Постанова

від 01.05.2024 по справі 705/766/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/251/24 Справа № 705/766/24 Категорія: ст.124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаськогоапеляційного судуСоломка І.А.,розглянувши матеріалисправи проадміністративне правопорушення№ 705/766/24 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Ксенжика К.В., -

в с т а н о в и л а :

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2024 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень; постановлено стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 27.01.2024 року о 20 годині 40 хвилин на А/Д М-05 Київ-Одеса 236км+900 м Уманський район, керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , разом з напівпричепом KOGEL AWE18, д.н.з. НОМЕР_2 , під час об`їзду т.з. VAN HOOL T-917 ALTANO , д.н.з. НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями водій порушив вимоги п.2.3б, 13.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 адвокат Ксенжик К.В. подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.03.2024 скасувати та винести нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Апеляційні вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції не дослідив всіх доказів, які спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та не надав оцінки матеріалам справи, а саме письмовим запереченням ОСОБА_1 з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення, не дослідив та не надав оцінки експертному висновку, який долучався до письмових заперечень, хоча він його надсилав і був запевнений помічником судді про отримання документів, але суддя в оскаржуваній постанові зазначив протилежне.

Апелянт зауважує, що суддя у постанові зазначив лише відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, та врахував лише пояснення свідків, потерпілої сторони та його захисника.

Крім того, апелянт зазначив, що складаючи протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме у тому, що він керуючи автомобілем порушив п.п.2.3 (б), 13.3 ПДР України, що відповідно спричинило пошкодження транспортних засобів, поліцейський належним чином не встановив обставини ДТП та не дав їм відповідної правової оцінки, однак ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, і вважає, що ДТП сталась внаслідок порушення ПДР України саме водієм іншого транспортного засобу, який в порушення вимог ПДР України не здійснив певні дії у даній дорожній ситуації з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та знаходився своєю частиною на проїзній частині без встановлення аварійного знаку.

При цьому апелянт виклав пояснення, дані йому ОСОБА_1 , в яких останній вказав, що він керуючи т.з. MAN TGX26.440, д.н. НОМЕР_4 , разом з напівпричепом KOGEL AWE 18, д.н. НОМЕР_2 , рухався по а/д М-05 Київ-Одеса 236 км.+900 м. Уманський район зі швидкістю 100 км/год з правим бічним інтервалом. Під час його руху в лівій смузі рухався інший транспортний засіб, який здійснював випередження його автомобіля MAN TGX26.440, д.н. НОМЕР_1 . Дорожньо-транспортна пригода сталася в темну пору доби, дорога була суха та рівна. Під час його руху попереду нього він не спостерігав інших транспортних засобів, що перебували в його смузі руху, тобто не спостерігав габаритних ліхтарів та яких-небудь інших світлових показників. Так, рухаючись в обраному напрямку по своїй смузі, раптово для себе, він побачив, що увімкнулася аварійна світлова сигналізація та одразу він побачив задню частину автобуса VAN HOOL-T 917 ALTANO, д.н. НОМЕР_3 , який стояв частково в межах його смуги руху.

Зазначає, що він, як представник ОСОБА_1 , звернувся до Миколаївського НДЕКЦ МВС України із заявою щодо проведення авто-технічного дослідження і висновок експертного дослідження вказує на те, що в даній дорожній ситуації водій MAN TGX26.440 , д.н. НОМЕР_1 , разом з напівпричепом KOGEL, AWE 18, д.н. НОМЕР_2 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2, 12.3 ПДР України; в даній дорожній ситуації водій автобуса VAN HOOL-T 917 ALTANO, д.н. НОМЕР_3 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 15.4, п.9.9 (а), п.9.10 (б), н. 9.11 (б) ПДР України. Проведеним дослідження було встановлено, що в даній дорожній ситуації з технічної точки зору в причинному зв`язку з ДТП знаходяться невідповідності вимогам ПДР України дії водія автобуса VAN HOOL-T 917 ALTANO, д.н. НОМЕР_3 . Наголосив, що з цим висновком експерта повністю підтверджуються пояснення водія ОСОБА_1 про відсутність його вини, та відповідно спростовуються пояснення водія автобуса в тій частині, що саме порушення ПДР України ОСОБА_1 призвело до виникнення ДТП.

В апеляційній скарзі адвокат Ксенжик К.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.03.2024 мотивуючи тим, що ОСОБА_1 та він, як його захисник, не були присутні в судовому засіданні суду першої інстанції, а він отримав рішення суду лише 22.03.2024, у зв`язку з чим і пропустив строк на апеляційне оскарження.

Апелянт просив розглядати апеляційну скаргу без ОСОБА_1 та без нього, як його представника.

На апеляційну скаргу директор ТОВ «Львівське АТП-14631» ОСОБА_2 подав заперечення в якому просив апеляційну скаргу, подану захисником Ксенжиком К.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Вважає, що суд всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи, прийшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його представник адвокат Ксенжик К.В. повідомлялися про день час та місце розгляду справи, однак до апеляційного суду не з`явилися, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Ксенжик К.В. просив справу розглядати без їх участі.

Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За наведених обставин вважаю за можливе розглянути справу без участі апелянта ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Львівське АТП-14631» ОСОБА_4 пояснила, що автобус VAN HOOL T-917 ALTANO, д.н.з. НОМЕР_3 , належить ТОВ «Львівське АТП-14631», якому в результаті ДТП, що сталося внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України, було спричинено матеріальні збитки, тому останній має бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, і суд першої інстанції прийняв законне рішення, визнавши останнього винним в ДТП, що сталася 27.01.2024.

Заслухавши представника ТОВ «Львівське АТП-14631» ОСОБА_4 , яка заперечила вимоги апеляційної скарги та просила відмовити у її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обгрунтованою, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню, а в задоволені апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його представника адвоката Ксенжика К.В., апеляційний суд вважає, що слід визнати названі апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними та поновити його.

Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №040308 вбачається, що ОСОБА_1 27.01.2024 року о 20:40 год. на А/Д М-05 Київ-Одеса 236км+900 м Уманський район, керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , разом з напівпричепом KOGEL AWE18, д.н.з. НОМЕР_2 , під час об`їзду т.з. VAN HOOL T-917 ALTANO, д.н.з. НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями водій порушив вимоги п.2.3б, 13.3 ПДР України.

Протокол складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, оформлено компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка їх склала, в ньому чітко викладено суть правопорушення, підписаний поліцейським, який його склав, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень, а тому є належним і допустимим доказом у справі.

Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення є правильними і підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №040308 від 27.01.2024 року; схемою місця ДТП від 27.01.2024; поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Зазначені докази не викликають будь-яких об`єктивних сумнівів в їх достовірності.

Так, в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_5 надав пояснення щодо обставин, викладених в протоколі від 27.01.2024, та підтвердив, що цього дня близько 18:00 год. на трасі АД М-05 Київ-Одеса він разом з другим водієм ОСОБА_6 рухався на автобусі VAN HOOL T-917 ALTANO, д.н.з. НОМЕР_3 , в напрямку м.Одеси. Оскільки під час руху в автобусі виявилась технічна несправність гальмівної системи, вони здійснили вимушену зупинку транспортного засобу на узбіччі дороги, при цьому була увімкнена аварійна світлова сигналізація та встановлений знак аварійної зупинки. Після чого близько 20:40 год., коли він перебував на землі під автобусом та намагався полагодити гальма, то відчув удар у задню ліву частину автобуса, він підвівся та побачив, що зіткнення відбулось з автомобілем MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , на місце були викликані працівники поліції.

В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_6 надав аналогічні поясненням свідка ОСОБА_5 .

Пояснення цих свідків є логічними, послідовними та узгоджуються з схемою ДТП.

При цьому слід зауважити, що водій ОСОБА_1 не скористався своїм правом особисто з`явитися до суду першої інстанції, тому суд критично оцінив його письмові пояснення, які він надав своєму представнику, які полягали в тому, що причиною ДТП була невідповідність дорожній ситуації дій водія автобуса VAN HOOL T-917 ALTANO, д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки суд не мав можливості перевірити його покази в судовому засіданні. Не скористався цим правом ОСОБА_1 і під час розгляду справи апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення був ознайомлений, та поставив свій підпис у ньому. Будь-яких заперечень він не висловив.

Викладені в протоколі серії ААД №040308 від 27.01.2024 обставини стверджуються також долученою до протоколу схемою місця ДТП (а.с.2), згідно з даними якої дорожньо-транспортна пригода мала місце 27.01.2024 на А/Д М-05 Київ-Одеса 236км+900 м Уманський район, внаслідок якої транспортний засіб MAN TGX 26.440 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 отримав пошкодження: права частина кабіни, праве дзеркало, передня права частина кузова, напівпречеп KOGEL AWE18 д.н.з. НОМЕР_2 не отримав пошкодження, транспортний засіб VAN HOOL T-917 ALTANO д.н.з. НОМЕР_3 отримав пошкодження: вся ліва сторона, задня частина ТЗ, лівий задній габаритний ліхтар .

Слід зазначити, що дана схема місця ДТП складалася в присутності водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . У графі дані про пошкодження транспортних засобів - підтверджую, наявні підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . При цьому будь яких заперечень, чи непогодження зі змістом схеми ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_5 не зазначили.

На переконання апеляційного суду схема місця ДТП складена у відповідності до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, на якій зображено усі необхідні позначки, що дали можливість суду встановити обставини, які підлягають з`ясуванню, а тому доводи апелянта про невідповідність складеного схеми ДТП є безпідставними.

Дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією даної пригоди та наслідками у виді механічних пошкоджень транспортних засобів, та в його діях вбачаються ознаки порушення вимог п.2.3.б та 13.3 ПДР України, що свідчить про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Пункт 2.3. б Правил дорожнього руху України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 13.3 ПДР України передбачено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Враховуючи вказані норми, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпречепом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Проаналізувавши докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, міськрайонний суд вірно прийшов до переконання, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведено.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки письмовим запереченням ОСОБА_1 , в даному випадку це письмові заперечення його представника адвоката Ксенжика К.В., щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, то суд не надав їм оцінки, оскільки вони грунтувалися виключно на поясненнях ОСОБА_1 , які жодним чином не узгоджувались з іншими наявними доказами.

Доводи апелянта про те, що постанова суду першої інстанції є необгрунтованою та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є неспроможними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.

Твердження апелянта про те, що у даній справі за його зверненням Миколаївським НДЕКЦ МВС України було проведено авто-технічне дослідження, однак суд першої інстанції не прийняв його до уваги, є неспроможним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи і про це зазначив суд першої інстанції в постанові, даний висновок експертного дослідження не був наданий до суду, а тому суд першої інстанції був позбавлений можливості надати йому належну правову оцінку в сукупності з іншими матеріалами справи.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.

Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Апеляційний суд зауважує на тому, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду. В даній справі судом не приймалося рішення про призначення авто-технічної експертизи, він прийшов до висновку про очевидність порушення ПДР України саме водієм ОСОБА_1 , та не знайшов підстав для призначення експертизи, що не є порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що експертне дослідження від 04.03.2024, яке долучене апелянтом до апеляційної скарги, проведене Миколаївським НДЕКЦ МВС України за клопотанням представника ОСОБА_1 адвоката Ксенжика К.В., який для його проведення самостійно надав вихідні дані зі зміненими показаннями водія ОСОБА_1 , зокрема, останній пояснив, що він, керуючи т.з. MAN TGX26.440, д.н. НОМЕР_1 , разом з напівпричепом KOGEL AWE 18, д.н. НОМЕР_2 , рухався по а/д М-05 Київ-Одеса 236 км.+900 м. Уманський район зі швидкістю 100 км/год з правим бічним інтервалом. Під час його руху в лівій смузі рухався інший транспортний засіб, який здійснював випередження його автомобіля MAN TGX26.440 д.н. НОМЕР_1 . Дорожньо-транспортна пригода сталася в темну пору доби, дорога була суха та рівна. Під час його руху по переду себе, він не спостерігав інших транспортних засобів, що перебували в його смузі руху, тобто не спостерігав габаритних ліхтарів та яких-небудь інших світлових показників. Так рухаючись в обраному напрямку по смузі, раптово для себе, він побачив, що увімкнулася аварійна світлова сигналізація та одразу він побачив задню частину автобусу VAN HOOL-T 917 21986 НК, який стояв частково в межах його смуги руху. Даний автомобіль, а саме його задня кутова ліва частина знаходилася на відстані 2.0 метра від правого краю дороги. Коли він побачив даний автобус, а саме коли на ньому загорілась аварійна світлова сигналізація, відстань від передньої частини автомобіля MAN TGX26.440 д.н. НОМЕР_1 до задньої частини автобусу складала приблизно 70-80 метрів. Також додав, що ніяких знаків аварійної зупинки не було, тобто не відбивалося червоне світло даного дорожнього знаку ( а.с. 54-55). Хоча в первинних показаннях, написаних власноручно, поліцейському після ДТП 27.01.2024 ОСОБА_1 вказував, що 21.01.2024 він рухався в напрямку м.Одеса на справному т.з. MAN TGX26.440, д.н. НОМЕР_1 , разом з напівпричепом KOGEL AWE 18, д.н. НОМЕР_2 , помітив транспортний засіб, який стояв на правому узбіччі дороги з увімкненою аварійною світловою сигналізацією, почав перелаштовуватися в ліву смугу, проте невідомий вантажний транспортний засіб, який рухався в попутному напрямку в лівій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, не дав змоги йому цього зробити, в результаті чого відбулося зіткнення з транспортним засобом, який стояв на узбіччі (а.с.4).

Аналізуючи зміст висновку експертного дослідження від 04.03.2024, проведеного судовим експертом Ярошенко О.В. Миколаївського НДЕКЦ МВС України, апеляційний суд звертає увагу на те, що воно проведено за заявою адвоката Ксенжика К.В.,та згідно наданих ним вихідних даних, які вказані в додатковому поясненні водія ОСОБА_1 (а.с.55), без врахування всіх вихідних даних, що встановлені судом та містяться в матеріалах справи, в тому числі показів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , які давали показання суду під присягою, крім того експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а тому апеляційний суд вважає, що вищезгаданий висновок експертного дослідження не є належним та допустимим доказом по справі.

Більше того, покази ОСОБА_1 , дані ним безпосередньо після ДТП працівникам поліції, протирічать змісту показів, які він надав для проведення експертного дослідження і на підставі яких воно було проведено, і перевірити їх не виявилося можливим у зв`язку з неявкою до суду ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ксенжика К.В., а про проведення автотехнічної експертизи, яка могла б бути призначена судом, учасники даного провадження клопотань не заявляли. В свою чергу, ОСОБА_1 та його захисником не надано до апеляційного суду достатніх та належних доказів, які б ставили під сумнів або спростовували обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та план-схемі до нього, показаннях свідків.

Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості в скоєнні правопорушення апеляційний суд оцінює критично, як спосіб захисту, оскільки вважає, що винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується наведеними вище доказами та розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

Позицію ОСОБА_1 та його представника адвоката Ксенжика К.В. щодо дотримання ОСОБА_1 ПДР України апеляційний суд вважає також такою, що не відповідає обставинам справи.

Вид та розмір стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності з вимогами ст.ст.23,33 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124 КУпАП та накладенні на нього стягнення були дотримані у повній мірі.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування чи зміни - відсутні, а тому апеляційні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Ксенжика К.В. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Ксенжику К.В. строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2024 року.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ксенжика К.В. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Соломка