сільської ради вчинила злочинні дії направлені на протиправне заволодіння земельними ділянками орієнтовною площею 18 га, що розташовані в с. Білогородка Київської обл. та належать до територій лісогосподарського призначення.

Так, 03.02.2005 Білогородською сільською радою, на підставі листа генерального директора Київського державного лісогосподарського об`єднання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державного комітету лісового господарства ОСОБА_25 від 25.10.2004 вих. № 01-850 (відповідь на лист сільському голові Білогородської сільської ради ОСОБА_26 від 13.10.2004 № 221) прийнято рішення № 5, яким припинено право користування земельними ділянками ДАГО «Київліс», що розташовані в межах с. Білогородки, площею 8,3 га в кварталі 51 виділ 8.

В подальшому вказані земельні ділянки, а саме з кадастровими номерами: 3222480401:01:013:0115 - площею 0,1 га, 3222480401:01:013:0113 (в подальшому поділена на земельні 3222480401:01:013:5100 та 3222480401:01:013:5099) - площею 0,2001 га, 3222480401:01:013:0032 - 0.19 га, 3222480401:01:013:0033 - 0.2 га, 3222480401:01:013:0092 - 0.14 га, 3222480401:01:013:0041 - 1.86 га, 3222480401:01:013:0042 - 0.86 га, 3222480401:01:013:0040 - 1.86 га, 3222480401:01:013:5085 - 0.14 га, 3222480401:01:013:5084, 3222480401:00:001:1426 - 0.3497 га; 3222480401:00:001:1459 - 0.2501 га; 3222480401:01:012:0001 - 0.295 га; 3222480401:01:012:0002 - 0.2717 га; 3222480401:01:012:0008 - 0.1537 га; 3222480401:01:012:0011 - 0.2 га; 3222480401:01:012:0024 - 0.15 га; 3222480401:01:012:0025 - 0.1598 га; 3222480401:01:012:0029 - 0.126 - га; 3222480401:01:012:0036 - 0.1436 га; 3222480401:01:012:0037 - 0.1419 га; 3222480401:01:012:0040 - 0.25 га; 3222480401:01:012:0041 - 0.1123 га; 3222480401:01:012:0042 - 0.2498 га; 3222480401:01:012:0068 - 0.12 га; 3222480401:01:012:0069 - 0.1198 га; 3222480401:01:012:0070 - 0.162 га; 3222480401:01:012:0071 - 0.162 га; 3222480401:01:012:0073 - 0.2 га; 3222480401:01:012:0074 - 0.25 га; 3222480401:01:012:0075 - 0.19604 га; 3222480401:01:012:0077 - 0.1959 га; 3222480401:01:012:0089 - 0.0763 га; 3222480401:01:012:5005 - 0.081 га; 3222480401:01:012:5026 - 0.0986 га; 3222480401:01:012:5027 - 0.0586 га; 3222480401:01:012:5028 - 0.059 га; 3222480401:01:012:5098 - 0.113 га; 3222480401:01:012:5099 - 0.25 га; 3222480401:01:012:5102 - 0.0266 га; 3222480401:01:012:5103 - 0.025 га; 3222480401:01:012:5104 - 0.037 га; 3222480401:01:012:5124 - 0.1724 га; 3222480401:01:012:5165 - 0.0602 га; 3222480401:01:012:5166 - 0.0595 га; 3222480401:01:012:5168 - 0.0525 га; 3222480401:01:012:5169 - 0.0645 га; 3222480401:01:012:5170 - 0.0606 га; 3222480401:01:012:5201 - 0.0545 га; 3222480401:01:012:5443 - 0.0993 га та 3222480401:01:012:0085 - 0.95 га, та інші, безкоштовно передано Білогородською сільською радою фізичним особам на порушення вимог земельного законодавства.

Крім того, рішенням Київської обласної ради від 09.09.2021 №114-05 VІІІ «Про затвердження Схеми планування Київської області» затверджено схему планування території Київської області, з якої вбачається що значна територія зазначених земельних ділянок віднесена до території лісогосподарського призначення. Також, Генеральним планом поєднаним з детальним планом частин с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, затвердженого рішенням 28 сесії VІІ скликання Білогородської сільської ради № 391 від 31.08.2018р., території зазначених земельних ділянок віднесені до територій лісопарку та територій зелених насаджень спеціального призначення. Окрім того, топографічна основа основного креслення, зазначеного генерального плану, містить інформацію про розташування на вказаних земельних ділянках порослі лісу та лісів високостовбурних з переважною хвойною породою дерев, середньою висотою 18 метрів, середньою товщиною стовбура 0,2 метра та середньою відстанню між деревами 5 метрів.

Проведено перевіркою спеціалістами Держгеокадастру та висновками судових земельно-технічних експертиз установлено, що вказані земельні ділянки сформовані за рахунок: існуючої функціональної зони «територія зелених насаджень загального користування» та проектної функціональної зони «територія лісопарку», межі яких визначені Генеральним планом поєднаним з детальним планом територій окремих частин АДРЕСА_1 , та виділення зазначених земельних ділянок в приватну власність не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме ст. 180 Земельного кодексу України, ст.ст. 17 та 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Генеральному плану.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_27 від 06.11.2023 земельні ділянки, серед яких земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222480401:01:004:0130 - 0.0809 га; 3223186801:13:003:0076 - 0.25 га; 3222480401:01:112:5144 - 0.05 га та 3222480401:01:112:5442 - 0.05 га, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2022.

13.11.2023 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки, у тому числі з земельні ділянки кадастровими номерами: 3222480401:01:004:0130 - 0.0809 га зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; 3223186801:13:003:0076 - 0.25 га зареєстровано за зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; 3222480401:01:112:5144 - 0.05 га зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; 3222480401:01:112:5442 - 0.05 га зареєстровано за ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , із забороною державним органам та органам нотаріату вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників щодо вказаних земельних ділянок, розташованих в с. Білогородка Київської області.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.11.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на вищевказані земельні ділянки із забороною державним органам та органам нотаріату вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників щодо вказаних земельних ділянок, розташованих в с. Білогородка Київської області.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора у частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222480401:01:004:0130 - 0.0809 га; 3223186801:13:003:0076 - 0.25 га; 3222480401:01:112:5144 - 0.05 га та 3222480401:01:112:5442 - 0.05 га, з тих підстав, що вказані земельні ділянки у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження № 12022000000000640 від 14.07.2022, та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність відповідності арештованих земельних ділянок речовим доказам в розумінні ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вказані земельні ділянки набуті кримінально протиправним шляхом та є об`єктом кримінально-протиправних дій, зокрема, як встановлено органом досудового розслідування, посадовими особами Білогородської сільської ради, територіальних органів Держземагенства України (Держгеокадастру України) за попередньою змовою з неустановленими досудовим розслідування особами ці ділянки були незаконно передані у приватну власність.

За таких обставин, дане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про те, що по жодній із земельних ділянок відсутні докази щодо незаконного виділу, відчуження, зміни цільового призначення, розробки проекту землеустрою щодо їх відведення первинному власнику, на даному етапі досудового розслідування є передчасними, тапідлягають встановленню та перевірці під час подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000640 від 14.07.2022.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Посилання захисника на те, що лише частина земельної ділянки з кадастровим номером 3223186801:13:003:0076 належить ОСОБА_6 , а щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480401:01:112:5144 та 3222480401:01:112:5442 у долучених до клопотання відомостях відсутня інформація про власника, а також доводи про те, що ОСОБА_6 не причетний до даного кримінального провадження та не є підозрюваним, за викладених у клопотанні обставин не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, представником ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 до апеляційної скарги не долучено доказів на спростування зазначених у клопотанні прокурора відомостей про належність земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480401:01:112:5144 та 3222480401:01:112:5442 ОСОБА_6 .

Доводи представника власника майна про те, що клопотання про арешт майна подано особою, повноваження якого не були встановлені та не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються даними долученого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000640, відповідно до якого ОСОБА_7 зазначено серед прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному провадженні.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 13 листопада 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3