Постанова

від 08.11.2007 по справі 19/090-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/090-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 листопада 2007 р.                                                                                    № 19/090-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянув касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Маріупольська кондитерська фабрика"

на рішення господарського суду Київської області від 26.04.2007р.

та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.08.2007р.

у справі№19/090-07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку земельних відносин"

до1)          Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Трелоджик"2)          Закритого акціонерного товариства "Маріупольська кондитерська фабрика"

прозобов'язання виконати умови договору та передати майно,

за участю представників:

-          позивача: не з'явились;

-          відповідача 1: не з'явились;

-          відповідача 2: Таркова Л.Г. дов. №25 від 07.11.2007р.;

ВСТАНОВИВ:

          У березні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку земельних відносин" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Трелоджик" та Закритого акціонерного товариства "Маріупольська кондитерська фабрика" про зобов'язання ТОВ "Трелоджик" виконати умови договору та передати майно, а саме: зобов'язати ТОВ "Трелоджик" передати орендовані приміщення за Актом приймання-передачі та забезпечити вільний доступ працівників позивача, його клієнтів та їх транспорту до орендованих приміщень, зобов'язати ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" звільнити безпідставно зайняті приміщення та забезпечити вільний доступ працівників позивача, його клієнтів та їх транспорту до орендованих приміщень.

20.03.2007р. позивач подав заяву №124/ю про уточнення позовних вимог,  в якій просив встановити сервітут щодо майна ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" –прохідну за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Таганрозька, 62а з метою вільного проходу та проїзду позивача, його клієнтів до орендованих приміщень.

В подальшому заявою №4 від 19.04.2007р. позивач повторно уточнив свої вимоги та просив суд зобов'язати ТОВ "Трелоджик" передати орендовані приміщення за Актом приймання-передачі; встановити сервітут щодо майна ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" – прохідної,  яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 62а,  з метою вільного проходу та проїзду позивача, його клієнтів до орендованих приміщень; умовами сервітуту визначити: безоплатно; строк – на період наявності права користування орендованими приміщеннями за вказаною адресою, підтвердженням наявності права користування сервітутом визначити пропуск, засвідчений печаткою позивача (ТОВ "Центр розвитку земельних відносин").

Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2007р. у справі №19/090-07 (суддя Карпечкін Т.П.) позов задоволено повністю; зобов'язано ТОВ "Трелоджик" передати ТОВ "Центр розвитку земельних відносин" орендовані приміщення за актом приймання-передачі; встановлено сервітут щодо майна ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" - прохідної за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 62а, з метою вільного проходу та проїзду ТОВ "Центр розвитку земельних відносин", його клієнтів до орендованих приміщень; умовами сервітуту визначено –безоплатно; строк –на період наявності права користування приміщеннями за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 62а, та підтвердження наявності права користування сервітутом визначено пропуск, засвідчений печаткою позивача; стягнуто з ТОВ "Трелоджик" на користь ТОВ "Центр розвитку земельних відносин" 85грн. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" на користь ТОВ "Центр розвитку земельних відносин" 85грн. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. у справі №19/090-07 (колегія суддів у складі головуючого судді Мостової Г.І., суддів Гаврилюка О.М., Федорчука Р.В.) апеляційну скаргу ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 26.04.2007р. у справі №19/090-07  залишено без змін.

          Не погоджуючись з рішенням  місцевого суду  Закрите акціонерне товариство "Маріупольська кондитерська фабрика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненням до неї, в яких посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. у справі №19/090-07, якою залишено без змін  рішення господарського суду Київської області від 26.04.2007р. у справі №19/090-07, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Закрите акціонерне товариство "Маріупольська кондитерська фабрика", після призначення  до розгляду касаційної скарги, подало відмову від касаційної скарги.

Однак, представник ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" – Таркова Л.Г.  в судовому засіданні 08.11.2007р. не підтримала відмову від касаційної скарги, та, в свою чергу, надала зазначене уточнення до касаційної скарги.

Відповідно до ст. 1116 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від касаційної скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку про неможливість прийняття відмови від касаційної скарги, оскільки прийняття вказаної відмови порушить права та охоронювані інтереси ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика".

Відзиви на касаційну скаргу ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" на час розгляду справи в касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з уточненням до неї, заслухавши суддю-доповідача, представника ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика",  проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.01.2007р. між ТОВ "Центр розвитку земельних відносин" (орендар) та ТОВ "Трелоджик" (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, за умовами п.1.1 якого останній зобов'язався передати, а орендар зобов'язався прийняти, нежитлові приміщення підвалу, 1-го та 2-го поверху будівлі, розташованої  за  адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 62-а, загальною площею 1517,7кв. м.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 цього договору передача права володіння орендованими приміщеннями здійснюється в момент підписання договору; передача права користування орендованими приміщення здійснюється за актом приймання передачі орендованих приміщень після підписання договору.

Позивач направив ТОВ "Трелоджик" лист №47/ю від 14.01.2007р. з вимогою про виконання своїх зобов'язань за договором, зокрема передачу орендованих приміщень по Акту приймання передачі.

ТОВ "Трелоджик" листом №354 від 16.02.2007 р. повідомив позивача про неможливість виконання умов договору в частині передачі орендованого майна в зв'язку із находженням в орендованих приміщеннях майна ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика".

Задовольняючи вимоги позивача щодо зобов'язання ТОВ "Трелоджик" передати ТОВ "Центр розвитку земельних відносин" орендовані приміщення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що  ТОВ "Трелоджик" взяті на себе зобов'язання по договору оренди від 11.01.2007р. в частині передачі орендованих приміщень не виконав.

Щодо задоволення позовних вимог про встановлення сервітуту щодо майна ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика", суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач може реалізувати своє право володіння та користування орендованим майном лише користуючись майном другого відповідача, а саме: пропускним пунктом ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика".

Проте, погодитись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій неможливо, оскільки суди дійшли цих висновків без повного з'ясування обставин справи.

Заперечуючи проти позову, ЗАТ  "Маріупольська кондитерська фабрика"  вказувало на те, що будівля, розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 62-а, належить ТОВ "Трелоджик" та ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" на праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Суди не перевірили хто є власником майна, яке передається в оренду, та не з'ясували дотримання орендодавцем при укладенні договору оренди вимог закону щодо володіння і користування спільним майном співвласниками.  

Поряд з цим, ані місцевий господарський суд, ані суд апеляційної інстанції, передчасно задовольняючи позов про  зобов'язання ТОВ "Трелоджик" передати орендовані приміщення, не врахували приписів, запроваджених Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. N127, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N157/6445, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", які регулюють відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

При цьому суди попередніх інстанцій не залучили до участі у справі Маріупольське бюро технічної інвентаризації у певному процесуальному статусі, не витребували та не надали належної правової оцінки технічному паспорту будівлі, правовстановлюючим документам на спірну будівлю, свідоцтву про право власності на зазначену будівлю, іншої технічної документації для з'ясування,  яке приміщення передається в оренду.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних відносин (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Отже, якщо є можливість задовольнити потребу в користуванні майном в будь-якій іншій правовій формі, сервітут встановлюватись не може. Суди, в порушення зазначеної норми закону не перевірили чи звертався позивач до ЗАТ "Маріупольська кондитерська фабрика" з метою врегулювання даного питання.

Крім того, скаржник вказує, що майно, яким позивач мав намір користуватися на підставі договору оренди, знаходиться на значній відстані від прохідної щодо якої встановлено сервітут, тоді як з оскаржуваних судових актів не вбачається яким чином вирішено питання між зазначеними особами щодо користування рештою території Закритого акціонерного товариства "Маріупольська кондитерська фабрика".

Суди першої та апеляційної інстанції, встановлюючи умови сервітуту –безоплатно, не навели обґрунтувань з посиланням на норми матеріального права, якими суд керувався, обґрунтовуючи свій висновок.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, не застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права, у зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а дана справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.3 ч. 1 ст. 1119, ст.ст.11110, 11111 та 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Маріупольська кондитерська фабрика" задовольнити.

          Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. та рішення господарського суду Київської області від 26.04.2007р. у справі №19/090-07 скасувати.

          Справу №19/090-07 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук