Рішення

від 07.05.2024 по справі 182/7425/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7425/23

Провадження № 2-о/0182/17/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.05.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря Власенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник заявника адвокат Меліховська Яна Олександрівна, заінтересовані особи: Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця 27.12.2023 року звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_4 є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на житло. Крім заявниці, власниками зазначеної квартири є рідна сестра заявниці - ОСОБА_3 , батько заявниці - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - цивільна дружина батька заявниці, у кожного по 1/4 частині вказаного житла. З часу приватизації і на даний час в зазначеній квартирі зареєстровані всі перелічені власники, окрім, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до реєстраційної служби виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області для проведення державної реєстрації права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , але документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не дають державному реєстратору змоги встановити відповідність заявлених прав документу, що їх посвідчують, а саме відповідно до свідоцтва про народження, паспорту, РНОКПП, рішення про розірвання шлюбу, ім`я заявниці є « ОСОБА_6 », а у свідоцтві про право власності на житло, видане Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням 30.09.1998 року - ім`я записано « ОСОБА_7 ». Зазначена плутанина склалась, на думку заявника, в результаті перекладу ім`я різними інстанціями, так як на час видачі свідоцтва про право власності на житло заявник ще не отримувала паспорт і її данні були записані зі свідоцтва про народження, яке було складено на російській мові.

Заявник вважає, що наявні документи, а саме: ордер, паспорт, картка платника податків, свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, довідка про реєстрацію у сукупності підтверджують той факт, що свідоцтва про право власності на житло, видане Нікопольським житлово-експлуатаційним об`єднанням 30.09.1998 року належить їй.

На підставі викладеного, заявник просить суд встановити юридичний факт належності їй правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтва про право власності на житло від 30 вересня 1998 року, виданого, згідно розпорядження від 30 вересня 1998 року за № 9739 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано Нікопольським МБТІ на праві приватної спільної часткової власності у реєстрову книгу за №41-9739-7. Встановлення даного факту заявнику необхідно для реалізації своїх прав щодо державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 13.03.2024 року відкрито провадження по справі (а.с.33).

В судове засідання представник заявника ОСОБА_8 не з`явилася, 07.05.2024 року на адресу суду від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає у повному обсязі (а.с.39).

Представник заінтересованої особи ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилась, 07.05.2024 року направила на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, рішення просить ухвалити згідно чинного законодавства (а.с. 44-45).

08.03.2024 року на адресу суду від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.28).

08.03.2024 року на адресу суду від заінтересованої особи ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.31).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України, виданого 10.02.2005 року, Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, ім`я заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українською мовою зазначено як « ОСОБА_6 » (а.с.15). Дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 » після реєстрації шлюбу заявниця змінила на « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.14).

В свідоцтві про народження заявниці (а.с.14), у картці фізичної особи платника податків, наданій Нікопольською ОДПІ (а.с.16), в ордері на житлове приміщення №152 (а.с.11), в рішенні про розірвання шлюбу від 17.09.2018 року (а.с.15) ім`я заявниці всюди зазначено як « ОСОБА_6 ». Тоді як в свідоцтві про право власності на житло від 30.09.1998 року зазначено, що право спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.13). Тобто, при перекладі ім`я « ОСОБА_6 » з російської мови на українську було допущено помилку, та зазначено як « ОСОБА_7 ».

Частиною 1 статті 293ЦПКУкраїни передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Так, у відповідності з п. 6 ч. 1ст.315Цивільногопроцесуальногокодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни №5від31.03.1995р.«Просудовупрактику усправахпровстановлення фактів,щомаютьюридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше. Відповідно до п.12 цієї Постанови,суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ухвали Верховного суду України по справі 6-21859 св09 від 18.11.2009 року встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у ч. 1ст.256ЦПКУкраїни ( в редакції 2004 року)у судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, у зв`язку з чим заява про встановлення факту виконання роботи на певній посаді для зарахування до трудового стажу в порядку цивільного судочинства розглядатися не може. У судовому порядку може розглядатися факт належності документа про трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові або прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в паспорті або в свідоцтві про народження.

Предметом розгляду вказаної заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Враховуючи встановлені судом та наведені вище обставини, які були підтверджені письмовими доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявником доведено, що свідоцтво про право власності на житло від 30.09.1998 року належить саме заявнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення вказаного факту має юридичне значення для заявника, оскільки вона через вказані неточності у даному свідоцтві не може в повному обсязі реалізувати свої права щодо державної реєстрації права власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 293, 315- 319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити юридичний факт належності свідоцтва про право власності на житло від 30 вересня 1998 року, виданого, згідно розпорядження від 30 вересня 1998 року за № 9739 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано Нікопольським МБТІ на праві приватної спільної часткової власності у реєстрову книгу за №41-9739-7 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева