Вирок

від 08.05.2024 по справі 341/2773/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/2773/23

Номер провадження 1-кп/341/78/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096140000140 від 07.12.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 , якийзареєстрований заадресою: АДРЕСА_2 ,не одруженого, військовозобов`язаного, з середньою освітою, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень-проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області вищезазначені кримінальні провадження,

встановив:

У вересні 2023 року близько 12-00 годин ОСОБА_3 , будучи на правому березі Бурштинського водосховища у м. Бурштин виявив поліетиленовий пакет, в якому знаходилася речовина рослинного походження із листям марихуана.

Будучи особою, яка немедично вживає наркотичні засоби, та достовірно знає як виглядає марихуана, ОСОБА_3 , розуміючи, що за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів передбачена кримінальна відповідальність, вирішив придбати віднайдений поліетиленовий пакет із вмістом у ньому речовини, схожої на марихуану шляхом його привласнення для подальшого особистого немедичного вживання без мети подальшого збуту.

З цією метою ОСОБА_3 , діючи умисно, забрав поліетиленовий пакет з рослинною речовиною, схожою на марихуану, придбавши її таким чином, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбаний ним наркотичний засібпереніс при собі до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де, продовжуючи злочинні дії, залишив його на зберігання.

Після цього, знайдений наркотичний засіб - канабіс ОСОБА_3 немедично вживав за місцем свого проживання шляхом його викурювання, таким чином умисно накопичував екстракт канабісу на стінках пристрою для викурювання, придбавши його таким чином.

06.12.2023 о 19-41 годин на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство відносно матері ОСОБА_6 .

Прибувши на місце події працівники СРПП відділення поліції № 3 (м. Галич) у кімнаті ОСОБА_3 виявили речовину рослинного походження та викликали слідчо-оперативну групу.

Надалі, 06.12.2023 о 22-45 годин слідчим СВ ВП № 3 (м.Галич) районного управління поліції у кімнаті квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 вилучено дві банки та поліетиленовий пакет із вмістом у них речовини рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом загальна кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 146,374 грама, та пристрій (пляшка без дна) з корком із вмістом у них речовини рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено екстракт канабісу в кількості 2,446 грама, які ОСОБА_3 незаконно зберігав за місцем проживання без мети збуту. Кількість виявлених та вилучених у ОСОБА_3 наркотичних засобів відповідно до Таблиці №1 наказу МОЗ України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», № 188 від 01.08.2000 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634) перевищує невеликий розмір.

Крім цього, ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_7 проживають в одній квартирі по АДРЕСА_1 , де указані особи пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, тобто перебувають у сімейних відносинах.

Будучи особою, яка немедично вживає наркотичні засоби, ОСОБА_3 регулярно вчиняє словесні конфлікти з матір`ю, які супроводжуються вживанням нецензурних слів та висловлюванням образ на адресу одне одного, через що між ними склалися неприязні відносини.

14.12.2023 близько 20-00 годин ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повернувся додому, де у черговий раз вчинив з матір`ю словесний конфлікт з приводу того, що вона 06.12.2023 під час конфлікту з ним повідомила у поліцію про вчинення щодо неї домашнього насильства і працівники поліції, які прибули за викликом, виявили та вилучили у його кімнаті 146,374 грамів особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, та пристрій для викурювання наркотичної речовини з 2,446 грамами особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, екстрактом канабісу, які ОСОБА_6 незаконно зберігав за місцем проживання без мети збуту, і за що відносно нього розпочате кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

В ході ОСОБА_8 , маючи злість та образу на матір за те, що остання 06.12.2023 надала добровільну згоду працівникам поліції на проведення огляду помешкання, під час якого виявлено та вилучено наркотичну речовину вирішив спричинити останній тілесні ушкодження.

Реалізовуючи злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень матері, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю матері і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно наніс останній один удар кулаком руки у лобну ділянку, у результаті чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців у лобній ділянці та обох навколоочних ділянках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Надалі у вказаний конфлікт втрутився батько ОСОБА_6 ОСОБА_7 , який припинив дії сина, що були пов`язані з домашнім насильством.

У судовому засіданні ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєнні кримінальних правопорушень за вищезазначеними обставинами та пояснив, що років 20 вживає коноплю шляхом викурювання та ін`єкцій. Пакет з наркотичними засобами, що знайшов, забрав додому, висушив та курив кожного дня через зроблений пристрій. Зберігав у скляних банках та в пакеті. Вживання наркотичних засобів вважає нормальним явищем.

Потерпіла у судовому засіданні зазначила, що обставини, викладені в обвинувальному акті, визнає. Пояснила також, що претензій до сина не має.

Переконавшись у тому, що обвинувачений повністю визнав вину в інкримінованих йому кримінальних празлочинах, правильно розуміє зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно ч. 3ст. 349 КПК Українисуд визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні.

Згіднозі ст. 337 КПК Українисуд діє в межах висунутого обвинувачення.

Оцінивши в сукупності показання обвинуваченого, потерпілої, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях-проступках, та знаходить правильною кваліфікацію його дій зач. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, та ч. 1 ст. 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК Українита роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім цього,суд бередо уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі № 571/1436/15-к, де зазначено, що нормативні акти щодо виявлення ознак сп`яніння прийняті відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Отже, ці нормативно-правові акти не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні та не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.

Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати у справі № 643/20474/15-к від 11.02.2020.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що в силу ст. 89 КК України не судимий; ніде не працює; за місцем проживання скарг на нього не надходило. Інших відомостей не добуто, обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не надано.

ОСОБА_3 сприяв розкриттю злочину, що згідно з п. 1 ч. 1ст. 66 КК Українисуд визнає обставиною, що пом`якшує покарання.

Виходячи із системного тлумачення законодавства та судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

З огляду на викладене, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Проте, поведінка ОСОБА_3 під час судового розгляду не свідчить про його щире каяття у скоєному.

У зв`язку з неявкою обвинуваченого, судові засіданні декілька разів відкладались, що є неналежним виконанням своїх процесуальних обов`язків. За ч. 1 ст. 309 КК України ОСОБА_3 не оцінює негативно скоєний злочин; не бажає виправити ситуацію, що склалася; зовсім не жалкує про вчинене.

Враховуючи наведене, суд не визнає щире каяття обставиною, що пом`якшує ОСОБА_3 покарання.

Обставинами, які обтяжють обвинуваченому покарання згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (ч. 1 ст. 125 КК України) та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів ( ч. 1 ст. 309 КК України).

Призначаючи обвинуваченомупокарання,суд також враховує,що ОСОБА_3 визнав себевинним ускоєному.В тойже час,він непрацює тане маєвласних джерелдоходу; існує за рахунок пенсії батька; нічим корисним не займається; не має сім"ї. Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України скоїв у відношенні матері, з якою проживає.

З огляду на викладене, суд вважає достатнім та необхідним призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт; за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі.

Відповідно до частини 1статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

На переконаннясуду,саме такепокарання будедостатнім інеобхідним длявиправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Саме таке покарання у виді обмеження волі просив призначити обвинуваченому і процесуальний прокурор, посилаючись на обставини справи.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки клопотань від учасників судового провадження з цього приводу в судовому засіданні не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відповідно до вимог частини другоїстатті 124 КПК Українипідлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 370, 374, 376, 395, 532 КПК України, статтями 66, 67, 309 Кримінального кодексу України, суд

ухвалив :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень-проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1ст. 125 КК Українита призначити покарання: -за частиною 1 статті 125 КК України у виді громадських робіт строком 200 годин;

-за частиною 1 статті 309 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік.

На підставі частини першоїстатті 70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання при сукупності кримінальних правопорушень у виді обмеження волі строком 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 3029,12 гривень.

Речові докази у справі:

--поліетиленовий пакет із листям сухої рослинної речовини, ззовні схожої на марихуану; дві скляні банки із сухою подрібненою речовиною рослинного походження, ззовні схожої на марихуану; пристрій для викурювання з корком із нашаруванням речовини темного кольору, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області- знищити;

-DVD-R диск із відеозаписом - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-протокол № 3215 до клінічного обслуговування хворого у відділенні ЕМД, одну рентгенограму із описом та цифровий носій інформації SD-R диск із записом рентгенограми на ім`я ОСОБА_6 - вважати повернутими адміністрації КНП «Бурштинська центральна місцева лікарня».

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом тридцяти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СуддяОСОБА_9