Рішення

від 30.04.2024 по справі 902/1576/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р.Cправа № 902/1576/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", 03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, ідентифікаційний код юридичної особи 33908322

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин", 21001, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Данила Нечая, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 30804187

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця", 21001, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Данила Нечая, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 43594489

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", 02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7д, ідентифікаційний код юридичної особи 00034186

про стягнення 25 870,47 гривень

за участю представників:

від позивача Заїка В.П. згідно довіреності

від відповідача-1 адвокат Бондар А.І., згідно довіреності

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 26.12.2023 року надійшла позовна заява вх. № 1610/23 від 26.12.2023 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" про стягнення 25 870,47 гривень, як відшкодування витрат заподіяних позивачеві.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 01.01.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/1576/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 01.02.2024 року о 10:00 год.

12.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 10.01.2024 (вх. № 01-34/386/24) у якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.

24.01.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № /90124-441/К від 19.01.2023 (вх. № 01-34/810/23) із запереченнями проти викладеного у відзиві.

31.01.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 01-341123/24).

Ухвалою суду від 01.01.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи № 902/1576/23 по суті на 11:00 29.02.2024.

Ухвалою від 29.02.2024 судом залучено до участі у справі № 902/1576/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ "НАСК "Оранта" та відкладено судове засідання з розгляду справи № 902/1576/23 по суті на 14.03.2024 о 12:00.

05.03.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 05.03.2024 (вх. № 01-34/2411/24) про долучення доказів до матеріалів справи.

06.03.2024 до суду від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. № 01-34/2435/24) про долучення доказів надіслання процесуальних заяв по справі третій особі.

08.03.2024 до суду від представника третьої особи надійшли пояснення у справі № б/н від 08.03.2024 (вх. № 01-34/2575/24).

У судовому засіданні 14.03.2024 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11:00 21 березня 2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.03.2024 до суду від представника позивача надійшли пояснення по справі № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-34/2944/24).

18.03.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-34/2949/24) у якому позивач просить поновити строк на подання клопотання про залучення до справи №902/1576/23 співвідповідача та залучити до участі у справі № 902/1576/23 у якості співвідповідача ТОВ "Наш Хліб Вінниця".

18.03.2024 до суду від представника третьої особи надійшло клопотання № б/н від 18.03.2024 (вх. № 01-34/2959/24) про долучення полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8802620 на виконання вимог суду.

21.03.2024 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 20.03.2024 (вх. № 01-34/3062/24) у яких останнім зазначено про те, що позивачу було відомо, що страхувальником автомобіля є ТОВ "Наш Хліб Вінниця", а також надано пояснення по справі №902/1576/23.

Ухвалою від 21.03.2024 судом задоволено клопотання представника позивача про залучення співвідповідача, залучено до участі у справі № 902/1576/23 в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" та відкладено судове засідання у справі № 902/1576/23 на 11 квітня 2024 о 14:00.

01.04.2024 до суду від ТОВ "Наш Хліб Вінниця" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 01.04.2024 (вх. № 01-34/3463/24).

05.04.2024 до суду від ПАТ "СК "Арсенал Страхування" із супровідним листом (вх. № 01-34/3684/24) надійшли докази надіслання співвідповідачу копій процесуальних заяв по справі.

11.04.2024 до суду від ТОВ "Наш Хліб Вінниця" надійшло клопотання № б/н від 11.04.2024 (вх. № 01-34/3866/24) про розгляд справи без участі представника ТОВ "Наш Хліб Вінниця".

У судовому засіданні 11.04.2024 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15:00 30 квітня 2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача-1, представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 16.04.2024, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом також враховано заяви відповідача-2, третьої особи про розгляд справи за відсутності їх представників.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасників справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач-2, третя особа у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-2, третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

Після виходу суду з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" (далі - відповідач-1) про відшкодування 25 870,47 гривень заподіяних позивачеві витрат.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 04.02.2021 між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 56/21-Т/В, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "ВMW 5 Series GT", державний номерний знак " НОМЕР_1 ".

У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

22.03.2021 у м. Вінниця відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ВMW 5 Series GT", державний номерний знак " НОМЕР_1 " та "ГАЗ 33021XAN 1GA02", державний номерний знак " НОМЕР_2 " під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2021 року по справі № 127/8282/21 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження склала 48 928,09 гривень.

У зв`язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування позивач перерахував на рахунок СТО: ФОП Стужук І.А. кошти в сумі 48 928,09 гривень.

Позивач зазначив, що НАСК "Оранта" відшкодовано ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" страхове відшкодування у сумі 23 057,62 гривень, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та франшизи по полісу АР-8802620.

У зв`язку з невідшкодуванням решти частини шкоди у розмірі 25 870,47 грн. (48 928,09 грн. - 23 057,62 грн. = 25 870,47 грн.) позивач на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1188, 1172, 1194 Цивільного кодексу України просив стягнути 25 870, 47 гривень з відповідача-1.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що завдана шкода за розрахунком експерта НАСК "ОРАНТА" з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу складає 23 057,62 гривень.

Також відповідач-1 зазначив, що відповідно до полісу № АР/8802620 страхування цивільно-правової відповідальності за майнову шкоду встановлено ліміт відповідальності у розмірі 130 000 гривень, а тому питання щодо компенсацій повинні вирішуватись НАСК "ОРАНТА" в межах страхової суми зазначеної у страховому полісі.

На переконання відповідача ТОВ "Вінниця-млин" є неналежним відповідачем, оскільки основний тягар відшкодування шкоди спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик (НАСК "Оранта"), та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Після отримання від відповідача-1 відзиву на позов з доданими до нього документами, позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" та просив стягнути з відповідачів майнову шкоду у розмірі 25 870,47 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень.

Ухвалою від 21.03.2024 клопотання представника позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про залучення співвідповідача у справі № 902/1576/23 судом задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" (далі відповідач-2).

Відповідач 2 - ТОВ "Наш Хліб Вінниця" заперечив проти позовних вимог та зазначив про підтримання ним аргументів, що були зазначені з боку ТОВ "Вінниця-млин".

Третя особа у поданих до суду поясненнях зазначила, що НАСК "Оранта" здійснила виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 23057,62 грн. з урахуванням зносу та франшизи, відповідно до умов полісу ОЦВ та Закону.

Також третьою особою зазначено про помилковість тверджень відповідача-1 та зауважено, що статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування, а не ліміту страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) та про перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач у відповіді на відзив відповідача-1 зазначив про здійснення НАСК "Оранта" страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу та з посиланням на статті 1172, 1194 ЦК України зазначив, що різниця між фактичною шкодою (48928,09грн.) та страховим відшкодуванням страховика винної у ДТП особи (23 057,62 грн.), що підлягає до стягнення складає 25 870, 47 грн.

На обгрунтування своїх правових позицій позивачем, відповідачем-1 подавалися пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

04 лютого 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір № 56/21-Т/В добровільного страхування наземного транспорту "Каско50/50" (далі - договір №56/21-Т/В), відповідно до якого застраховано автомобіль типу В2, марки, моделі - ВMW 518, реєстраційний номер НОМЕР_1 , реєстр. свідоцтво НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , рік випуску 2013, колір сірий, що належить страхувальнику (т.1 арк. спр.5-23).

Як вбачається із пункту 17.3 укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та ОСОБА_1 договору добровільного страхування наземного транспорту № 56/21-Т/В від 04 лютого 2020 року «КАСКО 50/50» виплата страхового відшкодування проводиться без урахування зносу (згідно з пунктом 27.10. договору).

Згідно з пунктом 27.10. цього договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається страховиком шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість конструктивних елементів (складових частин), обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, з врахуванням умов, зазначених в п. 17.3 цього договору, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п.п. 17.1. 17.2 договору). В окремих випадках, за згодою страховика, розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або оцінки або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) вартість конструктивних елементів (складових частин) береться в розрахунок кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. При настанні страхових випадків за межами території України та необхідності здійснення ремонту на місці страхового випадку трудовитрати на відновлення відшкодовуються виходячи з розцінок, що діють в Україні.

За умовами пункту 27.11. зазначеного договору № 56/21-Т/В при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених згідно з п. 27.10 договору в кошторисі збитків (з урахуванням умов п.27.23 договору), за вирахуванням встановленої в розділі 12 договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми при цьому, страхове відшкодування здійснюється з урахуванням зазначених у розділі 17 договору умов.

Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3021082410459524 22 березня 2021 року, протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 017580 від 22 березня 2021 року у АДРЕСА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, білого кольору, номер шасі, кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , код страховика, що видав страховий поліс учаснику ДТП - ПАТ "НАСК "Оранта", що належить ТОВ "Вінниця-Млин" та застрахованого автомобіля ВMW 518, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі, кузова НОМЕР_4 , сірого кольору, що належить ОСОБА_1 , код страховика, що видав страховий поліс учаснику ДТП - ПАТ "СК "Арсенал Страхування" (т.1 а.с. 26-28, 29-32).

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

22.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до страховика Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку із подією, яка має ознаки страхової, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль ВMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 (т.1 а.с. 24, 25).

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2021 у справі № 127/8282/21 встановлено, що ДТП відбулось з вини водія транспортного засобу ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.1 а.с. 33, 34).

Позивачем на підставі проведеного огляду колісного транспортного засобу страхувальника, рахунку на оплату, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000062 складено страховий акт № 006.00592821-1 від 14.04.2021 та ухвалено рішення про оплату ФОП Стужук І.А. вартості відновлювального ремонту у розмірі 48 928,09 гривень. Згідно розрахунку страхового відшкодування від 14.04.2021 сума страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 становить 48 928,09 гривень (т.1 а.с. 35-50).

Судом установлено, що згідно платіжного доручення № 19879486 від 14.04.2021 року ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" перераховано ФОП Стужук І.А. грошові кошти у сумі 48 928,09 гривень (т.1 а.с. 49).

Як вбачається із полісу №АР/8802620 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (ліміт відповідальності становить 130 000,00 грн, франшиза - 1500 грн) (т. 1 а.с. 170 (зворотна сторона), 81).

Страхувальником згідно цього полісу є відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця".

Позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" із претензією № 15042021-1065/р від 15.04.2021 щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 48 928,09 гривень (т. 1 а.с. 51, 52).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 24.06.2022 Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля ВMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (67,00 %) та франшизи (1500,00 гривень) становить 24 557,62 гривень, сума страхового відшкодування 23 057,62 гривень (т. 1 а.с. 80).

30.06.2022 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" складено страховий акт № ОЦВ-Р-СП-22-32-70988/1, згідно якого сума страхового відшкодування становить 23 057,62 гривень (т. 1 а.с. 79).

Як вбачається із платіжної інструкції № 29563 від 30.06.2022 ПАТ "НАСК "Оранта" перераховано ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" 23 057,62 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "Стр.відшк. зг. регр.вимоги № 15042021-1065/р від 15.04.2021 без ПДВ" (т. 1 а.с. 55).

З метою врегулювання спірних відносин між сторонами, позивачем на адресу відповідача-1 направлена претензія №280423-621 від 28.04.2023 про відшкодування шкоди у розмірі 25 870,47 гривень у позасудовому порядку (т. 1 а.с. 56, 57).

ТОВ "Вінниця-Млин" у відповіді на претензію № 29/05/2023-01 від 29.05.2023 повідомило, що експертом страховика - ПАТ "НАСК "Оранта" оцінено завдану шкоду у сумі 23 057,62 гривень, цю суму страховою компанією виплачено ПАТ "НАСК "Оранта" у повному обсязі, договір страхування між товариством та ПАТ "НАСК "Оранта" передбачає страхування цивільної відповідальності за майнову шкоду у розмірі 130000,00 грн., тому питання пов`язані із компенсаціями у межах цієї суми повинні вирішуватись саме з ПАТ "НАСК "Оранта".

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8802620 цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу автомобіля ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (ліміт відповідальності становить 130 000,00 грн, франшиза - 1500 грн). Страхувальником згідно цього полісу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" (т. 1 а.с. 170 (зворотна сторона), 81).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 транспортний засіб ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстровано на праві власності за ПрАТ "Вінниця -Млин" 28.05.2011 (т. 1 а.с. 133).

01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" (далі - орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" (далі - орендар, відповідач-2) укладено договір оренди авто № 8 (т. 1 а.с. 136, 138) (далі - договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди у порядку та на умовах, визначених цим договором орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування документи "Системи управління безпечністю харчових продуктів" (надалі СУБХП) і вантажні автомобілі, визначені у цьому договорі (далі йменується - "автомобілі"), а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобілі орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Згідно з пунктом 1.2. договору оренди за договором в оренду передано зокрема автомобіль ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 1.3. договору оренди автомобілі, що вказані в п.1.2 договору, є власністю орендодавця.

За умовами пункту 2.1. договору оренди орендар самостійно використовує автомобілі у своїй діяльності, зокрема, для транспортування хліба та хлібобулочних виробів, та інших видів діяльності, що не заборонені законом.

Пунктом 3.1. договору визначено, що автомобілі вважаються переданими орендарю вдень підписання цього договору.

За умовами пункту 4.1. договору строк оренди становить 1 рік з дати укладення цього договору. Якщо за місяць, до закінчення дії договору будь-яка сторона не заявить про намір припинити цей договір, він вважається продовженим ще на один рік, кількість таких продовжень не обмежена.

Судом установлено, що згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" № 11-к від 02.02.2021 "Про прийняття на роботу ОСОБА_2 " останнього прийнято водієм з 03.02.2021 на підставі його заяви від 02.02.2021 (т. 1 а.с. 135).

Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" № 105-к від 12.10.2021 "Про звільнення ОСОБА_2 " ОСОБА_2 , водія автотранспортних засобів 13.10.2021 звільнено за угодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України та підставі його заяви від 11.10.2021 (т. 1 а.с. 134).

Отже, судом встановлено, що автомобіль ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 належить на праві власності відповідачу-1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин".

На момент настання страхової події (ДТП) автомобіль перебував у володінні та користуванні відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" застрахувало відповідальність у Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/8802620.

ДТП відбулося з вини водія ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця".

ПрАТ "СК "Страхова компанія "Арсенал Страхування" зверталося до ПАТ "НАСК "Оранта" щодо виплати страхового відшкодування у сумі 48 928,09 гривень.

ПАТ "НАСК "Оранта" згідно платіжної інструкції від 30.06.2022 перераховано ПрАТ "СК "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування в сумі 23 057,62 гривень.

Оскільки решта суми страхового відшкодування (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою здійсненою ПАТ "НАСК "Оранта") у розмірі 25 870,47 гривень залишилася невідшкодованою, позивач просив стягнути вказану суму з відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про стягнення 25 870,47 гривень завданої шкоди у зв`язку із виплатою страхового відшкодування.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідачів 25 870,47 гривень відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах цієї справи позовних вимог, суд враховує таке.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Згідно вимог частини 3 статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є процесуальним правом позивача.

Натомість, установлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Відповідні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7122/17.

При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги (постанова ВС від 23 грудня 2021 року у справі № 910/13/21).

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договорами страхування.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Положеннями статті 4 Закону України "Про страхування" передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством;

страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку;

франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (стаття 25 Закону України "Про страхування").

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 № 1961-IV.

За змістом статті 1 Закону у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

1.2. страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України"Про страхування";

1.3. потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

1.4. особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

1.5. наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах;

1.6. власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;

1.7. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована;

1.8. страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору;

1.12. дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 цього Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Приписами статті 5 Закону України"Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Пунктом 9.1. статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно пункту 36.1. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За змістом пунктів 36.4., 36.6 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов`язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ). Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Судом встановлено, що 04 лютого 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховиком) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу "Каско50/50" (автомобіля ВMW 518, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 ) № 56/21-Т/В) зі строком дії договору з 22.02.2021 до 21.02.2022.

Страхова подія відбулася 22.03.2021, тобто в межах дії цього договору страхування.

Як вже було зазначено постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2021 у справі № 127/8282/21 встановлено, що ДТП відбулась з вини водія транспортного засобу ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2021 у справі № 127/8282/21 встановлено обставину вини водія ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування автомобілем ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні вимоги передбачені у статті 27 Закону України «Про страхування».

Згідно зі статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (п. 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі страхового акту №006.00592821-1 від 14.04.2021, розрахунку суми страхового відшкодування до зазначеного акту від 14.04.2021 та з урахуванням акту огляду колісного транспортного засобу страхувальника, рахунку на оплату № BL000003551 від 22.03.2021, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000062, позивач згідно платіжного доручення №19879486 від 14.04.2021 здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику через ФОП Стужук І.А. у розмірі 48 928,09 гривень.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Отже, внаслідок виплати страхувальнику (на рахунок ФОП Стужук І.А., який здійснював ремонт ТЗ) страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат на виплату страхового відшкодування перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди власнику транспортного засобу у порядку суброгації.

Судом враховано, що у разі якщо цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі страхового акту № ОЦВ-Р-СП-22-32-70988/1, розрахунку суми страхового відшкодування до зазначеного акту від 24.06.2022, платіжної інструкції № 29563 від 30.06.2022 ПАТ "НАСК "Оранта" здійснило виплату страхового відшкодування ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" у загальному розмірі 23 057,62 гривень.

У наданих суду поясненнях третя особа зазначила про те, що ПАТ «НАСК «Оранта» здійснила виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 23 057,62 гривень з урахуванням зносу транспортного засобу (знос транспортного засобу потерпілого на день страхового випадку становив 67,00%) та франшизи відповідно до умов полісу ОЦВ та закону.

Як вбачається із розрахунку страхового відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» від 24.06.2022 особливими умовами виплати страхового відшкодування згідно договору є здійснення страхового відшкодування з урахуванням зносу деталей, що змінюється та вирахуванням безумовної франшизи при розрахунку відшкодування. Знос транспортного засобу на день страхового випадку згідно вказаного розрахунку становив 67,00%, франшиза 1500,00 гривень, сума страхового відшкодування - 23 057,62 гривні.

Згідно розрахунку страхового відшкодування та страхового акту № ОЦВ-Р-СП-22-32-70988/1 від 30.06.2022 по страхувальнику ТОВ «Наш Хліб Вінниця» сума страхового відшкодування становить 23 057,62 гривні.

У листі № 09-02-20/9802 від 04.12.2023 адресованому ТОВ «Вінниця-Млин» Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" повідомило, що при розрахунку розміру страхового відшкодування бралися до уваги результати проведеного огляду та положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009 р.

Оскільки строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу перевищував сім років, збиток, завданий власнику транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склав 24 557,62 гривень (з урахуванням франшизи).

Проаналізувавши наведені обставини, судом встановлено, що сума заявлених позовних вимог 25 870,47 гривень є різницею між завданою майновою шкодою у розмірі 48 928,09 гривень, яка сплачена позивачем страхувальнику на рахунок ФОП Стужук І.А. та сумою коштів, сплаченою на рахунок позивача страховиком відповідача-2 ПАТ "НАСК "Оранта" (23 057,62 гривень).

Таким чином, розмір відшкодування понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації на момент звернення з позовом до суду становить 25 870,47 гривень.

За змістом статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Згідно частини 3 статті 985 ЦК України особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Судом враховано, що спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); відповідно до п. п. 32.4, 32.7 ст. 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п. 12.1 ст. 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Зазначена норма закону імперативно визначає, що відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, з урахуванням зносу, покладається на страховика особи, що завдала шкоди.

Судом враховано, що страхувальником цивільно-правової відповідальності не спростовано обгрунтованості та підстав здійсненого ПАТ «НАСК «Оранта» розрахунку страхового відшкодування на користь позивача та досягнутої між страхувальником та страховиком згоди щодо обмеження суми відшкодування завданої страхувальником шкоди з урахуванням зносу деталей, що змінюються та сумою франшизи.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження відповідача-1, що відповідальною особою за позовом є страховик ПАТ "НАСК "Оранта" у межах суми ліміту застрахованої цивільної відповідальності страхувальника.

Суд також відхиляє твердження відповідача-1, що розмір страхового відшкодування здійсненого позивачем на користь страхувальника у розмірі 48 928,09 гривень обраховано на підставі непідписаного ФОП Стужук І.А. рахунку, оскільки із матеріалів справи вбачається, що така виплата була здійснена не тільки на підставі рахунку на оплату, а й на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000062 та страхового акту № 006.00592821-1 від 14.04.2021 про оплату ФОП Стужук І.А. вартості відновлювального ремонту у розмірі 48 928,09 гривень.

Суд зауважує, що в разі сумніву у розміру шкоди, з боку відповідачів не було надано доказів, що спростовують її розмір, не було заявлено клопотання про проведення відповідної експертизи, або виклику до суду як свідка, особи, що складала відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000062.

У постанові від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18 Верховний Суд зазначив, що підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.

На підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик відповідальності винної у ДТП особи здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.

Положеннями статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі N 426/16825/16-ц).

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що розмір шкоди, завданої пошкодженням автомобіля ВMW 518, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталась з вини водія ОСОБА_2 , що перебував у трудових відносинах із ТОВ "Наш Хліб Вінниця", перевищує виплачений ПАТ "НАСК "Оранта" позивачу розмір страхового відшкодування на 25 870,47 гривень та є несплаченою позивачу на день розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17, які суд враховує під час розгляду цієї справи.

Згідно пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до пункту 36.6. статті 36 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для відшкодування фактично понесених витрат позивача по виплаті страхового відшкодування у сумі невідшкодованій страховиком особи, винної у завданні шкоди.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що різниця між виплаченою позивачу страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП обумовлена законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме врахуванням зносу транспортного засобу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із його відновлювальним ремонтом та розміром франшизи визначеної договором страхування.

Відповідач-2 як володілець транспортного засобу, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, в силу положень статей 1187, 1194 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка підлягає зменшенню на суму зносу транспортного засобу та франшизи.

З урахуванням встановлених судом обставин, наведених законодавчих норм та положень умов страхового полісу суд дійшов висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення невідшкодованих витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" як належного відповідача, оскільки винний у вчиненні ДТП водій ОСОБА_2 відповідно до наказів Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" № 11-к від 02.02.2021 та № 105-к від 12.10.2021 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із ТОВ "Наш Хліб Вінниця", транспортний засіб ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 перебував у користуванні на праві оренди у ТОВ "Наш Хліб Вінниця", страхувальником цивільної відповідальності згідно полісу № АР/8802620 щодо вказаного транспортного засобу є ТОВ "Наш Хліб Вінниця".

Отже, відповідач-2 ТОВ "Наш Хліб Вінниця" є відповідальною особою по відшкодуванню шкоди, завданої його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків у розмірі різниці між фактичним розміром понесених позивачем витрат та отриманим страховим відшкодуванням від страховика відповідача-2 ПАТ "НАСК "Оранта".

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем-2 на користь позивача заявленої до стягнення суми страхового відшкодування та протилежного відповідач-2 під час розгляду справи не довів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" 25 870,47 гривень завданої шкоди є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" судом враховано, що страхувальником цивільно - правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу автомобіля ГАЗ 3302 ФХА-N1-GA02, державний номерний знак НОМЕР_2 на момент настання дорожньо-транспортної є Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця", а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин".

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 25 870,47 гривень завданої шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" майнової шкоди у розмірі 25 870,47 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" про стягнення 25 870,47 гривень майнової шкоди слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжного документа № 59921977 від 27.11.2023 сплачено судовий збір у сумі 2 684,00 гривень.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" про стягнення 25 870,47 гривень задоволено, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 гривень покладаються на відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" про стягнення 25 870,47 гривень майнової шкоди задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" (21001, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Данила Нечая, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 43594489) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, ідентифікаційний код юридичної особи 33908322) 25 870,47 гривень (двадцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят гривень, 47 копійок) майнової шкоди та 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця-Млин" про стягнення 25 870,47 гривень майнової шкоди відмовити.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 06 травня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2-5 - учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.