Постанова

від 07.05.2024 по справі 320/31665/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31665/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Заїки М.М.,

суддів - Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,

при секретарі - Малій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» (далі - ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.05.2023 №0004670401.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України» щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набув чинності з 27.05.2022, визначено, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються, а отже з 27.05.2022 поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, що звільняють від фінансової відповідальності. Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом № 2260-IX) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Всі податкові накладні, відносно яких контролюючим органом встановлено порушення строків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), складені до 15.01.2023, а відтак на них не розповсюджуються положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як щодо збільшених строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, так і зменшених розмірів штрафних санкцій за їх порушення.

Також суд першої інстанції критично розцінив доводи позивача про неможливість виконання податкового обов`язку з реєстрації податкових накладних в ЄРПН з огляду на те, що на рахунках ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» були певні кошти, позивач частково здійснював реєстрацію податкових накладних. Суд зауважив, що ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» не подавало заяву про неможливість виконання податкових обов`язків зі своєчасної реєстрації податкових накладних, а за результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зі сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2022 року від 25.11.2022 №27/32-00-04-04-01-01-32.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» не мало можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2022 року через відсутність коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, тимчасову окупацію території, де розташована вітроелектростанція, збройними силами рф, відсутність технічної можливості реєстрації через тимчасове закриття і технічні збої в роботі електронних сервісів Державної податкової служби. Доказом цього є рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №27/32-00-04-04-01-01-32 від 25.11.2022 щодо неможливості своєчасного виконання позивачем своїх податкових обов`язків. Те, вказане рішення є підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зі сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2022 року, також підтверджує й неможливість виконання податкових обов`язків зі своєчасної реєстрації податкових накладних, адже як неможливість сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2022 року, так і неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних у вказані періоди були зумовлені відсутністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що діяла пряма норма про незастосування штрафних санкцій, встановлена пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Тобто контролюючим органом протиправно застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період, який охоплює дію карантинних обмежень, що діяли на території України до 30.06.2023.

Крім того, при визначенні розміру штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідач у порушення пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України неправомірно і безпідставно застосував розміри штрафів, передбачені пунктом 1201.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, замість розмірів штрафів, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Контролюючий орган при визначенні розміру штрафної санкції має керуватися саме спеціальною нормою пункту 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки вона встановлює спеціальну міру відповідальності на період воєнного стану, що в свою чергу ставить особу (платника податку) в сприятливіший стан, пом`якшує відповідальність в порівнянні із загальною нормою та є чинною на момент прийняття рішення щодо застосування штрафної санкції.

Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 22.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Обґрунтування відзиву аналогічні змісту рішення суду першої інстанції.

Так, відповідач зазначає, що дійсно з початку широкомасштабної агресії російської федерації деякі сервіси контролюючого органу були тимчасово закриті і платники не мали змоги проводити через них дії з реєстрації документів. Проте, з кінця травня 2022 року всі електронні сервіси поновили свою роботу, що підтверджує сам позивач у своєму позові і до 15 липня 2022 року у позивача було достатньо часу для реєстрації податкових накладних за минулі періоди відповідно до приписів п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно фактично отриманим у лютому 2022 року коштам, підприємство мало можливість у лютому 2022 року направити кошти на поповнення електронного рахунку ПДВ з метою формування ліміту для своєчасної реєстрації податкових накладних за період складання лютий 2022 року.

Юридична адреса позивача знаходиться у м. Києві по вул. Сім`ї Хохлових, буд.8, літера 20-Д. Отже, знаходження активів позивача на тимчасово окупованій території ніяк не впливало на здатність платника реєструвати податкові накладні та інші документи. Про це свідчить те, що ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» до 15.07.2023 зареєструвало інші податкові накладні у ЄРПН.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято Рішення від 25.11.2022 №27/32-00-04-04-01-01-32 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зі сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2022 року, а не про неможливість виконання податкових обов`язків зі своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач вказав, що з урахуванням пункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Крім того, відповідач вказав, що порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, який не скасований і не змінений Законом №2876-ІХ.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 справу призначено до розгляду на 07.05.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 задоволено заяву представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник відповідача подало заперечення на апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ», в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» здійснює свою діяльність з 2017 року, основним видом діяльності є виробництво електроенергії, код КВЕД 35.11, з жовтня 2019 року виробляє та реалізовує електроенергію.

Основним та єдиним джерелом надходження коштів ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» є кошти, отримані від продажу (реалізації) виробленої електроенергії ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» та кошти за послуги зі зменшення навантаження від НЕК «УКРЕНЕРГО».

За даними СЕА ПДВ ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» здійснено поповнення електронного рахунку ПДВ 24.02.2022 на суму 4,1 млн. грн, наступне поповнення електронного рахунку ПДВ здійснено 12.07.2022 на суму 11,2 млн. грн.

Листом 04.11.2022 №75/6-170/2022 позивач повідомив відповідача, що оскільки виробництво та постачання електроенергії зупинено, підприємство здійснює витрати на підтримку основних процесів - сплату заробітної плати черговим працівникам вітроелектростанції та податків з заробітної плати, здійснення витрати на охорону та підтримку вітроелектростанції.

При цьому, згідно фінансової звітності ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» за І квартал 2022 року встановлено: зменшення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 1125 Балансу) на 292,7 млн. грн (з 419,4 до 126,8 млн. грн); зменшення кредиторської заборгованості (рядок 1690 Балансу) на 927,9 млн. грн (з 949,7 до 21,8 млн. грн), в т.ч. за рахунок повернення отриманої фінансової допомоги у сумі 876,3 млн. грн.

ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» подано відповідачу заяву про неможливість виконання податкових обов`язків від 30.09.2022 №75/6-151/2022 зі сплати податку на додану вартість за лютий та травень 2022 року.

За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зі сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2022 року від 25.11.2022 №27/32-00- 04-04-01-01-32.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» зареєстровано податкові накладні з датою складання 15, 17 та 28 лютого 2022 року (за фактом отримання коштів від ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ») на загальну суму 77,1 млн. грн, в т.ч. ПДВ 12,8 млн. грн, які зареєстровано в ЄРПН 13 та 14 липня 2022 року.

Як пояснив позивач, у зв`язку із настанням обставин непереборної сили, а саме військової агресії російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, а також активних воєнних дій і тимчасової окупації території місцезнаходження вітроелектростанції, внесенням змін до податкового законодавства, зокрема, в частині продовження строків реєстрації податкових накладних, податкові накладні за лютий 2022 року були зареєстровані позивачем частково до 15.07.2022 в межах наявного у системі електронного адміністрування ПДВ ліміту (суми) коштів, та частково до 30.09.2022 на підставі рішення відповідача щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 25.11.2022 №27/32-00-04-04-01-01-32.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» за лютий 2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2023 №328/32-00-04.04.01-10-41310382 у якому зафіксовано порушення ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме:

- податкова накладна від 28.02.2022 №4, зареєстрована 30.09.2022: кількість днів затримки - 78, розмір штрафу - 40%;

- податкова накладна від 17.02.2022 №9, зареєстрована 29.09.2022: кількість днів затримки - 77, розмір штрафу - 40%;

- податкова накладна від 15.02.2022 №5, зареєстрована 29.09.2022: кількість днів затримки - 77, розмір штрафу - 40%;

- податкова накладна від 24.02.2022 №10, зареєстрована 29.09.2022: кількість днів затримки - 77, розмір штрафу - 40%.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подані заперечення на акт перевірки від 09.05.2023 №75/6-53/2023.

30.05.2023 позивач отримав лист-висновок відповідача про надання відповіді щодо результатів розгляду заперечень від 19.05.2023 №2931/6/32-00-04-04-01-02. В результаті розгляду заперечення позивача, відповідачем не прийнято аргументацію позивача, а висновки, викладені в акті перевірки, залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22.05.2023 №0004670401, яким за вказане порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених ст. 201 ПК України, на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, до ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» застосовано штраф у сумі 6 468 812,67 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0004670401 та, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту від 17.04.2023 №328/32-00-04.04.01-10-41310382 обґрунтовані, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0004670401 - правомірне.

Щодо вказаних висновків суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, наведеними нормами Податкового кодексу України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі.

При цьому податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX), відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ):

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.

При цьому пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України дію карантину.

Разом з тим до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду цієї справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено:

- у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

В подальшому, у зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (Закон № 2260-IX) підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Також Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в наступній редакції «…У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Отже, з 27 травня 2022 року припинено застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Крім того, Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Також зазначеним Законом № 2260-IX пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений підпунктом 69.1-1, відповідно до якого платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду у постановах від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23 та 16 квітня 2024 року у справі № 460/21543/23 зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу також є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/22, від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23 та 16 квітня 2024 року у справі № 460/21543/23.

Згідно із п.2 розділу ІІІ «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», затвердженого 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 (далі - Порядок №225), у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято Рішення від 25.11.2022 №27/32-00-04-04-01-01-32 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку зі сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2022 року.

Відповідач вказує, що позивачем не подано заяву про неможливість виконання податкових обов`язків зі своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, який є окремим податковим обов`язком, відмінним від обов`язку сплачувати податкові зобов`язання.

Водночас, позивач стверджує, що вказане рішення є підтвердженням неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних, адже як неможливість сплати податку на додану вартість за лютий, травень 2022 року, так і неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних у вказані періоди були зумовлені відсутністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Апеляційний суд не надає оцінку вказаним доводам сторін, адже за змістом статей 202, 2023 ПК України строк сплати податку на додану вартість за травень 2022 року закінчився у кінці червня 2022 року.

Тобто, вказане рішення відповідача від 25.11.2022 №27/32-00-04-04-01-01-32 є підтвердженням неможливості виконання податкових обов`язків у період до кінця червня 2022 року.

Водночас, на підставі оскаржуваного рішення відповідача до позивача застосовані штрафні санкції за порушення допущене з 15.07.2022, тобто за період, у якому перестали існувати підстави для звільнення від відповідальності, зокрема й згідно із рішенням відповідача від 25.11.2022 №27/32-00-04-04-01-01-32.

До того ж, за даними ЄРПН, ТОВ «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» 13 та 14 липня 2022 року зареєстровано податкові накладні з датою складання 15, 17 та 28 лютого 2022 року.

При цьому, аналіз наведених норм через призму наведених правових позицій Верховного Суду свідчить про те, що фактична реєстрація податкових накладних платником податків, у тому числі й несвоєчасна, вказує на наявність у нього можливості виконувати відповідний обов`язок щодо реєстрації податкових накладних.

Встановлено, що реєстрація податкових накладних від 28.02.2022 №4, від 17.02.2022 №9, від 15.02.2022 №5, від 24.02.2022 №10 здійснена 29.09.2022 та 30.09.2022, тобто вже у період дії Закону № 2260-ІХ з набранням чинності якого (з 27.05.2022) припинили застосовуватися положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину.

Податкові накладні від 28.02.2022 №4, від 17.02.2022 №9, від 15.02.2022 №5, від 24.02.2022 №10 зареєстровані в ЄРПН після 15.07.2022 з порушенням строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних, з урахуванням того, що першим днем порушення строку реєстрації вказаних податкових накладних є 16.07.2022.

Також слід зазначити, що строки для реєстрації податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, і до 08 лютого 2023 року такі були незмінними.

Проте у зв`язку з прийняттям Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (Закон № 2876-IX), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України був доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Зокрема відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

В свою чергу, пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України визначив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Тобто в нормативно правовому акті, який пом`якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, повинно бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак збільшений строк на реєстрацію податкових накладних та зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року), тобто до податкових накладних складених з 16.01.2023.

Разом з цим, всі податкові накладні, відносно яких контролюючим органом встановлено порушення строків їх реєстрації в ЄРПН, складені до 15.01.2023, а відтак на такі не розповсюджуються положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як щодо збільшених строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, так і зменшених розмірів штрафних санкцій за їх порушення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у справі № 620/9720/23 та 16 квітня 2024 року у справі № 460/21543/23.

З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновків акту від 17.04.2023 №328/32-00-04.04.01-10-41310382 та правомірність прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2023 №0004670401.

Згідно із ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно із пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам апеляційної скарги. Суд зауважує, що не надання оцінки іншим доводам сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив оскаржене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 48, 195, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ОРЛІВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач М.М. Заїка

Судді О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед