Постанова

від 24.04.2024 по справі 607/14517/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14517/21Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/380/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Храпак Н.М.

Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участі секретаря - Панькевич Т.І.

та сторін: представника позивача адвоката Черніцького І.Р., представника відповідача адвоката Білик Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/14517/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Білик Людмили Станіславівни на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року, ухваленого суддею Братасюком В.М., у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, №5Б» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, №5Б» (далі за текстом ОСББ «Коцюбинського, №5Б») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Просять усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , яка передана на праві постійного користування ОСББ «Коцюбинського, №5Б», шляхом зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати за власний рахунок самовільно встановлену тимчасову споруду - навіс, розташований на земельній ділянці площею 0,001га, кадастровий номер 6110100000:07:005:0038 за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог вказують, що є належним користувачем вище вказаної земельної ділянки, так як земельна ділянка площею 0,06065 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:07:005:0038 передана ОСББ «м.Коцюбинського №5Б» згідно рішення Тернопільської міської ради №7/13/123 від 20.12.2016 року, на праві постійного користування, номер запису про інше речове право: 190441125, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна. У 2020 році ОСОБА_1 самовільно зайняв частину земельної ділянки 61101000000:07:005:0038, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передана на праві постійного користування ОСББ «м.Коцюбинського № 5Б», шляхом розміщення на ній металевого гаражу, чим порушив та продовжує порушувати права ОСББ та інших співвласників відповідного житлового будинку. На неодноразові звернення представників ОСББ «м.Коцюбинського № 5Б» з проханням демонтувати незаконно встановлену конструкцію, відповідач не реагує, залишає їх поза увагою. Просять суд позов задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, №5Б» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , яка передана на праві постійного користування ОСББ «Коцюбинського, №5Б», шляхом зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати за власний рахунок самовільно встановлену тимчасову споруду - навіс, розташований на земельній ділянці площею 0,001га, кадастровий номер 6110100000:07:005:0038 за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, №5Б» 2270 гривень сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 адвоката Білик Л. С. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року у справі №607/14517/21 та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що дане рішення ухвалене при неповному з`ясуванні судом фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не наданні належної оцінки доказів, неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права

Вказує, що навіс під №11 не є самовільно збудованим, а передбачався згідно плану забудови, і був збудований на виконання умов інвестиційного договору про організацію та проведення будівництва №502 від 17.08.2016року, що укладений між ТзОВ «Тернопільбуд» та ОСОБА_1 , проте умови договору є невиконаними ТзОВ «Тернопільбуд», відповідач ОСОБА_1 не набув права власності на навіс №11, відтак не є належним відповідачем у справі.

Також, зазначає, що позивачем не надано суду беззаперечних доказів того, що спірний навіс не був споруджений до моменту здачі будинку в експлуатацію.

В свою чергу відповідачем надано відповідь від 22.02.2023 на адвокатський запит, відповідно до якої ВАТ «Тернопільбуд» надало належним чином завірену копію генплану багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, творчими майстернями та гаражами стоянками по АДРЕСА_1 , в якому зазначено на генплані під №11- навіс.

Крім того, судом першої інстанції встановлені обставини, які не підтверджені жодними належними доказами, а саме те, що представник позивача ОСББ «Коцюбинського, 5Б» неодноразово зверталась до відповідача з метою як досудового врегулювання, так і з проханнями демонтувати незаконно встановлену конструкцію.

Відзив на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції не поступав.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Білик Л.С. апеляційну скаргу підтримала, з мотивів, викладених в ній та просила її задовольнити.

Представник позивача адвокат Черніцький І.Р. у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката БіликЛ.С., слід задовольнити, з таких підстав.

Згідно з ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третійстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржене рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року не відповідає, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,06065 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 6110100000:07:005:0038 перебувала в оренді ТОВ Тернопільбуд на підставі договору оренди землі від 17.08.2011, зареєстрованого в Книзі записів засвідчення факту реєстрації від 23.08.2011 за № 4484 та додатку до договору оренди земельної ділянки від 13.08.2014, зареєстрованого в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі від 21.08.2014 за № 2681 (т.1 а.с. 96 зворот).

Судом встановлено, що 17 серпня 2016року між ОСОБА_1 (Сторона 1) та ТОВ «Тернопільбуд» в особі директора ОСОБА_2 , (Сторона 2) укладено інвестиційний договір про організацію та проведення будівництва №502 відповідно до умов п. 1.1. договору ТОВ «Тернопільбуд», за дорученням ОСОБА_1 та за рахунок його коштів, вчиняє дії із організації та проведення будівництва Навісу №11, проектною корисною площею 18,9кв.м. у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 , а сторона 1 ( ОСОБА_1 ) здійснює інвестиції в цільовий об`єкт, шляхом оплати визначеної даним договором вартості цільвого об`єкту та приймає об`єкт у порядку та строки, визначені цим договором (т.1, а.с. 57-58)

Згідно п.10.1 даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до довідки №05/444 від 07 вересня 2016року, виданої ТОВ «Тернопільбуд», ОСОБА_1 повністю розрахувався за нежитлове приміщення (Навіс №11) загальною площею 18,9кв.м. у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 (т.1, а.с.59).

ОСОБА_1 також надано копію експлікації будинків та споруд, зокрема багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , з приміщеннями громадського призначення, творчими майстернями та гаражами стоянками, на якому зображено і металевий навіс під №11.

11 жовтня 2016 року співвласники багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою здійснення належного управління, утримання та використання спільного майна створили об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку « АДРЕСА_3 », номер запис про державну реєстрацію 1 646 102 0000 010488; код КВЕД 81.10 комплексне обслуговування об`єктів (основний).

Відповідач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та є членом об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку « АДРЕСА_3 ».

Рішенням Тернопільської міської ради №7/13/123 від 20.12.2016 року, земельна ділянка площею 0,06065 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 6110100000:07:005:0038 на праві постійного користування передана ОСББ «м.Коцюбинського №5Б», номер запису про інше речове право: 190441125, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 161038997 від 26.03.2019.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 6105827852019 від 26.09.2019, земельна ділянка із кадастровим 6110100000:07:005:0038, площею 0,06065 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, перебуває у комунальній власності Тернопільської міської ради; користувачем є: ОСББ «м.Коцюбинського № 5Б».

Як стверджує представник позивача, на загальних зборах ОСББ «м.Коцюбинського № 5Б» неодноразово піднімалося питання щодо порушення житлових прав мешканців та співмешканців багатоквартирного будинку, які полягають у самовільному розміщені без правовстановлюючих документів гр. ОСОБА_1 металевого гаража (тимчасової споруди - навісу) на прибудинковій території житлового будинку, що в свою чергу перешкоджає належному використанню спільним майном мешканцям та власникам квартир житлового будинку.

З метою досудового врегулювання спору, представник позивача неодноразово звертався до відповідача з проханням демонтувати незаконно встановлену конструкцію, проте, останній звернення представників ОСББ «м.Коцюбинського № 5Б» залишив поза увагою.

Надалі, позивач намагався врегулювати конфлікту ситуацію шляхом звернення до ГУ Держгеокадстру у Тернопільській області, який покликаний вживати заходів, щодо здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, цільового використання земельних ділянок та їх охорону.

02.09.2020 року ГУ Держгеокадстру у Тернопільській області, у своїй відповіді за результатами звернення, повідомив позивача, що ним при обстеженні земельної ділянки, переданої на праві постійного користування ОСББ «м.Коцюбинського № 5Б» зафіксовано, що гр. ОСОБА_1 використовує металевий гараж (тимчасову споруду - навіс) на частині земельної ділянки площею 0,001га. За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, видано припис про усунення перешкод вимог земельного законодавства та надіслано повідомлення про виклик для складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .

Актом обстеження земельної ділянки від 02.09.2020 за № 758-ДК/0196/10/01-20, складеним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Дежгеокадастру у Тернопільській області встановлено та зафіксовано факт, що гр. ОСОБА_1 використовує металевий гараж (тимчасову споруду - навіс) на частині земельної ділянки площею 0,001 га, яка перебуває на праві постійного користування у користуванні ОСББ «м.Коцюбинського № 5Б».Встановлено, що гр. ОСОБА_1 незважаючи на письмові вимоги Позивача, не здійснив демонтажу самовільно встановленого металевого гаражу.

ГУ Держгеокадстру у Тернопільській області винесло ОСОБА_1 припис від 02.09.2020 з вимогою усунути 30-денний термін виявлене правопорушення, яке полягає у самовільному захоплені земельної ділянки переданої у користування позивача та повідомити управління про виконання даного припису.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що жодних доказів про те, що спірний навіс був споруджений до моменту здачі будинку за адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію чи до видачі Акту готовності об`єкта до експлуатації не надано, інвестиційний договір про організацію та проведення будівництва №502 укладено 17.08.2016, тобто вже після видачі (отримання) Акту готовності об`єкта до експлуатації, який датований 08.08.2016; із наданих суду документів вбачається, що жодного корегування проектної документації на яку посилається відповідач, в спосіб передбачений законом здійснено не було, а документація яка була передана позивачу не містить відомостей про спірний навіс. А, томувикладені вище обставини справи свідчать про наявні порушення прав ОСББ «Коцюбинського, №5Б», як належного користувача вказаної земельної ділянки.

Колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язанез позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивач на момент його звернення до суду.

Відповідно до статті першої Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

З урахуванням мети створення, ОСББ має пряме та безпосереднє відношення до усіх питань, що стосуються будинку, а отже може мати власну, окрему від інтересів кожного окремого члена об`єднання, матеріально-правову зацікавленість у спорах що стосуються будинку. Наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже і права на звернення до суду із самостійним позовом. Окрім того, реальний захист прав співвласників будинку (членів ОСББ) у певних випадках потребує звернення до суду. Відтак, невизнання за ОСББ самостійного права на звернення до суду в інтересах членів, призвело б до неможливості забезпечення і захисту прав співвласників будинку і стало б невиправданою перешкодою для досягнення мети об`єднання. (подібні висновки викладені у Постанові ВС від 14 березня 2018 року у справі №815/219/17.

Відповідно достатті 13 Конституції Українивласність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно зі статтею317,319 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, щоправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме порушене право та з яких підстав.

Згідно до частини другоїстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зістаттею 212 ЗК Українисамовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 33 Постанови № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначав, що застосовуючи положеннястатті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суди мають враховувати, що відповідно до положень статей391,396 ЦКпозов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Таким чином, при розгляді даної справи підлягає доказуванню та обставина, що саме діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується право власності чи законного володіння позивача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Коцюбинського, №5Б» звернулося до суду, покликаючись на те, що є належним користувачем земельної ділянки площею 0,06065 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:07:005:0038, та передана ОСББ «м.Коцюбинського №5Б» згідно рішення Тернопільської міської ради №7/13/123 від 20.12.2016 року, на праві постійного користування. Однак, у 2020 році ОСОБА_1 самовільно зайняв частину вищевказаної земельної ділянки, шляхом розміщення на ній металевого гаражу, чим порушив та продовжує порушувати права ОСББ та інших співвласників відповідного житлового будинку.

Проте матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка до передачі на праві постійного користування ОСББ «Коцюбинського, №5Б» перебувала в оренді ТОВ Тернопільбуд на підставі договору оренди землі від 17.08.2011, зареєстрованого в Книзі записів засвідчення факту реєстрації від 23.08.2011 за № 4484 та додатку до договору оренди земельної ділянки від 13.08.2014, зареєстрованого в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі від 21.08.2014 за № 2681, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Інвестиційний договір про організацію та проведення будівництва №502 Навісу №11, проектною корисною площею 18,9кв.м. у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Тернопільбуд» в особі директора Лило В.Й. 17 серпня 2016 року, а 07 вересня 2016 року відповідач повністю розрахувався за вказаний навіс №11, що стверджується довідкою №05/444 від 07 вересня 2016 року і відповідно в цей же період ТОВ «Тернопільбуд» був змонтований спірний навіс.

Даний факт підтверджується наданим ТОВ «Тернопільбуд», копії генплану (розбивочний план та план організації рельєфу) та експлікації будинків і споруд багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, творчими майстернями та гаражами - стоянками по АДРЕСА_1 , в якому зазначено оспорюваний навіс під №11.

Також показами архітектора ОСОБА_3 , допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції в якості спеціаліста, який ствердив, що тимчасова споруда навіс, був споруджений у 2016 році на земельній ділянці площею 0,001га за адресою АДРЕСА_1 , яка перебувала у користуванні ТОВ «Тернопільбуд».

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Також колегія суддів зауважує, що оскільки саме на позивача було покладено обов`язок довести факт дійсного порушення його прав, яке, за його твердженням, полягає у самовільному захопленні частини земельної ділянки відповідачем щодо розміщення на ній металевого гаража (тимчасової споруди - навісу), а позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідачем порушуються права позивача, зокрема щодо створення перешкод належному використанню спільним майном мешканцям та власникам квартир житлового будинку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо твердженнь позивача з приводу розміщеня без правовстановлюючих документів ОСОБА_1 металевого гаража (тимчасової споруди - навісу) на прибудинковій території житлового будинку, що в свою чергу перешкоджає належному використанню спільним майном мешканцям та власникам квартир житлового будинку, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1ст. 181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

На відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо

Об`єктами будівництва, у розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Частина 3 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

За визначенням ч.2 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до малих архітектурних форм належать:альтанки, павільйони, навіси тощо.

Згідно частини 4 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 07 червня 2017 року № 406передбачено зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Аналізуючи наведене законодавство, суд приходить до висновку про те, що металеві гаражі (в даному випадку навіс) не підлягають реєстрації, як тимчасові споруди і не пов`язані фундаментом із землею, в експлуатацію не приймаються і право власності на них не оформляється.

У відповідності до ч.1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно дост.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із квитанції № 8944-3806-5249-9946 від 19 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 за апеляційний розгляд даної справи сплатив судовий збір у розмірі 3405, 00 грн.

За таких обставин, з позивача слід стягнути на користь відповідача 3405, 00 судового збору за перегляд рішення судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст.35, 259, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білик Людмили Станіславівни задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, №5Б» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського, №5Б» в користь ОСОБА_1 3405, 00 грн сплаченого судового збору за суд апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 травня 2024 року.

Головуючий Н. М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома