Рішення
від 24.04.2024 по справі 175/3635/22
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3635/22

Провадження № 2/175/1023/22

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді - Бойко О.М.

секретаря судового засідання - Радонського М.М.

за участі: представника позивача - адвоката Юрченка І.О.

за участю представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Тропіної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Згідно автоматизованого розподілу справ між суддями, зазначена справа була розподілена до провадження судді Бойко О.М.

Так, первісний позивач ОСОБА_6 звернулась 21 листопада 2022 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14 грудня 2022 року.

До початку підготовчого судового засідання 07 грудня 2022 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій у позовних вимогах замість внесення змін у свідоцтва про право на спадщину виклала вимоги про визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті її сина ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом із позовною заявою ОСОБА_6 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2023 року у підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову було задоволено частково. Та ухвалою суду було заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) спрямовані на відчуження наступного майна:

- частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» (49049, місто Дніпро, вул. Верхоянська, буд.49, код ЄДРПОУ 13417954) у розмірі 97,8219 відсотків статутного капіталу;

- частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХПРОМ-ЦЕНТР» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вул.Леваневського, 83, код ЄДРПОУ 33093212) у розмірі 9,276 відсотків статутного капіталу;

- домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; опис об`єкта: А-2-житловий будинок, цегла, житловою площею 100,6 кв.м., літ.Б-вхід у підвал, цегла, літ.В-навіс, ст.ст.№1-6-огорожі, бет.мет., І-мостіння, бетонне, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1648878712101;

- частка земельної ділянки площею 0,1200 га, розташованої у АДРЕСА_2 , к.н. 1221486200:01:021:0016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1698907912214;

- домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 296.5, житлова площа (кв.м): 134.9, Опис: літ.А - житловий будинок, літ.Б-гараж, літ.В- господарчий блок, літ.Г- навіс, №1-9, І- споруди, мостіння, №10-басейн з накриттям, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1911987012214;

- автомобіль марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, шасі (кузов) VIN № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- мотоцикл марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ., до вирішення справи по суті судом.

У задоволенні іншої частини вимог заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Із вказаною ухвалою суду не погодилась ОСОБА_1 , та подала апеляційну скаргу та вказує на те, що момент постановлення оскаржуваної ухвали у представника позивачки адвоката Юрченка І.О. були відсутні повноваження на представництво позивача у суді.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2023 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 лютого 2023 року.

У судовому засіданні 06 лютого 2023 року судом було встановлено, що позивач по справі ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи за кордоном у республіці Словакія, що підтверджується свідоцтвом про смерть за порядковим номером 43.

07 березня 2023 року до канцелярії суду надійшла заява від ОСОБА_3 про залучення його до справи як правонаступника позивача. У заяві ОСОБА_3 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла позивачка - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим РАЦСом міста Тренчин, Словацької Республіки де внесено актовий запис у книгу реєстрації смертей, том 55, рік 2023, сторінка 180, порядковий номер 43.

У зв?язку із смертю позивача ОСОБА_6 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, на підставі п.1 ч. ст.251 ЦПК України, ухвалою від 18 квітня 2023 року зупинено провадження по справі до залучення правонаступників позивача.

За життя ОСОБА_6 склала заповіт відповідно до якого заповіла ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) все своє майно, що їй належало на момент смерті, а також все те, на що вона матиме право, зокрема на частку у спадщині після смерті її молодшого сина ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та право вступу як її правонаступника в судових справах.

13 лютого 2023 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . В результаті, приватним нотаріусом було відкрито спадкову справу №12/2023.

14 липня 2023 року ОСОБА_3 , як єдиний спадкоємець належним чином прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 , успадкувавши всі її права та майно.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2023 року провадження у цивільній справі №175/3635/22 (провадження №2/175/1023/22) за уточненою позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом - зупинено до залучення правонаступників позивача.

У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Тропіної О.М. про закриття провадження по справі - відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду незаконна та необґрунтована, а тому просить ухвалу суду скасувати, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 - адвокату Юрченко І.О. про зупинення провадження у справі до залучення правонаступників - відмовити, а клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Тропіної О.М. про закриття провадження у справі задовольнити.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про зупинення провадження у справі було залишено без змін.

21 липня 2023 року правонаступник позивача ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського районного суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом, поданого до канцелярії Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 21 липня 2023 року (т. 2 а.с. 183-187)

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2023 року ОСОБА_3 до участі у справі було залучено його замість померлого позивача ОСОБА_6 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року зазначена ухвала була скасована, внаслідок того, що колегія судді встановила, що судом першої інстанції наведено висновок про залучення правонаступника позивачки без встановлення фактичних обставин щодо прийняття спадщини померлої ОСОБА_6 ; в оскаржуваній ухвалі відсутнє посилання на жоден доказ щодо прийняття спадщини певною особою, дотримання цією особою порядку прийняття спадщини та, зокрема, строку прийняття спадщини.

Отже, згідно отже колегія суддів згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 дійшла висновку, що висновок місцевого суду в ухвалі про залучення правонаступника від 04 серпня 2023 року про залучення правонаступника позивачки є необґрунтованим.

07 лютого 2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла нова заява ОСОБА_3 , про залучення до справи правонаступника позивача ОСОБА_6 .

У заяві ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) просить суд залучити його до участі у справі №175/3635/23 (провадження №2/175/1023/23) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом, як правонаступника позивачки - ОСОБА_6 .

Обґрунтовує заяву тим, що вже звертався до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із такою заявою та ухвалою суду від 04 серпня 2023 року було залучено його замість померлої ОСОБА_6 . Проте, вказана ухвала була скасована постановою суду апеляційної інстанції.

Внаслідок цього ОСОБА_3 звернувся із повторною заявою про залучення його як правонаступника із доданням до заяви доказів належного обґрунтування правомірності залучення його як правонаступника ОСОБА_10 , згідно її заповіту від 16 листопада 2021 року, в якому ОСОБА_10 заповіла усе своє майно ОСОБА_3 .

Зазначений факт також підтверджується Свідоцтвами від 14.07.2023 року про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим в реєстрі за №865, №872, №874, №876, спадковою справою №12/2023 та довідкою Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е.П. від 13.02.2023 року в яких зазначено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав у спадщину майно після смерті ОСОБА_6 (т.4 а.с. 112-115).

Крім того, згідно вимог п. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевказані обставини справи та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, суд Ухвалою від 12 лютого 2024 року залучив замість померлого позивача ОСОБА_6 її правонаступника ОСОБА_3 .

Судом було вирішено проводити розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом, поданого до канцелярії Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 21 липня 2023 року (т. 2 а.с. 183-187)

В позовних вимогах позивач ОСОБА_3 , просив суд:

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на:

-1/4 частину домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , житловою площею 100,6 кв.м;

-1/4 частину 1/2 частини (тобто 1/8 частину) нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016, з розташованим на ній житловим будинком загальною площею 296,5 кв.м., право власності на який після смерті ОСОБА_8 було зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-1/4 частину автомобіля марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 ;

-1/4 частину мотоцикла марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ;

-1/4 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» у розмірі 97,8219 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 192 807,00 грн.;

-1/4 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХПРОМ-ЦЕНТР» у розмірі 9,276 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 10 250,00 грн.;

-1/4 частину грошових коштів, що знаходяться на зберіганні Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», які належали ОСОБА_8 за життя на момент смерті.

ОСОБА_3 обґрунтовує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_6 - ОСОБА_8 . За життя ОСОБА_8 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Від зазначеного шлюбу народилося двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , житловою площею 100,6 кв.м.; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016 з розташованим на ній житловим будинком загальною площею 296,5 кв.м., право власності на який після смерті ОСОБА_4 було зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; автомобіль марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; мотоцикл марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 ; частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» у розмірі 97,8219 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 192 807,00 грн.; частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХПРОМ-ЦЕНТР» у розмірі 9,276 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 10 250 грн. 00 коп., та грошових коштів, що знаходяться на зберіганні АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

25 червня 2018 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Аршави І.О звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 . Також 19 вересня 2018 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_1 з аналогічною заявою.

19 вересня 2018 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про поділ спадкового майна, згідно з яким у приватну власність ОСОБА_1 переходить: домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , житловою плошею 100,6 кв.м.; автомобіль марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; мотоцикл марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ; 1/2 частка частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» та частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХПРОМ-ЦЕНТР» у розмірі 9,276 відсотків статутного капіталу.

У приватну власність ОСОБА_2 переходить: 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016.

У приватну власність ОСОБА_4 переходить: 1/2 частка частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ».

На підставі вищевказаного договору ОСОБА_4 , щодо визначеної за ним частини майна отримав свідоцтво на право на спадщину від 19.09.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №5064, виданого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу; Моісеєнко О.В., щодо визначеної за нею частиною майна отримала свідоцтва на право на спадщину від 19.09.2018 року, зареєстрованих в реєстрі за №5066, №5073, №5074, та від 20.09.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №5090, №5096, виданого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу; ОСОБА_2 , щодо визначеної за нею частиною майна отримала свідоцтво на право на спадщину від 15.11.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №6393, виданого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.

ОСОБА_6 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, також звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_4 , однак постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Аршави І.О. від 24 червня 2020 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом.

Нотаріус обґрунтував постанову тим, що протягом шестимісячного строку з дні смерті ОСОБА_4 не отримувала від ОСОБА_6 заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2022 року (справа №175/3199/21 провадження №2/175/974/21) ОСОБА_6 визначено додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини.

Вказане рішення набрало законної сили 26.10.2022 року, після того як воно було залишеним в силі Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від тієї ж дати (справа №175/3199/21 провадження №61-7224св22).

Обставини, встановлені вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, на підставі ст.82 ЦПК не потребують доказування при розгляді цієї справи. Склад сторін у справі №175/3199/21 та даній справі - є тотожним.

01 грудня 2022 року ОСОБА_6 в межах визначеного судом додаткового строку подала приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Аршаві І.О. заяву про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_8 .

У подальшому, 27 грудня 2022 року ОСОБА_6 через свого представника звернулася до вказаного нотаріуса з заявою про видачу на її ім?я відповідних свідоцтв про право на спадщину, однак, того ж дня нотаріус винесла постанову №9660 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи своє рішення тим, що державна реєстрація права власності на все майно ОСОБА_4 як спадкодавця вже здійснена за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії унеможливлюється оформлення спадщини, а отже, з метою захисту свого права на частку у спадщині, первісна позивач ОСОБА_6 та її правонаступник звернулись до суду із відповідним позовом у листопаді 2022 року та відповідно із уточненням позовних вимог у грудні 2022 року.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду свої заперечення в яких позовні вимоги заперечує з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 серпня 2023 року у справі №201/8409/23 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_6 не мала волевиявлення на підписання оспорюваного заповіту яким усе своє майно заповідала позивачу у вказаній справі ОСОБА_3 , а отже такий заповіт є оспорюваним та має бути визнаний судом недійсним, оскільки ОСОБА_6 страждала на психологічні захворювання та лікувалась психіатричній лікарні, де перебувала під впливом Позивача, який переконував її скласти заповіт на його користь.

ОСОБА_3 обґрунтовує подання до суду «Позовної заяви про визнання права власності у порядку спадкування за законом (у зв?язку із зміною позивача у справі)», яка фактично є новою, тим, що він є правонаступником ОСОБА_6 .

Позивач ОСОБА_3 зазначає, що підставою для його правонаступництва замість ОСОБА_6 є складений Позивачкою заповіт, в якому вона заповіла ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) все своє майно, що їй належало на момент смерті, а також все те, на що вона матиме право, зокрема на частку у спадщині після смерті її сина ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі право вступу як її правонаступника в судових справах, у яких ОСОБА_12 може бути Позивачем.

Суть правонаступництва, на думку відповідачки полягає в переході прав та обов?язків від одного суб?єкта до іншого.

Згідно статті 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов?язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. При цьому усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов?язкові для нього так само, як вони були обов?язкові для особи, яку він замінив. Нормами цивільного процесуального права не передбачено подання правонаступником Позивача нової позовної заяви, а лише продовження розгляду справи за наявними у справі матеріалами та за заявленими Позивачем позовними вимогами.

Також, відповідач ОСОБА_2 зазначає, що суду слід застосувати строк позовної давності у цій справі, оскільки свідоцтва про право на спадщину були отриманні у 2018 році, а тому сплинув загальний строк позовної давності - 3 роки - для звернення до суду із відповідним позовом, вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.

17.08.2023 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява за підписом ОСОБА_2 про забезпечення доказів. У заява ставилось під сумнів, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписувала позовну заяву, що надійшла до суду 22.11.2022 року та уточнену позовну заяву, що надійшла до суду 07.12.2022 року.

У зв`язку з цим у заяві відповідачка просила суд витребувати у нотаріуса спадкову справу, що містить зразки почерку ОСОБА_6 та призначити почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

12.09.2023 року ОСОБА_2 звернулась із апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду в якій ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та ухвалення нового рішення задоволення заяви про забезпечення доказів.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідачка ставить під сумнів підпис ОСОБА_6 у позовній заяві від 18.11.2022 року та уточненій позовній заяві від 07.12.2022 року підписана саме позивачкою та саме з цього приводу призначити посмертну судово-почеркознавчу експертизу.

До апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги, в якій зазначено, що ОСОБА_1 також має сумніви, що підписи у позовній заяві від 18.11.2022 року та заяві про уточнення позову від 07.12.2022 року вчинені власноручно ОСОБА_6 .

07 грудня 2022 року позивачем ОСОБА_6 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було подано заяву про зміну предмету позову в якій у позовних вимогах замість внесення змін у свідоцтва про право на спадщину просила визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті її сина ОСОБА_8 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.01.2023 у підготовчому судовому засіданні від імені позивача ОСОБА_6 діяв представник - адвокат Юрченко І.О., який підтримав позовні вимоги, згідно заяви про зміну позовних вимог від 07.12.2023 року.

ОСОБА_3 21.07.2023 року подано до суду позов від власного імені, у зв`язку з тим, що з моменту відкриття провадження по справі змінились обставини, якими був обґрунтований первісний позов. Настав процес правонаступництва та спадкування прав та обов`язків первісного позивача ОСОБА_6 у тому числі і прав, які потребують судового захисту.

Наявність рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2022 року ( яке набрало чинності 26.10.2022 року), яким надано ОСОБА_6 додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_8 , свідчить про її заінтересованість (на час коли вона була живою) у отриманні спадщини після смерті сина ОСОБА_4 .

Також, підтвердженням зацікавленості ОСОБА_6 у спадкуванні прав є те, що вона відстоювала свої законні права та інтереси у іншому судовому процесі протягом тривалого часу, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Зважаючи на похилий вік позивача ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), а також на положення процесуального закону, не було перешкод у діях у цій справі її представнику - адвокату Юрченку І.О. особисто в інтересах свого клієнта ОСОБА_6 , без її присутності.

Повноваження адвоката Юрченко Ігоря Олексійовича підтверджуються договором із ОСОБА_6 , який наявний в матеріалах справи.

Положеннями ч. 1 ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Отже, із залученням представника до справи, сторона має право не відвідувати судові засідання, а її інтереси представляються та захищаються представником особисто.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки такого клопотання відповідачка та її представник не заявляли за життя ОСОБА_6 , хоч мали достатньо часу для цього.

З огляду на вищевказане, Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційна скарга була залишена без задоволення.

17 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про виправлення описок в ухвалах суду про забезпечення позову від 17 січня 2023 року, про закінчення підготовчого судового засідання від 17 січня 2023 року та про витребування доказів від 17 січня 2023 року, в частині, що стосується зазначення предмета позову, а саме замість «про визнання права власності в порядку спадкування за законом», вказати вірно те, що визначено у позові - «про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом».

Заява обґрунтовувалась тим, що в ухвалах суду від 17 січня 2023 року було невірно зазначено предмет заявленого позову, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні судові рішення щодо зміни чи уточнення предмета позову.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалах суду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалах суду, суд першої інстанції виходив з того, що 07 грудня 2022 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про зміну предмету позову, тобто, до закінчення підготовчого засідання, яке відбулось 17 січня 2023 року, що відповідає вимогам частини третьої статті 49 ЦПК України, а ухвали суду про забезпечення позову, про витребування доказів та про закінчення підготовчого судового засідання не містять описок щодо визначення предмету позову.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2022 року ОСОБА_6 до закінчення підготовчого засідання подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій у позовних вимогах замість внесення змін у свідоцтва про право на спадщину виклала вимогу про визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті її сина ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовчому судовому засіданні від 17 січня 2023 року від імені позивача ОСОБА_6 діяв представник - адвокат Юрченко І.О., який підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 07 грудня 2022 року.

Таким чином, із вищезазначеного вбачається відсутність правових та фактичних підстав для виправлення описок в ухвалах суду про забезпечення позову від 17 січня 2023 року, про закінчення підготовчого судового засідання від 17 січня 2023 року та про витребування доказів від 17 січня 2023 року.

Фактично ОСОБА_1 у своїй заяві просить внести виправлення в ухвалах суду про забезпечення позову від 17 січня 2023 року, про закінчення підготовчого судового засідання від 17 січня 2023 року та про витребування доказів від 17 січня 2023 року, в частині, що стосується зазначення предмета позову, а саме замість «про визнання права власності в порядку спадкування за законом», вказати вірно те, що визначено у позові - «про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом», що не є за своєю суттю опискою у розумінні положень статті 269 ЦПК України.

12 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_2 надала до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Обґрунтувала клопотання тим, що Жовтневим судом м. Дніпропетровська здійснюється розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е.П. в якому позивачка оскаржує заповіт ОСОБА_6 , в якому ОСОБА_6 заповіла все своє майно ОСОБА_3 (позивачу у даній справі)

З огляду на це відповідачка вважає, що необхідно зупинити провадження по цивільній справі №175/3635/22 (провадження №2/175/1023/22) до розгляду цивільної справи Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська №201/8409/23 (провадження №2/201/2796/23).

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про призначення експертизи та виклик свідків.

В клопотанні про виклик свідків просить суд викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Обґрунтовує клопотання тим, що зазначенні свідки можуть підтвердити, що первісна позивач знала про наявність у відповідачів свідоцтв на спадщину ще у 2019 році, а внаслідок цього пропустила строк позовної давності.

В клопотанні про призначення експертизи просила суд призначити судову почеркознавчу експертизу та поставити на розгляд експерта питання:

-Чи виконано підпис біля словосполучення « ОСОБА_6 », на екземплярі позовнї заяви про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом від 18 листопада 2022 року, що підшита у матеріалах справи №175/3635/22 самою ОСОБА_6 .?

-Чи виконано підпис біля словосполучення « ОСОБА_6 », на екземплярі заяви про уточнення предмету позову від 07 грудня 2022 року, що підшита у матеріалах справи №175/3635/22 самою ОСОБА_6 .?

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року клопотання відповідача було залишено без задоволення, з огляду на наступне.

17.08.2023 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява за підписом ОСОБА_2 про забезпечення доказів (призначення експертизи та витребування доказів), з метою подальшого призначення почеркознавчої експертизи, у якій також було поставлено питання про призначення експертизи. У заяві ставилось під сумнів підпис ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у її позовній заяві, що надійшла до суду 22.11.2022 року та уточненій позовній заяві, що надійшла до суду 07.12.2022 року. У зв`язку із цим у заяві відповідачка просила суд витребувати у нотаріуса спадкову справу, що містить зразки почерку ОСОБА_6 та призначити почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року у задоволенні заяви відповідача було відмовлено.

12 вересня 2023 року від ОСОБА_2 до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга в якій ставилось питання про скасування зазначеної ухвали та ухвалення нового рішення задоволення заяви про забезпечення доказів.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року було вирішено:

«… Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року залишити без змін. …».

Разом із цим, 29.09.2023 року До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання від ОСОБА_1 про призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи, яке за своїм змістом та поставленими питаннями є ідентичними до раніше заявленого клопотання ОСОБА_2 та по якому судом вже було вирішено питання та у задоволенні клопотання було відмовлено. Вказана ухвала суду оскаржувалась в апеляційному порядку та була залишена у силі.

Стаття 44 ЦПК України зазначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що сторона по справі в особі іншого відповідача вже зверталась із аналогічним клопотанням, в задоволенні якого судом було відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду ухвала суду про відмову з задоволенні клопотання (про призначення експертизи та витребування доказів) була залишена без змін, - суд вважає, що подання аналогічного клопотання є зловживанням процесуальними правами, а тому залишає це клопотання у цій частині без задоволення.

15 лютого 2024 року від відповідачки по справі - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Бойка О.М.

Обґрунтовує заяву тим, що вважає, що суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. не повинен розглядати цю справу та підлягає відводу, оскільки існують підстави стверджувати про неможливість об`єктивного вирішення цієї справи під головуванням цього судді, які викликають обґрунтований сумнів в його неупередженості та об`єктивності.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборського В.О. від 20 лютого 2024 року у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Бойка О.М. в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом було відмовлено.

20 лютого 2024 року до суду надійшов відзив відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Вважають, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України в частині правонаступництва, тобто правонаступник первісної позивачки - ОСОБА_3 не мав права надавати до суду нову позовну заяву, а повинен був, як правонаступник, продовжити розгляд справи за наявними, на час вступу у справу, матеріалами та за заявленими первісним позивачем позовними вимогами.

Також, зазначають, що позовні вимоги безпідставні, надумані та передчасні з огляду на те, що право власності на спірний будинок було набуто ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вже після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на думку відповідачів, житловий будинок загальною площею 296,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , щодо якого зазначає позивач у поданій позовній заяві, не входить до складу спадкового майна.

Відповідачі зазначають, що звертаючись 27 грудня 2022 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивач ОСОБА_6 , яка діяла через свого представника ОСОБА_3 , просила видати їй свідоцтво, зокрема, на частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Між тим, у поданій заяві від 27 грудня 2022 року питання про видачу свідоцтва про право на житловий будинок загальною площею 296,5 кв.м за цією ж адресою позивачем не порушувалось. Таким чином фактично приватним нотаріусом Аршавою І.О. не було відмовлено ОСОБА_6 у видачі такого свідоцтва постановою №9660 від 27 грудня 2022 року, яка є чинною.

Таким чином, для відповідачів, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частину 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 з розташованим на ній житловим будинком загальною площею 296,5 кв.м. е безпідставними, передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Додатково відповідачі звертають увагу суду, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі й позовні вимоги позивача про визнання права власності на частину грошових коштів, що знаходяться на зберіганні в АТ КБ«ПРИВАТБАНК». Вказані вимоги є недоведеними, оскільки матеріали справи не містять жодних даних стосовно наявності відповідних рахунків на ім?я спадкодавця ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаній банківській установі, їх реквізитів, даних щодо суми розміщених на цих рахунках грошових коштів, тощо.

Відповідачі посилаються на строк позовної давності, оскільки стверджують, що свідоцтва про право на спадщину отриманні у вересні 2018 року, а тому строк позовної давності для звернення до суду сплинув у вересні 2021 року, проте первісна позивачка звернулась із позовом у листопаді 2022 року.

28 лютого 2024 року від відповідачки по справі - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Бойка О.М.

Обґрунтовує заяву тим, що вважає, що суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. не повинен розглядати цю справу та підлягає відводу, оскільки існують підстави стверджувати про неможливість об`єктивного вирішення цієї справи під головуванням цього судді, які викликають обґрунтований сумнів в його неупередженості та об`єктивності.

Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року, з урахуванням того, що обставини, на які посилаються відповідачі, не є такими, що передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України в якості підстав для відводу судді, а інших обставин, які б дійсно викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмовляє у задоволенні заяви.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про призначення експертизи та витребування доказів.

Ухвалою суду від 29 лютого 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання з огляду на те, що 17.08.2023 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява за підписом ОСОБА_2 про забезпечення доказів (призначення експертизи та витребування доказів), з метою подальшого призначення почеркознавчої експертизи, у якій також було поставлено питання про призначення експертизи. У заяві ставилось під сумнів підпис ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у її позовній заяві, що надійшла до суду 22.11.2022 року та уточненій позовній заяві, що надійшла до суду 07.12.2022 року. У зв`язку із цим у заяві відповідачка просила суд витребувати у нотаріуса спадкову справу, що містить зразки почерку ОСОБА_6 та призначити почеркознавчу експертизу.

Разом із цим, 29.09.2023 року До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання від ОСОБА_1 про призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи, яке за своїм змістом та поставленими питаннями є ідентичними до раніше заявленого клопотання ОСОБА_2 та по якому судом вже було вирішено питання та у задоволенні клопотання було відмовлено. Вказана ухвала суду оскаржувалась в апеляційному порядку та була залишена у силі.

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення по справі посмертної почеркознавчої експертизи - було залишено без задоволення.

21 лютого 2024 року до канцелярії суду повторно надійшло клопотання відповідача по справі про призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи, яке за змістом фактично має ті самі підстави, з яких відповідачі просять постановити ухвалу.

Відповідач посилається на наявність кримінального провадження №12023041660001123 від 13.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 358 КК України «Підроблення документів, печаток та штампів…», проте представник позивача надав до суду копію постанови слідчого ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 13 лютого 2024 року, про закриття вказаного кримінального провадження №12023041660001123 від 13.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

Отже, враховуючи наявність постанови про закриття кримінального провадження, а також ті обставини, що саме клопотання та питання посалені представником відповідача жодним чином не вплинуть на хід розгляду справи по спадковим правовідносинам у яких було залучено правонаступника, суд дійшов висновку, що клопотання не обґрунтоване, а його подання до суду спрямоване на затягування розгляду справи стороною відповідача, що містить ознаки зловживання процесуальними правами сторони по справі.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про направлення справи на розгляд за територіальною підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

В клопотанні просить суд передати цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за правилами виключної підсудності.

Обґрунтовує заяву тим, що відповідно до звіту про оцінку житлового будинку садибного типу за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа якого дорівнює 282,80 кв.м., житлова площа 100.6 кв.м., ринкова вартість об?єкта дорівнює 6 439 400, 00 (шість мільйонів чотириста тридцять дев?ять тисяч чотириста) гривень. Вартість частини будинку складає 1 609 850, 00 (один мільйон шістсот дев?ять тисяч вісімсот п?ятдесят) гривень.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий №1221486200:01:021:0016, площею 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_2 , ринкова вартість земельної ділянки становить 462 000, 00 (чотириста шістдесят дві тисячі) гривень, вартість 1/8 частини земельної ділянки складає 57 750, 00 (п?ятдесят сім тисяч сімсот п?ятдесят) гривень.

Відповідно до звіту про оцінку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 296,50 кв.м., житлова площа 134,90 кв.м., ринкова вартість об?єкту становить 3 946 700, 00 (три мільйони дев?ятсот сорок шість тисяч сімсот) гривень, вартість частини будинку складає 986 675, 00 (дев?ятсот вісімдесят тисяч шістсот сімдесят п?ять) гривень.

Таким чином вартість заявленої в позовній заяві частина нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 складає 1609850,00 (один мільйон шістсот дев?ять тисяч вісімсот п?ятдесят) гривень, вартість 1/8 частини земельної ділянки + частини будинку за адресою АДРЕСА_2 складає 1 044 425, 00 (один мільйон сорок чотири тисячі чотириста двадцять п?ять) гривень.

Тобто вартість нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є більшою за вартість об?єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду за відповідач вважає, що справа за правилами виключної територіальної підсудності повинна розглядатись Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Представник позивача по справі надав до суду заперечення за яким вважає, що дане клопотання є необґрунтованим, у зв`язку з чим воно має бути залишеним без задоволення. Натомість, виходячи з фактичних обставин, розгляд даної справи саме Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, відповідає процесуальному закону.

Відповідно до матеріалів справи, у тому числі відповідно до копії спадкової справи № 6/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , початої 16.03.2018 року, в якій містяться договір поділу спадкового майна від 19.09.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Аршавою І.О., зареєстрованого в реєстрі за № 5063 (том 1 а.с. 132-134), договір дарування домоволодіння від 17.01.2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І.О., зареєстрованого в реєстрі за № 126 (том 1 а.с. 165-166), свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.09.2018 року, видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Аршавою І.О., зареєстрованого в реєстрі за № 5096 (том 1 оберт а.с. 174), житлова площа вказаного будинку складає 100,6 кв.м.

Зважаючи не це, площа, яка вказана у наведеному звіті про оцінку, не відповідає фактичним обставинам справи. Зі звіту про оцінку не зрозуміло, на підставі чого експерт (автор звіту) брав за основу площу у 282,80 кв.м., а не 100,6 кв.м. як то вказано у правовстановлюючих документах на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , які містяться у спадковій справі. Звіт не містить посилань ані на технічний паспорт (матеріали технічної інвентаризації), ані на будь-які інші належні та допустимі докази, котрі б давали визначали необхідність застосовувати площу у 282,80 кв.м. при оцінці домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали судової справи також не містять жодних доказів саме такої площі у вказаному об`єкту нерухомості.

Обставини спору стосуються будинку по АДРЕСА_1 , площею 100,6 кв.м. Матеріали справи не визначають його площу як будь-яку іншу ніж ця. А наявність у відповідачів можливості добудувати додаткові приміщення вже після смерті ОСОБА_4 (тобто у проміжку часу з 2018 року по 2024 рік) взагалі виключає об`єктивність вказаного звіту про оцінку у розрізі питання площі домоволодіння на рівні 282,80 кв.м.

Тому, представник позивача зазначає, що виходячи з визначеної експертом вартості одного квадратного метра домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , на рівні 22 770,00 грн., то вартість домоволодіння по АДРЕСА_1 , площею 100,6 кв.м. складає 2 290 662,00 грн.

Разом з тим, представником Позивача, надано заперечення на заявлене представником відповідача, в якому зазначено та надано відповідна замовлена оцінка земельної ділянки, з кадастровим номером 1221486200:01:021:0016 та житлового будинку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до звіту про оцінку майна від 23.02.2024 року, який міститься у матеріалах справи, земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:01:021:0016, площею 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_2 , має ринкову вартість у сумі 498 562,78 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 23.02.2024 року, житловий будинок, загальною площею 296,50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , має ринкову вартість у сумі 6 657 908,72 грн.

За таких обставин, ринкова вартість 1/8 частки земельної ділянки з будинком, які знаходяться у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (498 562,78 + 6 657 908,72 = 7 156 471,5 / 8 = 894 558,94 грн), є більшою ніж ринкова вартість 1/4 частки домоволодіння площею 100,6 кв.м., яке розташоване у Бабушкінському (Шевченківському) районі м.Дніпро (2 290 662 / 4 = 572 665,5 грн.),

Ба більше, вартість домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 є сукупно більшою ніж вартість домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , а отже виходячи з положень ч. 1 ст.30 ЦПК України суд дійшов висновку, що справа підсудна саме Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, оскільки пов`язані між собою позовні вимоги щодо нерухомого майна, спір розглядається судом за місцезнаходженням майна вартість якого є найвищою.

Згідно ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи той факт, що сторони по справі надали експертні висновки щодо вартості спірного майна, зокрема звітів від 23.02.2024 року, та звітів наданих представником відповідача із дослідженням з якого вбачається, що об`єкт нерухомості (домоволодіння) та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 має сукупно більшу вартість(498 562,78 + 6 657 908,72 = 7 156 471,5 гривень) ніж вартість домоволодіння за адресою м. Дніпро пров. Бурштиновий (оцінка надана відповідачем 6 186 439 400 гривень), суд у відповідності до ст. 30 ЦПК України, судом було встановлено, що немає підстав для направлення справи за територіальною підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Тому, вважав за необхідне продовжити розгляд справи саме Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за місцезнаходженням майна вартість якого є найвищою, а тому заява відповідача про направлення справи за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, задоволенню не підлягала, про що 29 лютого 2024 року була постановлена відповідна ухвала суду.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву про зупинення провадження у справі.

В заяві просить суд зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом до набрання законної сили рішення суду в кримінальному провадженні №12023041660001123.

Суд, ухвалою від 29 лютого 2024 року, не вбачав підстав для зупинення провадження по справі, а тому у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було відмовлено.

07 березня 2024 року від відповідачки по справі - ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позовних заяв без розгляду.

В заяві просить суд позовні заяви ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом та про визнання права власності у порядку спадкування за законом залишити без розгляду.

Обґрунтовує заяву тим, що вважає, що ОСОБА_6 не зверталась до суду з позовною заявою від 18 листопада 2022 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки підпис на вказаному позові виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою. Підпис на заяві про зміну предмету позову від 07 грудня 2022 року також не належить ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 було залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача, після її смерті. Правонаступництво підтверджується наявними у справі доказами. ОСОБА_3 з урахуванням нових обставин після смерті своєї матері ( ОСОБА_6 ) було подано самостійний позов в липні 2023 року, який було прийнято судом та він відповідає вимогам ст. 175 та 177 ЦПК України, тому, керуючись вищевказаним, судом не убачається жодних підстав для залишення позовних заяв без розгляду, а тому у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_2 було відмовлено.

18 березня 2024 року від відповідачки по справі - ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

В заяві відповідач просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішення Дніпровського апеляційного суду за наслідками перегляду ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2024 року про залучення правонаступника, а також до набрання законної сили рішення у кримінальному провадженні №12023041660001123.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року було відмовлено в задоволенні заяви.

19 березня 2024 року до суду представником позивача було надано додаткові письмові пояснення в яких зазначив наступне.

ОСОБА_6 , правонаступником якої є ОСОБА_3 у серпні 2021 року звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просила постановити рішення, яким визначити додатковий строк у два місяці для подання нею до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У своєму позові про визначення додаткового строку, ОСОБА_6 , повідомляла, що за свого життя її син - ОСОБА_8 збудував вищевказаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ., загальною площею 296,5 кв.м.

Будівництво будинку завершено до смерті ОСОБА_8 , він використовувався за своїм прямим призначенням, однак право власності за час життя ОСОБА_8 не встиг оформити.

Проте, 04.09.2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були відповідачами у справі №175/3635/21 та є відповідачами у цій справі, здійснили за собою реєстрацію права власності на цей будинок у рівних частинах (по частині), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки №192267348 від 10.12.2019 (том 1 а.с. 24-26).

Така незначна різниця між датою смерті ОСОБА_8 (04.02.2018) та датою реєстрації права на житловий будинок доводить те, що він був збудований за його життя, адже не міг бути збудований після його смерті, а тому у ОСОБА_6 виникло право на спадщину у тому числі і щодо цього будинку, як на майно, яке фактично було наявне у її сина на момент його смерті.

Позивач зазначає, що під час розгляду справи №175/3635/21 відповідачами не заперечувалися наведені факти та не були спростовані під час судового розгляду, як, зокрема, і в даній справі. Судом прийнято до уваги позицію ОСОБА_6 , адже у мотивувальній частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2022 року по справі №175/3635/21, залишеним без змін постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.10.2022 року, суд встановив, що після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016 з розташованим на ній житловим будинком загальною площею 296,5 кв.м.

Також, Позивач звертає увагу на принцип нерозривності юридичної долі земельної ділянки та нерухомості, яка на ньому зведена, що відображено в нормах ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Безперечно, будинок є невід?ємною частиною земельної ділянки, фактично він поліпшенням. Не включивши до вимог права на вказаний будинок виникне ситуація, при якій, відповідачі зможуть відчужити будинок, і в силу вказаних норм, земельна ділянка також буде підлягати відчуженню новому власнику цього будинку, що порушить права Позивача та породить нові судові спори.

У зв?язку з викладеним, вважає, що позовні вимоги позивача нерозривно пов`язані щодо земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 стосуються визнання за ОСОБА_3 і частини частин земельної ділянки площею 0,1200 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером: №1221486200:01:021:0016, і житлового будинку загальною площею 296,5 кв.м.

26 березня 2024 року від відповідачки по справі - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Бойка О.М.

Обґрунтовує заяву тим, що вважає, що суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. не повинен розглядати цю справу та підлягає відводу, оскільки існують підстави стверджувати про неможливість об`єктивного вирішення цієї справи під головуванням цього судді, які викликають обґрунтований сумнів в його неупередженості та об`єктивності.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Дараган Л.В. від 03 квітня 2024 року заява про відвід була залишена без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Юрченко І.О. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідачів - адвокат Тропіна О.М. заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

21 листопада 2022 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14.12.2022 року.

07 грудня 2022 року ОСОБА_6 до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій у позовних вимогах замість внесення змін у свідоцтва про право на спадщину виклала вимогу про визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті її сина ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2023 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду з урахуванням поданої ОСОБА_6 заяви про зміни підстав та предмету позову.

У лютому 2023 року під час судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим РАЦСом міста Тренчин, Словацької Республіки де внесено актовий запис у книгу реєстрації смертей, том 55, рік 2023, сторінка 180, порядковий номер 43.

07 лютого 2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_3 , про залучення до справи правонаступника позивача.

В заяві просить суд залучити ОСОБА_3 , як правонаступника позивачки - ОСОБА_6 .

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2023 року зупинене провадження у справі до залучення правонаступників позивача.

Ухвалою суду від 04 серпня 2023 року було залучено ОСОБА_3 замість померлої ОСОБА_6 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року зазначена ухвала була скасована, внаслідок того, що колегія судді встановила, що судом першої інстанції наведено висновок про залучення правонаступника позивачки без встановлення фактичних обставин щодо прийняття спадщини померлої ОСОБА_6 ; в оскаржуваній ухвалі відсутнє посилання на жоден доказ щодо прийняття спадщини певною особою, дотримання цією особою порядку прийняття спадщини та, зокрема, строку прийняття спадщини.

Отже, згідно отже колегія суддів згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 дійшла висновку, що висновок місцевого суду в ухвалі про залучення правонаступника від 04 серпня 2023 року про залучення правонаступника позивачки є необґрунтованим.

Внаслідок цього ОСОБА_3 звернувся із повторною заявою про залучення його як правонаступника із доданням до заяви доказів належного обґрунтування правомірності залучення його як правонаступника ОСОБА_10 , згідно її заповіту від 16 листопада 2021 року, в якому ОСОБА_10 заповіла усе своє майно ОСОБА_3 .

Зазначений факт також підтверджується Свідоцтвами від 14.07.2023 року про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим в реєстрі за №865, №872, №874, №876, спадковою справою №12/2023 та довідкою Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е.П. від 13.02.2023 року в яких зазначено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав у спадщину майно після смерті ОСОБА_6 (т.4 а.с. 112-115).

Крім того, згідно вимог п. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевказані обставини справи та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, суд Ухвалою від 12 лютого 2024 року судом замість померлого позивача ОСОБА_6 було залучено її правонаступника ОСОБА_3 .

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_6 - ОСОБА_8 . За життя ОСОБА_8 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Від зазначеного шлюбу народилося двоє дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , житловою площею 100,6 кв.м.; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016 з розташованим на ній житловим будинком загальною площею 296,5 кв.м., право власності на який після смерті ОСОБА_4 було зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; автомобіль марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; мотоцикл марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 ; частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» у розмірі 97,8219 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 192 807,00 грн.; частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХПРОМ-ЦЕНТР» у розмірі 9,276 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 10 250 грн. 00 коп., та грошових коштів, що знаходяться на зберіганні АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

25 червня 2018 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського округу Аршави І.О звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 . Також 19 вересня 2018 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_1 з аналогічною заявою.

19 вересня 2018 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про поділ спадкового майна, згідно з яким у приватну власність ОСОБА_1 переходить: домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , житловою плошею 100,6 кв.м.; автомобіль марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ; мотоцикл марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ; 1/2 частка частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» та частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХПРОМ-ЦЕНТР» у розмірі 9,276 відсотків статутного капіталу.

У приватну власність ОСОБА_2 переходить: 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016.

У приватну власність ОСОБА_4 переходить: 1/2 частка частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ».

На підставі вищевказаного договору ОСОБА_4 , щодо визначеної за ним частини майна отримав свідоцтво на право на спадщину від 19.09.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №5064, виданого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу; Моісеєнко О.В., щодо визначеної за нею частиною майна отримала свідоцтва на право на спадщину від 19.09.2018 року, зареєстрованих в реєстрі за №5066, №5073, №5074, та від 20.09.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №5090, №5096, виданого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу; ОСОБА_2 , щодо визначеної за нею частиною майна отримала свідоцтво на право на спадщину від 15.11.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №6393, виданого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.

ОСОБА_6 , будучи спадкоємцем першої черги за законом, також звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_4 , однак постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Аршави І.О. від 24 червня 2020 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом.

Нотаріус обґрунтував постанову тим, що протягом шестимісячного строку з дні смерті ОСОБА_4 не отримувала від ОСОБА_6 заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2022 року (справа №175/3199/21 провадження №2/175/974/21) ОСОБА_6 визначено додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини.

Вказане рішення набрало законної сили 26.10.2022 року, після того як воно переглядалось судом касаційної інстанції та було залишеним в силі Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від тієї ж дати (справа №175/3199/21 провадження №61-7224св22).

Обставини, встановлені вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, на підставі ст.82 ЦПК не потребують доказування при розгляді цієї справи. Склад сторін у справі №175/3199/21 та даній справі - є тотожним.

01 грудня 2022 року ОСОБА_6 в межах визначеного судом додаткового строку подала приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Аршаві І.О. заяву про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_8 .

У подальшому, 27 грудня 2022 року ОСОБА_6 через свого представника звернулася до вказаного нотаріуса з заявою про видачу на її ім?я відповідних свідоцтв про право на спадщину, однак, того ж дня нотаріус винесла постанову №9660 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи своє рішення тим, що державна реєстрація права власності на все майно ОСОБА_4 як спадкодавця вже здійснена за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії унеможливлюється оформлення спадщини, а отже, з метою захисту свого права на частку у спадщині, первісна позивач та її правонаступник звернулись до суду із відповідним позовом.

Щодо стверджень відповідачів в частині того, що первісна позивача - ОСОБА_6 не була зацікавлена у розгляді питання розподілу спадкового майна та звернення до суду, слід зазначити, що наявність рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2022 року (набрало чинності 26.10.2022 року постановою Верховного Суду), яким надано ОСОБА_6 додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_8 , свідчить про її заінтересованість (на час коли вона була живою) у отриманні спадщини після смерті сина ОСОБА_4 .

Також, підтвердженням зацікавленості ОСОБА_6 у спадкуванні прав є те, що вона відстоювала свої законні права та інтереси у іншому судовому процесі протягом тривалого часу, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Така ж позиція висвітлена у Постанові Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року по даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Щодо застосування строку позовної давності завленого відповідачами. Суд дійшов висновку, що строк позовної давності у цих правовідносинах не слід враховувати по цій справі, оскільки право на звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину первісна позивач фактично отримала після вступу у закону силу Постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року по справі 175/3635/21, яким їй було надано право на звернення до нотаріусу із заявою про отримання свідоцтва на право на спадщину, а із позовом вона звернулась до суду у цій справі у листопаді 2022 року.

Щодо позиції відповідачів, за якою вони вважають, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України в частині правонаступництва, тобто правонаступник первісної позивачки - ОСОБА_3 не мав права надавати до суду нову позовну заяву, а повинен був, як правонаступник, продовжити розгляд справи за наявними, на час вступу у справу, матеріалами та за заявленими первісним позивачем позовними вимогами, слід зазначити наступне.

Із матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності у порядку спадкування за законом за її життя у грудні 2022 року.

07 березня 2023 року ОСОБА_3 , звернувся із заявою про залучення його як правонаступника після смерті позивачки - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке є в матеріалах справи(а.с.60-72).

Таким чином при отриманні судом інформації про смерть сторони по справі суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, незалежно від кого надійшла така інформація, якщо вона підтверджена відповідним актовим записом.

Виходячи з положень ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Відповідно у матеріальних правовідносинах стороною стає спадкоємець громадянина (спадкове правонаступництво), а й отже може бути процесуальним правонаступником у справі.

Якщо відповідні правовідносини передбачають правонаступництво, то суд має обов`язок забезпечити процесуальне право правонаступнику на участь в судовому засіданні.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Спірні правовідносини допускають правонаступництво, вони не пов`язані лише з особою позивача, оскільки вирішується спір щодо нерухомого майна, яке впослідуючому може перейти в спадкову масу.

Аналогічна думка виражена у Постанові Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2023 року по даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Також, відповідачі зазначають, що позовні вимоги безпідставні, надумані та передчасні з огляду на те, що право власності на спірний будинок було набуто ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вже після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на думку відповідачів, житловий будинок загальною площею 296,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , щодо якого зазначає позивач у поданій позовній заяві, не входить до складу спадкового майна.

Суд зауважує, що у позові ОСОБА_6 по справі 175/3635/21 про визначення додаткового строку, ОСОБА_6 , повідомляла, що за свого життя її син - ОСОБА_8 збудував вищевказаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ., загальною площею 296,5 кв.м.

Будівництво будинку завершено до смерті ОСОБА_8 , він використовувався за своїм прямим призначенням, однак право власності за час життя ОСОБА_8 не встиг оформити.

Проте, 04.09.2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були відповідачами у справі №175/3635/21 та є відповідачами у цій справі, здійснили за собою реєстрацію права власності на цей будинок у рівних частинах (по частині), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки №192267348 від 10.12.2019 (том 1 а.с. 24-26).

Така незначна різниця між датою смерті ОСОБА_8 (04.02.2018) та датою реєстрації права на житловий будинок доводить те, що він був збудований за його життя, адже не міг бути збудований після його смерті, а тому у ОСОБА_6 виникло право на спадщину у тому числі і щодо цього будинку, як на майно, яке фактично було наявне у її сина на момент його смерті.

Під час розгляду справи №175/3635/21 відповідачами не заперечувалися наведені факти та не були спростовані під час судового розгляду, як, зокрема, і в даній справі. Судом прийнято до уваги позицію ОСОБА_6 , адже у мотивувальній частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2022 року по справі №175/3635/21, залишеним без змін Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.10.2022 року, суд встановив, що після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016 з розташованим на ній житловим будинком загальною площею 296,5 кв.м.

Також, слід зауважити на принцип нерозривності юридичної долі земельної ділянки та нерухомості, яка на ньому зведена, що відображено в нормах ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Безперечно, будинок є невід?ємною частиною земельної ділянки, фактично він є її поліпшенням. Не включивши до вимог права на вказаний будинок виникне ситуація, при якій, відповідачі зможуть відчужити будинок, і в силу вказаних норм, земельна ділянка також буде підлягати відчуженню новому власнику цього будинку, що порушить права Позивача та породить нові судові спори.

У зв?язку з викладеним, позовні вимоги в частині об?єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 стосуються визнання за ОСОБА_3 і частини частин земельної ділянки площею 0,1200 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером: №1221486200:01:021:0016, і житлового будинку загальною площею 296,5 кв.м.

Щодо стверджень відповідачів, що не ґрунтуються на законі й позовні вимоги позивача про визнання права власності на частину грошових коштів, що знаходяться на зберіганні в АТ КБ«ПРИВАТБАНК». Вказані вимоги є недоведеними, оскільки матеріали справи не містять жодних даних стосовно наявності відповідних рахунків на ім?я спадкодавця ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаній банківській установі, їх реквізитів, даних щодо суми розміщених на цих рахунках грошових коштів, тощо, слід вказати наступне.

Спадкова справа №6/2018 після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 містить лист приватного нотаріуса Аршави Інни Олександрівни до ПАТ «КБ «ПриватБанк» від 16.03.2018 року № 57/0214 за яким вона просить надати відомості про наявність грошових внесків на рахунку ОСОБА_4 та його заповідальні розпорядження за наявності. (т.1, а.с. 115)

Листом ПАТ «КБ «ПриватБанк» від 02.05.2018 року №20.1.0.0.0/7-180422/380 була надана відповідь за якою вказані наявні грошові внески померлого ОСОБА_4 на рахунках банку. (т.1, а.с. 116)

Тому доводи відповідачів, про відсутність у справі підтверджень, щодо наявності рахунків у АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Право власності на землю гарантується відповідно до положень ст.14 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частина 1 статті 120 ЗУ України зазначає, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Згідно ч.16 ст.120 ЗК України предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об`єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на неї).

Стаття 377 ЦК України наголошує, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки спадкодавець ОСОБА_4 був власником вказаного майна, а спадкоємець ОСОБА_6 (первісний позивач) прийняла спадщину, а після її смерті її правонаступник всіх прав та позивач - ОСОБА_3 однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки його право власності оспорюється та не визнається іншою особою, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, прослухавши ствердження сторін по справі, вважає, що слід задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами абз.2 п.п.1. п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наданих представниками позивача та відповідачів експертними звітами щодо вартості спірних об`єктів нерухомості, то вартість 1/4 домоволодіння по АДРЕСА_1 складає 572 665,50 грн., та вартість 1/8 домоволодіння по АДРЕСА_2 складає 894 558,94 грн., що загалом складає 1 467 224,44 грн. щодо вартості об`єктів нерухомості.

1/4 від 97,8219 відсотка статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотехкомплект», що складає - 48201,75 грн.

Вартість 1/4 мотоцикла марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 складає 8 500,00 грн.

Вартість 1/4 автомобіля марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 складає 11 500,00 грн.

Тобто, загалом ціна позовних вимог складає - 1 535 426,19 грн.

Первісна позивачка ОСОБА_6 звернулась до суду у листопаді 2022 року. Проте, правонаступник первісного позивача ОСОБА_3 надав до суду уточнену позовну заяву у липні 2023 року, то ставка судового збору визначається станом на 01 січня 2023 року. Розмір прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2023 року складав 2684,00 грн.

Тому, з огляду на вищевказане 5 розмірів прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2023 року складає 13 420,00 грн.

З матеріалів справи вбачається що первісним позивачем та його правонаступником загалом сплачено судовий збір у розмірі 10 294,29 грн., що підтверджується квитанціями про сплату судового збору, які наявні в матеріалах справи. (т.1 а.с.1-2; т.4 а.с.155а)

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі позову до суду, яка підлягає оплаті судовим збором.

У ст. 1, 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат та справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

За практикою ЄСПЛ, судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. ЕСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, враховуючи той факт, що позивачем по справі не було сплачено у повному розмірі судовий збір, а питання розподілу здійснюється під час ухвалення рішення по справі, а також той факт, що не повна сплата судового збору не повинна позбавляти громадян права на доступ до правосуддя, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідачів по справі на користь Держави суму судового збору, яка не була повністю сплачена позивачем при зверненні до суду пропорційно до задоволених позовних вимог.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідачів на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 10 294,29 грн., тобто по 3431,43 гривень з кожного за вимоги майнового характеру.

Також, з відповідачів на користь Держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору несплаченого позивачем у сумі 3 125,71 грн., тобто по 1041,90 гривень, з кожного за вимоги майнового характеру, недоплаченої суми судового збору позивачем.

Отже, на підставі вищезазначеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на:

-1/4 частину домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , житловою площею 100,6 кв.м;

-1/4 частину 1/2 частини (тобто 1/8 частину) нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з кадастровим номером №1221486200:01:021:0016, з розташованим на ній житловим будинком загальною площею 296,5 кв.м., право власності на який після смерті ОСОБА_8 було зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-1/4 частину автомобіля марки ЗАЗ 110558-44, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 ;

-1/4 частину мотоцикла марки HONDA SCV 100FE, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ;

-1/4 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ» у розмірі 97,8219 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 192 807,00 грн.;

-1/4 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХПРОМ-ЦЕНТР» у розмірі 9,276 відсотків статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті становить 10 250,00 грн.;

-1/4 частину грошових коштів, що знаходяться на зберіганні Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», які належали ОСОБА_8 за життя на момент смерті.

Стягнути пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 10 294,29 грн., тобто по 3431,43 гривень з кожного за вимоги майнового характеру.

Стягнути пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_10 ) на користь Держави судові витрати у вигляді судового збору несплаченого позивачем у сумі 3 125,71 грн., тобто по 1041,90 гривень з кожного за подання вимог майнового характеру.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня складання повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.

Повний текст рішення складено «07» травня 2024 року.

СудДніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення24.04.2024
Оприлюднено09.05.2024
Номер документу118876030
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —175/3635/22

Ухвала від 25.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 22.11.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Ухвала від 30.10.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Ухвала від 03.10.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Ухвала від 30.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Петешенкова М. Ю.

Ухвала від 24.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Барильська А. П.

Ухвала від 25.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Городнича В. С.

Ухвала від 25.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Городнича В. С.

Постанова від 24.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Барильська А. П.

Ухвала від 24.09.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Городнича В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні