Рішення

від 03.05.2024 по справі 149/166/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/166/24

Провадження №2/149/274/24

Номер рядка звіту 15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03.05.2024 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.,

при секретарі Поліщук Л.А..,

представника Хмільницької окружної прокуратури Соловар А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Війтівецької сільської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2024 року керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Війтівецької сільської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області звернувся до ОСОБА_1 , , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.07.2019 державним реєстратором Якушенецької сільської ради Вінницького району 18.07.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,00 га за ОСОБА_2 . Однак, вказаний Наказ є незаконним, оскільки суперечить вимогам ст. 116 ч. 4 Земельного кодексу України так як ОСОБА_2 своє право на безоплатну передачу у власність земельтної ділянки сільськогосподарського призначення використав ще у 2016 році. Проте, вказану обставину Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не встановило. У подальшому, а саме 26.07.2019 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Останній набув майно в особи, яка не мала права його отримувати та відчужувати, а тому воно підлягає витребуванню на користь держави.

Враховуючи викладене, прокурор просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 06.02.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.04.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримує та просить задоволити, посилаючись на обставини, що ним викладені в позові.

Представник Війтівецької сільської ради в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи без його участі , не заперечує проти задоволення позову.Відповідач в судове засідання не з"явився, неодноразово повідомлявся належним чином про розгляд справи, причини неявки суду не відомі клопотань не надходило, відзив не подано.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечує, вказує, що позов пред"явлений з пропущенням строків позовної давності.

Суд, дослідивши докази, встановив наступні обставини.

28.09.2016 наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.09.2016 ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої на запит прокурора, ОСОБА_2 з 17.10.2016 року являється власником земельної ділянки площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 24-25) . земельна ділянка площею

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.11.2019 ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (а.с 26)

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої на запит прокурора . земельна ділянка площею 2,00 га з кадастровим номером 0524887200:05:002:0514 на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2019 належить ОСОБА_1 (а.с. 20-23)

30.11.2023 Хмільницькою окружною прокуратурою направлено запит до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про отримання інформації (а.с. 28-29)

02.01.2024 на адресу Хмільницької окружної прокуратури надійшла витребувана інформація з документацією на земельні ділянки, що передавались безоплатно у власність ОСОБА_2 (а.с.30-42)

Згідно листа від 05.12.2023 Війтівецька сільська рада не заперечила щодо пред"явлення прокурором в її інтересах позовних вимог про витребування земельної ділянки (а.с. 46)

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до частин першої та другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбанняза договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1- 4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 706/1685/16-ц).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області області наказ № 2-692/15-19-СГ від 17.01.2019 "Про затвердження документації із землеустрою та передання земельної ділянки у власність", суперечить вимогам ч. 4 ст. 116, ст. 121 ЗК України, оскільки ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки у власність використав надане йому державою право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Відповідно до положень ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя стаття 388 ЦК України).

Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна (Постанова ВС від 17.11.2021 усправа №672/386/20)

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації майна за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Враховуючи, що в судовому засіданні належними доказами доведено, що земельна ділянка площею 2,00 га вибула з володіння держави у власність особи на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, який виданий усупереч вимог ст.ст. 116, 121 Земельного Кодексу України, тому ОСОБА_2 без законних на те підстав отримав у власність земельну ділянку та в подальшому не мав права її відчужувати .

Щодо заявленого третьою особою строку позовної давності, то суд зазначає таке.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів державиз позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, колипро порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, колипро порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:1) прокурор, який звертається до суду разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Аналогічні висновки викладені у постановахВерховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, Великої Палати Верховного Суду 17.10.2018у справі№ 362/44/17.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи убачається, що прокурором про порушене право держави стало відомо під час проведення перевірки 02.01.2024 року. ОСОБА_2 на підтвердження обставин спливу строку позовної давності не долучено жодних доказів.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку, що прокурор пред`явив позов у межах строку позовної давності, тому клопотання третьої особи ОСОБА_2 про відмову у задоволення позову у зв`язку із спливом позовної давності задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області підлягають до задоволення.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 280,289, 354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в комунальну власність Війтівецької сільської ради (вул. Соборна, 8 с. Війтівці Хмільницький район Вінницька область, код ЄДРПОУ 04331633) земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0524887200:05:002:0514 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Війтівецької сільської територіальної громади Хмільницького району (колишньої Терешпільської сільської ради Хмільницького району Вінницької області)

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (SBAN UA 568201720343110002000003988 в банку Державна Казначейська служба України. м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) сплочений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 08.05.2024

Суддя Марина РОБАК