Рішення

від 10.04.2024 по справі 359/10991/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/727/2024

Справа №359/10991/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі судового засідання Дьяченку В.В.

за участю

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Пристоличної сільської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом до Пристоличної сільської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла: 1/4 частка земельної ділянки, кадастровий номер: 3220880903:04:002:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку, з надвірними будівлями, загальною площею 60,2 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник стверджує, що ОСОБА_4 доводиться позивачу вітчимом та у період з 1987 року та станом на день смерті позивач проживав з ним однією сім`єю, вела спільне господарство. ОСОБА_3 здійснював догляд за померлим, оскільки останній потребував сторонньої допомоги.

Проте, звернувшись до нотаріуса з питань отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач отримав усну консультацію, за змістом якої не може оформити спадкові права з огляду на відсутність родинного зв`язку між ним та спадкодавцем. Нотаріус позбавлений права безспірно встановити факт спільного проживання спадкодавця та спадкоємця протягом п`яти років до дня смерті спадкодавця, проте таким правом (встановленням факту, що має юридичне значення) наділений суд.

На підставі вищенаведеного, представник позивача звернулась до суду та просила встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з 18.06.1987 року по день смерті ОСОБА_4 . Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом, на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер: 3220880903:04:002:0044 та 1/4 частку житлового будинку, з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

30 січня 2024 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області витребувано у Другої бориспільської державної нотаріальної контори копію спадкової справи інформацію, щодо заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні з`явився позивач та його представники, заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій просив проводити розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 02.01.2023 р., виданим Виконавчим комітетом Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області.

З інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на момент смерті у власності ОСОБА_4 перебувало наступне майно: частка земельної ділянки, кадастровий номер: 3220880903:04:002:0044, площею 0,0888 га., цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та частка житлового будинку, з надвірними будівлями, загальною площею 60,2 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина, а саме частки земельної ділянки, кадастровий номер: 3220880903:04:002:0044, площею 0,0888 га., цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та частки житлового будинку, з надвірними будівлями, загальною площею 60,2 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу ОСОБА_3 .

Як вбачається з відповіді Другої Бориспільської державної нотаріальної контори, спадкова справа після смерті 28 грудня 2022 року ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За приписами ст. 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року по справі №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу К України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

До позовної заяви позивачем долучено довідку Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №347 від 13.03.2023 року та довідку про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку наданої виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області №2-14/12/1275 від 07.08.2017 року, з яких слідує, що ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 з 1989 по дату смерті ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 доводиться позивачу вітчимом, що підтверджується наступними документами, а саме: Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_2 матір`ю ОСОБА_3 значиться ОСОБА_5 , батьком - ОСОБА_6 . Батьки позивача перебували у шлюбі з 16.11.1967, шлюб розірвано рішенням Бориспільського народного суду від 29.08.1977, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00040514125, виданого 13.07.2023 Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Прізвище дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_7 (Витяг №00040514620). В подальшому, 10.12.1983 виконавчим комітетом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (Витяг 00040515026)

Позивач, допитаний у судовому засідання як свідок повідомив, що проживав разом з вітчимом однією сім`єю з 1982 року по дату смерті останнього. З огляду на похилий вік вітчима, ОСОБА_3 доглядав за ним, вони фактично мали спільне господарство, вели спільних бюджет, здійснювали спільно витрати, пов`язані з побутом закупівля продуктів, оплата комунальних послуг, зміна сезонного одягу, поточний ремонт будинку тощо.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що бачила, як ОСОБА_3 впродовж багатьох років піклувалась про померлого, допомагав в побуті, купував ліки. Позивач та ОСОБА_4 впродовж останніх 6-7 років до смерті останнього проживали разом.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, долучені до справи документи, з огляду на пояснення свідків, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 однією сім`єю, п`ять років до часу відкриття спадщини.

Також судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку про застосування у даному випадку норм ст. 1264 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що належить встановити факт проживання однією сім`єю позивача з померлим ОСОБА_4 з 28.12.2017 року по день смерті останнього та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер: 3220880903:04:002:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1/4 частку житлового будинку, з надвірними будівлями, загальною площею 60,2 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 28.12.2017 року по день смерті ОСОБА_4 , тобто 28.12.2022 року

Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер: 3220880903:04:002:0044, площею 0,0888 га., цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частку житлового будинку, з надвірними будівлями, загальною площею 60,2 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2024 року.

Суддя Чирка С.С.