Постанова

від 23.04.2024 по справі 920/212/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 920/212/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 23.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Флоріс-С" та Управління комунального майна Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області

від 05.09.2023 (повний текст складено та підписано 13.09.2023)

у справі №920/212/23 (суддя Д.В. Вдовенко)

за позовом Управління комунального майна Сумської міської ради

до Приватного підприємства Флоріс-С

за участю Заступника керівника Сумської обласної прокуратури

про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення 867 318 грн 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просив суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, шляхом викупу №9 від 17.08.2022, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору; стягнути з відповідача 665 941 грн 11 коп. пені, 145 550 грн 00 коп. неустойки.

17.03.2023 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 987 від 17.03.2023), в якій просить суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, шляхом викупу № 9 від 17.08.2022, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору; стягнути з відповідача 721 768 грн 51 коп. пені, 145 550 грн 00 коп. неустойки, яку суд прийняв до розгляду.

20.04.2023 заступник керівника Сумської обласної прокуратури подав заяву про вступ у справу (вх. № 2418/23 від 20.04.2023) на захист інтересів держави в особі позивача Управління комунального майна Сумської міської ради.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, ч.6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, розглянувши заяву прокурора про вступ у справу, суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував наявність підстав для вступу у справу, у зв`язку з чим постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви прокурора про вступ у справу. Суд зазначив, що можливість прокурора вступити за своєю ініціативою у справу прямо передбачена процесуальним законом. Водночас наведення прокурором підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб передбачено саме у разі звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави (ч.ч. 1, 2 ст. 53 ГПК України).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 позов задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу № 9 від 17.08.2022, укладений між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та Приватним підприємством "Флоріс-С".

Стягнуто з Приватного підприємства Флоріс-С на користь Управління комунального майна Сумської міської ради 261 990 грн 00 коп. пені, 29 110 грн 00 коп. неустойки, 15 693 грн 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідачем порушено умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, шляхом викупу № 9 від 17.08.2022, що є підставою для розірвання договору, а також стягнення з відповідача пені та неустойки. При цьому місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, що в загальній сумі складає 10 % від вартості об`єкта приватизації, а саме пені в розмірі 261 990 грн 00 коп. та неустойки в розмірі 29 110 грн 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Флоріс-С" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 28.08.2023 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом під час прийняття рішення невірно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що за наведених вимог позивача, зокрема про стягнення неустойки, відсутні підстави для розірвання договору купівлі-продажу, як способу захисту; в іншому випадку, не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені та неустойки, за умов доведеності позивачем підстав для розірвання договору купівлі-продажу. Крім того, скаржник зазанчив про відстуність правових та фактичних обставин для залучення Сумської обласної прокуратури до участі у даній справі на стороні позивача, що створила для апелянта відчуття нерівності. Також скаржник зазначив, що здійснені ним часткові оплати виключають можливість застосування умов п. 7.3 договору, як підстави для його розірвання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 апеляційну скаргу у справі №920/212/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

30.10.2023 матеріали справи №920/212/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Також не погодившись з рішенням, Управління комунального майна Сумської міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення суду в частині зменшення розміру штрафних санкцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок місцевого суду стосовно зменшення розміру штрафних санкцій є безпідставним, оскільки укладаючи договір купівлі-продажу позивач мав намір отримати прибуток у розмірі ціни продажу об`єкта нерухомості (2 911 000,00 грн), який не отримав. До того ж долучені відповідачем докази часткової оплати в розмірі 820 000,00 грн свідчать, що останній почав здійснювати оплату лише після відкриття провадження у справі, а отже допустив значне прострочення.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 30.10.2023 апеляційну скаргу у справі №920/212/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Флоріс-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 у справі №920/212/23 та призначено судове засідання на 26.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2023 поновлено Управлінню комунального майна Сумської міської ради строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 у справі №920/212/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скарги Управління комунального майна Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 у справі №920/212/23. Зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 у справі №920/212/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Призначено апеляційну скаргу Управління комунального майна Сумської міської ради до спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного підприємства "Флоріс-С" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 у справі №920/212/23 на 26.12.2023.

04.12.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства "Флоріс-С", в якому позивач заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

12.12.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Сумської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства "Флоріс-С", в якому прокурор заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

14.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Управління комунального майна Сумської міської ради, в якому відповідач заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023, у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці та перебування судді Тищенко А.І. у відпустці з 25.12.2023, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/212/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023, справу №920/212/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Кравчук Г.А.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/212/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024, справу №920/212/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційних скарг Приватного підприємства "Флоріс-С" та Управління комунального майна Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 у справі №920/212/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024. Розгляд апеляційних скарг Приватного підприємства "Флоріс-С" та Управління комунального майна Сумської міської ради призначено на 23.04.2024.

У судове засідання 23.04.2024 з`явився прокурор та представники сторін та надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та надані прокурором та сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (п. 2 ч. 6 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру").

Таким чином, наведена вище норма закону передбачає зокрема таку форму представництва прокуратурою в суді як вступ у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

Наявність інтересу держави прокурор обґрунтовує тим, що нежитлове приміщення, яке є предметом договору, є комунальною власністю Сумської міської територіальної громади. Зазначене приміщення будувалось громадою для забезпечення діяльності дитячого закладу охорони здоров`я та забезпечення дитячого населення міста Суми належною медичною допомогою. З 2013 року спірне приміщення було передане в оренду ПП Флоріс-С для здійснення медичної діяльності зі збереженням цільового призначення як медичного закладу і надання допомоги мешканцям Сумської міської громади відповідно до сучасних стандартів в галузі охорони здоров`я. Сумська міська територіальна громада в особі уповноважених органів позбавлена можливості розпорядження майном дитячого закладу охорони здоров`я, а не отримання упродовж тривалого часу коштів за об`єкт приватизації порушує основні принципи приватизації комунального майна, економічні інтереси місцевої громади.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на характер спірних правовідносин, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для вступу прокурора у справу задля захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, доводи відповідача про відсутність правових та фактичних обставин для залучення Сумської обласної прокуратури до участі у даній справі, є безпідставними, оскільки спростовуються наведеними у заяві про вступ у справу на захист інтересів держави в особі позивача обгрунтуваннями прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, що відповідають вимогам ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" та положенням ст. 53 ГПК України.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 17 серпня 2022 року між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та Приватним підприємством "Флоріс-С" укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу № 9, відповідно до умов якого позивач (на підставі рішення Сумської міської ради від 23 грудня 2021 року № 2696-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 24 березня 2021 року № 805-МР "Про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу" (зі змінами) щодо нежитлового приміщення по вул. Івана Сірка, 3 у м. Суми") зобов`язується передати у власність відповідачу нежитлове приміщення площею 484,4 кв. м, що складає 6/100 частки від загальної площі будівель літ. "А-4", літ. "Б-4", літ. "В-1", літ. "В-2" (згідно з технічним паспортом станом на 23.12.2016), яке знаходиться за адресою: місто Суми, вулиця Сірка Івана, 3 на земельній ділянці Сумської міської ради кадастровий номер 5910136300:01:005:0029 і є комунальною власністю територіальної громади міста Суми, а відповідач зобов`язується прийняти вказаний об`єкт приватизації, сплатити його ціну відповідно до умов, що визначені у договорі, та здійснити реєстрацію об`єкта згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1.2. договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому порядку права власності на об`єкт приватизації, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації. Про факт повного розрахунку зазначається в акті передачі, який складається відповідно до розділу 3 договору.

Пунктом 1.3. договору визначено, що згідно з висновком про вартість об`єкта приватизації, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ПП ЕОФ "Апекс", який затверджений наказом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 18.02.2022 № 06.01-10/53, ціна продажу об`єкта приватизації становить 2 911 000 (два мільйони дев`ятсот одинадцять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ.

Згідно з п. 2.2., 2.4. договору покупець зобов`язаний сплатити 2 911 000 (два мільйони дев`ятсот одинадцять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ за придбаний об`єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Плата за об`єкт приватизації вноситься на підставі договору.

Датою оплати сторони вважають дату зарахування коштів у повному обсязі на рахунок, вказаний у п. 2.3. договору.

Договір посвідчений приватним нотаріусом 17 серпня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 2976.

Відповідно до п. 5.1.1. договору покупець зобов`язаний в установлений договором строк сплатити ціну продажу об`єкта приватизації.

За умовами п. 7.1.,7.2., 7.3. договору, у разі порушення покупцем строку оплати за об`єкт приватизації, вказаного у підпункті 2.2. договору, він сплачує пеню з суми недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі несплати коштів за об`єкт приватизації відповідно до умов договору протягом 30 днів з дати укладення договору та його нотаріального посвідчення покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків від ціни продажу об`єкта приватизації.

У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір купівлі-продажу підлягає розірванню.

Відповідно до п. 12.2. договору, у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду, а об`єкт приватизації повернутий до комунальної власності Сумської міської територіальної громади.

Управління комунального майна Сумської міської ради, відповідно до п. 1.6 та 1.10. розділу 1 Положення, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 03.11.2022 № 3176-МР зі змінами згідно з рішенням Сумської міської ради від 11 січня 2023 року № 3396-МР, здійснює управління та розпорядження майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади (далі - майно комунальної власності) у межах, визначених чинним законодавством України, Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління та розпорядження майном комунальної власності, а також є правонаступником Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради по всіх майнових та немайнових правах та обов`язках в частині здійснення повноважень, визначених у пункті 1.11 розділу 1 цього Положення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору щодо сплати коштів за об`єкт приватизації у встановлений договором строк, що є підставою для розірвання договору, а також стягнення з відповідача пені та неустойки.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

За приписами ст. 2 цього Закону, основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Відповідно до частини 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено, що несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо сплати ціни об`єкта приватизації у розмірі 2 911 000,00 грн у встановлений договором строк (до 16.09.2022, з урахуванням дати нотаріального посвідчення договору), що, як правомірно зазначив місцевий суд, є істотним порушенням, оскільки позивач під час укладення договору першочергово розраховував на отримання від покупця у встановлений договором строк оплати у розмірі 2 911 000,00 грн за об`єкт приватизації та є підставою для розірвання договору відповідно до наведених положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та п. 7.3., 12.2. договору.

Щодо здійсненої відповідачем часткової оплати за об`єкт приватизації, то з матеріалів справи слідує, що вона була здійснена після звернення позивача з позовом до суду (всього в сумі 820 000 грн 00 коп. згідно з платіжними інструкціями № 340 від 17.04.2023 на суму 190 000,00 грн, № 469 від 17.04.2023 на суму 110 000,00 грн, № 567 від 15.05.2023 на суму 300 000,00 грн, № 690 від 21.06.2023 на суму 20 000,00 грн, № 906 від 28.08.2023 на суму 200 000,00 грн), відтак не спростовує факту порушення відповідачем умов договору щодо сплати коштів за об`єкт приватизації у встановлений договором строк та не свідчить про належне виконання відповідачем договірних зобов`язань.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині розірвання спірного договору купівлі-продажу.

Щодо тверджень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, стосовно того, що положеннями спірного договору врегульовано умову для розірвання договору, зокрема коли покупець не здійснить оплати вартості об`єкта приватизації, натомість відповідачем до ухвалення рішення місцевим судом було частково здійснено оплату, що виключає можливість застосування приписів п.п. 7.3. договору, як підстави для його розірвання, колегія суддів зазначає наступне.

Як вище зазначено судом, п.п. 2.2. договору визначено, що покупець зобов`язаний сплатити 2 911 000,00 грн за придбаний об`єкт приватизації, протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору.

Датою оплати сторони вважають дату зарахування коштів у повному обсязі на рахунок, вказаний у п.п. 2.3. цього договору (п.п. 2.4. договору).

Таким чином, враховуючи, що на момент ухвалення рішення і через рік після укладення спірного договору, відповідачем не було сплачено повну вартість об`єкта приватизації, тобто не були виконані істотні умови договору та порушені вимоги закону, є законні підстави для розірвання договору в судовому порядку.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду викладеного в постанові від 24.05.2022 у справі №922/399/21, в якому, зокрема, зазначено, що для правильного вирішення спору щодо розірвання договору з наведених підстав судам необхідно перш за все встановити обсяг зобов`язань покупця за договором і строк їх виконання; нездійснення оплати за придбаний об`єкт приватизації у строк, визначений договором, є безумовною підставою для розірвання договору купівлі-продажу.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем його договірних зобов`язань, позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 721 768 грн 51 коп. за період з 17.09.2022 до 16.03.2023, виходячи з несплаченої вартості об`єкта приватизації (2 911 000 грн), а також неустойка в сумі 145 550,00 грн в розмірі 5 відсотків від ціни продажу об`єкта приватизації за несплату коштів за об`єкт приватизації протягом 30 днів з дати укладення договору та його нотаріального посвідчення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.1. договору, у разі порушення покупцем строку оплати за об`єкт приватизації, вказаного в підпункті 2.2. цього договору, він сплачує пеню з суми недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікоої ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок, дійшла висновку про його правильність. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати об`єкта приватизації за договором від 17.08.2022 становить 721 768 грн 51 коп.

Як погоджено сторонами у пункті 7.2. договору, у разі несплатип коштів за об`єкт приватизації відповідно до умов цього договору протягом 30 днів з дати укладення договору та його нотаріального посвідчення покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків від ціни продажу об`єкта приватизації.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Управління комунального майна Сумської міської ради про стягнення з Приватного підприємства Флоріс-С неустойки в розмірі 145 550 грн є обґрунтованими.

При цьому суд першої інстанції, скориставшись наданими йому правами, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, дійшов висновку про зменшення розміру пені до 261 990 грн 00 коп. та неустойки до 29 110 грн 00 коп., що в загальній сумі складає 10 % від вартості об`єкта приватизації.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, де, зокрема, вказано на те, що на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи із принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, у тому числі і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.

Судова колегія зазначає, що зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки стягнення неустойки має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

Крім того, колегія суддів вважає, що зменшення розміру штрафних санкцій не є дискримінаційним по відношенню до позивача, оскільки у даних правовідносинах його інтереси достатньо захищені покладенням на відповідача обов`язку судовим рішенням щодо стягнення 261 990 грн 00 коп. пені та 29 110 грн 00 коп. неустойки, що в загальній сумі складає 10 % від вартості об`єкта приватизації.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та неустойки, що підлягають стягненню з відповідача, що становлять 261 990, 00 грн пені та 29 110, 00 грн неустойки.

Доводи позивача викладені в апеляційній скарзі про безпідставність зменшення місцевим судом розміру штрафних санкцій, є необґрунтованими, оскільки в даному випадку судом першої інстанції реалізовано свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Здійснивши зменшення штрафних санкцій господарським судом також забезпечено баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допущено фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Флоріс-С" та Управління комунального майна Сумської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 05.09.2023 у справі №920/212/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на Приватне підприємство "Флоріс-С" та Управління комунального майна Сумської міської ради.

Матеріали справи №920/212/23 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 03.05.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко