Постанова

від 24.04.2024 по справі 18/257

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Харків Справа № 18/257(917/133/22)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача - Захаров П.В. (у режимі відеоконференції);

від відповідача-1 - Карасенко О.О.;

від відповідача-2 - Каспір О.М. (у режимі відеоконференції);

від третьої особи-1 на стороні відповідача - Плеханов І.О.;

від третьої особи-2 на стороні відповідача - Плеханов І.О.;

арбітражний керуючий Тищенко О.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:

1. Приватного підприємства "Українська сервісна Бурова Компанія-1" (відповідача-1) (вх.135П/3);

2. Акціонерного товариства «Полтава-Банк» (відповідача-2) (вх.207П/3);

на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 (суддя Мацко О.С., повний текст складено 18.12.2023) у справі №18/257(917/133/22)

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія «Букрос», м.Полтава,

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "Українська сервісна Бурова Компанія-1", м.Полтава,

2. Акціонерного товариства «Полтава-Банк», м.Полтава,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , м.Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство «Веселка», м.Краматорськ Донецької області,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аукціонний Центр Плюс», м.Полтава,

3. Науково-технічне товариство з обмеженою відповідальністю «Букрос-Сервіс», м.Полтава,

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Горміт-Тайм», м.Полтава,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності з припиненням речових прав, визнання недійсним іпотечного договору, скасування записів про обтяження майна (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 01.11.2022)

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №18/257 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" (далі - ПАТ БК «Букрос»).

Провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Бурова Компанія "Букрос" (ВАТ БК "Букрос") порушено ухвалою місцевого господарського суду від 18.07.2006 у справі №18/257.

ВАТ БК "Букрос" 16.04.2016 перейменовано у ПАТ БК "Букрос".

Ухвалою суду першої інстанції від 21.11.2017 введено процедуру санації ПАТ "БК "Букрос".

Ухвалою місцевого господарського суду від 18.12.2018 у справі №18/257 призначено керуючим санацією ПАТ БК "Букрос" арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну.

ПАТ БК «Букрос» в особі керуючої санацією Тищенко О.І. звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача-1, Приватного підприємства "Українська сервісна Бурова Компанія-1" (далі - ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1"), та відповідача-2, Акціонерного товариства «Полтава-Банк» (далі - АТ «Полтава-Банк»), за змістом якого (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 05.10.2022, яка прийнята до розгляду ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.11.2022) просить:

1. Витребувати з незаконного володіння ПП "Українська сервісна бурова компанія - 1" (код 36514677) на користь ПАТ БК "Букрос" (код 00143136):

1) об`єкт нерухомого майна за реєстраційним №2622456053080:

профілакторій (загальна площа 1314 кв.м; Літ Б1, Б2, Б3, б4, б5, б6, б7, б8, б9, б10, б11, б12, б13), що розташований за адресою: м.Полтава, вул.Половки, 88/1;

2) об`єкт нерухомого майна за реєстраційним №2622430753080: комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: м.Полтава, вул.Половки, 88А:

- адміністративна будівля Літ А-1, А2, А3, А4, а5, а6, а7, а8, а9, а10, a11, а12, а13, а14, а15, а16, а17, а18, а19, а20, а21 загальною площею 2333,1 кв.м;

- дефектоскопія Літ В-1, в2, в3 загальною площею 267 кв.м;

- трубний цех Літ Г-1, Г2, г3, г4 загальною площею 790,3 кв.м;

- цех РНТ Літ Д-1 загальною площею 729,5 кв.м;

- склад кисневих балонів Літ Е-1, е2 загальною площею 15,4 кв.м;

- електроцех Літ З-1, з2 загальною площею 750,9 кв.м;

- ПРЦ Літ И-1, и2, и3 загальною площею 1136 кв.м;

- турбінний цех Літ К-1, к2 загальною площею 941,9 кв.м;

- насосна Літ Л-1, Л2 загальною площею 47 кв.м;

- столярка Літ М-1, м2 загальною площею 166,3 кв.м;

- ангар Літ О-1 загальною площею 127,5 кв.м;

- ангар Літ П-1 загальною площею 126 кв.м;

- ангар літер Р-1 загальною площею 461 кв.м;

- навіс Літ С загальною площею 86,3 кв.м;

- котельня Літ Т-2, т1 загальною площею 223,9 кв.м;

- прохідна Літ Ф-1, ф2 загальною площею 15,5 кв.м;

- зварювальний цех Літ Х-1, х2, х3 загальною площею 607,7 кв.м;

- склад Літ Ц-1, Ц2, Ц3, ц4, ц5 загальною площею 726,2 кв.м;

- погріб Літ Ч-1, ч2 загальною площею 52,2 кв.м;

- центральний склад Літ Ш-1, Ш2, ш3, ш4, ш5 загальною площею 839,8 кв.м;

- навіс Літ Щ загальною площею 43,7 кв.м;

- склад Літ Ь-1 загальною площею 2,4 кв.м;

- незакінчене будівництво Літ Ю загальною площею 54,6 кв.м;

- насосна Літ Я-1 загальною площею 5,1 кв.м;

- огорожа, 1

- ворота 2, 3, 5-11;

- огорожа, 4;

- крани, 12-22;

-з/д колія, 26, 27,

які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058 площею 5,0664 га (позовна вимога до ПП "Українська сервісна бурова компанія-1").

2. Скасувати державну реєстрацію права власності (№ запису про право власності: 38814916) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" (код 09807595) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101) з одночасним припиненням речових прав ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" на це майно (позовна вимога до ПП "Українська сервісна бурова компанія-1").

3. Скасувати державну реєстрацію права власності (№ запису про право власності: 47596113) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" (код 09807595) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2622456053080) та державну реєстрацію права власності (№ запису про право власності: 47595620) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" (код 09807595) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2622430753080) з одночасним припиненням речових прав ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" на це майно (позовна вимога до ПП "Українська сервісна бурова компанія- 1").

4. Визнати недійсним іпотечний договір (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., укладений між AT "Полтава-банк" (код 09807595) (іпотекодержатель) та ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" (код 36514677) (іпотекодавець) (позовна вимога до ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" та AT "Полтава-Банк").

5. Скасувати запис про обтяження нерухомого майна іпотекою за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про іпотеку: 42846128, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59130287 від 06.07.2021, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В. (позовна вимога до АТ "Полтава-Банк", як особи, в інтересах якої зроблено такі записи, та ПП "Українська сервісна бурова компанія-1").

6. Скасувати записи про обтяження нерухомого майна, про витребування якого просить позивач, іпотекою: за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про іпотеку: 47596191, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64495419 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. та (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про іпотеку: 47595953; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64492166 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. (позовна вимога до AT "Полтава-Банк", як особи в інтересах якої зроблено такі записи, та ПП "Українська сервісна бурова компанія-1").

7. Скасувати запис про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про обтяження 42845675, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59129617 від 07.07.2021, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В. (позовна вимога до AT "Полтава-Банк", як особи в інтересах якої зроблено такий запис, та ПП "Українська сервісна бурова компанія-1").

8. Скасувати записи про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про обтяження 47596163, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64495419 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. та (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про обтяження: 47595897; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64492166 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. (позовна вимога до AT "Полтава-Банк", як особи в інтересах якої зроблено такий запис, та ПП "Українська сервісна бурова компанія - 1").

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22):

1. Позовні вимоги позивача до відповідача-1 - ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" задоволено частково; до відповідача-2 - АТ «Полтава-Банк» задоволено повністю.

1. Витребувано з незаконного володіння ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" на користь ПАТ БК «Букрос»:

1) об`єкт нерухомого майна за реєстраційним №2622456053080: профілакторій (загальна площа 1314кв.м; Літ Б1, Б2, БЗ, б4, б5, б6, б7, б8, б9, б10, б11, б12, б13), що розташований за адресою: м.Полтава, вул.Чумацький Шлях, 88/1;

2) об`єкт нерухомого майна за реєстраційним №2622430753080: комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: м.Полтава, вул.Чумацький Шлях, 88А:

- адміністративна будівля Літ А-1, А2, АЗ, А4, а5, а6, а7, а8, а9, а10, а11, а12, а13, а14, а15, а16, а17, а18, а19, а20, а21 загальною площею 2333,1 кв.м;

- дефектоскопія Літ В-1, в2, в3 загальною площею 267 кв.м;

- трубний цех Літ Г-1, Г2, г3, г4 загальною площею 790,3 кв.м;

- цех РНТ Літ Д-1 загальною площею 729,5 кв.м;

- склад кисневих балонів Літ Е-1, е2 загальною площею 15,4 кв.м;

- електроцех Літ З-1, з2 загальною площею 750,9 кв.м;

- ПРЦ Літ И-1, и2, и3 загальною площею 1136 кв.м;

- турбінний цех Літ К-1, к2 загальною площею 941,9 кв.м;

- насосна Літ Л-1, Л2 загальною площею 47 кв.м;

- столярка Літ М-1, м2 загальною площею 166,3 кв.м;

- ангар Літ О-1 загальною площею 127,5 кв.м;

- ангар Літ П-1 загальною площею 126 кв.м;

- ангар літер Р-1 загальною площею 461 кв.м;

- навіс Літ С загальною площею 86,3 кв.м;

- котельня Літ Т-2, т1 загальною площею 223,9 кв.м;

- прохідна Літ Ф-1, ф2 загальною площею 15,5 кв.м;

- зварювальний цех Літ Х-1, х2, х3 загальною площею 607,7 кв.м;

- склад Літ Ц-1, Ц2, ЦЗ, ц4, ц5 загальною площею 726,2 кв.м;

- погріб Літ Ч-1, ч2 загальною площею 52,2 кв.м;

- центральний склад Літ Ш-1, Ш2, ш3, ш4, ш5 загальною площею 839,8 кв.м;

- навіс Літ Щ загальною площею 43,7 кв.м;

- склад Літ Ь-1 загальною площею 2,4 кв.м;

- незакінчене будівництво Літ Ю загальною площею 54,6 кв.м;

- насосна Літ Я-1 загальною площею 5,1 кв.м;

- огорожа, 1;

- ворота 2, 3, 5-11;

- огорожа, 4;

- крани, 12-22;

- з/д колія, 26, 27,

які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058 площею 5,0664 га.

2. Визнано недійсним іпотечний договір (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., укладений між АТ «Полтава-банк» та ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1".

3. Скасовано запис про обтяження нерухомого майна іпотекою: за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про іпотеку: 42846128, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59130287 від 06.07.2021, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В.

4. Скасовано записи про обтяження нерухомого майна, про витребування якого просить позивач, іпотекою: за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про іпотеку: 47596191, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64495419 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про іпотеку: 47595953; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64492166 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.).

5. Скасовано запис про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про обтяження 42845675, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59129617 від 07.07.2021, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В.

6. Скасовано записи про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про обтяження 47596163, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64495419 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про обтяження: 47595897; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64492166 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.).

7. В іншій частині позовних вимог до відповідача-1 - ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" - відмовлено.

8. Стягнуто з ПАТ БК «Букрос» у дохід Державного бюджету України 399 357,26 грн. судового збору, недоплаченого при поданні даної позовної заяви.

9. Стягнуто з ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" на користь ПАТ БК «Букрос» 441 546,76 грн.

10. Стягнуто з АТ «Полтава-Банк» на користь ПАТ БК «Букрос» 6 202,50 грн. судового збору.

Не погодившись із означеним рішенням, ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить змінити рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ БК «Букрос» до ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" та АТ «Полтава-Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, про визнання недійсним іпотечного договору, скасування записів про обтяження майна.

ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" вважає оскаржуване рішення в частині задоволення позову незаконним та необґрунтованим з наступних підстав:

- у позивача відсутнє право на витребування майна. Хибним є висновок суду першої інстанції про те, що саме позивач був первісним власником нерухомого майна, що є предметом спору. Надані позивачем документи жодним чином не підтверджують виникнення права власності на спірний об`єкт. Позивач підтверджує відсутність державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна в будь-який період. Не була визначена та зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, не був укладений договір оренди на користування земельною ділянкою між позивачем та Полтавською міською радою в будь-який період. У матеріалах справи немає жодного доказу про перебування нерухомого майна у володінні та/або користуванні позивача протягом періоду з 12.07.2013 (дата проведення аукціону з продажу) до 23.11.2018 (момент, з якого позивач стверджує про обізнаність вибуття майна з його володіння);

- Господарський суд Полтавської області помилково погодився з позивачем у тому, що спірний об`єкт нерухомого майна вибув з його володіння поза його волею. Факт проведення аукціону, вибуття майна з володіння позивача за його волею та отримання коштів за продане майно встановлено постановою Полтавського апеляційного суду від 15.10.2020 у справі №554/10688/16-ц. На підтвердження вказаних обставин матеріали справи також містять договори (біржові контракти) купівлі-продажу майна ВАТ БК «Букрос» на аукціоні від 16.07.2013, акт приймання-передачі від 16.07.2013 та прибуткові касові ордері №19 від 16.07.2023, №20 від 16.07.2013, №21 від 16.07.2023, №23 від 16.07.2023, №24 від 18.07.2013, №26 від 19.07.2013, засвідчені відбитками печаток, де зазначено найменування установи ПАТ БК «Букрос» та ідентифікаційний код 00143136;

- ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" є добросовісним набувачем права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2020, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопостач 11» (далі - ТОВ «Енергопостач 11»). На момент укладення договору згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомості було зареєстроване за продавцем - ТОВ «Енергопостач 11», відомості про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяження були відсутніми. На момент укладення договору ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" не знало і не могло знати про майнові претензії ПАТ БК «Букрос»;

- хибними є висновки місцевого господарського суду про те, що сторони за договором купівлі-продажу від 23.10.2020 є пов`язаними особами;

- суд першої інстанції безпідставно прийняв у якості допустимого доказу матеріали кримінального провадження №12016170020002255 від 09.06.2016 за фактами розтрати майна ПАТ БК «Букрос», зловживання своїми повноваженнями арбітражним керуючим зазначеного суб`єкту господарської діяльності за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.191, ч.1 ст.365-2, ч.1 ст.388 Кримінального кодексу України;

- Господарським судом Полтавської області порушено норми процесуального права, оскільки досліджувалися докази (договір купівлі-продажу від 27.02.2018, договір купівлі-продажу від 23.10.2020, іпотечний договір від 06.07.2021) без належного засвідчення наданих копій та без дослідження оригіналів;

- про порушення своїх прав позивачу було відомо з дати проведення аукціонів з продажу нерухомого майна банкрута 12.07.2013 та в подальшому отримання грошових коштів за продані об`єкти нерухомості. Позивачем не наведені поважні причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права; не вказані обставини, які об`єктивно перешкоджали звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності; не надано суду доказів, що підтверджують існування обставин, які об`єктивно перешкоджали звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності. За відсутності будь-якої з наведених умов, суд не мав права визнавати існування поважних причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв`язку з цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги;

- станом на день укладення іпотечного договору 06.07.2021 право власності ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" на предмет іпотеки належним чином було підтверджено, що зазначено в тексті іпотечного договору від 06.07.2021, та підтверджується матеріалами справи. Іпотечний договір від 06.07.2021 відповідає вимогам чинного законодавства та не має ознак недійсності чи нікчемності. Господарським судом Полтавської області при постановленні оскаржуваного рішення не обґрунтовано належним чином підстав для визнання іпотечного договору недійсним;

- суд першої інстанції встановивши, що позовна заява ПАТ БК «Букрос» не відповідає вимогам процесуального законодавства, не дивлячись на відсутність сплати судового збору в належному розмірі, розглянув справу.

Апеляційна скарга ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1", разом з іншим, містить клопотання про поновлення строку для надання доказів та долучення їх до матеріалів справи (лист ТОВ «Енергопостач 11» №2602 від 26.02.2021; договір оренди землі від 19.03.2021; висновок про оцінку нерухомого майна станом на 19.09.2022).

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 19.03.2024 о 09:30год.

У зв`язку із відпусткою судді-члена колегії Істоміної О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.02.2024, за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2024 апеляційна скарга ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22), АТ «Полтава-Банк» також звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить:

- рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) скасувати в частині (з урахуванням уточнення вимог за змістом заяви про усунення недоліків апеляційної скарги):

визнання недійсним іпотечного договору (реєстровий №1185), посвідченого 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., укладеного між АТ «Полтава-банк» та ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1";

скасування запису про обтяження нерухомого майна іпотекою: за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про іпотеку: 42846128, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59130287 від 06.07.2021, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В.;

скасування запису про обтяження нерухомого майна, про витребування якого просить позивач, іпотекою: за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про іпотеку: 47596191, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64495419 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про іпотеку: 47595953; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64492166 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.);

скасування запису про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1454307153101, номер запису про обтяження 42845675, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59129617 від 07.07.2021, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набока Ю.В.;

скасування запису про обтяження: заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (реєстровий №1185), посвідчений 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622456053080, номер запису про обтяження 47596163, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64495419 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2622430753080, номер запису про обтяження: 47595897; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №64492166 від 15.08.2022, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.)

та ухвалити нове рішення у справі №18/257(917/133/22) у скасованій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому АТ «Полтава-Банк» зазначає, що при визнанні недійсним іпотечного договору (реєстровий №1185) з підстав того, що іпотекодавець (відповідач-1) права власності на нерухоме майно, що є предметом оспорюваного договору іпотеки, не набув, судом не було належним чином досліджено та перевірено у межах справи:

- коли та на підставі яких документів позивач набув право власності на спірне майно (відсутні належні докази існування права власності позивача на спірне майно; з матеріалів справи не вбачається дати набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно);

- добросовісність набуття права власності останнього набувача майна. Позивач не посилається та не доводить існування будь-яких обставин на підтвердження недобросовісності відповідача-1 при придбанні майна, що є предметом спору; позивач не надав доказів того, що відповідач-1 знав чи міг знати станом на момент укладення договору купівлі-продажу майна (23.10.2020) про наявність арештів на майно або про наявність прав третіх осіб на спірне майно; на момент придбання спірного нерухомого майна право власності на нього було зареєстроване за ТОВ «Енергопостач 11», відомостей про права позивача на це майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було, з огляду на що відповідач-1 добросовісно покладався на відомості у реєстрі станом на момент придбання нерухомого майна;

- факт того, що у позивача була воля та вільне волевиявлення на вибуття майна у 2013 році при отриманні грошових коштів від ПАТ «Веселка» внаслідок продажу майна на аукціоні. Наявність у діях власника волі на передачу майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Наявні в матеріалах справи копії квитанції до прибуткового касового ордеру є належними доказами отримання позивачем грошових коштів за спірне нерухоме майно та свідчать про проявлення волі позивача на вибуття з його володіння спірного майна;

- недобросовісність поведінки позивача, що полягала у тому, що спочатку позивач проявляє волю на вибуття з володіння спірного майна, що проявилося ззовні отриманням грошових коштів від ПАТ «Веселка» за спірне нерухоме майно, а через майже десять років намагається скористатися правом витребувати майно із володіння останнього набувача, користуючись порушеннями, що були допущені в межах судової справи №554/10688/16-ц;

- відсутність інших доказів, визначених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), на підтвердження обставин, викладених у матеріалах кримінального провадження №12016170020002255, а відтак неналежність доказів - матеріалів кримінального провадження. Позивачем до матеріалів справи не надано жодної заяви свідка, як і не було заявлено про виклик та допит свідків, з огляду на що протоколи допиту свідків у межах кримінального провадження №12016170020002255 від 09.06.2016 не можуть бути належними доказами під час розгляду господарської справи №18/257(917/133/22);

- неспростування позивачем обставин, встановлених при прийнятті остаточних рішень у справі №554/10688/16-ц. У справі №554/10688/16-ц встановлені факти, які мають преюдиційне значення для розглядуваної справи та підтверджують факт вибуття спірного майна від позивача за відплатним договором за його волею, у той час як позивачем не надано доказів на спростування означених фактів, доказів касаційного оскарження судових рішень;

- сплив позовної давності щодо вимоги позивача про витребування майна із незаконного володіння. Судом неправильно визначено дату, з якої має вестися відлік позовної давності. З урахуванням того, що фактично воля позивача на вибуття нерухомого майна та факт його обізнаності про вибуття майна пов`язується з фактом отримання коштів за це майно, строк позовної давності для вимог про витребування спірного майна слід обчислювати з 19.07.2013 (дата отримання останньої частини оплати від ПАТ «Веселка»).

На переконання відповідача-2, вимоги про скасування записів про іпотеку та про обтяження (заборону), які мають похідний характер, не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для задоволення основної позовної вимоги про витребування нерухомого майна.

Апеляційна скарга АТ «Полтава-Банк», разом з іншим, містить клопотання про поновлення строку та долучення до матеріалів справи додаткових доказів (витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Енергопостач 11» станом на 27.02.2018 та станом на 23.10.2020, щодо ТОВ «Аукціонний Центр Плюс» станом на 27.02.2018 та станом на 23.10.2020, а також щодо ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" станом на 23.10.2020), оскільки вони, за твердженнями скаржника, мають важливе значення для правильного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції. На переконання відповідача-2, означені витяги свідчать про те, що ТОВ «Аукціонний центр Плюс» та ТОВ «Енергопостач 11», а також ТОВ «Енергопостач 11» та ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" не є пов`язаними між собою юридичними особами.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2024 апеляційна скарга АТ «Полтава-Банк» передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.

У зв`язку із перебування у відпустці судді-члена колегії Істоміної О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.02.2024, за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2024 апеляційна скарга АТ «Полтава-Банк» передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Полтава-Банк» на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22). Об`єднано апеляційну скаргу ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" (вх.135П/3) та апеляційну скаргу АТ «Полтава-Банк» (вх.207П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду. Призначено розгляд означених апеляційних скарг на 19.03.2024 о 09:30год.

Учасники справи правом, наданим ст.263 ГПК України не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали.

У судовому засіданні 19.03.2024, заслухавши пояснення представника третіх осіб-1, 2 на стороні відповідачів, представника ПАТ БК «Букрос», арбітражного керуючого Тищенко О.І. та третьої особи на стороні позивача - Кулій В.М., з метою дотримання принципу змагальності, задовольняючи частково клопотання ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" про відкладення розгляду справи, а також з огляду на необхідність повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 23.04.2024 об 11:30 год.

Через підсистему «Електронний суд» 02.04.2024 від арбітражного керуючого Тищенко О.І. надійшло клопотання про долучення до справи документів - ухвали Київського районного суду м.Полтави від 26.03.2024 у справі №552/4674/21.

На поштову адресу суду 16.04.2024 від ОСОБА_1 отримано інформаційний лист, за змістом якого заявник зауважує наступне. Адвокат Плеханов І.О. зазначає, що не ліквідатор, а голова правління боржника(позивача у цій справі) подав заяву на торги. У спростування означених доводів ОСОБА_1 надає витяг зі статуту ВАТ БК «Букрос», який діяв у 2013 році. За твердженнями заявника, зі статуту видно, що без погодження спостережної ради голова правління не мав права заключати такої угоди. Крім того заявником до листа додано копії ухвал Київського районного суду м.Полтави у справі №552/4674/21.

Судова колегія враховуючи, що судове провадження за позовом боржника є складовою частиною у справі про його банкрутство, Статут боржника не є новим документом у розумінні вимог ст. 269 ГПК України; ухвали Київського районного суду м.Полтави у справі №552/4674/21є загальнодоступними, тому їх долучення не порушує вказану норму процесуального закону.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпоряджень керівника апарату суду від 17.04.2024, згідно з протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2024 для розгляду апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

У судовому засіданні 23.04.2024, за участі представника ПАТ БК «Букрос» та арбітражного керуючого Тищенко О.І., з огляду на необхідність повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 24.04.2024 об 11:30год.

У судовому засіданні 24.04.2024 представники відповідача-1, 2 та третіх осіб-1, 2 на стороні відповідачів підтримали вимоги розглядуваних апеляційних скарг. Представник ПАТ БК «Букрос» - Захаров П.В. та арбітражний керуючий Тищенко О.І. проти задоволення вимог апеляційних скарг заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Третя особа на стороні позивача Кулій В.М., Науково-технічне товариство з обмеженою відповідальністю «Букрос-Сервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Горміт-Тайм» явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Згідно з положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, з огляду на необхідність дотримання розумного строку судового провадження, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Щодо заявлених за змістом апеляційних скарг клопотань ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" та АТ «Полтава-Банк» про поновлення строку для надання доказів та долучення їх до матеріалів справи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз ст.80 ГПК України (подання доказів) та ст.269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. У свою чергу, на відповідача покладено обов`язок подати суду докази разом із поданням відзиву.

Оскільки відповідачами не доведено та за змістом апеляційних скарг не зазначено про неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідачів, відсутні підстави для прийняття судом апеляційної інстанції наданих відповідачами документів як додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивачем на підтвердження права власності на спірне нерухоме майно долучено до матеріалів справи наступні документи: Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області №8-АТ від 23.01.1995; Наказ Державного комітету України по нафті і газу №21 від 21.01.1994; Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області №272-АТ від 05.06.1998 «Про завершення приватизації акціонерного товариства бурова компанія «Букрос»; Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу за станом на 01.12.1993 Полтавського державного управління бурових робіт; Інвентаризаційна відомість об`єктів, які не увійшли до статутного фонду ВАТ БК "Букрос", на 01.12.1993; План розміщення акцій відкритого акціонерного товариства, яке створено шляхом корпоратизації.

Як установлено судом першої інстанції та не спростовано учасниками справи, ПАТ БК «Букрос» є правонастуником ВАТ БК "Букрос", яке було створене внаслідок корпоратизації Полтавського державного управління бурових робіт. Цілісний майновий комплекс Полтавського державного управління бурових робіт увійшов до складу статутного фонду ВАТ БК "Букрос".

З аналізу наданих позивачем документів убачається, що саме позивач був первісним власником спірного нерухомого майна.

До матеріалів справи долучено копію протоколу Філії 17 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." №171053-5 щодо проведення 12.07.2013 аукціону з реалізації нерухомого майна, що є власністю ВАТ БК «Букрос», а саме: Адміністративна будівля літер А-1-2 площею 2328,4 кв.м; профілакторій літ літер Б-1-2 площею 1314,0 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 267,0 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 787,4 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 743,6 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 15,4 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 229,6 кв.м; електроцех літер З-1 площею 750,9 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1136,0 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 941,9 кв.м; насосна літер Л-1 площею 47,0 кв.м; столярка літер М-1 площею 166,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 182,2 кв.м; ангар літер О-1 площею 127,5 кв.м; ангар літер П-1 площею 126,0 кв.м; ангар літер Р-1 площею 459,7 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 223,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 788,1 кв.м; насосна літер Я-1 площею 5,1 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 17,3 кв.м; склад літер Ц-1 площею 726,2 кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 52,2 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 607,9 кв.м; склад літер Ь-1 площею 2,4 кв.м; №1 - огорожа з/б; №4 - огорожа цегляна; №1-11 - ворота металеві; №12-22 - крани; №26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою: м.Полтава, вул.Половка, 88/1, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058.

У якості власника майна (лоту) зазначено ВАТ БК «Букрос» в особі повноважного представника Петренко І. (довіреність від 02.07.2013). Вартість придбання лоту 1 050 000,00 грн.

Матеріали справи також містять копію договору (біржового контракту) купівлі-продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" на аукціоні від 16.07.2013, укладеного між ВАТ БК «Букрос» (продавець) та ПАТ «Веселка» (покупець) стосовно спірного нерухомого майна. Відповідно до розділу 1 договору (біржового контракту) його метою є оформлення результатів продажу майна ВАТ БК "Букрос" на аукціоні, який відбувався 12.07.2013.

До матеріалів справи також надано акт прийому-передачі майна від 16.07.2013, відповідно до якого продавець - ВАТ БК "Букрос" передає, а покупець - ПАТ "Веселка" приймає у власність відповідно до умов договору від 16.07.2013 об`єкти нерухомого майна за адресою: м.Полтава, вул.Половка, 88/1 (спірне нерухоме майно). Претензій до кількості та якості майна покупець не має.

До матеріалів справи додано копії квитанцій до прибуткового касового ордеру, згідно з якими ПАТ БК "Букрос" прийнято від ПАТ "Веселка" грошові кошти, а саме: №23 від 17.07.2013 на суму 300 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-5 від 12.07.2013); №24 від 18.07.2013 на суму 300 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-5 від 12.07.2013); №26 від 19.07.2013 на суму 450 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-5 від 12.07.2013).

Матеріали справи не містять доказів реєстрації за ПАТ "Веселка" права власності на спірне майно.

24.04.2016 між ПАТ "Веселка" (продавець) та ТОВ "Аукціонний центр плюс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкти нерухомості (зокрема, спірні об`єкти нерухомості), детальна характеристика яких установлена у специфікації - додаток №1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі майнових права на об`єкти нерухомості та саме нерухоме майно від 28.04.2016.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017 у справі №554/10688/16-ц визнано та затверджено мирову угоду, укладену між сторонами у справі - ТОВ "Аукціонний центр плюс" та ОСОБА_2 , на наступних умовах:

за ТОВ "Аукціонний центр плюс" визнається право власності на нерухоме майно, а саме:

- комплекс будівель та споруд, який складається з Адміністративна будівля літер А-1-2 площею 1493,7 кв.м; профілакторій літ літер Б-1-2 площею 850,7 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 213,8 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 609,8 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 742,9 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 27,1 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 259,2 кв.м; електроцех літер З-1 площею 648,5 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1126,8 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 920,2 кв.м; насосна літер Л-1 площею 56,6 кв.м; столярка літер М-1 площею 193,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 213,8 кв.м; ангар літер О-1 площею 195,7 кв.м; ангар літер П-1 площею 135,2 кв.м; ангар літер Р-1 площею 462,3 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 184,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 1022,5 кв.м; насосна літер Я-1 площею 6,2 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 23,7 кв.м ; склад літер Ц-1 площею 1258,8кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 70,9 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 621,6 кв.м; склад літер Ь-1 площею 4,8кв.м; №1 - огорожа з/б; №4 - огорожа цегляна; №1-11 - ворота металеві; №12-22 - крани; №26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою - м.Полтава, вул.Половка, 88/1, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058;

- квартира №193 загальною площею 67 кв.м, у т.ч. житловою 39,1 кв.м, яка складається з кімнати площею 16,7 кв.м, кімнати площею 12,3 кв.м, кімнати площею 10,1 кв.м, коридору площею 10,6 кв.м, вбудованої шафи площею 1,2 кв.м, вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної площею 2,7 кв.м, лоджії площею 3,1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- квартира №195 загальною площею 65,6 кв.м, у т.ч. житловою 39,6 кв.м, яка складається з: кімнати площею 11,7 кв.м, кімнати площею 10,7 кв.м, кімнати площею 17,2 кв.м, коридору площею 10,1 кв.м, кухні площею 8,9 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, вбиральні площею 1,3 кв.м, ванної площею 2,8 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, балкону площею 1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- квартира №205 загальною площею 36,6 кв.м, у т.ч. житловою 18,7 кв.м, яка складається з: кімнати площею 18,7 кв.м, коридору площею 4,5 кв.м, кладової площею 1,4 кв.м, санвузла площею 3,4 кв.м, кухні площею 7,4 кв.м, балкону площею 1 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63;

- ТОВ «Аукціонний центр плюс» відмовляється від будь-яких претензій до ОСОБА_2 у зв`язку із невиконанням останньою умов договору про надання юридичних послуг; права та обов`язки за договором, укладеним між ТОВ «Аукціонний центр плюс» та ОСОБА_2 16.05.2016 про надання послуг, припиняються.

Право власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, який складається з Адміністративна будівля літер А-1-2 площею 1493,7 кв.м; профілакторій літ літер Б-1-2 площею 850,7 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 213,8 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 609,8 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 742,9 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 27,1 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 259,2 кв.м; електроцех літер З-1 площею 648,5 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1126,8 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 920,2 кв.м; насосна літер Л-1 площею 56,6 кв.м; столярка літер М-1 площею 193,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 213,8 кв.м; ангар літер О-1 площею 195,7 кв.м; ангар літер П-1 площею 135,2 кв.м; ангар літер Р-1 площею 462,3 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 184,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 1022,5 кв.м; насосна літер Я-1 площею 6,2 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 23,7 кв.м; склад літер Ц-1 площею 1258,8 кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 70,9 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 621,6 кв.м; склад літер Ь-1 площею 4,8 кв.м; №1 - огорожа з/б; №4 - огорожа цегляна; №1-11 - ворота металеві; №12-22 - крани; №26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою - м.Полтава, вул.Половка, 88/1, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058; квартира №193 загальною площею 67 кв.м, у т.ч. житловою 39,1 кв.м, яка складається з кімнати площею 16,7 кв.м, кімнати площею 12,3 кв.м, кімнати площею 10,1 кв.м, коридору площею 10,6 кв.м, вбудованої шафи площею 1,2 кв.м, вбудованої шафи площею 0,4 кв.м, кухні площею 7,8 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної площею 2,7 кв.м, лоджії площею 3,1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартира №195 загальною площею 65,6 кв.м, у т.ч. житловою 39,6 кв.м, яка складається з: кімнати площею 11,7 кв.м, кімнати площею 10,7 кв.м, кімнати площею 17,2 кв.м, коридору площею 10,1 кв.м, кухні площею 8,9 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, вбиральні площею 1,3 кв.м, ванної площею 2,8 кв.м, вбудованої шафи площею 0,5 кв.м, балкону площею 1 кв.м, балкону площею 0,9 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63; квартира №205 загальною площею 36,6 кв.м, у т.ч. житловою 18,7 кв.м, яка складається з: кімнати площею 18,7 кв.м, коридору площею 4,5 кв.м, кладової площею 1,4 кв.м, санвузла площею 3,4 кв.м, кухні площею 7,4 кв.м, балкону площею 1 кв.м, що знаходиться за адресою - м.Полтава, вул.Героїв АТО, 63, підлягає державній реєстрації.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "Аукціонний центр плюс" було зареєстровано 26.12.2017 (відомості внесено до реєстру 29.12.2017) на підставі рішення суду, серія та номер: б/н, виданий 23.02.2017, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19.01.2018 виправлено в ухвалі Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017 по справі №554/10688/16-ц допущену описку щодо опису (площі нерухомого майна) та зазначено: «комплекс будівель та споруд, який складається з Адміністративна будівля літер А-1-2 площею 2328,4 кв.м; профілакторій літ літер Б-1-2 площею 1314,0 кв.м; дефектоскопія літер В-1 площею 267,0 кв.м; трубний цех літер Г-1-3 площею 787,4 кв.м; цех РНТ літер Д-1 площею 743,6 кв.м; склад кисневих балонів літер Е-1 площею 15,4 кв.м; цех ПВО літер Ж-1 площею 229,6 кв.м; електроцех літер З-1 площею 750,9 кв.м; ПРЦ літер И-1 площею 1136,0 кв.м; турбінний цех літер К-1 площею 941,9 кв.м; насосна літер Л-1 площею 47,0 кв.м; столярка літер М-1 площею 166,3 кв.м; будинок связистів літер Н-1 площею 182,2 кв.м; ангар літер О-1 площею 127,5 кв.м; ангар літер П-1 площею 126,0 кв.м; ангар літер Р-1 площею 459,7 кв.м; навіс літер С площею 86,3 кв.м; котельня літер Т-2 площею 223,9 кв.м; навіс літер Щ площею 43,7 кв.м; центральний склад літер Ш-1-2 площею 788,1 кв.м; насосна літер Я-1 площею 5,1 кв.м; прохідна літер Ф-1 площею 17,3 кв.м; склад літер Ц-1 площею 726,2 кв.м; незакінчене будівництво літер Ю площею 54,6 кв.м; погріб літер Ч-1 площею 52,2 кв.м; зварювальний цех літер Х-1, площею 607,9 кв.м; склад літер Ь-1 площею 2,4 кв.м; №1 - огорожа з/б; № 4 - огорожа цегляна; №1-11 - ворота металеві; №12-22 - крани; №26, 27 - з/д колія, що знаходяться за адресою - м.Полтава, вул.Половка, 88/1, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 5310136400:13:002:0058.».

26.02.2018 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно були внесені зміни до характеристик об`єкту на підставі ухвали від 19.01.2018.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.02.2018 у справі №554/10688/16-ц роз`яснено, що у зв`язку із визнанням за ТОВ "Аукціонний центр плюс" права власності на нерухоме майно - квартири №№193 , 195 , 205 за адресою: Полтавська обл., м.Полтава, вул.Героїв АТО (Красіна), буд.63 органи державної реєстрації, приватні та державні нотаріуси, інші акредитовані особи повинні внести відмітки про припинення (скасування та погашення) записів про обтяження арешти нерухомого майна шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна (згідно з переліком).

27.02.2018 між ТОВ "Енергопостач 11" (нині - ТОВ "Горміт Тайм") як покупцем та ТОВ "Аукціонний центр плюс" як продавцем укладено договір купівлі-продажу №702, за умовами пункту 1 якого ТОВ "Аукціонний центр плюс" передає у власність ТОВ "Енергопостач 11" комплекс будівель та споруд, що знаходиться у місті Полтаві по вул.Половки №88/1, а ТОВ "Енергопостач 11" приймає та сплачує за нього обумовлену грошову суму.

У п.2 договору зазначено, що комплекс будівель та споруд належить продавцю на праві особистої приватної власності на підставі ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017, ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 19.01.2018, право власності на який зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №115393228 від 26.02.2018, номер запису про право власності 24253336, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1454307153101.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018 у справі №554/10688/16-ц ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017, від 19.01.2018 та від 26.02.2018 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

23.10.2020 між ТОВ "Енергопостач" (нині - ТОВ "Горміт Тайм"; продавець) та ПП "Українська сервісна бурова компанія -1" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №801, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність комплекс будівель та споруд (спірне нерухоме майно), що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Половки, 88/1, розташований на земельній ділянці Державної власності площею 5,0664 га, кадастровий номер: 5310136400:13:002:0058, наданої для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. У п.1 означеного договору зазначено, що комплекс будівель та споруд належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л., 27.02.2018 за реєстровим №702.

06.07.2021 між АТ «Полтава-Банк» (іпотекодержатель) та ПП "Українська сервісна бурова компанія -1" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, за умовами п.1.1 якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору (кредитна лінія) №5017 від 06.07.2021, зі всіма змінами та доповненнями (додатковими угодами), які укладені та будуть укладені (кредитний договір), укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем певних його умов та положень надає іпотекодавцю кредит у вигляді відновлюваної (револьверної) кредитної лінії у сумі 40 000 000,00 грн., на визначених кредитним договором умовах строком користування до 06.07.2024 (включно) з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у Кредитному договорі зобов`язань (основного зобов`язання) позичальника, є комплекс будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Половки, буд.88/1 (спірне нерухоме майно).

На переконання позивача, оскільки спірне майно вибуло з володіння ПАТ БК "Букрос" на підставі судового рішення, яке було згодом скасоване (справа №554/10688/16-ц), спірне нерухоме майно вибуло з його володіння поза його волею, а тому позивач на підставі ст.ст.387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) наділений правом витребувати таке майно у будь-якого набувача незалежно від того, чи він є добросовісним (у розглядуваному випадку останнього набувача - ПП "Українська сервісна бурова компанія -1"). При цьому записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" на об`єкт нерухомого майна підлягають скасуванню.

Також, посилаючись на передачу нерухомого майна в іпотеку АТ "Полтава -Банк", позивач просить визнати недійсним договір іпотеки від 06.07.2021 та скасувати записи про обтяження майна.

Судова колегія враховує наступне.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ч.2).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 388 ЦК України.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ч.1 ст.330 ЦК України).

Правила ч.1 ст.388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, а також у постановах Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №910/18506/20 (910/2564/22), від 17.01.2024 у справі №910/16140/21.

Аналізуючи обставини розглядуваної справи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як наголошують відповідачі - ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1", АТ «Полтава-Банк» та треті особи-1, 2 на стороні відповідачів - ПАТ "Веселка", ТОВ "Аукціонний Центр Плюс", 12.07.2013 проведено чотири аукціони з продажу нерухомого майна ВАТ БК "Букрос", зокрема спірного нерухомого майна, переможцем яких стало ПАТ "Веселка".

ПАТ БК «Букрос» та третя особа на стороні позивача факт проведення означених аукціонів заперечують, вважають документи щодо їх проведення сфальсифікованими. З посиланням на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016170020002255 від 06.09.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.191, ч.1 ст.365-2, ч.1 ст.388 Кримінального кодексу України, ПАТ БК «Букрос» та ОСОБА_1 стверджують, що невстановлені особи виготовили підроблені документи щодо придбання 12.07.2013 на аукціонах нерухомого майна (зокрема, спірного), належного на праві власності позивачу. У подальшому ці документи були використані для легалізації за ТОВ "Аукціонний центр плюс" права власності на спірний комплекс будівель та споруд.

У контексті приписів ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як установлено судом апеляційної інстанції та зазначалось відповідачами за змістом апеляційних скарг, у матеріалах справи відсутні докази щодо встановлення винних осіб у кримінальному провадженні №12016170020002255 від 06.09.2016 та притягнення цих осіб до відповідальності, відсутній обвинувальний вирок суду. Враховуючи означене, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні не можуть бути покладені в основу рішення суду.

До матеріалів справи долучено копію протоколу від 12.07.2017 Філії 17 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." №171053-5 проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, що є власністю ВАТ «БК «Букрос». Предмет аукціону (назва лоту) відповідає переліку спірного нерухомого майна.

Відповідачі та треті особи-1, 2 на стороні відповідачів наполягають на тому, що договір (біржовий контракт) купівлі-продажу спірного нерухомого майна на вказаному аукціоні був укладений та зареєстрований на товарній біржі Філії 17 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про товарну біржу» (у редакції станом на дату проведення аукціонів) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що Приватне підприємство "НИВА-В.Ш." станом на момент проведення аукціонів, зокрема щодо спірного нерухомого майна, було товарною біржею. З інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається, що Приватне підприємство "НИВА-В.Ш." (код ЄДРПОУ 33668915) було товарною біржею.

До матеріалів справи додано договір (біржовий контракт) купівлі-продажу майна Відкритого акціонерного товариства «Бурова компанія «Букрос» на аукціоні від 16.07.2013, укладений між ВАТ БК «Букрос» (продавець) та ПАТ «Веселка» (покупець), за умовами розділу 1 якого метою договору є оформлення результатів продажу майна ВАТ БК «Букрос» на аукціоні, який відбувся 12.07.2013.

Предметом договору є передача продавцем у власність покупцеві майна у порядку та на умовах, передбачених договором, а саме нерухомого майна за адресою: м.Полтава, вул.Половка, 88/1. Опис нерухомого майна викладено в п.2.1 біржового контракту.

Відповідно до пункту 2.2 біржового контракту продавець зобов`язується передати у власність покупця нерухоме майно, вказане в п.2.1 договору, а покупець зобов`язується прийняти вказане нерухоме майно та сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Пунктом 2.3 біржового контракту передбачено, що право власності на нерухоме майно переходить до покупця після державної реєстрації права власності на нього за покупцем та підписання сторонами акту приймання-передачі нерухомого майна.

За умовами п.3.2.1 біржового контракту кошти в розмірі 1 050 000,00 грн. перераховуються переможцем аукціону продавцю на розрахунковий рахунок згідно протоколу торгів.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

У свою чергу, до матеріалів справи не додано доказів того, що ВАТ БК "Букрос" та ПАТ "Веселка" були членами товарної (або іншої) біржі станом на момент проведення аукціонів та укладення біржового контракту щодо спірного нерухомого майна.

За таких обставин спірний біржовий контракт не є біржовою операцією відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» (у редакції станом на дату укладення біржової угоди).

У контексті приписів ст.15 Закону України «Про товарну біржу» не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Нерухоме майно, яке було предметом аукціону, визначене індивідуальними ознаками і, відповідно, не могло бути реалізоване на товарній біржі.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що біржовий контракт з боку продавця - ВАТ БК «Букрос» підписаний, як убачається зі змісту контракту, представником - І.Петренко, який діє на підставі довіреності, виданої ВАТ БК «Букрос» на його ім`я 02.07.2013.

Матеріали справи не містять вказаної довіреності, сторони не додавали її до справи.

В судовому засіданні 24.04.2024 представники позивача та третіх осіб підтвердили на стороні відповідачів, що до матеріалів справи не додано вказаної довіреності, але є на неї посилання в протоколі аукціону.

Відсутні, також, будь-які дані про особу, яка надала І.Петренко довіреність на підписання контракту з боку позивача, як і відомості про особу громадянина І.Петренко.

Судова колегія звертає увагу на те, що на час укладення біржового контракту позивач - боржник за процедурою банкрутства, знаходився в процедурі розпорядження майном. Вказана процедура не передбачає реалізацію нерухомого майна боржника. Розпорядник майна не наділений правом розпоряджатися майном боржника. Керівник або органи управління боржника, виключно за погодженням із розпорядником майна, укладають договори щодо відчуження нерухомого майна боржника.

Обставини справи не свідчать і сторони не повідомляють про те, що керівні органи боржника мали намір продати спірне нерухоме майно, прийняли про це рішення і одержали на це згоду розпорядника майна. Крім того згідно з п.п.5.1, 8.3.4 Статуту підприємства боржника керівним органом товариства є спостережна рада, яка затверджує угоди, що перевищують статутний фонд товариства (119 646,5 грн). Обставини справи не свідчать і сторони не повідомляють про наявність рішення спостережної ради боржника на відчуження спірного нерухомого майна. Навпаки, керуючий санацією, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 та представник позивача зазначали про відсутність таких обставин.

За умовами п.2.3 біржового контракту право власності на нерухоме майно переходить до покупця після державної реєстрації права власності на нього за покупцем.

Водночас, як убачається з матеріалів справи та не спростовано учасниками справи, у порушення п.2.3 біржового контракту, покупець ПАТ «Веселка» не здійснило державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на дату укладення біржового контракту) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, оскільки право власності переходить з моменту державної реєстрації, то не відбулось переходу права власності на спірне нерухоме майно від ВАТ БК «Букрос» до ПАТ «Веселка» за біржовим контрактом.

З посиланням на положення ст.15 Закону України «Про товарну біржу» треті особи-1, 2 на стороні відповідачів наголошують на тому, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, а угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

До матеріалів справи долучено довідку Філії 17 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» №198-17-09/2013 від 17.07.2013, за змістом якої повідомлено, що відповідно до Закону України «Про товарну біржу» ПП «НИВА-В.Ш.» здійснено реєстрацію угод, проведених за правилами біржової торгівлі, укладених між ВАТ БК «Букрос» та ПАТ «Веселка» за наслідками проведених біржових торгів, зокрема договір (біржовий контракт) від 16.07.2013, перелік майна - нерухоме майно за адресою: м.Полтава, вул.Половка, 88/1, дата реєстрації 16.07.2013, № реєстрації 171053-5.

Водночас, Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст.209 ЦК України (у редакції станом на дату укладення біржового контракту) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ч.1).

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Статтею 657 ЦК України врегульовано, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 1 ст.220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З аналізу означених положень ЦК України вбачається, що договори купівлі-продажу нерухомого майна, що укладалися з 01.01.2004 в письмовій формі підлягали нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Виключень з цього правила, зокрема для угод, зареєстрованих на біржі, положення ЦК України не містять.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Крім того відповідно до положень ст.50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції станом на дату проведення аукціону) продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (ч.1). Обов`язковими умовами договору купівлі-продажу майна є: відомості про майно, його склад, характеристика; ціна продажу майна; порядок і строк передачі майна покупцю; відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна; інші умови, передбачені законодавством України (ч.2). Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню (ч.4).

Отже, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що біржовий контракт не був посвідчений нотаріально (означена обставина учасниками справи не спростовувалася), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що біржовий контракт у силу приписів ч.1 ст.220 ЦК України є нікчемним. Для визнання правочину нікчемним подання окремого позову не вимагається.

Відповідачі та треті особи-1, 2 на стороні відповідачів наголошують на тому, що матеріали справи містять належні докази факту отримання позивачем коштів за спірне нерухоме майно, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру.

Дійсно, до матеріалів справи долучено копії квитанцій до прибуткового касового ордеру: №23 від 17.07.2013 на суму 300 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-5 від 12.07.2013); №24 від 18.07.2013 на суму 300 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-5 від 12.07.2013); №26 від 19.07.2013 на суму 450 000,00 грн. (згідно протоколу аукціону №171053-5 від 12.07.2013).

Водночас, представник позивача, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 заперечують факт здійснення ПАТ «Веселка» на користь ВАТ БК «Букрос» оплати за спірне нерухоме майно.

Судова колегія зауважує, що в означених квитанціях до прибуткового касового ордеру не зазначено особу, якою здійснено підпис з боку ВАТ БК «Букрос».

Доводи про те, що оплату було проведено на підставі квитанцій до прибуткового касового ордеру, суперечать умовам п.3.2.2 біржового контракту, відповідно до якого кошти за продаж майна перераховуються переможцем аукціону продавцю на розрахунковий рахунок. Відповідачами та третіми особами-1, 2 на стороні відповідачів не доведено, що такий порядок був змінений сторонами біржових контрактів.

Крім того ПАТ «Веселка» не надано доказів відображення у бухгалтерському обліку проведених на корить ВАТ БК «Букрос» оплат.

Судова колегія також бере до увагу ту обставину, що в процедурі банкрутства не передбачено здійснення розрахунків за реалізоване майно боржника готівкою, тому прибуткові касові ордери не приймаються, як належний доказ такої оплати.

Оцінюючи вказані вище порушення законів при відчуженні спірного нерухомого майна та оплаті за нього у сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що відчуження спірного нерухомого майна відбулось не за волею його власника - ПАТ БК «Букрос», оскільки за наявності такої волі сторони прагнули б настання наслідків такої угоди - перехід права власності і тому мали б дотримуватися вимог вказаних вище законів.

Довди апелянта про те, що прибуткові касові ордери є доказом наявності волі у позивача на продаж спірного майна також є безпідставними.

Отже, доводи позивача (а також третьої особи на стороні позивача) про відсутність волі у підприємства - боржника на продаж з аукціону спірного майна судова колегія вважає підтвердженими.

За змістом апеляційної скарги АТ «Полтава-Банк» наполягало на преюдиційності висновків, зроблених у рішенні Октябрського районного суду міста Полтави від 11.03.2020 у справі №554/10688/16-ц, яке було змінено постановою Полтавського апеляційного суду від 15.10.2020, стосовно вибуття спірного майна від позивача за відплатним договором за його волею.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (у тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 дійшла висновку, що преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

За змістом ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2024 у справі №902/9/23.

Судова колегія звертає увагу, що обставини проведення аукціонів у 2013 році Октябрським районним судом м.Полтави та Полтавським апеляційним судом у межах справи №554/10688/16-ц безпосередньо не досліджувалися. У судовому засіданні Октябрського районного суду м.Полтави при ухваленні рішення представник ПАТ БК "Букрос" присутній не був. Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ "Аукціонний центр плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 24.04.2016, укладеного між ПАТ "Веселка" та ТОВ "Аукціонний центр плюс", з підстав недійсності аукціону залишена без розгляду ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 11.03.2020.

Крім того, за результатами дослідження судових рішень (рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 11.03.2020 та постанови Полтавського апеляційного суду від 15.10.2020 у справі №554/10688/16-ц) судовою колегією встановлено, що викладені у мотивувальній частині рішення від 11.03.2020 висновки суду першої інстанції були змінені судом апеляційної інстанції у постанові від 15.10.2020. Означеною постановою були виключені з мотивувальної частини рішення ті його абзаци, де суд першої інстанції вирішив питання законності набуття права власності на нерухоме майно, яке є предметом договору, та посилання на добросовісність набуття майна. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом позову є саме договірні відносини, які виникли між ТОВ «Аукціонний центр плюс» та ОСОБА_2 у зв`язку із укладенням договору від 16.05.2016; до позовних вимог, які були заявлені ТОВ "Аукціонний центр плюс" у справі №554/10688/16-ц, не входили питання права власності та законності його набуття.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність посилання відповідачів та третіх осіб-1, 2 на стороні відповідачів на те, що факт вибуття спірного майна з володіння позивача за його волею встановлено постановою Полтавського апеляційного суду під час розгляду справи №554/10688/16-ц. Такі твердження учасників справи є результатом довільного тлумачення ними на власний розсуд змісту означеної постанови та неправильного розмежування фактів, встановлених судом, та їх правової оцінки, здійсненої судом.

24.04.2016 між ПАТ «Веселка» (продавець) та ТОВ «Аукціонний центр плюс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами п.2.1 якого продавець продав, а покупець придбав майнові права на об`єкти нерухомості, детальна характеристика яких встановлена у специфікації - додаток №1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Об`єкти нерухомості - квартири або нежитлові приміщення, які мають особливі характеристики, визначені сторонами у специфікації - додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п.1.1 договору).

Майнові права - права покупця на отримання у власність об`єктів нерухомості після державної реєстрації права власності на них за покупцем (п.1.5 договору).

Відповідно до п.2.2 договору майнові права на об`єкти нерухомості належать продавцю на підставі документів, визначених у специфікації - додаток №1, що є невід`ємною частиною даного договору.

За цим договором здійснюється продаж майнових прав на нерухоме майно, що належать продавцю (п.2.5 договору).

Згідно з п.11.5 договору останній є підставою для оформлення права власності на об`єкт нерухомості за покупцем у порядку, встановленому законодавством.

Матеріали справи також містять додаток №1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 24.04.2016 «Специфікація об`єктів нерухомості, майнові права на які продаються» та акт прийому-передачі майнових прав на об`єкти нерухомості та саме нерухоме майно від 28.04.2016.

Проаналізувавши означений договір, судова колегія звертає увагу на наступне. Стаття 177 ЦК України серед об`єктів цивільних прав називає, зокрема, майнові права. Майнові права згідно з ч.2 ст.190 ЦК України визнаються речовими правами. ЦК України не містить визначення поняття «майнові права».

У статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Згідно з ч.2 ст.656 ЦК України майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Отже, договір купівлі-продажу майнових прав не передбачає передачу прав власності на нерухоме майно набувачу такого права. За таких обставин є безпідставними твердження третіх осіб-1, 2 на стороні відповідачів про набуття права власності ТОВ «Аукціонний центр плюс» на спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу майнових прав.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у період з 24.04.2016 (дата договору) по 26.12.2017 право власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Аукціонний центр плюс» оформлено не було.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "Аукціонний центр плюс" було зареєстровано 26.12.2017 (відомості внесено до реєстру 29.12.2017) на підставі рішення суду (ухвали про затвердження мирової угоди), серія та номер: б/н, виданий 23.02.2017, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави (про затвердження мирової угоди та визнання права власності на спірне майно за ТОВ "Аукціонний центр плюс").

26.02.2018 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно були внесені зміни до характеристик об`єкту на підставі ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 19.01.2018 у справі №554/10688/16-ц.

Як зазначалося вище за текстом постанови, означені ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 23.02.2017 та від 19.01.2018 у справі №554/10688/16-ц були скасовані постановою Полтавського апеляційного суду від 05.12.2018 у справі №554/10688/16-ц.

Крім того матеріали справи свідчать, що суддю Андрієнко Г.В. Октябрського районного суду міста Полтави рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №496/2дп/15-21 від 01.03.2021 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із прийняттям неправосудних рішень у справі №554/10688/16-ц.

Тобто, набувши та зареєструвавши право власності на майно на підставі незаконних та скасованих у подальшому судових рішень, ТОВ "Аукціонний центр Плюс" 27.02.2018 (фактично через три місяці після оформлення за собою права власності та на наступний день після внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо характеристик об`єкту) здійснило продаж спірних об`єктів нерухомого майна на користь ТОВ "Енергопостач 11" (нині - ТОВ "Горміт Тайм"), яке, у свою чергу, 23.10.2020 здійснило продаж спірного нерухомого майна на користь ПП "Українська сервісна бурова компанія -1"(останній набувач).

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У пункті 6 укладеного між ТОВ "Енергопостач 11" (нині - ТОВ "Горміт Тайм") та ПП "Українська сервісна бурова компанія -1" договору купівлі-продажу №801 від 23.10.2020 зазначено, зокрема, що під забороною відчуження (арештом) комплекс будівель та споруд не перебуває.

Водночас, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 28.07.2020 у справі №757/31562/10-к накладено арешт на комплекс будівель та споруд, який на той час належав на праві приватної власності ТОВ "Енергопостач 11", у вигляді заборони відчуження, розпорядження та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкту нерухомого майна.

Означена ухвала була оскаржена ТОВ "Енергопостач 11" в апеляційному порядку та ухвалою Київського апеляційного суду від 17.08.2020 залишена без змін.

Отже, станом на момент укладення договору купівлі-продажу №801 від 23.10.2020 ТОВ "Енергопостач 11" не мало права розпоряджатися, зокрема продавати, спірний об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд.

Після оформлення купівлі-продажу спірного нерухомого майна ПП «Українська сервісна бурова компанія 1» зверталося до Печерського районного суду м.Києва із заявою про скасування арешту спірного майна. Однак, ухвалою Печерського районного міста Києва від 02.06.2022 у справі №757/3438/22-к відмовлено у задоволенні клопотання директора ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» про скасування арешту у кримінальному провадженні №12016170020002255 від 09.06.2016.

У серпні 2022 ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» прийнято рішення про розподіл спірного майна на дві частини, присвоєння нової адреси виділеній частині.

За змістом апеляційної скарги ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" наголошує, що є добросовісним набувачем права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2020. На момент укладення договору згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт нерухомості було зареєстроване за продавцем - ТОВ «Енергопостач 11», відомості про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяження були відсутніми. На момент укладення договору ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" не знало і не могло знати про майнові претензії ПАТ БК «Букрос».

На переконання відповідача-1, оскільки він є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, позовні вимоги про його витребування не підлягають задоволенню.

Однак, судова колегія не погоджується з означеними доводами ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" з огляду на наступне.

За змістом п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно вибуло із володіння власника не з його волі, а іншим шляхом, то власник має право витребувати це майно, навіть якщо воно придбане за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати.

Як було встановлено судом вище, спірне майно вибуло не з волі позивача, ПАТ БК «Букрос».

Дійсно, спірне нерухоме майно було придбане відповідачем-1, ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" (останній набувач) за відплатним договором від ТОВ "Енергопостач 11", яке не набуло право власності на спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 27.02.2018, укладеним з ТОВ "Аукціонний Центр Плюс", оскільки ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" є особою, яка не мала права відчужувати таке майно на корись ТОВ "Енергопостач 11", з огляду на те, що ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" не набуло права власності за угодою від 24.04.2016 укладеною з ПАТ «Веселка» за договором купівлі-продажу майнових прав (а не об`єктів нерухомості).ТОВ "Аукціонний Центр Плюс" не здійснювало державну реєстрацію своїх прав за наслідками вказаної угоди, нотаріальне посвідчення також було відсутнє.

ПАТ «Веселка» (перший набувач), як було встановлено вище, не довело належності йому права власності на спірне майно, оскільки придбало таке майно за нікчемною угодою, без нотаріального її посвідчення та не здійснювало державної реєстрації свого права власності. Не набувши права власності на спірне майно ПАТ «Веселка» не могло передати це право ТОВ "Аукціонний Центр Плюс".

Крім того, судова колегія також наголошує на тому, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України власник майна має право витребувати його у добросовісного набувача, якщо таке майно вибуло не з його волі.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд за результатами апеляційного перегляду дійшов висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачами не спростовано підстав для задоволення позовних вимог у частині витребування спірного майна з незаконного володіння ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1".

Судова колегія вважає правильними зауваження місцевого господарського суду про те, що здійснений ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» поділ спірного нерухомого майна на дві частини жодним чином не перешкоджає захисту прав власника та можливості його витребування.

Місцевим господарським судом також правильно враховано, що рішенням міської ради 8-го скликання затверджено нові назви вулиць у м.Полтава, зокрема, змінено назву вул.Половки на вул.Чумацький Шлях (місцезнаходження спірного майна).

Рішення Господарського суду Полтавської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ БК «Букрос» про скасування державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" на об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" на це майно за змістом розглядуваних апеляційних скарг не оспорюється та з огляду на положення ст.269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) Східним апеляційним господарським судом не перевіряється.

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду в частині розгляду вимог про визнання недійсним іпотечного договору (реєстровий №1185), посвідченого 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., укладеного між AT "Полтава-банк" та ПП "Українська сервісна бурова компанія-1", та про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.

Як зазначалося вище за текстом постанови, 06.07.2021 між ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" (іпотекодавець) та АТ "Полтава-Банк" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набокою Ю.В.

За умовами п.1.1 означеного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору (кредитна лінія) №5017 від 06.07.2021 зі всіма змінами та доповненнями (додатковими угодами) до нього, які укладені та будуть укладені, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем певних його умов та положень надає іпотекодавцю кредит у вигляді відновлюваної (револьверної) кредитної лінії у сумі 40 000 000,00 грн. на визначених кредитним договором умовах строком користування до 06.07.2024 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів відповідно до умов кредитного договору.

Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов`язань (основного зобов`язання) позичальника, є комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Половки, 88/1. Комплекс будівель та споруд належить іпотекодавцеві на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дробітько В.В. 23.10.2020 за реєстровим №801 (п.1.2 договору).

Із зазначеного у п.1.2 договору опису майна чітко вбачається, що предметом договору іпотеки є спірне нерухоме майно.

05.07.2021 (тобто, за один день до укладення договору іпотеки) ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" отримано Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна №б/н від 05.07.2021 та виділення окремого об`єкта: профілакторій (літери Б1, Б2, Б3, б4, б5, б6, б7, б8, б9, б10, б11, б12, б13); огорожа №1.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, протягом місяця вказане майно було поділене на 2 об`єкти нерухомого майна, до Державних реєстрів внесено відповідні зміни з відкриттям нових розділів.

За твердженнями позивача, з якими погодився Господарський суд Полтавської області, захист прав ПАТ БК «Букрос» як власника спірного нерухомого майна не може бути здійснений у повному обсязі без задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки та скасування записів про обтяження.

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

З аналізу положень ст.ст.316, 317, 319 ЦК України вбачається, що саме власнику належить правомочність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядження його майном.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» (у редакції станом на дату звернення з розглядуваним позовом до суду) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст.5 означеного Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Означені положення кореспондуються з положеннями п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як установлено вище за текстом постанови, саме ПАТ БК «Букрос» на законних підставах є власником спірного нерухомого майна (комплексу будівель і споруд). У свою чергу, як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, іпотекодержателем спірного нерухомого майна зазначено АТ «Полтава-Банк», іпотекодавцем - ПП "Українська сервісна бурова компанія-1".

Приймаючи до уваги, що ПАТ БК «Букрос» як власник спірного нерухомого майна не передавав його в іпотеку, не був стороною означеного правочину та не перебував з відповідачами у зобов`язальних відносинах, Східний апеляційний господарський суд робить висновок про незаконність державної реєстрації за АТ «Полтава-Банк» права іпотеки на спірне нерухоме майно, що створює позивачу перешкоди у здійсненні правомочності самостійно розпоряджатися своїм нерухомим майном.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ БК «Букрос» про визнання недійсним договору іпотеки та про скасування записів про обтяження, внесених на підставі даного договору (як похідних вимог), Господарський суд Полтавської області зазначив, що тільки таким шляхом можливо повністю відновити порушені права позивача (ефективний спосіб захисту).

Однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

У контексті приписів ч.ч.1, 2 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20.

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Статтею 391 ЦК України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20), коли власник та особа, яка зареєструвала за собою право іпотеки на його нерухоме майно, не перебували у зобов`язальних відносинах, власник майна може скористатись речово-правовими способами захисту, серед яких цивільне законодавство виокремлює, зокрема унормоване ст.391 ЦК України усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном.

За висновками судової колегії, позов ПАТ БК «Букрос» у частині вимог про визнання недійсним іпотечного договору та про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою є негаторним, оскільки спрямований на усунення перешкод у здійсненні правомочностей самостійно розпоряджатися своїм нерухомим майном, які виникли через дії осіб, з якими він не перебував у зобов`язальних відносинах.

Безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.04.2024 представник позивача зазначив, що іпотечний договір та внесені на його підставі записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно порушують права ПАТ БК «Букрос» як власника майна. При цьому представник наголосив, що позов у частині вимог про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою є негаторним позовом.

У контексті приписів ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до ч.5 ст.12 означеного Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними.

Водночас, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №910/20940/21(910/18104/21) та від 17.01.2024 у справі №904/9070/21.

Тобто, державна реєстрація права іпотеки на спірне нерухоме майно за АТ «Полтава-Банк» - офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним такого права, а відповідні записи в Реєстрі створюють для ПАТ БК «Букрос» перешкоди у реалізації правомочностей власника на розпорядження цим нерухомим майном.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» врегульовано, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20), за загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.26 означеного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у чинній редакції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Пунктом 9 частини 1 ст.27 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у чинній редакції) передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості .

З аналізу означених положень законодавства вбачається, що якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено незаконною реєстрацією права іпотеки на його нерухоме майно за відповідачем, з яким він не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права іпотеки, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права іпотеки відповідача (тобто, вчиняє нову реєстраційну дію), що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правомочності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Суд апеляційної інстанції, разом з іншим зауважує, що укладення іпотечного договору між AT "Полтава-банк" та ПП "Українська сервісна бурова компанія-1" не створило для ПАТ БК «Букрос» як дійсного власника спірного нерухомого майна жодних правових наслідків. Такий договір, на відміну від внесених до Реєстру на його підставі записів, не створює для позивача перешкоди в розпорядженні майновим комплексом, а тому визнання недійсним іпотечного договору не призведе до відновлення порушених прав власника означеної нерухомості.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №496/1059/18, згідно з якою, для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи. Позовна давність до такого позову не застосовується, а судове рішення про його задоволення, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правомочності розпоряджатись своїм нерухомим майном. При цьому оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного нерухомого майна або документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права іпотеки за відповідачем, не є ефективним способом захисту прав власника від описаного вище порушення.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до положень ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2).

Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд звертає увагу на дію принципу «суд знає закони», який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору. Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та від 08.06.2021 у справі №662/397/15-ц.

Східний апеляційний господарський суд також звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №496/1059/18, згідно з якою, якщо позивач заявляє вимогу, яка за належної інтерпретації може ефективно захистити його порушене право, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, оскільки це призведе до необхідності повторного звернення позивача до суду за захистом його прав (які за наведених умов могли бути ефективно захищені), що не відповідатиме принципам верховенства права та процесуальної економії.

Тобто, суд на підставі аналізу матеріалів позовної заяви та наданих позивачем пояснень (письмових та усних) має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач за результатами розгляду справи, тобто має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію (а не тлумачити їх лише буквально).

ПАТ БК «Букрос» обґрунтовує свої вимоги про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою наявністю в нього права власності на комплекс будівель та споруд та незаконністю реєстрації за АТ «Полтава-Банк» права іпотеки, що створює для позивача перешкоди у здійсненні ним правомочності розпоряджатись своїм нерухомим майном. Враховуючи означене, судова колегія дійшла висновку, що вимоги ПАТ БК «Букрос» про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою слід інтерпретувати як вимогу про скасування державної реєстрації права іпотеки АТ «Полтава-Банк» на спірне нерухоме майно.

Враховуючи викладені вище висновки суду апеляційної інстанції, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині визнання недійсним іпотечного договору з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) також підлягає зміні у частині задоволення вимог про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою (пункти 3, 4, 5, 6 резолютивної частини повного тексту рішення) із зазначенням про скасування проведеної на підставі договору іпотеки державної реєстрації права іпотеки стосовно об`єктів нерухомого майна ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1".

Доводи апеляційних скарг ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" та АТ «Полтава-Банк» не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції і, як наслідок, означені апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

Щодо строку позовної давності суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1", АТ «Полтава-Банк», ПАТ "Веселка", ТОВ "Аукціонний центр плюс", ТОВ «Горміт-Тайм» подали заяви про застосування строків позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу. Тобто, або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 зазначила, що питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №752/13695/18, від 09.09.2020 у справі №355/1177/17 аналіз ст.387 ЦК України свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Судова колегія погоджується з твердженнями ПАТ БК «Букрос» та висновками Господарського суду Полтавської області про те, що про вибуття спірного майна з володіння позивача останній міг довідатися саме з моменту першої реєстрації права власності за іншою особою - ТОВ «Аукціонний центр Плюс» - 26.12.2017. Матеріали справи не містять доказів обізнаності позивача про вибуття майна з його володіння до означеного моменту. Відповідно, саме з цього моменту (26.12.2017) слід вести відлік строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Як установлено судом апеляційної інстанції, керуючий санацією ПАТ БК «Букрос» Тищенко О.І. 14.03.2019 у межах справи про банкрутство ПАТ БК «Букрос» звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до відповідачів: 1. Науково-технічного товариства з обмеженою відповідальністю "Букрос-Сервіс"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 11"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс"; 4. Публічного акціонерного товариства "Веселка" про визнання права власності та витребування відповідного комплексу будівель та споруд з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.04.2019 у справі №18/257 прийнято означену заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.01.2021 у справі №18/257 позовну заяву керуючого санацією ПАТ БК "Букрос" Тищенко О.І. до відповідачів: Науково-технічного товариства з обмеженою відповідальністю "Букрос-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостач 11", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр плюс", Публічного акціонерного товариства "Веселка" про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння, подану в межах справи №18/257 про банкрутство ПАТ "БК "Букрос", залишено без розгляду. При цьому суд зазначив наступне: «Із закриттям провадження у справі про банкрутство ПАТ "БК "Букрос", до останнього не застосовуються судові процедури, передбачені ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року), а тому, мета судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, щоб задовольнити вимоги кредиторів - відсутня. ПАТ "БК "Букрос" з дня закриття провадження у справі про банкрутство - 14.12.2020 року не перебуває в особливому правовому статусі і має право звертатися до суду за захистом своїх порушених прав в загальному порядку, відповідно до ст.4 ГПК України. Крім цього, системний аналіз законодавчо визначених положень дозволяє зробити висновок про те, що з моменту закриття провадження у справі про банкрутство, повноваження керуючого санацією (розпорядника майна, ліквідатора) в такій справі припиняються. Судом встановлено, що дане провадження відкрито за заявою керуючого санацією публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" Тищенко Оксани Іванівни, яка на даний час, з огляду на викладені обставини не має процесуальної дієздатності представляти інтереси ПАТ "БК "Букрос" в даній справі та не має права підписувати позовні заяви від імені вказаного підприємства як керуючий санацією. Крім того, закриття провадження у справі №18/257 про банкрутство ПАТ "БК "Букрос" унеможливлює розгляд позовних заяв, прийнятих до розгляду в межах даної справи.».

Постановою Верховного Суду від 11.03.2021 було скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №18/257, якою було закрито провадження у справі про банкрутство ПАТ БК «Букрос».

09.12.2021 керуючий санацією ПАТ БК «Букрос» звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою до: 1.Науково-Технічного товариства з обмеженою відповідальністю "Букрос - Сервіс"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Горміт - Тайм"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аукціонний центр Плюс"; 4. Публічного акціонерного товариства "Веселка"; 5. Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія-1"; 6. Акціонерного товариства "Полтава - Банк" про визнання права власності та витребування речей з чужого незаконного володіння

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.01.2022 означена заява повернута заявнику (справа №18/257(917/1905/21).

Враховуючи означене, судова колегія зауважує, що ПАТ БК «Букрос» вчиняв усіх залежних від нього дій для захисту свого права в межах строків позовної давності.

Крім того суд апеляційної інстанції враховує наступне. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.

Дія карантину продовжувалась Постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020 та №956 від 13.10.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.". Означений Закон набрав чинності 02.04.2020.

Отже, оскільки строки, визначені ст.257 ЦК України (загальна позовна давність), були продовжені і станом на час набрання законної сили нормативними актами про їх продовження строк позовної давності за розглядуваними вимогами не сплив, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Господарського суду Полтавської області про те, що позивачем не пропущено позовну давність при зверненні з позовом 02.02.2022 (вх.№148/22 від 03.02.2022).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до пп.«б», «в» п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема із резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційних скарг відповідачів не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції і, як наслідок, апеляційні скарги ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" та АТ «Полтава-Банк» залишені без задоволення. Означене з урахуванням приписів ст.129 ГПК України має наслідком покладення на скаржників витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг.

Згідно з ч.14 ст.129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч.9 ст.129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги те, що розглядуваний спір виник з вини відповідачів - ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" та АТ «Полтава-Банк», судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на відповідачів, виходячи з того, в якій частині позовні вимоги заявлені до кожного з них (у разі заявлення немайнових вимог до обох відповідачів, витрати по сплаті судового збору розподіляються порівну).

Водночас, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.4 означеного Закону унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 означеного Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату звернення з розглядуваним позовом до суду складав 2 481,00 грн.).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір").

Водночас, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд апеляційної інстанції враховує, що означена норма є імперативною та підлягає застосуванню у розглядуваному випадку, оскільки позовна заява ПАТ БК «Букрос» подана через підсистему «Електронний суд».

За змістом позовної заяви керуючий санацією Тищенко О.І. зазначила, що балансова вартість спірного нерухомого майна становить 2 399 133,34 грн. Відповідно, 1,5% (розмір судового збору за вимоги майнового характеру) становить суму 35 987,00 грн.

На підтвердження наведеного матеріали справи містять довідку №02-44/1513 від 24.12.2021 за підписом керуючого санацією ПАТ БК «Букрос» Оксани Тищенко, згідно з якою станом на 24.12.2021 балансова вартість комплексу будівель та споруд за адресою: м.Полтава, вул.Половки, 88/1 становить 2 399 133,34 грн.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.124 ГПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У контексті приписів ч.2 ст.163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2022 у справі №910/19980/20 зазначив, що якщо на момент пред`явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, і суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, має встановити ціну позову при розгляді справи та здійснити розгляд справи по суті і відповідно до ст.129 ГПК України розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема, стягнувши недоплачений судовий збір.

Як убачається з матеріалів справи, ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" надано витяг зі Звіту про оцінку майна, що був здійснений на замовлення відповідача-1 ТОВ "Регіональна оціночна компанія "Полтаваексперт" та ТОВ "Консалтінгова компанія "Форекс" та згідно якого вартість об`єкту оцінки - комплексу нежитлових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: м.Полтава, вул.Половки 88/1 станом на 29.06.2021 становить 29 022 950,81 грн. (без ПДВ).

Приймаючи до уваги, що опис складових будівель і споруд, що міститься в звіті, ідентичний тому майну, що його просить витребувати позивач, а також те, що дата проведення оцінки максимально наближена до часу подання позову (02.02.2022), Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Полтавської області про те, що відомості Звіту є допустимими доказами для визначення вартості майна, з якого слід обраховувати суму судового збору, яка мала бути сплачена за розгляд майнової вимоги ПАТ БК «Букрос» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання ПАТ БК «Букрос» на можливість визначення ціни позову на підставі балансової вартості майна, оскільки балансова вартість активу - це та вартість, за якою він включається до підсумку балансу, та не відображає ні умови експлуатації нерухомого майна, ні його технічний стан. У контексті приписів ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" саме звіт про оцінку майна є документом, який підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Враховуючи вищевикладене, сплаті при поданні позовної заяви (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) підлягав судовий збір у розмірі 362 169,01 грн. ((29 022 950,81 грн. (вартість майна) * 1,5%) + (2 481,00 грн. * 7 (кількість немайнових вимог) * 0,8).

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ БК «Букрос» при зверненні до суду з розглядуваним позовом та поданні заяви про зміну предмету позову сплачено судовий збір у загальному розмірі 60 797,00 грн., а саме згідно з меморіальним ордером №МВ98487343 від 31.01.2022 на суму 844,00 грн., згідно з меморіальним ордером №4В8К-NEXG-46JH-CPAI від 28.12.2021 на суму 40 527,00 грн., згідно з квитанцією про сплату №70457 від 06.12.2021 на суму 4 540,00 грн., згідно з квитанцією №0.0.2693314139.1 від 02.10.2022 на суму 14 886,00 грн.

Недоплата судового збору за розгляд позовної заяви складає 301 372,01 грн. Означена сума, враховуючи вищевикладені положення законодавства, підлягає стягненню з ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" у дохід Державного бюджету України.

Крім того, враховуючи, в яких саме частинах позовні вимоги стосуються кожного з відповідачів, Східний апеляційний господарський суд розподіляє сплачений ПАТ БК «Букрос» за звернення з позовною заявою судовий збір наступним чином: покладає на ПП "Українська сервісна Бурова Компанія-1" у розмірі 55 835,00 грн.; покладає на АТ «Полтава-Банк» у розмірі 4 962,00 грн.

Керуючись ст.ст.124, 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Українська сервісна Бурова Компанія-1" відмовити.

У задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Полтава-Банк» відмовити.

Пункт 1 рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) змінити, зазначивши про часткове задоволення позовних вимог до відповідача-2 - Акціонерного товариства «Полтава-банк».

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) скасувати в частині визнання недійсним іпотечного договору (реєстровий №1185), посвідченого 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., укладеного між Акціонерним товариством «Полтава-банк» та Приватним підприємством "Українська сервісна Бурова Компанія-1", та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) у частині вимог про скасування записів про обтяження нерухомого майна іпотекою (пункти 3, 4, 5, 6 резолютивної частини повного тексту рішення) змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

«Скасувати проведену на підставі договору іпотеки (реєстровий №1185), посвідченого 06.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю.В., державну реєстрацію права іпотеки стосовно об`єктів нерухомого майна Приватного підприємства "Українська сервісна Бурова Компанія-1"».

У решті вимог рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2023 у справі №18/257(917/133/22) залишити без змін.

Покласти на Приватне підприємство "Українська сервісна Бурова Компанія-1" (36014, Полтавська область, м.Полтава, вул.Зигіна, буд.29, офіс 313; код ЄДРПОУ 36514677) судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви, стягнувши:

- у дохід Державного бюджету України 301 372,01 грн.;

- на користь Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія «Букрос» (36034, Полтавська область, м.Полтава, вул.Половка, буд.88/1; код ЄДРПОУ 00143136) 55 835,00 грн.

Покласти на Акціонерне товариство «Полтава-Банк» (36000, Полтавська область, м.Полтава, вул.Пилипа Орлика, 40А; код ЄДРПОУ 09807595) судові витрати щодо сплати судового збору за подання позовної заяви, стягнувши на користь Публічного акціонерного товариства Бурова Компанія «Букрос» (36034, Полтавська область, м.Полтава, вул.Половка, буд.88/1; код ЄДРПОУ 00143136) 4 962,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Повний текст постанови підписано 08.05.2024 після виходу судді Стойки О.В. та судді Попкова Д.О. з відпусток.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка