Рішення

від 08.05.2024 по справі 216/6222/20

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/6222/20

провадження №2/216/160/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бутенко М.В.,

при секретарі судового засідання Кравець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, третя особа: Перша Криворізька Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви.

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 3/5 частки житлового будинку з господарчими спорудами: літня кухня (Б), сарай (Е), сарай (Ж), сарай (З), сарай (И), гараж (Д), навіс (К), водоколонки (ІІ), вимощення (ІІІ, ІV), огорожа/ворота (1-3), що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 .

Після смерті батька позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою нотаріуса від 27.01.2015 року йому було відмовлено, оскільки у зв`язку з проведенням реконструкції будівництва ідеальна частка по домоволодінню належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 збільшилась до 3/5 часток, але власники своєчасно не змінили правовстановлюючі документи після перерахунку ідеальних часток 08.01.1982 року, тому нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду.

Заочним рішенням Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.09.2015 року та ухвалою суду від 21.09.2015 року виправлено описку в заочному рішенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 вересня 2015 року та за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 на 3/5 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарчими побудовами (сарай «Ж», «Е», «И», «З», гараж «Д») по АДРЕСА_1 .

На підставі того, що в заочному рішенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.09.2015 року № 216/1396/15-ц відсутня господарча побудова (споруда) Літня кухня (Б), 07.06.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Криворізької міської ради позивачу було відмовлено у реєстрації права власності.

Оскільки позивач позбавлений можливості дооформити спадщину, у іншому ніж судовому порядку спосіб, він вимушений звернутися повторно до суду з відповідним позовом для захисту його спадкових прав та визнання за ним право власності на 3/5 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок (А-1) з господарчими побудовами, літня кухня (Б), сарай (Е), сарай (Ж), сарай (З), сарай (И), гараж (Д), навіс (К), водоколонки (ІІ), вимощення (ІІІ, ІV), огорожа/ворота (1-3), що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, після смерті його померлого батька ОСОБА_2 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання та витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42).

13.11.2020 року на запит суду завідувачем Першої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області надано завірену належним чином копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 48-85).

Ухвалою суду від 22.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 89).

Позиції сторін в судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с. 93).

Представник відповідача по справі виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради в судове засідання не з`явився, не надав відзив на позов та не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, в матеріалах справи є письмова заява представника про розгляд справи за їх відсутності, у вирішенні вказаної справи покладались на думку суду (а.с. 87).

Третя особа правом на участь у судовому засіданні не скористалася.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 08.05.2014 року ОСОБА_2 за життя розпорядження своїм майном на випадок смерті шляхом складення заповіту не здійснив (а.с. 53).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є позивач по справі ОСОБА_1 , син спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 201 від 12.02.1998 року (а.с. 9). Інших спадкоємців не має.

Будучи єдиним спадкоємцем за законом позивач в установлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини від 08.05.2014 року (а.с.54), на підставі якої заведено спадкову справу № 216-2014, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.50-85).

Однак, державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Уколовою Н.М., постановою від 27.01.2015 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та господарчі споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 з посиланням на те, що при обстеженні технічного стану названого житлового будинку встановлено, що самочинно проводилась реконструкція жилого будинку «А-1», збудовані нові господарчі побудови: сарай «Ж», «Е», «И», «З», гараж «Д». За рахунок самочинної реконструкції в житловому будинку «А-1» загальна площа приміщень збільшилась з 73.5 кв.м. на 86.0 кв.м., житлова площа приміщень змінилась з 53,7 кв.м., на 53,1 кв.м. Загальна площа приміщень квартири АДРЕСА_2 змінилась з 44.7 кв.м. на 57.2 кв.м., житлова площа приміщень змінилась з 31,8 кв.м на 31.2 кв.м. Не оформлені правоустановчі документи на прибудову «а2» (рік будівництва до 1992 р.) - знаходиться в користуванні співвласника. Загальна площа приміщень по житловому будинку «А-1» збільшилась з 86,0 кв.м. на 91,5 кв.м, житлова площа приміщень складає 53,1 кв.м. В зв`язку з проведенням реконструкції будівництвом ідеальна частка по домоволодінню належить ОСОБА_2 . ОСОБА_3 збільшилась до 3/5 часток, але власники своєчасно не змінили правовстановлюючі документи після перерахунку ідеальних часток 08.01.1982 року, що підтверджується актом обстеження від 19.11.2014 року КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» та Повідомленням від 19.11.2014 року за № 235374. Порядок конкретного користування будівлями між співвласниками не встановлений. Оформити право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 при виявлених порушеннях не можливо, тому позивачу рекомендовано звернутись до суду за визнанням права власності на частку будинку АДРЕСА_1 (а.с.85).

Дані обставини підтверджуються технічним паспортом від 19.11.2014 року, з якого вбачається що за адресою по АДРЕСА_1 , розташований завершений об`єкт будівництва, а саме житловий будинок з господарчими будівлями, які складаються з: «А» - житлового будинку, «Б» - літня кухня, «Е, Ж, З, И» - сарай, «Д» - гараж, «К» - навіс, «ІІ» - водоколонка, «ІІІ,ІV» - вимощення, «№1-3» огорожа/ворота.

Отже, заочним рішенням Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.09.2015 року та з урахуванням ухвали Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.09.2015 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 на 3/5 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарчими побудовами (сарай «Ж», «Е», «И», «З», гараж «Д») по АДРЕСА_1 (а.с. 19-20).

Оскільки в заочному рішенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.09.2015 року № 216/1396/15-ц відсутня господарча побудова (споруда) Літня кухня (Б), 07.06.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Криворізької міської ради позивачу було відмовлено у реєстрації права власності (а.с. 22-23).

Ухвалою Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04.08.2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду було відмовлено, оскільки позивач не ставив перед судом питання про визнання за ним право власності в порядку спадкування за законом на літню кухню «Б», яка належала його померлому батькові ОСОБА_2 та не зазначив в позові площу житлового будинку «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 21).

Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права

Згідно ст. 1216 ЦК України (2004 р), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідно до статті 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України «Прийняття спадщини. 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її».

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Крім того, згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 321 ЦК України, непорушність права власності право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд враховує, що рішенням суду від 21.09.2015 року за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за законом на 3/5 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарчими побудовами (сарай «Ж», «Е», «И», «З», гараж «Д») по АДРЕСА_1 , однак питання про визнання права власності на літню кухню «Б» судом не вирішувалось, оскільки про це позивачем не заявлялося.

Вказане заочне рішення не оскаржено, не скасовано та набрало чинності 20.10.2015 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1218 ч.1 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що за час життя ОСОБА_2 не отримав правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно після його реконструкції і не провів його перереєстрацію відповідно до законодавства, яке існувало на той час, що стало підставою для винесення позивачу відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Однак ніким не оспорюється, що 3/5 частки житлового будинку з господарчими спорудами, у тому числі літньої кухні «Б» по АДРЕСА_1 належали при житті спадкодавцю ОСОБА_2 та входять до складу спадщини, яка відкрилась після його смерті.

В свою чергу позивач ОСОБА_1 , рідний син померлого ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги за законом, після смерті батька своєчасно звернувся до нотаріуса в порядку ст.1268 ЦК України з заявою про прийняття спадщини, а тому у встановленому законом порядку прийняв спадщину після його смерті.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 7 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування".

Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (частини 3, 5 ст. 376 ЦК) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин 3, 5 ст. 376 ЦК є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216, 1218 ЦК.

За нормами чинного цивільного законодавства (пункту 11 частини 1 статті 346, частини 4 статті 25 ЦК України) факт належності права власності чи право власності на самочинне збудоване нерухоме майно за померлими особами не визнається, оскільки зі смертю особи припиняється її правоздатність.

Суд, оцінивши наявну в матеріалах справи технічну документацію на нерухоме майно, приходить до висновку, що господарча побудова літня кухня (Б), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 була збудована до 05.08.1992 року, тому не належить до самочинного будівництва.

Виходячи з усіх цих обставин, суд вважає необхідним захистити суб`єктивне документально не підтверджене право власності позивача на успадковане нерухоме майно у вигляді літньої кухні «Б», яке за законом спадкоємцю вже належить із часу відкриття спадщини, але документального підтвердження набутого права власності на яке немає і одержати його в позасудовий спосіб неможливо.

Тому аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а у задоволенні вимог щодо визнання права власності на 3/5 частки житлового будинку з господарчими побудовами слід відмовити, оскільки по вказаному питанню вже є рішення суду і тому додаткового визнання за позивачем права власності не потребує.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 328, 376, 1216, 1217, 1218, 1220-1223, 1258, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 82, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради, третя особа: Перша Криворізька Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , право власності на літню кухню (Б), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволені іншої частини вимог, - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ, ідентифікаційний код юридичної особи 04052560, адреса: 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський р-н, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27

Третя особа: Перша Криворізька Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 02891018, адреса: 50024, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський р-н, вул. Петра Калнишевського, буд. 5.

Головуючий суддя: М.В. Бутенко